Спосіб лікування варикозної хвороби вен нижніх кінцівок

Спосіб лікування варикозної хвороби вен нижніх кінцівок, що включає проведення малоінвазивної лазерної коагуляції варикозно змінених вен шляхом введення лазерного світловоду під контролем ультразвукової навігації, який відрізняється тим, що лазерну коагуляцію здійснюють із застосуванням низькоенергетичного режиму лазерного випромінювання з довжиною хвилі 1470 нм, потужністю 10 Вт з середньою лінійною щільністю енергетичної дози 30 Дж/см, при цьому швидкість тракції світловоду при проведенні лазерної коагуляції становить від 3 мм/с, створюють щільну компресію судини завдяки виконанню кросектомії, формуванню паравенозної подушки та компресії оперованих кінцівок еластичним бинтуванням

Віддалені результаті лазерної вапаризації кіст молочних залоз

Фіброзно-кістозна мастопатія відноситься до групи дисгормональних захворювань молочних залоз з порушенням тканинної архітектоніки. Враховуючи збільшення показників онкозахворюваності серед жіночого населення, є актуальними рання діагностика та своєчасне лікування любих патологічних станів з групи відносного ризику розвитку раку молочних залоз. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3257

Sonographic evaluation of the venous obliteration process after endovenous laser coagulation with different sources and modes

У дослідженні питання сонографічного оцінювання динаміки змін судинної стінки при ендовенозній лазерній коагуляції (ЕВЛК) вен нижніх кінцівок джерелами випромінювання з довжиною хвилі 1 470, 980 та 445 нм. Метою роботи було сонографічне оцінювання динаміки судинних змін при застосуванні різних джерел та режимів ЕВЛК. Матеріали та методи. 142 хворих із варикозною хворобою С2-5sЕрАsPr поділено на три групи залежно від режиму ЕВЛК. Результати дослідження та їх обговорення. Передопераційне картування та післяопераційний сонографічний моніторинг проводили за основними критеріями (стан судинної стінки, оцінювання діаметра вен, наявність та тривалість рефлюксу, відсутність компресії вени датчиком) на 7-му, 28-му доби, 8-й, 12 тижні, через 6 місяців та 1 рік після ЕВЛК. Поступова облітерація вен сонографічно характеризується прогресивним зменшенням діаметра, а в подальшому – повним зникненням просвіту судини за рахунок фіброзування. Кінцевою стадією є трансформація у фіброзний гіперехогенний тяж. Висновки. Швидкість досягнення повної облітерації судини є одним із найважливіших прогностичних маркерів щодо запобігання рецидивів. Відсутність кровотоку та судинна облітерація при ЕВЛК з довжиною хвилі 1 470, 980 та 445 нм визначаються через 1,5 місяця. Формування фіброзного тяжу в цей самий термін та відсутність сонографічних ознак прямого пошкодження судинної стінки виявлені лише при застосуванні ЕВЛК довжиною хвилі 1 470 нм.В исследовании освещены вопросы сонографической оценки изменений сосудистой стенки при эндовенозной лазерной коагуляции (ЭВЛК) вен нижних конечностей источниками облучения с длиной волны 1 470, 989 и 445 нм. Целью работы была сонографическая оценка динамики сосудистых изменений при использовании различных источников и режимов ЭВЛК. Материалы и методы. 142 пациента с варикозной болезнью С2-5sЕрАsPr распределены на три группы в зависимости от режима ЭВЛК. Результаты исследования и их обсуждение. Предоперационное картирование и послеоперационный сонографический мониторинг проводились по основным критериям (состояние сосудистой стенки, оценка диаметра вен, наличие и длительность рефлюкса, отсутствие компрессии вены датчиком) на 7-е, 28-е сутки, 8-ю, 12-ю неделю, через 6 месяцев и 1 год после ЭВЛК. Постепенная облитерация вен сонографически характеризуется прогрессивным уменьшением диаметра, а в дальнейшем – полным исчезновением просвета сосуда за счет фиброзирования. Конечной стадией является трансформация в фиброзный гиперэхогенный тяж. Выводы. Скорость достижения полной облитерации сосуда является одним из важнейших прогностических маркеров предупреждения рецидивов. Отсутствие кровотока и сосудистая облитерация при ЭВЛК с длиной волны 1 470, 989 и 445 нм определяются через 1,5 месяца. Формирование фиброзного тяжа в эти же сроки и отсутствие сонографических признаков прямого повреждения сосудистой стенки выявлены только при использовании ЭВЛК 1 470 нм.Introduction. The study highlights the issues sonographic evaluation of the vascular wall changes after endogenous laser coagulation (EVLT) of the lower extremities with a laser source with wavelength of 1470 nm, 989 nm and 445 nm. Purpose. The aim of this study was the sonographic evaluation of the dynamics of vascular changes by using different EVLT sources and modes. Materials and Methods. 142 patients with varicose disease S2-5sErAsPr divided into three groups depending on the mode EVLT using 940-nm, 1470-nm и 445-nm diode lasers. A duplex sonography (combination of the traditional ultrasound with colour and spectral Doppler) was performed to evaluate degree of reflux in junction of the common femoral vein with the great saphenous vein, make an assessment of the local haemodynamics, vein wall characteristic etc. Results and discussion. Preoperative mapping and postoperative sonographic monitoring carried out on the basic criteria (the state of the vascular wall, assessment of the vein diameter, presence and duration of reflux, lack of vein compression sensor) on the 7-th and 28 day, 8-th and 12-th week, 6-th months and 1 year after EVLT. The main sonographic characteristic of the vein obliteration are: gradual obliteration with a progressive decrease in diameter, following by the complete disappearance of the vessel due to fibrosis. The final step is converting into hyperechoic fibrous cord. Discussion. Rate of the complete vessel obliteration achievement is one of the most important prognostic markers of relapse prevention. The blood flow absence and vascular obliteration after EVLT with a wavelength of 1470 nm, 989 nm and 445 nm is determined after 1.5 month. Formation of fibrous cord in the same period and the lack of sonographic signs of direct damage to the vascular wall are revealed only when using EVLT 1470 nm

Современные методики контроля лечения трофических язв и длительно незаживающих ран

Целью работы является улучшение качества контроля эпителизации раневого дефекта в ходе лечения