ОЦІНКА ПОТЕНЦІЙНОГО ВПЛИВУ РІЛЬНИЦТВА У РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ НА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Atmospheric air pollution is very significant for people and the environment.Agricultural lands on the territory of Ukraine occupy almost 80% of the area of land used. The total land area of the Rivne region is 2005.1 thousand hectares, of which 46.2% is agricultural lands. The soil cover of the Rivne region is very heterogeneous. The following types of soils predominate – sod-podzolic, sod, peat, and others. The main form of economic activity on these lands is farming. The ecological impact of farming on the state of atmospheric air has been insufficiently studied.The article considers potential types of the negative ecological impact of technological processes of farming on the ecological state of atmospheric air in the Rivne region.The processes of the negative impact of agriculture on the environment are typical for the north-western region of Ukraine. In the Rivne region, the most common types of soil degradation are water erosion – 56%, wind erosion – 28%, chemical – 12%, physical degradation – 4%. The following negative influences on atmospheric air are formed in agriculture: mechanical, chemical, biological, noise.A separate environmental problem is the burning of straw.In particular, according to statistical data in 2019, in terms of administrative districts of the region, the calculation of emissions of pollutants and greenhouse gases generated by internal combustion engines of agricultural machinery, as well as the calculation of soil losses due to wind erosion in the fields. It is established that the lands of Zarichne and Dubrovytsia districts have the least impact from wind erosion (according to the old administrative division). The lands of Kostopil districts, Zdolbuniv districts, Korets, Dubnо, and Ostroh districts were most affected (according to the old administrative division). Several recommendations have been developed to minimize the negative environmental impact of farming on the state of atmospheric air in the region.У статті розглянуто потенційні види негативного екологічного впливу технологічних процесів рільництва на екологічний стан атмосферного повітря у Рівненській області.За статистичними даними 2019 р., у розрізі адміністративних районів області проведено розрахунок викидів забруднюючих речовин та парникових газів, що утворюються внаслідок роботи двигунів внутрішнього згоряння сільськогосподарської техніки, а також розрахунок втрат ґрунту внаслідок вітрової ерозії на полях області. Встановлено, що найменшого впливу від вітрової ерозії зазнають землі Зарічненського та Дубровицького районів (за старим адміністративним поділом). Найбільшого впливу зазнали землі Костопільського, Здолбунівського, Корецького, Дубенського та Острозького районів (за старим адміністративним поділом). Розроблено ряд рекомендацій для мінімізації негативного екологічного впливу рільництва на стан атмосферного повітря в регіоні

АПРОБАЦІЯ ЕКОЛОГО-СУБСТАНТИВНИХ КРИТЕРІЇВ НА ҐРУНТОВИХ ВІДМІНАХ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

The paper considers the use of indicators of PHAC (coefficient of profile accumulation of humus) and RHAC (coefficient of relative accumulation of humus) in research and production activities. Approbation of ecological-substantive criteria was carried out on the soil slopes of the Volyn region. This approach in practical soil research is at the stage of development, since parametric criteria have been proposed for zonal undisturbed soil types and subtypes. In practice, most agricultural lands have undergone one or another anthropogenic influence and change. These criteria do not apply to intrazonal, as well as organogenic soils (meadow-bog, bog, peat, anthropogenic, technogenic), since it is impossible to diagnose them on a parametric basis (PHAC, RHAC) due to significant variability in the spatial dimension. Therefore, they are diagnosed according to classical criteria.The predicted deviations of practical values from theoretical ones have been checked, this method requires production testing and adjustment. Identification of soil differences of 19 soil sections and 38 excavations in the northwestern forest-meadow zone by classical historical-genetic method and approbation of the application of substantive-parametric criteria by the method of determining the ecological-genetic status of Ukrainian soils were carried out.A positive correlation was established in 53% when determining the type and subtype in terms of the coefficient of relative accumulation of humus (RHAC) and in 73% when identifying the agricultural production groups of soils.The given results show that out of 15 analyzed agrogroups and their differences (with a sampling range from 1 to 9), in 11 cases, compliance with the actual theoretical values was established, which is significantly higher than when evaluating individual types and subtypes of soils. At the same time, the arithmetic mean depth of humus horizons for the  corresponding ones was 25.4 cm, and for the inappropriate ones, 24.3 cm.Mostly in practice, not the names of soil differences are used, but their agrosoil grouping, therefore, an analysis of the results of studies on agroproduction groups of soils was carried out.Approbation of this method for the study area gave generally positive results, however, it needs to be improved in order to harmonize and ensure the principle of continuity between the classical methods for identifying soil inclinations and the method for determining the ecological and genetic status of soils based on substantive-parametric criteria.У статті розглянуто застосування показників КПНГ та КВАГ у науково-дослідній та виробничій діяльності. Проведено апробацію еколого-субстантивних критеріїв на ґрунтових відмінах Волинської області. На практиці – більшість сільськогосподарських угідь зазнала тих чи інших антропогенних впливів та змін. Ці критерії не поширюються на інтразональні, а також органогенні ґрунти (лучно-болотні, болотні, торфові, антропогенні, техногенні), оскільки діагностувати їх на параметричній основі (КПНГ, КВАГ) не можливо через значну мінливість в просторовому вимірі, тому вони діагностуються за класичними критеріями.Встановлено позитивну кореляцію у 53% при визначенні типу та підтипу за показником коефіцієнта відносної акумуляції гумусу (КВАГ) та у 73% при ідентифікації агровиробничих груп ґрунтів

ОСОБЛИВОСТІ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОДОЙМ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ СПОЛУКАМИ АЗОТУ ТА ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ СИТУАЦІЇ

The paper addresses the solution of topical issues which concern the peculiarities of the Volyn region surface waters pollution with nitrogen compounds, the environmental consequences of such pollution and the development of effective measures to improve the situation.Over the course of research it was analyzed the inflow and accumulation of nitrogen compounds in the water within the study area, the main sources of pollutants, the dynamics of content of pollutants in water over the recent years, as well as possible ways to reduce such pollution.The dynamics of content of nitrogen compounds mostly had pronounced maxima in the annual cycle in the warm periods of the year, as the oxidative processes of organic decomposition accelerate with increasing temperature, but in some years there was a tendency to reduce the content from maximum to minimum values at the end of the year. This may be caused by high concentration of organic matter that got into the reservoir in the winter, probably with wastewater. In the long-term cycle, the threshold limit value for ammonium and nitrite ions has been exceeded, and the content of nitrate ions in some periods is close to the threshold limit value. The main sources of ingress and accumulation of various nitrogen compounds in reservoirs in the Volyn region are a number of point and non-point sources, the main of which are untreated and insufficiently treated municipal and industrial wastewater, sewage from livestock complexes, surface and underground runoff from man-made areas ( landfills, waste dumping ground, places of storage of organic fertilizers, the territory of livestock complexes, agricultural fields, drained peatlands, eroded lands), precipitation. In addition, the accumulation of nitrogen compounds in water above the threshold limit value is also facilitated by climatic factors in the form of climate change, which indirectly affect the general sanitary condition of reservoirs. This is manifested in increased evaporation, reduced runoff, no floods, overgrowth and siltation of reservoirs, which in turn leads to the accumulation of organic matter in water bodies and the release of nitrogen compounds during its decomposition.У роботі висвітлено особливості забруднення поверхневих водойм Волинської області сполуками азоту, екологічні наслідки такого забруднення та розробку дієвих заходів щодо поліпшення ситуації.В процесі досліджень аналізувались особливості потрапляння та накопичення сполук азоту у воді водойм у межах досліджуваної території, основні джерела надходження забруднювачів, динаміка вмісту у воді досліджуваних забруднюючих речовин за останні роки, а також можливі засоби зменшення такого забруднення

ОЦІНКА АГРОЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ОСУШУВАНИХ ЗЕМЕЛЬ МАНЕВИЦЬКОГО РАЙОНУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дослідження присвячено агрохімічній та агроекологічній оцінці сучасного стану осушуваних ґрунтів Маневицького району Волинської області. Отримані результати дозволять більш раціонально підходити до напрямків їх подальшого використання

ДИНАМІКА ГУМУСУ ТА ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ У ҐРУНТАХ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У статті висвітлюється питання динаміки вмісту гумусу та основних елементів живлення у ґрунтах Волинської області. Систематизовано багаторічну інформацію спостережень при проведенні ґрунтового агрохімічного моніторингу сільськогосподарських угідь щодо зміни у ґрунтах вмісту гумусу, основних поживних сполук. Визначено особливості формування балансу гумусу залежно від культур та системи удобрення. З метою збереження продуктивності ґрунтового покриву і запобігання виснаження ґрунтової родючості пропонується ряд організаційних та практичних заходів, основними з яких є оптимізація землекористування шляхом зменшення площ енергоємних для ґрунту культур і збільшення площ трав, бобових культур, а також забезпечення відтворення родючості ґрунтів шляхом збільшення внесення органічних добрив і вирощування сидератів

АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ЧИСЕЛЬНОСТІ ПОГОЛІВ’Я ТВАРИН ТА ПТИЦІ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА НАСЛІДКИ

Тваринництво це стратегічно важлива галузь в структурі сільськогосподарського виробництва і важливий фактор національної продовольчої безпеки. У статті розглядаються основні тенденції змін чисельності поголів’я тварин та птиці в розрізі областей за останніх 30 років. Виявлено ряд позитивних і негативних тенденції розвитку тваринництва і птахівництва. Проведено детальний аналіз та оцінку основних тенденцій розвитку галузі тваринництва окремого регіону – Волинської області. Питома вага Волинської області у загальному обсязі валової продукції сільського господарства України становить майже 3 відсотки. Фактичний стан галузі тваринництва потребує додаткової уваги та підтримки з боку держави. До сьогоднішнього часу галузь не може досягти чисельності поголів’я рівня 1990–1991 років. Якщо в 1991 році в Україні налічувалось 24623,4 тис. голів великої рогатої худоби, то в 2020 році у 8 разів менше – всього 3092,0 тис. Для декількох областей України (Вінницька, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Рівненська, Хмельницька та Черкаська), в тому числі – Волинська, приємним винятком є зростання чисельності птиці. Аналіз показує, що чисельність домашньої птиці в Україні зменшилась з 246104 тис. голів в 1991 році до 220486 тис. в 2020 році. У той же час, у Волинській області чисельність домашньої птиці зросла з 3704,2 тис. голів до 7759,5 тис. голів. Кількість великої рогатої худоби, овець та кіз, починаючи з 1991р. і закінчуючи 2020 р. зменшилась у Волинській області на 13,4 та 12,6%. Поголів’я корів зменшилось з 312,7 до 80,4, а коней – з 41,3 до 33,4 тис. голів. Частка поголів’я тварин (%) у Волинській області в загальному обсязі виробництва держави зросла по всіх видах, крім овець та кіз. Майже 15% всіх коней держави знаходиться на території Волинської області. Встановлено, що умовне поголів’я худоби у Волинській області в 2020 р. зменшилось в 3 рази в порівнянні з 1991 роком. Здійснено розрахунки теоретично можливої кількості утворення гною від тварин в межах Волинської області та надано рекомендації для збільшення виробництва органічних добрив. Розрахункова кількість накопичення гною по Волинській області в 1991 році становила 7700,9 тис. т, а в 2020 році – всього 2206,8 тис. т

ЗМІНИ АГРОКЛІМАТИЧНИХ ЧИННИКІВ В ЗОНІ ПОЛІССЯ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО ПОТЕПЛІННЯ (НА ПРИКЛАДІ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

У статті розглянуто основні тенденції змін агрометеорологічних умов на території Волинської області. У зв’язку зі зміною клімату, зокрема у зв’язку з глобальним потеплінням, вирішального значення набуває процес адаптації сільськогосподарського виробництва до нових кліматичних умов. Для детального дослідження було проаналізовано ряд метеорологічних показників за 2010–2018 рр. та їх вплив на потенціал сільського господарства Волині

ОЦІНКА ПОТЕНЦІЙНОГО ВПЛИВУ РІЛЬНИЦТВА У РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ НА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

У статті розглянуто потенційні види негативного екологічного впливу технологічних процесів рільництва на екологічний стан атмосферного повітря у Рівненській області. За статистичними даними 2019 р., у розрізі адміністративних районів області проведено розрахунок викидів забруднюючих речовин та парникових газів, що утворюються внаслідок роботи двигунів внутрішнього згоряння сільськогосподарської техніки, а також розрахунок втрат ґрунту внаслідок вітрової ерозії на полях області. Встановлено, що найменшого впливу від вітрової ерозії зазнають землі Зарічненського та Дубровицького районів (за старим адміністративним поділом). Найбільшого впливу зазнали землі Костопільського, Здолбунівського, Корецького, Дубенського та Острозького районів (за старим адміністративним поділом). Розроблено ряд рекомендацій для мінімізації негативного екологічного впливу рільництва на стан атмосферного повітря в регіоні