Chondroblastoma of the cervical-thoracic junction: global data and own experience

Chondroblastoma (CB) ‒ a rare benign tumor of the skeleton that is presented by proliferation of chondroblasts with islands of eosinophilic chondroid matrix. CB accounts for less than 1% of all bone neoplasms, while the spine is affected in only 1.4% of all CB cases. Publications devoted to CB of the spine are sporadic and therefore have a considerable scientific interest due to the rarity of the pathology. A clinical case of CB of the cervical-thoracic junction of a 38-year-old patient hospitalized to State Institution "Romodanov Neurosurgery Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine" in November 2022 is presented. The anamnesis shows that in 2016 a pathological fracture of the Th2 vertebral body was diagnosed. In 2017, a surgical intervention - an open biopsy of the Th2 vertebral arch was performed in a private clinic, but the histopathological analysis, due to the insufficient amount of material and the absence of clinical data, was descriptive, with a certain diagnostic number of possible nosologies. Additional treatment was not performed. When applying in 2022 to the State Institution "Romodanov Neurosurgery Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine", significant negative dynamics were noted: a fracture of the body of the Th1 vertebra, total destruction of the body of the Th2 vertebra, a change in the signal from the body of the Th3 vertebra, which indicated its focal lesion. The surgery was performed in two stages. The first stage included a ventral corpectomy of the Th1‒Th3 vertebrae with fusion using telescopic body replacement implant and a ventral rigid plate. During the second stage laminectomy of the Th1‒Th3 vertebrae with complete resection of the Th2 costotransverse joints and partial of Th1‒Th3 ones was performed. Stabilization system screws were installed transarticularly in the facet joints C6 and C7, transpedicularly in the bodies of the Th4‒Th6 vertebrae. To increase the fusion rigidity, additional fixation of the Th1 vertebra on the right and the Th3 vertebra on the left was performed through the remaining costotransverse joints. The patient was discharged with positive neurological dynamics. The uniqueness of this case, in addition to the rarity of the histological variant of the pathology, lies in the possibility of tracking the dynamics of the disease on the basis of both neuroimaging methods and pathohistological and immunohistochemical diagnostics. Features of the prevalence of spine CB in the population, the specifiс signs when performing a spiral computer and magnetic resonance imaging, macroscopic, histological and immunohistochemical characteristics of the tumor are considered in detail. The literature data on differential diagnosis, treatment methods and prognosis of disease are organized. The material is of interest to specialists, since the timely selection of an adequate treatment method and its volume determines both the probability of tumor recurrence as well as prognosis concerning the patient’s life expectancy

Результати лікування астроцитом субтенторіальної локалізації у дорослих

Objective. To study the clinical and morphological characteristics of subtentorial astrocyte, to prove the recommendations for therapeutic tactics in adults.Materials and methods. A retrospective analysis was performed on 232 patients with astrocytomas of subtentorial localization (Grade I-IV) undergone the treatment in Romodanov Neurosurgery Institute in the period between 1988 and 2016.Results. Overall, 20 (8.6%) patients had Grade I astrocytomas, 135(58,2%) – Grade II, 72 (31%) – Grade III and 5 (2.2%) – Grade IV. The main clinical manifestations included: headaches – 94%, coordination disturbances – 89%, nausea/vomiting – 47%. Morphological investigation has been performed. The basic clinical manifestations included headache (94%), disorders in static co-ordination – 89%, nausea and vomiting – 47%. All of the patients were operated. Ninety-seven (41.8%) patients underwent total resection, 51 (22%) – subtotal and 84 (36.2%) – partial. In the most of cases (142 patients), the tumor located in the hemisphere of cerebellum and in the vermis. A microscopic research demonstrated the variety of a histologic structure not only in the different cases, but also in the same tumor. Thirty-six (15.5%) patients were re-operated due to tumor.Conclusions. Regardless of removed tumors volume, generally the astrocytomas of fossa posterior have favourable prognosis. Nevertheless, they require further investigations, especially Higth Grade III-IV.Цель: изучить клинические и морфологические характеристики астроцитом субтенториальной локализации для обоснования рекомендаций по лечебной тактике у взрослых.Материалы и методы. Ретроспективно проанализированы результаты лечения 232 взрослых с астроцитомами субтенториальной локализации (Grade I–IV), проходивших лечение в Институте нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова за период с 1988 до 2016 г. Проведены комплексные морфологические исследования.Результаты. С астроцитарными глиомами I степени злокачественности лечились 20 (8,6%) пациентов, II степени – 135 (58,2%), III степени – 72 (31,0%), IV степени – 5 (2,2%). Основные клинические проявления: головная боль (94%), стато-кординаторные нарушения (89%), тошнота и рвота (47%). Все больные прооперированы. Тотальное (по перифокальной зоне) удаление опухоли проведено у 97 (41,8%) пациентов, субтотальное – у 51 (22,0%), частичное – у 84 (36,2%). Наиболее частая локализация опухоли (n=142) – полушарие мозжечка и червь. Микроскопическое исследование выявило разнообразие гистологической картины опухолей не только в разных наблюдениях, но и в одной и той же опухоли. Повторные операции проведены у 36 (15,5%) больных с продолженным ростом опухоли.Выводы. Астроцитомы субтенториальной локализации, несмотря на объем хирургического удаления, как правило, имеют благоприятное течение. Требуют дальнейшего наблюдения и изучения, особенно опухоли III-IV степени злокачественности.Мета: вивчити клінічні та морфологічні характеристики астроцитом субтенторіальної локалізації для обґрунтування рекомендацій щодо лікувальної тактики у дорослих.Матеріали і методи. Ретроспективно проаналізовано результати лікування 232 дорослих з астроцитомами субтенторіальної локалізації (Grade I–IV), які лікувалися в Інституті нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова у період з 1988 до 2016 р.Результати. З астроцитомами І ступеня злоякісності лікувалися 20 (8,6%) пацієнтів, ІІ ступеня – 135 (58,2%), ІІІ ступеня – 72 (31,0%), IV ступеня – 5 (2,2%). Основні клінічні вияви: головний біль (94%), стато-координаторні порушення (89%), нудота і блювота (47%). Проведені комплексні морфологічні дослідження. Всіх хворих прооперовано. Тотальне (по перифокальній зоні) видалення пухлини проведене у 97 (41,8%) пацієнтів, субтотальне – у 51 (22,0%), часткове – у 84 (36,2%). Найчастіша локалізація пухлини (n=142) – півкуля мозочка і черв’як. Мікроскопічне дослідження виявило різноманітність гістологічної картини цих пухлин не лише у різних спостереженнях, а і в одній і тій самій пухлині. Повторні операції проведені у 36 (15,5%) хворих з продовженим ростом пухлини.Висновки. Астроцитоми субтенторіальної локалізації, незважаючи на обсяг хірургічного видалення зазвичай мають сприятливий перебіг. Потребують подальшого динамічного спостереження і вивчення, особливо пухлини III-IV ступеня злоякісності