Дослідження по визначенню сили хвата атлетів олімпійського стилю з важкої атлетики

Background and Study Aim: Handgrip strength is widely accepted as a functionality parameter to assess upper extremity performance. The measurement of hand grip strength by dynamometry is a low cost, non-invasive method of simple applicability. The present study is based on the association of dominant and non-dominant handgrip strength with demographic and anthropometric characteristics; height, body weight, body mass index, upper arm length, forearm length, hand length, forearm circumference, upper arm circumference. Material and Methods: The study included 70 male athletes in olympic style weightlifting (age: 18.06±2.18, height:1.74±.06 m, body weight: 76.09±13.04 kg). A total of 70 sedentary individuals as a control group (age 18.11±.18, height:1.75±.04 m, body weight: 74.01±13.94 kg) were also taken to compare study findings. The data obtained was analyzed by SPPS for Windows, version 25. Handgrip strength measurements were obtained by a Jamar dynamometer, according to the recommendations of the American Association of Hand Therapists. Results: It was found that the values of dominant and non-dominant handgrip strength, upper arm circumference and forearm circumference length of the weightlifting athletes were higher than those of sedentary individuals (p<.001). No asymmetry was observed in dominant and non-dominant handgrip strength values of the athletes and sedentary individuals. The correlations were noted between dominant and non-dominant handgrip strength values of weightlifting athletes and demographic characteristics, some anthropometric characteristics of upper extremity and weightlifting performance. Conclusion: The variability of handgrip strength might largely be explained by some anthropometric characteristics of upper extremity.Предпосылки и цель исследования: сила хвата широко принята в качестве функционального параметра для оценки работы верхней конечности. Измерение силы хвата рук с помощью динамометрии является недорогим, неинвазивным методом простого применения. Настоящее исследование основано на связи доминирующей и недоминантной силы хвата с демографическими и антропометрическими характеристиками; рост, вес тела, индекс массы тела, длина плеча, длина предплечья, длина руки, окружность предплечья, окружность предплечья. Материал и методы. В исследование было включено 70 спортсменов-мужчин в тяжелой атлетике олимпийского стиля (возраст: 18,06 ± 2,18, рост: 1,74 ± 0,06 м, вес тела: 76,09 ± 13,04 кг). В качестве контрольной группы также были взяты 70 не спортсменов (возраст 18,11 ± 18, рост: 1,75 ± 0,04 м, масса тела: 74,01 ± 13,94 кг). Полученные данные были проанализированы с помощью SPPS для Windows, версия 25. Измерения силы хвата были получены с помощью динамометра Jamar в соответствии с рекомендациями Американской ассоциации ручных терапевтов. Результаты. Было установлено, что значения доминирующей и недоминантной силы хвата, окружности предплечья и длины окружности предплечья у тяжелоатлетов были выше, чем у не спортсменов (р <0,001). Никакой асимметрии не наблюдалось в доминантных и недоминантных значениях силы хвата у спортсменов и с не спортсменов. Были отмечены корреляции между доминантными и недоминантными значениями силы рук для тяжелой атлетики и демографическими характеристиками, некоторыми антропометрическими характеристиками верхней конечности и показателями тяжелой атлетики. Вывод: изменчивость силы хвата может быть в значительной степени объяснена некоторыми антропометрическими характеристиками верхней конечности.Передумови та мета дослідження: сила хвата широко прийнята в якості функціонального параметра для оцінки роботи верхньої кінцівки. Вимірювання сили хвата рук за допомогою динамометрії є недорогим, неінвазивним методом простого застосування. Це дослідження грунтується на зв'язку домінуючою і недоминантної сили хвата з демографічними та антропометричними характеристиками; зріст, вага тіла, індекс маси тіла, довжина плеча, довжина передпліччя, довжина руки, окружність передпліччя, окружність передпліччя. Матеріал і методи. У дослідження було включено 70 спортсменів-чоловіків у важкій атлетиці олімпійського стилю (вік: 18,06 ± 2,18, зростання: 1,74 ± 0,06 м, вага тіла: 76,09 ± 13,04 кг). В якості контрольної групи також були взяті 70 не спортсменів (вік 18,11 ± 18, зріст: 1,75 ± 0,04 м, маса тіла: 74,01 ± 13,94 кг). Отримані дані були проаналізовані за допомогою SPPS для Windows, версія 25. Вимірювання сили хвата були отримані за допомогою динамометра Jamar відповідно до рекомендацій Американської асоціації ручних терапевтів. Результати. Було встановлено, що значення домінуючою і недоминантної сили хвата, окружності передпліччя і довжини окружності передпліччя у важкоатлетів були вище, ніж у не спортсменів (р <0,001). Ніякої асиметрії не спостерігалося в домінантних і недомінантних значеннях сили хвата у спортсменів і не спортсменів. Були відзначені кореляції між домінантними і недомінантними значеннями сили рук для важкої атлетики та демографічними характеристиками, деякими антропометричними характеристиками верхньої кінцівки та показниками важкої атлетики. Висновок: мінливість сили хвата може бути в значній мірі пояснена деякими антропометричними характеристиками верхньої кінцівки