Клінічні особливості та характер перебігу гострого бронхіту в дітей дошкільного віку у поєднанні із синдромом еутиреоїдної патології та без нього

Авторами роботи вивчені клінічні особливості бронхіту у дітей та проаналізований вплив порушень гормонального статусу на клінічний перебіг захворювання. Встановлено, що пацієнти з гострим бронхітом, поєднаним із синдромом еутиреоїдної патології, загалом мають більш обтяжений анамнез життя та захворювання, тяжчий перебіг основного захворювання. Стаття розрахована на лікарів-педіатрів, сімейних лікарів, ендокринологів, науковців у сфері медициниГострий бронхіт є надзвичайно поширеним захворюванням у дітей. Під час запалення, у тому числі респіраторного тракту, до процесу залучаються гіпофіз та щитоподібна залоза, від відповіді яких залежить захисна та адаптаційна стійкість організму. Тому від адекватності функціонування цих органів залежить характер перебігу гострих інфекційних хвороб, зокрема гострого бронхіту. Так. у дітей з цим захворюванням нерідко розвивається синдром еутиреоїдної патології, що проявляється найчастіше у формі «синдрому низького ТЗ». Мета — вивчити клінічні особливості перебігу гострого бронхіту в дітей дошкільного віку в поєднанні із синдромом еутиреоїдної патології та без нього. Матеріали та методи. Обстежено 135 дітей дошкільного віку (від 3 до 6 років), хворих на гострий бронхіт (основна група), і 28 здорових дітей (контрольна група). Усіх пацієнтів основної групи поділено на дві: І групу становили хворі на гострий бронхіт (92 дитини), а II групу — хворі на гострий бронхіт, поєднаний із синдромом еутиреоїдної патології (43 дитини). Застосовано клініко-анамнестичні (збір скарг, анамнезу захворювання та життя, фізикальне обстеження) методи дослідження. Результати. З'ясовано, що в пацієнтів із гострим бронхітом з ознаками синдрому еутиреоїдної патології виявлено більшу кількість випадків пролонгованої неонатальної жовтяниці, перинатального ураження центральної нервової системи та народження з масою тіла менше 2800 г. Установлено, що для захворюваності дітей дошкільного віку на гострий бронхіт характерний зимово-весняний підйом. Провідними клінічними синдромами у хворих на гострий бронхіт були інтоксикаційний, катаральний та гіпертермічний. Загальна слабкість була основним симптомом інтоксикаційного синдрому у хворих на гострий бронхіт без ознак синдрому еутиреоїдної патології, тоді як занепокоєння частіше відзначалися в дітей II групи. Основним симптомом катарального синдрому був денний сухий кашель. Гіпертермічний синдром достовірно частіше проявлявся фебрильною температурою. Гектична температура тіла виявлялася в більшості хворих на гострий бронхіт, поєднаний із синдромом еутиреоїдної патології, ніж без нього. Діти з ознаками синдрому еутиреоїдної патології хворіли довше. Висновки. Пацієнти з гострим бронхітом, поєднаним із синдромом еутиреоїдної патології, загалом мають більш обтяжений анамнез життя та захворювання, тяжчий перебіг гострого бронхіту, ніж пацієнти без відхилень у гормональному статусі. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.Острый бронхит является очень распространенным заболеванием у детей. Во время воспаления, в том числе респираторного тракта, к процессу вовлекаются гипофиз и щитовидная железа, от ответа которых зависит защитная и адаптационная стойкость организма. Поэтому от адекватности функционирования этих органов зависит характер протекания острых инфекционных заболеваний, в частности острого бронхита. Да. у детей с этим заболеванием нередко развивается синдром эутиреоидной патологии, проявляющийся чаще всего в форме «синдрома низкого ТС». Цель – изучить клинические особенности течения острого бронхита у детей дошкольного возраста в сочетании с синдромом эутиреоидной патологии и без него. Материалы и способы. Обследовано 135 детей дошкольного возраста (от 3 до 6 лет), больных острым бронхитом (основная группа), и 28 здоровых детей (контрольная группа). Всех пациентов основной группы разделены на две: I группу составляли больные острым бронхитом (92 ребенка), а II группу — больные острым бронхит, соединенный с синдромом эутиреоидной патологии (43 ребенка). Применены клинико-анамнестические (сбор жалоб, анамнеза заболевания и жизни, физикальное обследование) методы исследования. Результаты. У пациентов с острым бронхитом с признаками синдрома эутиреоидной патологии выявлено большее количество случаев. пролонгированной неонатальной желтухи, перинатального поражения центральной нервной системы и рождения с массой тела менее 2800 г. Установлено, что для заболеваемости детей дошкольного возраста острым бронхитом характерен зимне-весенний подъем. Ведущими клиническими синдромами у больных острым бронхитом были интоксикационный, катаральный и гипертермический. Общая слабость была основным симптомом интоксикационного синдрома у больных острым бронхитом без признаков синдрома эутиреоидной патологии, тогда как беспокойство чаще отмечалось у детей. II группы. Основным симптомом катарального синдрома был сухой дневной кашель. Гипертермический синдром достоверно чаще проявлялся фебрильной температурой. Гектическая температура тела проявлялась у большинства больных острым бронхитом, соединенным с синдромом эутиреоидной патологии, чем без него. Дети с признаками синдрома эутиреоидной патологии болели дольше. Выводы. Пациенты с острым бронхитом, соединенным с синдромом эутиреоидной патологии, в общем, имеют более отягощенный анамнез жизни. и заболевания, более тяжелое течение острого бронхита, чем пациенты без отклонений в гормональном статусе. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования принят Локальным нравственным комитетом всех указанных в работе уч. На проведение исследований было получено информированное согласие родителей детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.Acute bronchitis is an extremely common disease in children. During inflammation, including the respiratory tract, are involved in the process pituitary and thyroid gland, the response of which depends on the protective and adaptive stability of the organism. Therefore, from the adequacy of the functioning of these organs depends on the nature of the course of acute infectious diseases, including acute bronchitis. So. children with this disease often develop euthyroid pathology syndrome, which most often manifests itself in the form of "low TK syndrome". The aim is to study the clinical features of acute bronchitis in preschool children in combination with euthyroid pathology and without it. Materials and methods. 135 preschool children (from 3 to 6 years old), patients with acute bronchitis (main group), and 28 healthy children were examined (control group). All patients of the main group were divided into two: Group I consisted of patients with acute bronchitis (92 children), and Group II - patients with acute bronchitis bronchitis combined with euthyroid pathology syndrome (43 children). Clinical and anamnestic (collection of complaints, anamnesis of disease and life, physical examination) research methods. Results. It was found that in patients with acute bronchitis with signs of euthyroid pathology, a greater number of cases prolonged neonatal jaundice, perinatal lesions of the central nervous system and births weighing less than 2800 g It is established that the incidence of acute bronchitis in preschool children is characterized by winter-spring rise. Leading clinical syndromes in patients with acute bronchitis were intoxication, catarrhal and hyperthermic. General weakness was the main symptom intoxication syndrome in patients with acute bronchitis without signs of euthyroid pathology syndrome, while anxiety was more common in children Group II. The main symptom of catarrhal syndrome was a daytime dry cough. Hyperthermic syndrome was significantly more likely to be febrile temperature. Hectic body temperature was found in most patients with acute bronchitis combined with euthyroid syndrome than without him. Children with signs of euthyroid pathology were ill for longer. Conclusions. Patients with acute bronchitis associated with euthyroid syndrome generally have a more complicated life history. and disease, more severe acute bronchitis than patients without abnormalities in hormonal status. The study was conducted in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of all of them in the work of institutions. Informed consent of the children's parents was obtained for the research. The authors declare no conflict of interest

State of immunity in preschoolers with acute respiratory viral infections associated with adenoid vegetations

У статті висвітлені результати вивчення стану імунної системи у дітей з гострими респіраторними вірусними інфекціями, пов’язаними з аденоїдною вегетацією. Стаття розрахована на лікарів-педіатрів, сімейних лікарів, отоларингологів, науковців у сфері медициниВступ. Гострі респіраторні інфекції є найпоширенішими інфекційними захворюваннями у всьому світі серед дітей різних вікових груп. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 59 дітей віком від 3 до 7 років. До першої групи увійшли 22 пацієнти з гострою респіраторною вірусною інфекцією, до другої – 23 пацієнти з гострими респіраторними вірусними інфекціями, пов’язаними з аденоїдною вегетацією, а в контрольну групу – 14 практично здорових дітей. Імунологічне дослідження проводили в гострий період захворювання. Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою стандартного статистичного програмного забезпечення EZR 1.41. Результати. Після проведеного дослідження у більшості пацієнтів з ГРВІ було виявлено фактичне збільшення CD3+, CD4+, CD8+, CD22+- клітин та IgA, IgM у сироватці крові. Водночас у пацієнтів із гострими респіраторними вірусними інфекціями, пов’язаними з аденоїдною вегетацією в гострий період, було виявлено збільшення загальної кількості лімфоцитів за рахунок CD4+, CD8+, CD22+ клітин та IgG. Порівняльний аналіз результатів дослідження обох груп пацієнтів показав, що у дітей другої групи було суттєво вищий рівень CD3+-клітин, тоді як CD22+- лімфоцити, IgA, IgM та IgG були достовірно нижчими від подібних показників вперша група. Висновки. Гострий період захворювання у дітей з гострими респіраторними вірусними інфекціями, пов’язаними з аденоїдною вегетацією, мав дисбаланс як клітинного, так і гуморального компонента імунної системи.Введение. Острые респираторные инфекции являются наиболее распространенными инфекционными заболеваниями во всем мире среди детей разных возрастных групп. Материалы и методы. В исследовании приняли участие 59 детей в возрасте от 3 до 7 лет. В первую группу вошли 22 больных ОРВИ, во вторую - 23 больных ОРВИ на фоне аденоидных вегетаций, в контрольную группу вошли 14 практически здоровых детей. Иммунологические исследования проводились в остром периоде заболевания. Статистическую обработку полученных данных проводили с помощью стандартной статистической программы EZR 1.41. Результаты. После проведения исследования у большинства больных ОРВИ было выявлено фактическое повышение CD3+, CD4+, CD8+, CD22+- клеток и IgA, IgM в сыворотке крови. Одновременно у больных ОРВИ на фоне аденоидной вегетации в остром периоде выявлено увеличение общего количества лимфоцитов за счет CD4+, CD8+, CD22+ клеток и IgG. Сравнительный анализ результатов исследования обеих групп больных показал, что у детей из второй группы достоверно выше уровень CD3+-клеток, тогда как CD22+-лимфоцитов, IgA, IgM и IgG достоверно ниже от аналогичных показателей впервая группа. Выводы. Острый период заболевания у детей с острыми респираторными вирусными инфекциями, ассоциированными с аденоидными вегетациями, характеризовался дисбалансом как клеточного, так и гуморального звена иммунной системы.Introduction. Acute respiratory infections are the most common infectious diseases worldwide among children of diff erent age groups. Materials and methods. 59 children between the ages of 3 and 7 participated in the study. The fi rst group included 22 patients with an acute respiratory viral infection, the second one consisted of 23 patients with acute respiratory viral infections associated with adenoid vegetation, and 14 apparently healthy children were included in the control group. Immunology re-search was conducted during the acute period of the disease. Statistical processing of received data was done with the standard statistical software EZR 1.41. Results. After the research, most of the patients with acute respiratory viral infections were identifi ed an actual increase in CD3+, CD4+, CD8+, CD22+- cells and IgA, IgM in the blood serum. Simultaneously, in patients with acute respiratory viral infections associated with adenoid vegetation during the acute period, the increase in total lymphocytes was identifi ed due to CD4+, CD8+, CD22+ cells and IgG. A comparative analysis of the study results of both groups of patients showed that children from the second group had a signifi cantly higher level of CD3+- cells, while the CD22+- lymphocytes, IgA, IgM and IgG were signifi cantly lower from the similar indicators of the first group.Conclusions. The acute period of the disease in children with acute respiratory viral infections, associated with adenoid vegetation, had an imbalance in both the cell and the immune system’s humoral component

Influence of magnesium on the state of the cardiovascular system in children with chronic tonsilitis

Метою роботи була оцінка стану серцево-судинної системи та впливу комбінованого препарату магнію та вітаміну В6 у дітей, хворих на вторинну кардіоміопатію на тлі хронічного тонзиліту. Матеріали та методи досліджень: обстежено 100 дітей віком 13–17 років, з них – 60 хворих на вторинну кардіоміопатію на фоні хронічного тонзиліту. І групу склали 45 дітей, що отримували стандартне лікування, ІІ групу – 15 пацієнтів, які поряд зі стандартним лікуванням отримували препарат магнію. Групу контролю становили 40 практично здорових дітей. Для оцінки стану серцевосудинної системи та вегетативної регуляції проводили електрокардіографічне дослідження (ЕКГ), пробу з фізичним навантаженням та ЕКГ–контролем, кардіоінтервалографію з кліноортостатичною пробою. Концентрація магнію в сироватці крові визначалася методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Результати. При доповненні стандартного лікування дітей препаратом магнію спостерігалося зниження частоти синусових аритмій, порушень внутрішньошлуночкового проведення, блокад, синдрому ранньої реполяризації шлуночків, міграції суправентрикулярного водія ритму, а процеси реполяризації, екстрасистолії, синусові такіхардії не спостерігались в жодного з пацієнтів. Крім цього, спостерігалась нормалізація кількості магнію в сироватці крові пацієнтів. Висновки: доповнення терапії комбінованим препаратом магнію та В6 сприяло покращенню електрофізіології міокарда та показників серцевої діяльності, а також нормалізації кількості магнію в сироватці крові дітей, хворих на вторинну кардіоміопатію.Целью работы была оценка состояния сердечно-сосудистой системы и влияния комбинированного препарата магния и витамина В6 у детей, больных вторичную кардиомиопатией на фоне хронического тонзиллита. Материалы и методы исследований: обследовано 100 детей 13-17 лет, из них - 60 больных вторичной кардиомиопатией на фоне хронического тонзиллита. І группу составили 45 детей, получавших стандартное лечение, II группу - 15 пациентов, которые на ряду со стандартным лечением получали препарат магния. Группу контроля составили 40 практически здоровых детей. Для оценки состояния сердечно-сосудистой системы и вегетативной регуляции проводили электрокардиографическое исследование (ЭКГ), пробу с физической нагрузкой и ЭКГ-контролем, кардиоинтервалографии с клиноортостатической пробой. Концентрация магния в сыворотке крови определялась методом атомно-абсорбционной спектрофотометрии. Результаты. При дополнении стандартного лечения детей препаратом магния наблюдалось снижение частоты синусовых аритмий, нарушений внутрижелудочкового проведения, блокад, синдрома ранней реполяризации желудочков, миграции суправентрикулярного водителя ритма, а процессы реполяризации, экстрасистолии, синусовые такихардии не выявлялись ни у одного из пациентов. Кроме этого, наблюдалась нормализация количества магния в сыворотке крови пациентов. Выводы: дополнение терапии комбинированным препаратом магния и В6 способствовало улучшению электрофизиологии миокарда и показателей сердечной деятельности, а также нормализации количества магния в сыворотке крови детей, больных вторичной кардиомиопатией.The changes in micro- and macro-elemental status in children with chronic tonsillitis and their influence on the development of cardiovascular disorders in this category of patients are not sufficiently elucidated. The aim of the study was to evaluate the condition of the cardiovascular system and the effect of the combined preparation of magnesium and vitamin B6 in children with secondary cardiomyopathy on the background of chronic tonsillitis. Materials and methods: 100 children at the aged of 13–17 years were surveyed, including 60 patients with secondary cardiomyopathy with chronic tonsillitis. And the group I consisted of 45 children receiving standard treatment, group II - 15 patients who, along with standard treatment, received the drug magnesium. The control group consisted of 40 healthy children. To assess the condition of the cardiovascular system and vegetative regulation, we performed electrocardiographic examination (ECG), exercise test and ECG control, cardiointervalography with clinoortostatic test. The concentration of magnesium in the serum was determined by atomic absorption spectrophotometry. Results: In addition to the standard treatment of children with magnesium drug, there was a significant decrease in the frequency of sinus arrhythmias, disorders of the intraventricular conduction, and the processes of repolarization, extrasystole, sinus suchchardia were not observed in any of the patients. The normalization of magnesium in the serum of patients was observed. Conclusions: Supplementation of combination therapy with magnesium and B6 helped to improve myocardial electrophysiology and cardiac output, as well as to normalize the serum magnesium in children with secondary cardiomyopathy

Optimization of the treatment of rotavirus infection in children by using bacillus clausii

Rotavirus infection is a leading place in the structure of acute intestinal infections in children. Rotavirus is excreted in 4 0-60 % of children hospitalized with gastroenteritis all over the world. Every year, 2 million patients are hospitalized with a severe form of RVI, 25 million need medical help from a doctor and 111 million cases are treated at home. The purpose of our study was to optimize the treatment of rotavirus infection in children by using Bacillus clausii. There were 65 children with a rotavirus infection under supervision. The control group was consisted of 28 practically healthy children. The study of humoral immunity was carried out on the basis of determining the serum content of immunoglobulin G, immunoglobulin M, immunoglobulin A, and secretory immunoglobulin A in coprofiltrate. In the process of treatment, the children were divided into two groups: the first received standard treatment, the second group were added to standard treatment with a probiotic drug (Bacillus clausii). In children with RVI with modified treatment main symptoms were reduced compared with the children receiving standard treatment, (p <0.001). In patients with rotavirus infection in the acute period of the disease, a decrease in the concentration of IgA (p < 0.001) and an increase in IgM (p < 0.001) in serum and a decrease in sIgA (p < 0.001) in coprofiltrate was observed in comparison with children in control group. In the period of reconvalescence in children after the traditional treatment, it wasn't revealed normalization of the immunoglobulins. Patients receiving a probiotic drug in addition to traditional treatment it was revealed normalization of the parameters of serum immunoglobulins A, M, G and sIgA in coprofiltrate. So, the probiotic drug containing Bacillus clausii has a positive effect on the humoral immune system in children with rotavirus infection

Вплив гормонів щитоподібної залози та кортизолу на імунну відповідь при бронхолегеневих захворюваннях у дітей

Проблема гострих інфекцій дихальних шляхів, у тому числі гострого бронхіту, з огляду на високу захворюваність та поширеність залишається актуальною в усьому світі незалежно від віку. Про близько 1,5 млрд. випадків гострих респіраторних захворювань ВООЗ рапортує щороку. В Україні розповсюдженість гострих респіраторних інфекцій серед дітей в 3,6 разів вища за аналогічних показник серед дорослих і становить 67 тисяч випадків на 100 тисяч населення. Найбільше випадків реєструють у дітей віком від 0 до 6 років. Порівняно з середнім рівнем захворюваності й поширеності бронхолегеневих захворювань в країнах Європи аналогічні показники по Україні залишаються дещо вищими в останні десятиріччя. Гострий бронхіт з питомою вагою 6,2–25,0 % займає провідне місце серед захворювань даної групи у дітей, а при їх рекурентному перебігу частка збільшується до 50,0–90,0 %. Метою нашого огляду літератури було порівняння різних думок дослідників, підбір статей та аналіз даних про вплив гормонів щитоподібної залози та кортизолу на імунну відповідь при різних патологічних станах у дітей з акцентом на бронхолегеневі захворювання. У літературному огляді нами було досліджено сучасне розуміння гормонального статусу дітей при бронхолегеневих захворюваннях. Обговорили роль гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної та гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи в адаптаційних реакціях при вищезазначеній патології. Висвітлили важливість впливів тиреоїдних гормонів та кортизолу в підтриманні резистентності організму. Дослідили особливості прояву, патогенетичні механізми розвитку, методи діагностики й доцільність терапії різних варіантів субклінічних зсувів гормонального статусу, а саме синдром еутиреоїдної патології. Також висвітлили питання взаємозв’язку гормональних і імунологічних показників, ступінь тяжкості змін яких є прогностично важливим маркером, що може дозволити вже на ранніх етапах хвороби передбачити характер перебігу, її тривалість та наслідки для пацієнта. Тому, ми вбачаємо актуальність в дослідженні впливу гормонів щитоподібної залози та кортизолу на імунну відповідь при різних патологічних станах у дітей з акцентом на бронхолегеневі захворювання.The problem of acute respiratory tract infections (including acute bronchitis) remains urgent in the whole world independent of human age, especially when disease rates are considered. The World Health Organization reports annually on 1.5 billion cases of acute respiratory diseases. In Ukraine, the disease rate is 3.6 times higher among children than among adults (totally, it is equal to 67,000 cases per 100,000 individuals). The highest rate is observed among under-6-year-old children. In contrast to the average bronchopulmonary disease rate in Europe, the same Ukrainian index remains slightly higher for the last decades. Among children, the acute bronchitis rate is 6.2–25.0% within all bronchopulmonary diseases, reaching 50.0–90.0% if there are recurrences. Our literature review aims to compare different researchers’ perspectives, selecting articles and analyzing data as to how thyroid hormones and cortisol influence immune response in children’s bronchopulmonary diseases. In the literature review, the modern perspective of children’s hormonal state in bronchopulmonary diseases is studied. The hypothalamus-hypophysis-thyroid and hypothalamus-hypophysis-paranephros interaction roles in bronchopulmonary adaptive responses are explained. The thyroid hormone and cortisol importance for organism resistance are regarded. The manifestation, pathogenetic progress mechanisms, diagnosing methods, and treatment of different subclinical hormonal shifts (particularly euthyroid sick syndrome) are researched. The interconnection of hormonal and immunological indicators is covered (whose change is a predictively significant marker – that can foresee the disease progress, its duration and consequences for patients). Therefore, the relevance consists in researching the influence of thyroid hormones and cortisol on immune response by different pathological states of children’s bronchopulmonary diseases

Використання методу ультрасонографії в оцінці структурних особливостей піднебінних мигдаликів у дітей, хворих на хронічний тонзиліт

В роботі описані ультрасонографічні особливості структури піднебінних мигдаликів у дітей, хворих на хронічний тонзиліт. Для лікарів-педіатрів, отоларингологів, сімейних лікарів.Матеріали та методи дослідження: було обстежено 23 дитини віком від 13 до 18 років, хворих на хронічний тонзиліт, компенсовану форму. Контрольну групу склали 15 практично здорових дітей, які відповідають за віком та статтю. Ультразвукове дослідження піднебінних мигдаликів проводили на апараті Tosiba nemio 5500. Для статистичної обробки результатів була використана стандартна статистична комп’ютерна система «Microsoft Excel» (2007), адаптована для медико-біологічних досліджень. Дослідження було схвалено Інституціональним комітетом з біоетики та відповідає принципам, що зазначені в Гельсінкській декларації. Результати дослідження: за даними ультрасонографії мигдаликів у хворих на компенсовану форму хронічниго тонзиліту мало місце збільшення розмірів піднебінних мигдаликів, з чіткими контурами, однорідної структури та середньої ехогенності, поряд з цим реєструвались фіброзні зміни мигдаликів, потовщення капсули, поглиблення лакун. На відміну від хворих на хронічний тонзиліт, у практично здорових дітей мигдалики реєструвалися у вигляді овальних структур з чіткими краями, розмірами не більше 15 мм, однорідної структури та середньої ехогенності, лакуни були не змінені, не містили патологічного вмісту. Висновки: таким чином, за даними ультрасонографії піднебінних мигдаликів у дітей, хворих на хронічний тонзиліт, встановлені зміни структури мигдаликівів, що можна використовувати для доповнення візуального огляду отоларигологів. Крім того, ретельне вивчення ультразвукових змін піднебінних мигдаликів допоможе встановити критерії компенсованої та некомпенсованої форми хронічного тонзиліту, що дозволить вчасно обрати адекватну тактику лікування хворих та попередити розвиток токсичних тонзилогенних ускладнень.Материалы и методы исследования: было обследовано 23 ребенка в возрасте от 13 до 18 лет, больных хроническим тонзиллитом, компенсированную форму. Контрольную группу составили 15 практически здоровых детей, отвечающих по возрасту и полу. Ультразвуковое исследование небных миндалин проводили на аппарате Tosiba nemio 5500. Для статистической обработки результатов была использована стандартная статистическая компьютерная система Microsoft Excel (2007), адаптированная для медико-биологических исследований. Исследование было одобрено Институциональным комитетом по биоэтике и отвечает принципам, указанным в Хельсинкской декларации. Результаты исследования: по данным ультрасонографии миндалин у больных компенсированной формой хронического тонзиллита имело место увеличение размеров небных миндалин, с четкими контурами, однородной структуры и средней эхогенности, наряду с этим регистрировались фиброзные изменения миндалин, утолщение капсулы, углубление лакун. В отличие от больных хроническим тонзиллитом, у практически здоровых детей миндалины регистрировались в виде овальных структур с четкими краями, размерами не более 15 мм, однородной структуры и средней эхогенности, лакуны были не изменены, не содержали патологического содержания. Выводы: таким образом, по данным ультрасонографии небных миндалин у детей, больных хроническим тонзиллитом, установлены изменения структуры миндалин, которые можно использовать для дополнения визуального осмотра отоларигологов. Кроме того, тщательное изучение ультразвуковых изменений небных миндалин поможет установить критерии компенсированной и некомпенсированной формы хронического тонзиллита, что позволит своевременно выбрать адекватную тактику лечения больных и предотвратить развитие токсичных тонзилогенных осложнений.Materials and methods: 23 children aged 13 to 18 years, patients with chronic tonsillitis, compensated form were examined. The control group consisted of 15 healthy children by age and sex. Ultrasound examination of the tonsils was performed on a Tosiba nemio 5500. The standard statistical computer system Microsoft Excel (2007), adapted for biomedical research, was used for statistical processing of the results. The study was approved by the Institutional Committee on Bioethics and complies with the principles set out in the Declaration of Helsinki. The results of the study: according to ultrasonography of tonsils in patients with compensated form of chronic tonsillitis there was an increase in palatine tonsils, with clear contours, homogeneous structure and medium echogenicity, along with fibrous changes of tonsils, capsule thickening, deepening of the varnish. In contrast to patients with chronic tonsillitis, in almost healthy children tonsils were registered in the form of oval structures with clear edges, no more than 15 mm, uniform structure and medium echogenicity, gaps were unchanged, did not contain pathological content. Conclusions: thus, according to ultrasonography of the tonsils in children with chronic tonsillitis, changes in the structure of the tonsils, which can be used to supplement the visual examination of otolaryngologists. In addition, careful study of ultrasound changes of the tonsils will help establish the criteria for compensated and uncompensated forms of chronic tonsillitis, which will allow to choose adequate tactics of treatment of patients and prevent the development of toxic tonsillogenic complications

Peculiarities of clinical symptoms of chronic tonsillitis in adolescents with concomitant heart damage

В роботі описуються основні особливості хронічного тонзиліту у підлітків з тонзилогенними ураженнями серця. Для педіатрів, сімейних лікарів, отоларингологів, лікарів-інтернівХронічний тонзиліт - хронічне захворювання, що супроводжується запальним процесом піднебінних мигдалин. Найчастіше зустрічається в дитячому віці. Тривале хронічне вогнище запалення в піднебінних мигдаликах призводить до порушення роботи різних органів і систем, особливо серцево-судинної. Раннє виявлення симптомів цього захворювання має велике значення для запобігання розвитку ускладнень хронічного тонзиліту. Тому метою нашого дослідження було вивчити основні особливості клінічної симптоматики хронічного тонзиліту у підлітків із супутнім ураженням серцевої системи. Матеріали і методи дослідження: проведено клінічне обстеження 30 дітей віком від 11 до 17 років, хворих на хронічний тонзиліт та вторинну кардіоміопатію. Статистичну обробку результатів досліджень проводили за допомогою стандартної статистичної комп’ютерної програми «Microsoft Excel», адаптованої для медико-біологічних досліджень, відповідно до методів варіаційної статистики. Дослідження було схвалено Інституційним комітетом з біоетики та відповідає принципам, викладеним у Гельсінкській декларації. Результати дослідження: аналізуючи особливості клінічної симптоматики у дітей, хворих на хронічний тонзиліт, встановлено, що у всіх пацієнтів в анамнезі були повторні ангіни (від 2 до 4 разів на рік). Крім того, хворі скаржилися на періодичне підвищення температури тіла до субфебрильних цифр (37,1–37,30 С). У хворих періодично спостерігався біль при ковтанні, дискомфорт у ротоглотці, гнійний запах з ротової порожнини, загальна слабкість. При обстеженні у всіх хворих виявлено місцеві ознаки, характерні для хронічного тонзиліту. При пальпації периферичних лімфатичних вузлів у 83 % хворих дітей відзначено збільшення верхньощелепних лімфовузлів. Таким чином, першочергове значення в профілактиці ускладнень хронічного тонзиліту та попередженні розвитку тонзилогенних уражень систем дитячого організму має виявлення ранніх симптомів формування хронічного вогнища запалення у дітей із хронічним тонзилітом.Chronic tonsillitis is a chronic disease accompanied by an inflammatory process in the palatine tonsils. It is most common in childhood . A long-term chronic focus of inflammation in the palatine tonsils leads to dysfunction of various organs and systems, especially the cardiovascular system. Early detection of symptoms of this disease is important in preventing the development of complications of chronic tonsillitis. Therefore, the purpose of our study was to study the main features of the clinical symptoms of chronic tonsillitis in adolescents with concomitant damage to the cardiac system. Research materials and methods: a clinical examination was performed on 30 children aged 11 to 17 years, suffering from chronic tonsillitis and secondary cardiomyopathy. The statistical analysis of the research results was carried out using the standard statistical computer program «Microsoft Excel» adapted for medical and biological research, in accordance with the methods of variational statistics. The study was approved by the Institutional Bioethics Committee and conforms to the principles outlined in the Declaration of Helsinki. Research results: analyzing the features of clinical symptoms in children with chronic tonsillitis, it was found that all patients had a history of repeated sore throats (from 2 to 4 times a year). In addition, patients complained of a periodic increase in body temperature to subfebrile numbers (37.1–37.30 C). In patients there was periodic pain when swallowing, discomfort in the oropharynx, purulent odor from the oral cavity, general weakness. During the examination, local signs characteristic of chronic tonsillitis were found in all patients. During palpation of peripheral lymph nodes, an increase in maxillary lymph nodes was noted in 83 % of sick children. Thus, the detection of early symptoms of the formation of a chronic focus of inflammation in children with chronic tonsillitis is primary importance in the prevention of complications of chronic tonsillitis and prevention of the development of tonsillogenic lesions of children's body systems

Сучасний погляд з України на етіологічні, патогенетичні та клініко-діагностичні аспекти позагоспітальної пневмонії у дітей

Мета – узагальнення сучасних наукових поглядів щодо класифікації, етіології, патогенезу та клініко-діагностичних аспектів позагоспітальної пневмонії у дітей. Матеріали та методи. Пошук наукової літератури проводився на базі даних PubMed, Scopus, WebofSсience, даних ВООЗ, ЮНІСЕФ, міжнародних протоколів та у вітчизняних наукових посібниках і фахових виданнях, стандартах медичної допомоги. Для пошуку використовувались пошукові терміни "позагоспітальна пневмонія", "пневмонія у дитячому віці", "запалення легень у дітей". У ході аналізу застосовано методи: системного підходу, епідеміологічний, бібліосемантичний, графічного зображення.Результати. Було здійснено пошук та обробку сучасної наукової медичної літератури з теми позагоспітальна пневмонія у дитячому віці. Запалення легень – одна з головних інфекційних причин захворюваності та госпіталізацій дітей усього світу. Серед основних етіологічних збудників виявляють бактерії, віруси та мікс-інфекції, також є випадки, в яких виявляються неспецифічні патогени. Поряд з тим представлені дані щодо варіювання збудників залежно від вікової групи.Наведені основні фактори ризику розвитку позагоспітальної пневмонії та шляхи проникнення збудників. Проаналізовано сучасні дані з питання патогенезу захворювання, який є доволі складним процесом, проходить у декілька етапів та характеризується розвитком інфекційного токсикозу, дихальної недостатності,порушенням водно-електролітного балансу. Описано та охарактеризовано основні клінічні симптоми залежно від віку дитини та наведені сучасні методи лабораторної та інструментальної діагностики позагоспітальної пневмонії.Objective: To summarize contemporary scientific perspectives on the classification, etiology, pathogenesis, and clinical-diagnostic aspects of community-acquired pneumonia in children. Materials and Methods: The literature search was conducted using PubMed, Scopus, Web of Science, WHO, UNICEF databases, international protocols, as well as domestic scientific manuals and professional publications, and medical care standards. Search terms included "community-acquired pneumonia," "pneumonia in childhood," and "pneumonia in children." The analysis utilized methods such as a systemic approach, epidemiological analysis, bibliosemantic analysis, and graphical representation. Results: It was conducted thesearch and analysis of modern scientific medical literature on community-acquired pneumonia in childhood. Pneumonia is a leading infectious cause of illness and hospitalization in children worldwide. Bacteria, viruses, and mixed infections are identified among the main etiological agents, with cases of non-specific pathogens also observed. The variation in pathogens is presented based on age groups. It is discussed major risk factors for community-acquired pneumonia and pathways of pathogen penetration. Modern insights into the disease's pathogenesis are analyzed, involving a complex process with stages characterized by the development of infectious toxemia, respiratory failure, and disturbances in water-electrolyte balance. The mainclinical symptoms are described according to the child's age, along with contemporary methods of laboratory and instrumental diagnostics of community-acquired pneumonia

Chronic tonsillitis in adolescents: clinical features and the role of ultrasound diagnostics in the northern region of Ukraine

В статті описуються основні зміни піднебінних мигдаликів у підлітків, хворих на хронічний тонзиліт, виявлені під час проведення ультрасонографії. Встановлено, що більш значні зміни спостерігаються у дітей з декомпенсованою формою хронічного тонзиліту, що дозволяє використовувати метод ультрасонографії для диференціації компенсованої та декомпенсованої форм. Для лікарів педіатрів, сімейних лікарів, отоларингологів.Chronic tonsillitis is the most common disease among children and adolescents in the structure of pathology of the ENT organs. Untimely diagnosis and irrational treatment lead to decompensation of chronic tonsillitis and the development of lesions of many organs and systems of the child's body of tonsillogenic origin. The aim of the work was to study the clinical features and ultrasound changes of the palatine tonsils in adolescents with chronic tonsillitis. Materials and methods: it was examined 47 children at the age from13 to 17 years suffering from chronic tonsillitis. Group I - 27 children with compensated chronic tonsillitis, Group II - 20 patients suffering from decompensated chronic tonsillitis. The control group consisted of 16 practically healthy children, representative in terms of age and gender. We used clinical methods, ultrasonography of the palatine tonsils, and statistical methods. The study was approved by the Institutional Bioethics Committee and it conforms to the principles outlined in the Declaration of Helsinki. Results: according to the results of an ultrasound examination of the palatine tonsils, in children with chronic tonsillitis, the main changes were an increase in their transverse dimensions by more than 15 mm, deepening of lacunae, thickening of the capsule, fibrous changes. In addition, in children with tonsillogenic lesions of the cardiovascular system and a decompensated form of chronic tonsillitis, the pathological signs of the disease according to ultrasound were more significant and were manifested by unclear contours, increased echogenicity, heterogeneous hyperechoic structure, diffuse fibrous and cystic changes of the palatine tonsils. Conclusions: ultrasonography of the palatine tonsils is a non-invasive, painless, accessible and informative method of studying the structure of the tonsils in normal and pathological conditions. It allows for a more thorough assessment of their changes in compensated and decompensated forms of chronic tonsillitis

Клінічні особливості та характер перебігу гострого бронхіту в дітей дошкільного віку у поєднанні із синдромом еутиреоїдної патології та без нього

Acute bronchitis is a common disease in children. During inflammation, including the respiratory tract, the pituitary gland and thyroid gland are involved in the process, on the response of which the body's protective and adaptive stability depends. Therefore, the adequacy of the functioning of these organs depends on the nature of the course of acute infectious diseases, including acute bronchitis. Thus, children with this disease often develop a euthyroid sick syndrome, which manifests itself most often in the form of «low T3 syndrome». Purpose — to study the clinical features of acute bronchitis in preschool children in combination with euthyroid sick syndrome and without it. Materials and methods. 135 children of preschool age (from 3 to 6 years), patients with acute bronchitis (main group) and 28 healthy children (control group) were examined. All patients in the main group were divided into two. The first group consisted of children with acute bronchitis (92 children), and the second group — patients with acute bronchitis in combination with euthyroid sick syndrome (43 children). Clinical and anamnestic (collection of complaints, anamnesis of disease and life, physical examination) research methods were used. Results. It was found that in patients with acute bronchitis with signs of euthyroid sick syndrome, a greater number of cases of prolonged neonatal jaundice, perinatal CNS lesions and births weighing less than 2800 g were found. The leading clinical syndromes in patients with acute bronchitis were intoxication, catarrhal and hyperthermic. General weakness was the main symptom of intoxication syndrome in children with acute bronchitis without signs of euthyroid syndrome, while anxiety was more common in children of group II. The main symptom of catarrhal syndrome was a daytime dry cough. Hyperthermic syndrome was significantly more common with fever. Hectic body temperature was found in most children with acute bronchitis in combination with euthyroid sick syndrome than without it. Children who showed signs of euthyroid sick syndrome were ill for longer. Conclusions. Patients with acute bronchitis combined with euthyroid sick syndrome generally have a more severe history of life and disease, more severe acute bronchitis than patients without abnormalities in hormonal status. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki declaration. The study protocol was approved by the Local ethics committee of all participating institutions. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies.Гострий бронхіт є надзвичайно поширеним захворюванням у дітей. Під час запалення, у тому числі респіраторного тракту, до процесу залучаються гіпофіз та щитоподібна залоза, від відповіді яких залежить захисна та адаптаційна стійкість організму. Тому від адекватності функціонування цих органів залежить характер перебігу гострих інфекційних хвороб, зокрема гострого бронхіту. Так, у дітей з цим захворюванням нерідко розвивається синдром еутиреоїдної патології, що проявляється найчастіше у формі «синдрому низького Т3». Мета — вивчити клінічні особливості перебігу гострого бронхіту в дітей дошкільного віку в поєднанні із синдромом еутиреоїдної патології та без нього. Матеріали та методи. Обстежено 135 дітей дошкільного віку (від 3 до 6 років), хворих на гострий бронхіт (основна група), і 28 здорових дітей (контрольна група). Усіх пацієнтів основної групи поділено на дві: І групу становили хворі на гострий бронхіт (92 дитини), а ІІ групу — хворі на гострий бронхіт, поєднаний із синдромом еутиреоїдної патології (43 дитини). Застосовано клініко-анамнестичні (збір скарг, анамнезу захворювання та життя, фізикальне обстеження) методи дослідження. Результати. З'ясовано, що в пацієнтів із гострим бронхітом з ознаками синдрому еутиреоїдної патології виявлено більшу кількість випадків пролонгованої неонатальної жовтяниці, перинатального ураження центральної нервової системи та народження з масою тіла менше 2800 г. Установлено, що для захворюваності дітей дошкільного віку на гострий бронхіт характерний зимово-весняний підйом. Провідними клінічними синдромами у хворих на гострий бронхіт були інтоксикаційний, катаральний та гіпертермічний. Загальна слабкість була основним симптомом інтоксикаційного синдрому у хворих на гострий бронхіт без ознак синдрому еутиреоїдної патології, тоді як занепокоєння частіше відзначалися в дітей ІІ групи. Основним симптомом катарального синдрому був денний сухий кашель. Гіпертермічний синдром достовірно частіше проявлявся фебрильною температурою. Гектична температура тіла виявлялася в більшості хворих на гострий бронхіт, поєднаний із синдромом еутиреоїдної патології, ніж без нього. Діти з ознаками синдрому еутиреоїдної патології хворіли довше. Висновки. Пацієнти з гострим бронхітом, поєднаним із синдромом еутиреоїдної патології, загалом мають більш обтяжений анамнез життя та захворювання, тяжчий перебіг гострого бронхіту, ніж пацієнти без відхилень у гормональному статусі. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей