Юмористический тон как маркер авторского взгляда в комедиях Надежды Птушкиной

The article considers comic humour as an emotional and semantic component of the statements in two comedies written by Nadezhda Ptushkina: Paying ahead and Come and take away, which can be attributed to popular mass literature. Distinguishing between the manifestations of situational and semantic comedy and humour the article shows how the humorous tone of the character’s remarks changes the overall genre tone of the comedy. Due to the idea of how much the personality does not fit into the narrow framework of the stereotypical perception of the situation of the husband’s withdrawal from the family, the article notes the dramatic and tragic modality of the statements in the plays. At the same time, in all situations and in all manifestations of the relationship between the characters, we feel the author’s view. The author is distinguished by the ability to understand and accept a different opinion to optimistically see the possibility of preserving the family and identity of each person in the process of collisions with other opinions. Despite the author’s rejection the play retains a belief in a certain general harmony of the human soul, which is especially vividly perceived thanks to allusions to Chekhov’s plays. Techniques contribute to the removal of the author’s view and the positions of the characters: dialogue of the deaf, distancing the author’s view and the character’s position, wordplay. All these techniques contribute to overcoming the farcical nature of the conflict and its dramatization.The article considers comic humour as an emotional and semantic component of the statements in two comedies written by Nadezhda Ptushkina: Paying ahead and Come and take away, which can be attributed to popular mass literature. Distinguishing between the manifestations of situational and semantic comedy and humour the article shows how the humorous tone of the character’s remarks changes the overall genre tone of the comedy. Due to the idea of how much the personality does not fit into the narrow framework of the stereotypical perception of the situation of the husband’s withdrawal from the family, the article notes the dramatic and tragic modality of the statements in the plays. At the same time, in all situations and in all manifestations of the relationship between the characters, we feel the author’s view. The author is distinguished by the ability to understand and accept a different opinion to optimistically see the possibility of preserving the family and identity of each person in the process of collisions with other opinions. Despite the author’s rejection the play retains a belief in a certain general harmony of the human soul, which is especially vividly perceived thanks to allusions to Chekhov’s plays. Techniques contribute to the removal of the author’s view and the positions of the characters: dialogue of the deaf, distancing the author’s view and the character’s position, wordplay. All these techniques contribute to overcoming the farcical nature of the conflict and its dramatization

Вступительное слово

МАЛЮТІНА НАТАЛЯ ПАВЛІВНА – доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Основний напрямок наукової діяльності: історія української драматургії; теорія драми. Кандидатська дисертація: „Характеры в маленьких трагедиях А. С. Пушкина". Докторська дисертація: „Родо-жанрові трансформації в українській драматургії кінця XIX – поч. XX ст." Учбова діяльність (списки дисциплін, лекційні курси): історія української літератури кінця XIX - поч. XX ст., історія української літератури 70-90-х років XIX ст. Наукові праці. Автор більш ніж 150 друкованих робіт, у тому числі монографій: Українська драматургія кінця XIX - початку XX століття : аспекти родо-жанрової динаміки : монографія / Н. П. Малютіна– Одеса, 2006. – 352 с. Від модерну до авангарду : жанрово-стильова парадигма української драматургії першої третини XX ст. / Н. П. Малютіна, Л. Скорина, Т. Свербілова; за заг. ред. Л. Скорини. – Черкаси, 2009. – 598 с. Польська та українська модерна драма: перехрестя традицій: монографія / Наталя Малютіна. Одеса Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013. – 186 с.Odeski Narodowy Uniwersytet im. Ilii Miecznikowa21434

Вступне слово

МАЛЮТІНА НАТАЛЯ ПАВЛІВНА – доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Основний напрямок наукової діяльності: історія української драматургії; теорія драми. Кандидатська дисертація: „Характеры в маленьких трагедиях А. С. Пушкина". Докторська дисертація: „Родо-жанрові трансформації в українській драматургії кінця XIX – поч. XX ст." Учбова діяльність (списки дисциплін, лекційні курси): історія української літератури кінця XIX - поч. XX ст., історія української літератури 70-90-х років XIX ст. Наукові праці. Автор більш ніж 150 друкованих робіт, у тому числі монографій: Українська драматургія кінця XIX - початку XX століття : аспекти родо-жанрової динаміки : монографія / Н. П. Малютіна– Одеса, 2006. – 352 с. Від модерну до авангарду : жанрово-стильова парадигма української драматургії першої третини XX ст. / Н. П. Малютіна, Л. Скорина, Т. Свербілова; за заг. ред. Л. Скорини. – Черкаси, 2009. – 598 с. Польська та українська модерна драма: перехрестя традицій: монографія / Наталя Малютіна. Одеса Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013. – 186 с.Odeski Narodowy Uniwersytet im. Ilii Miecznikowa21394

Драматизація риторичних стратегій тексту у драматичних поемах Лесі Українки (до проблеми художнього мімезису)

The article studies forms and methods of poetic dramatisation and the appropriate rhetoric devices in Lesia Ukrayinka’s dramatic poems “Obsessed”, “The Orgy”, and “Martian, the Lawyer”.У статті проаналізовано форми і способи драматизації поетичних стратегій у драматичних поемах Лесі Українки “Одержима”, “Оргія”, “Адвокат Мартіан”

Ukraińska dramaturgia końca XIX i początku XX wieku

W monografii przeanalizowano zjawisko rodzajowo-gatunkowej dynamiki dramaturgii ukraińskiej przełomu XIX i XX wieku. Autor zwraca uwagę przede wszystkim na semantyczne wyznaczniki dramaturgii różnych gatunków, stylów oraz na odniesienie do tradycji klasycznego dramatu (komedii, tragedii, melodramatu, farsy). Autorowi monografii udało się przedstawić całościowy obraz twórczości najbardziej znaczących dramaturgów przejściowej epoki: przedstawicieli teatru koryfeuszy, Łesi Ukrainki, Władimira Winniczenko, Oleksandra Olesia i tych sztuk mało znanych dramaturgów, w których pojawiła się nowa tematyka (np. sielskie życie inteligencji, grup aktorskich itp.).Monografia dofinansowana ze środków projektu finansowanego w ramach programu Ministra Nauki i Szkolnictwa Wyższego pod nazwą „Regionalna Inicjatywa Doskonałości” na lata 2019–2022 nr projektu 009/RID/2018/19 kwota finansowania 8 791 222,00 złГундорова Т. Проявления Слова. Постмодерна інтерпретація. – Львів: Літопис, 1997. – 297 с.Історія української літератури XIX ст.: У 2-х кн. – K.: Либідь, 2006.– Кн.2. – 712 с.Малютіна Н. П. Українська драматургія кінця XIX– початку XXстоліття: аспекти родо-жанрової динаміки. – Одеса: Астропринт, 2006. – 352 с.Міщенко Л. І. Український театр початку XX ст. Шляхи модернізації // Українське літературознавство. – 1993. – Вип. 57. – С. 11–17.Свербілова Т., Малютіна Н„ Скорина Л. Від модерну до авангарду: жанрово-стильова парадигма української літератури першої третини XX століття / За заг. ред. Л. Скорини. – Черкаси, 2009. – 598 с.Ставицький 0. Ф. Українська драматургія, початку XX ст. – K.: Наукова думка, 1964. – 126 с.Триста років українського театру. 1619–1919 та інші праці // Д. Антонович та ін. / Підготовка текстів, ред. і передмова Г. Ф. Семенюка та Л. Дем’янівської. – К.: «ВІП», 2003. – 418 с.Ratajczakowa D. Komedia w еросе Młodej Polski // Stulecie Młodej Polski. – Kraków: Universitas, 1995. – S. 519–531.Андреев М. Комедии Гольдони. Опыт формальной классификации.– М.: РГГУ, 1997. – 39 с.Бергсон А. Смех. Сартр Ж.-П. Тошнота. Симон К, Дороги Фландрии.– М.: Панорама, 2000. – 608 с.Болобан А. Технічні прийоми драматургії Карпенко-Карого (Аналіз п’єси «Безталанна») // Молодняк. – 1928. – № 6 (18). – С. 106–124.Скупейко Л. Міфосемантика «вічного повернення» як духовна трансформація в «Лісовій пісні» Лесі Українки (Лукаш і Мавка) // Наукові записки ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Сер. літературознавства, 2007. – Вип. 1 (49). – Ч. 2. – С. 88–101.Тамарченко Н. Д. Методологические проблемы теории рода и жанра в поэтике XX века // Известия АН. Серия литературы и языка. – 2001, Т. 60. – № 6. – С. 31–13.Турган О. «Кассандра» Лесі Українки – авторський «текст-міф» // Кассандра Лесі Українки і європейський модерн. – Остріг, 1998. – С. 3–15.Тхорук Р. Воїн на Марсовому полі (Про «Адвоката Мартіана» Лесі Українки) // Леся Українка і сучасність: Збірник наукових праць.– Луцьк, 2005. – Т. 2. – С. 169–184.Тхорук Р. До питання інтертексту «Одержимої» // Український модернізм зі столітньої відстані. Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство. – Рівне, 2001. – Вип. X. – С. 77–90.Фрейденберг О. Миф и литература древности. – M.: Наука, 1978.– 605 с.Харченко А. Неволя і руїна («Вавілонський полон» і «На руїнах») // Леся Українка. Твори: В 11-ти т. – Нью-Йорк, 1954. – Т. V. Драми.– С. 139–146.Шамрай А. Українська література. Стислий огляд. – Вид. 2-ге. – X.: Рух, 1927. – 323 с.Якубський Б. Оргія // Леся Українка. Твори: В 11-ти т. – Нью-Йорк, 1954. – Т. XI. Драми. – С. 109–114.Якубський Б. Поема надмірного індивідуалізму (драматична поема «Одержима») // Леся Українка. Твори: В 11-ти т. – Нью-Йорк, 1954. – Т. V. Драми. – С. 107–108.Борщаговський О. Драматургія Тобілевича. – К.: Мистецтво, 1947.– 327 с.Ярхо В. Драматургия Эсхила и некоторые проблемы древнегреческой трагедии. – М.: Художественная литература, 1978. – 301 с.Ярхо В. Трагедия. Древнегреческая литература. – М.: Лабиринт, 2000. – 352 с.Яценко Н. М. «Лісова пісня» у контексті драматичних творів Лесі Українки // Радянське літературознавство. –1987. – № 9. – С. 49–56.Klotz Volker. Geschlossene und offene Form im Drama. – München, 1992.– 228 p.Василько А. Вічна казка (Олесь «По дорозі в казку») // Відбиток з «Ради». – К., 1991. – ЗО с.Вороний М. Черкасенко. Казка старого млина. Драма. Вид. «Дзвін», К., 1914//Літературно-науковий вісник. –1914. – T. LXV. – Кн. III.– С. 184–186.Грушевський М. Поезія Олеся // Українське слово: Хрестоматія української літератури та критики XX ст.: У 2-х кн. – К.: Аконіт, 2001.– Кн. 1. – С. 423–428.Дем’янівська Л. Художні пошуки в українській драматургії початку XX ст. (Символічна драма С. Черкасенка та О. Олеся) // Українська література. Матеріали І Конгресу міжнарод. асоціації україністів.– К.: Обереги, 1995. – С. 133–150.Євшан М. Здобутки української літератури за 1911 рік // Євшан М. Критика; Літературознавство; Естетика. – К.: Основа, 1991. – С. 275–279.Зборовська Н. Психоаналіз і літературознавство. – К.: Академ- видав, 2003. – С. 351–371.Бояджиев Г. Мольер. Исторические пути формирования жанра высокой комедии. – М.: Искусство, 1967. – 622 с.Курбас Лесь. Березіль: Із творчої спадщини. – К.: Дніпро, 1988. – 518 с.Левченко О. Європейські рефлексії української драми початку XX ст. Олександр Олесь // Український театр XX ст. – К.: ЛДЛ, 2003. – С. 36–70.Мамонтов Я. Українська драматургія передреволюційної доби (1900–1917) // Червоний шлях. –1926. – № 11–12. – С. 176–203.«Молодий театр»: Генеза. Завдання. Шляхи. – К.: Мистецтво, 1991.– 320 с.Мороз Л. Про символізм в українській драматургії // Сучасність.– 1993. – № 4. – С. 94–106.Мочульський М. 0. Олесь. Хвесько Андибер (дума-п’єса) // Літературнонауковий вісник. – 1917. – № 2–3. – С. 347-–350.Ніковський А. Українська література в 1913 році // Літературнонауковий вісник. – 1914. – T. LXV. – Кн. 1. – С. 151–163.Неврлий М. Олександр Олесь. Життя і творчість. – К.: Дніпро, 1994.– 173 с.Олесь О. Вибрані твори. Редакція і вступна стаття П. Филипови- ча.– К.: Книгоспілка, 1925. – 158 с.Олесь Олександр. Твори: У 2-хт. (Упоряд., авт. прим. Р. П. Радишевський). – К.: Дніпро, 1990. – Т. 2: Драматичні твори. Проза. Переклади. – 683 с.Вороний М. Театральне мистецтво і український театр // Вороний М. К. Поезії. Переклади. Критика. Публіцистика. – К.: Наукова думка, 1996. – С. 270–355.Олійник О. Крізь шати повсякденності (Особливості символістської драми Олександра Олеся) // Слово і час. – 1904. – № 4–5. – С. 15–19.Пархомик Р. По дорозі в казку українського модернізму. – Запоріжжя: «Дике поле», 1996. – 128 с.Радишевський Р. Журба і радість О. Олеся // Олександр Олесь. Твори: У 2-х т. – К.: Дніпро, 1990. – Т. 1. – С. 5–47.Триста років українського театру. 1619-1919 та інші праці. Д. Антонович та ін. – К.: «ВІП», 2003. – 418 с.Хороб С. На літературних теренах. – Івано-Франківськ: Прикарпатський нац. ун-т, 2006. – 410 с.Хороб С. Українська модерна драма кінця XIX – початку XX століття (Неоромантизм, символізм, експресіонізм). – Івано-Франківськ: Плай, 2002. – 412 с.Шамрай А. Українська література. Стислий огляд. – Вид. 2-ге.– Рух, 1927. – 220 с.Шаповал М. О. Олесь. По дорозі в казку (Етюд на три картини) // Літературно-науковий вісник. – 1910. – № 9. – С. 569–570.Rykner A. L'envers du théâtre: Dramaturgie du silence de l'âge classique à Maeterlinck. – Paris : Lib. José Corti, 1996. – 365 p.Богацький П. (Alienus). Нова драма: З приводу постановки «Брехні» В. Винниченка трупою М. К. Садовського // Українська хата. – 1911.– № 3. – С. 187–193.Вороний М. Іван Тобілевич (Карпенко-Карий) Твори. ДВУ, 1929. – T. 1, Т. 2. // Життя й революція. – 1929. – Кн. IV. – С. 181–184.Бойко Ю. Драма «Між двох сил» В. Винниченка як відображення української національної революції // Слово. Збірник 3. Література. Мистецтво. Критика. Мемуари. Документи. – Нью-Йорк, 1968.– С. 331–343.Винниченко В. Брехня. Співочі товариства. – К. – X.: Рух, 1926. –T. XII, –177 с.Винниченко В. Великий Молох. Мементо. – К. – X.: Рух, 1926. – T. X.– 202 с.Винниченко В. Дисгармонія. Щаблі життя. – К. – X.: Рух, 1926. – T. ЇХ.– 194 с.Винниченко В. Дорогу красі. Драма на 4 дії // Вежа. – 2005. – № 17.– С. 118–179.Винниченко В. Між двох сил. Драма на 4 дії. – К. – Відень, 1919. – 136 с.Винниченко В. Молода кров. Пригвождені. – К. – X.: Рух, 1927. – T. XIV.– 171 с.Винниченко В. Мохноногое. Пьеса в 5-ти д. // Вежа. – 1996. – № 4–5.– С. 3–66.Винниченко В. Панна Мара. Гріх. Закон. – К. – X.: Рух, 1926. – T. XV.– 261 с.Винниченко В. Чорна Пантера і Білий Медвідь. Натусь. Дочка жандарма. – К. – X.: Рух, 1927. – T. XIII. – 202 с.Гончарова-Грабовская С. Я. Жанровая бинарность в русской драматургии конца XX в. // Взаимодействие литератур в мировом литературном процессе. Проблемы теоретической и исторической поэтики. Материалы междунар. науч. конф. 3–5 октября 2000 г.: В 2-х ч. – Гродно, 2001. – Ч. 1. – С. 70–80.Винниченко В. Чужі люди. Базар. – К. – X.: Рух, 1926. – T. IX. – 191 с.Гуменюк В. Винниченкова п’єса «Щаблі життя» як щабель українського мистецького модернізму // Винниченкознавчі зошити. – 2005. – Вип. 2. – С. 95–108.Гуменюк В. Жанрово-стильова специфіка п’єси В. Винниченка «Мохноноге» // Винниченкознавчі зошити. – 2003. – Вип. 1. – С. 51–56.Гуменюк В. Проблеми поетики драматургії В. Винниченка. – Сімферополь, 2001. – 340 с.Гундорова Т. Модернізм як еротика «нового» (В. Винниченко і С. Пшибишевський) // Слово і час. – 2000. – № 7. – С. 17–23.Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика. – К.: Основа, 1998.– 638 с.Ковалик М., Михида С. «Весталка краси» // Вежа. – 2005. – № 17.– С. 119–127.Мамонтов Я. Українська драматургія передреволюційної доби (1900–1917) // Червоний шлях. – 1926. – № 11–12. – С. 176– 203.Михида С. Слідами його експериментів. Змістові домінанти та поетика конфлікту в драматургії Володимира Винниченка. – Кіровоград: Центрально-українське видавництво, 2002. – 188 с.Мороз Л. «Сто рівноцінних правд». Парадокси драматургії В. Винниченка. – К.: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, 1994.– 203 с.Гудран Ж. «Сава Чалий» в театрі «Березіль». Постанова Ф.Лопатинського // Нове мистецтво. – 1927. – № 6. – С. 3–5.Панченко В. Напередодні першого роману (генеза ідеї «чесності з собою») // Винниченкознавчі зошити. – 2003. – Вип. 1. – С. 41–50.Сріблянський М. Співочі товариства // Українська хата. – 1911.– № 5–6. – С. 344–353.Тамарченко Н. Методические проблемы теории рода и жанра в поэтике XX века // Теория литературы. – М.: ИМЛИ, 2003. – Т. III. Роды и жанры. – С. 81–98.Тхорук Р. Комедії Володимира Винниченка // Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство. – 2002. – Вип. XII. – С. 58–72.Фрейденберг О. Поэтика сюжета и жанра. – Л.: Художественная литература, 1936. – 450 с.Хоткевич Г. Літературні вражіння //Літературно-науковий вісник.– 1908. – Т. ХНІ. – Кн. IV. – С. 129–137.Агеєва В. Поетеса зламу століть. Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації. – К.: Либідь, 1999. – 264 с.Агеєва В. Поетичний візіонеризм Лесі Українки // Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки. – 2007. – Т. 72. – С. 3–11.Антофійчук В. Трансформація образу Іуди Іскаріота в українській літературі XX століття // Слово і час. – 2001. – № 2. – С. 52–58.Бартко О. «Адвокат Мартіан»: свобода особистості в герметичному просторі // Леся Українка і сучасність. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2003. – С. 159–167.Гюго В. Собрание сочинений: В 15 т. – М.: Художественная литература, 1952. – Т. 4. – С. 91–162.Білецький О. Антична драма Лесі Українки («Кассандра») // Білецький 0. Від давнини до сучасності. Збірник праць: У 10-ти т. – К.: Художня література, 1960. – Т. 2. – С. 358–380.Богацький П. (Alienus). Нова драма: З приводу постановки «Брехні» В. Винниченка трупою М. К. Садовського // Українська хата. – 1911.– № 3. – С. 187–193.Бойко Ю. Драма «Між двох сил» В. Винниченка як відображення української національної революції // Слово. Збірник 3. Література. Мистецтво. Критика. Мемуари. Документи. – Нью-Йорк, 1968.– С. 331–343.Болобан А. Технічні прийоми драматургії Карпенка-Карого (Аналіз п’єси «Безталанна») // Молодняк. – 1928. – № 6 (18). – С. 106–124.Боньковська О. Львовський театр товариства «Українська Бесіда» 1915–1924. – Львів: Літопис, 2003. – 242 с.Борщаговський О. Драматургія Тобілевича. – К.: Мистецтво, 1947.– 327 с.Дорошенко Д. Іван Тобілевич (Карпенко-Карий) // Україна. – 1907.– T. IV. – С. 91–162.Ермилов В. Спектакли малороссов //Артист. –1892. – № 20. – С. 121.Єфремов С. Вибране. – К.: Наукова думка, 2002. – 760 с.Іваненко Ю. Жанри драматургії Тобілевича // Театр. – 1937. – № 7.– С. 24–29.Карпенко-Карий I. К. Драматичні твори / Вступ, ст., упоряд. і приміт. Р. Я. Пилипчука; ред. С. Д. Зубкова. – К.: Наукова думка, 1989. – 608 с.Карпенко-Карий І. (Тобілевич I. К.) Твори: У 3-х т. / Упоряд. П. М. Киричка та Л. Ф. Стеценка; прим. П. М. Киричка. – К.: Дніпро, 1985. – Т. 3. Драматичні твори, листи, статті. – 373 с.Кміт Ю. Карпенко-Карий (Іван Тобілевич). – ЛНВ. – 1900. – № 7.– С. 121–122.Лопатинський Ф. «Сава Чалий» (До постановки в Держтеатрі «Березіль» режисером Ф. Лопатинським) // Нове мистецтво. –1927. – № 5. – С. 14–15.Мамонтов Я. Драматургія І. Тобілевича // Тобілевич І. Твори: У 6-ти т. – X. – 1931. – Т. 6. – С. 145–251.Михайлін І. Риси «нової драми» в творчості пізнього І. КарпенкоКарого // II Міжнародний конгрес україністів. – Львів, 1933. – С. 142–146.Мороз Л. Деякі особливості трагедії в українській драматургії другої половини XIX ст. (фольклорна традиція і жанр) // Розвиток жанрів в українській літературі XIX – початку XX ст. – К.: Наукова думка, 1986. – С. 158–188.Рудницький М. Від Мирного до Хвильового. – Львів, 1936. – 438 с.Тобилевич (Карпенко-Карий) И. Драмы и комедии: В 5-ти т. – Одесса, 1903. – T. 4. – 386 с.Тобилевич (Карпенко-Карий) И. Драмы и комедии: В 5-ти т. – Полтава, 1905. – Т. 5. – 450 с.Тобилевич Б. Панас Карпович Саксаганський. 1859–1940. Життя і творчість. – К.: Держ. видав, образотв. мист. і муз. літ., 1957. – 326 с.Тобілевич І. (Карпенко-Карий). Вибрані твори. За переднім словом О. Дорошевича. – К.: Книгоспілка, 1925. – 188 с.Чорний С. Карпенко-Карий і театр. – Мюнхен. – Нью-Йорк, 1978.– 176 с.Piwinska M. Romantyczna nowa tragedia // Studia romantyczne. – 1973.– S. 109–157.Антонович Д. Триста років українського театру. 1619–1919 та інші праці. – К.: ВУП, 2003.– 418 с.Боньковська О. Львовський театр товариства «Українська Бесіда» 1915–1924. – Львів: Літопис, 2003. – 242 с.Вороний М. Поезії. Переклади. Критика. Публіцистика. – К.: Наукова думка, 1996. – 699 с.Грушевський Ол. Сучасне українське письменство в його типових представниках // ЛНВ. – 1908. – VI. – С. 487–498.Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика. – К.: Основа, 1998.– 658 с.Єременко О. «Чи не служити Україні – добре...» Олексій Плющ. Літературний портрет. – К.: ІВЦ Держкомстату України. – 2003. – 174 с.Личко І. Л. Яновська. Критичні замітки // ЛНВ. – 1909. – Т. XLV.– Кн. III. – С. 618–628.Личко І. Спиридон Черкасенко. Дрібні поезії. «В старім гнізді» (драма) // Українська хата. – 1909. – № 1. – С. 26–29.Малютіна Н. Українська драматургія кінця XIX – початку XX століття: аспекти родо-жанрової динаміки. – Одеса: Астропринт, 2006. – 352 с.Мамонтов Я. На театральних роздоріжжях. Публіцистика. – Харків: Книгоспілка, 1925. – 64 с.Мамонтов Я. Українська драматургія передреволюційної доби (1900–1917) // Червоний шлях. – 1926. – № 11–12. – С. 176– 203.Олійник О. Феномен символістської драми в системі українського модерну // Стильові тенденції української літератури XX століття.– К.: ПЦ «Фоліант», 2004. – 284 с.Пахаревський Л. С. Черкасенко. В старім гнізді // Україна. – 1907.– Т. III. – С. 237–264.Полуян С. Г. Ващенко. Сліпий. П’єса. // Українська хата. – 1910. – № 5.– С. 340–341.Старицька-Черняхівська Л. Двадцять п’ять років українського театру // Старицька-Черняхівська Л. М. Драматичні твори. Проза. Поезія. Мемуари. – К.: Наукова думка, 2000. – С. 630–740.Хороб С. Українська модерна драма кінця XIX – початку XX ст. (Неоромантизм, символізм, експресіонізм). – Івано-Франківськ: Плай, 2002. – 402 с.Хоткевич Г. Літературні вражіння // Літературно-науковий вісник. –1909. – T. XIV. – Кн. 1. – С. 131–145.Школа В. Драматургія Спиридона Черкасенка (еволюція індивідуального стилю). – К.: Знання України, 2001. – 130 с.Olszewska M. І. «Tragedia chłopska» od W. L. Anczyca do К. H. Rostworowskiego. Tematyka – Kompozycja. – Idea. – Warszawa: WPUW, 2001.– 375 s.Waligóra J. Młodopolski «dramat wewnętrzny». – Kraków, 2004. – 185 s.Агеєва В. Поетеса зламу століть. Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації. – К.: Либідь, 1999. – 264 с.Агеєва В. Поетичний візіонеризм Лесі Українки // Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки. – 2007. – Т. 72. – С. 3–11.Антофійчук В. Трансформація образу Іуди Іскаріота в українській літературі XX століття // Слово і час. – 2001. – № 2. – С. 52–58.Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика. – М.: Прогресс, 1989.– 616 с.Бартко О. «Адвокат Мартіан»: свобода особистості в герметичному просторі // Леся Українка і сучасність. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2003. – С. 159–167.Бахтин М. М. Проблема речевых жанров // Бахтин М. М. Литературнокритические статьи. – М., 1986. – С. 488–500.Білецький О. Антична драма Лесі Українки («Кассандра») // Білецький 0. Від давнини до сучасності. Збірник праць: У 10-ти т. – К.: Художня література, 1960. – Т. 2. – С. 358–380.Возняк Т. Народження трагедії з духу музики та «Лісова пісня». Слово – Музика – Мовчання // Сучасність. – 1992. – № 2. – С. 107–112.Гаврилова Ю. Древнегреческая трагедия: становление драматической концепции художественного времени //Літературознавчий збірник. – Донецьк, 2002. – Вип. 12. – С. 23–29.Гаджилова Г. Творча генеза тексту драми Лесі Українки «Руфін і Прісцілла»та особливості характеротворення // Слово і час. – 2001. – № 4. – С. 51–57.Гельгардт Р. Р. Рассуждение о диалогах и монологах (К общей теории высказывания) // Сборник докладов и сообщений лингвистического общества: В 2-х вып. – Калинин, 1971. – Вып. 1. – С. 28– 130.Гозенпуд А. Поетичний театр. – К.: Мистецтво, 1947. – 302 с.Гуменюк В. Шлях до «Одержимої». Творче становлення Лесі Українкидраматурга. – Сімферополь: Таврія, 2002. – 232 с.Гундорова Т. Леся Українка: християнство – екзистенціалізм – фемінізм // Слово і час. – 1996. – № 8–9. – С. 19–28.Гундорова Т. Проявления Слова. Дискурсія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація. – Львів: Центр гуманітарних досліджень ЛДУ ім. І. Франка, 1997. – 297 с..Демська Л. Драма страху чи божевільної свободи («Блакитна троянда» Лесі Українки) // Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство. – Рівне: РДГУ, 1999. – Вип. VII. – С. 69–76.Євшан М. Куди ми прийшли? Річ про українську літературу 1910 року // Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика. – К.: Основа, 1998.– 638 с.Забужко О. Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій.– К.: Факт, 2007. – 640 с.Зеров М. Українське письменство. – К.: Основи, 2003. – 1301 с.Кристева Ю. Бахтин. Слово. Диалог и роман // Вестник МГУ. – Сер. 9. Филология, 1995. – № 1. – С. 97–124.Кухар Р. До генези класичних елементів у драматичних творах Лесі Українки // Визвольний шлях. – 1962. – Кн. 12/106 (180). – С. 1229–1240.Кухар Р. Класичність драматичних творів Лесі Українки на тлі переломової доби // Визвольний шлях. – 1971. – Кн. 2 (275). – С. 179–193.Кухар Роман В. До джерел драматургії Лесі Українки. – Ніжин: Вікторія, 2000. – 268 с.Лакан Ж. Семинары: В 2-х кн: Работы Фрейда по технике психоанализа (1953/54). – M.: Логос, 1998. – Кн. 1. – 432 с.Ласло-Куцюк М. «Кассандра» Лесі Українки і «Едип-цар» Софокла // Ласло-Куцюк М. Велика традиція. – Бухарест: Критеріон, 1979. – 287 с.Леся Українка. Зібрання творів: У 12-ти т. – К.: Наукова думка, 1975.– Т. 1. Поезії. – 447 с..Леся Українка. Зібрання творів: У 12-ти т. – К.: Наукова думка, 1976.– Т. 3. Драмат. твори (1896–1906). – 396 с..Леся Українка. Зібрання творів: У 12-ти т. – К.: Наукова думка, 1976.– Т. 4. Драмат. твори (1907–1908). – 348 с.Леся Українка. Зібрання творів: У 12-ти т. – К.: Наукова думка, 1976.– Т. 5. Драмат. твори (1909–1911). – 332 с.Леся Українка. Зібрання творів: У 12-ти т. – К.: Наукова думка, 1977.– Т. 6. Драмат. твори (1911–1913). – 413 с.Леся Українка. Зібрання творів: У 12-ти т. – К.: Наукова думка, 1979.– Т. 12. Листи (1903–1913). – 694 с.Леся Українка. Твори: В 11-ти т. – Нью-Йорк, 1954. – T. XII. Статті.– 263 с.Малютіна H. П. Художнє втілення екзистенційного типу мислення в драматургії Лесі Українки. – Одеса: Астропринт, 2001. – 80 с.Мірошниченко П. Агональна природа художньої дійсності драми «Оргія» Лесі Українки // Література. Фольклор. Проблеми поетики. – К., 1999. – Вип. 6. – С. 103–113.Ніковський А. Екзотичність сюжета і драматизм у творах Лесі Українки // Літературно-науковий вісник. – 1913. – Кн. X. – С. 57–70.Ненадкевич Є. Українська версія світової теми про Дон Жуана в історико-літературній перспективі // Леся Українка. Твори: В 11-ти т. – Нью-Йорк, 1954. – T. XI. Драми. – С. 7–42.Паньков А. І., Мейзерська T. С. Поетичні візії Лесі Українки. – Одеса, 1996. – 76 с.Поліщук Я. Література як геокультурний проект. – К.: Академвидав, 2008. – 304 с.Поліщук Я. Міфологічний горизонт українського модернізму. – ІваноФранківськ: Лілея-НВ, 2002. – 392 с.Поліщук Я. Проблема синтезу в системі образотворення Лесі Українки // Науковий вісник ВДУ. Журнал Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Лесезнавство. – 1999. – № 10. – С. 5–9.Ренан Э. Собрание сочинений: В 12-ти т. – К., 1903. – T. VII. – 217 с.Рулін П. Перша драма Лесі Українки //Леся Українка. Твори: В 11-ти т.– Нью-Йорк, 1954. – T. V. Драми. – С. 7–28.Саєнко В., Пономаренко І. Мистецький синтез і творчий метод у «Кассандрі» Лесі Українки // Проблеми сучасного літературознавства. – 1997. – Вип. 1. – С. 107–129.Скупейко Л. Міфопоетика «Лісової пісні» Лесі Українки. – К.: Фенікс, 2006. – 414 с

Obraz Europy w publikacjach „Odeskiego Wiestnika” z 1873 roku

NATALIA MALIUTINA, dr hab., prof. UwB, pracownik Kolegium Literaturoznawstwa na Wydziale Filologicznym Uniwersytetu w Białymstoku oraz Narodowego Uniwersytetu im. Ilji Miecznikowa w Odessie (Ukraina). Stypendystka Kasy im. Józefa Mianowskiego w dziedzinie literaturoznawstwa (2005). Zainteresowania badawcze: teoria literatury, dramaturgia, historia literatury rosyjskiej i ukraińskiej. Opublikowała blisko 50 artykułów naukowych, w tym: Cвоеобразие сюжета в драматургии А.П. Чехова (2011). Autorka monografii: Pol’s’ka ta ukraïns’ka moderna drama: perehrestâ tradicìj (Odessa 2013). Współredaktorka (z J. Ławskim) monografii zbiorowych: Odessa w literaturach słowiańskich (Białystok –Odessa 2016) oraz Odessa i Morze Czarne jako przestrzeń literacka (Białystok – Odessa 2018), Odessa, muzyka, literatura. Ukraińsko-polski transfer kulturowy. Studia (Białystok – Odessa 2019).Uniwersytet w BiałymstokuMajewski T., Frankfurt pisze dla Hollywood. O genezie scenariuszy filmowych „Jacques Offenbach” i „Below the Surface”, „Teksty Drugie” 2015, nr 6.„Одесский вестник” 1873.С.И.С.-ский, Szekspir a Offenbach („Troilus i Kresyda” Szekspira, „Piękna Helena” Offenbacha), „Одесский вестник” 1873, nr 95.Sokalska M., Opera w oczach pozytywistów, [w:] Pozytywiści warszawscy: „Przegląd Tygodniowy” 1866–1876, Seria I: Studia, rewizje, konteksty, red. A. Janicka, Białystok 2015.Улисс A., Ницца и её общественная жизнь, „Одесский вестник” 1873, nr 68.15716

Spektrum problemów pozytywistycznych w publicystyce „Odesskiego Wiestnika” w latach 70. XIX wieku

NATALIA MALIUTINA, prof. dr hab., pracownik Narodowego Uniwersytetu im. Ilii Miecznikowa w Odessie (Ukraina) oraz prof. nadzwyczajny w Katedrze Filologii Rosyjskiej Uniwersytetu Rzeszowskiego. Stypendystka Kasy im. Józefa Mianowskiego w dziedzinie literaturoznawstwa (2005). Zainteresowania badawcze: teoria literatury, dramaturgia, historia literatury rosyjskiej i ukraińskiej. Opublikowała blisko 50 artykułów naukowych, w tym: Cвоеобразие сюжета в драматур- гии А.П. Чехова (2011). Autorka monografii: Pol’s’ka ta ukraïns’ka moderna drama: perehrestâ tradicìj (Odessa 2013).47948

Ideas of the “New Enlightenment” and contemporary operatic art (opera Immanuel Kant by Leszek Możdżer)

The following article is about the modern staging of Leszek Możdżer’s opera Immanuel Kant in comparison with two performances based on Thomas Bernhardt’s original drama under the same title (directed by Krystian Lupa and Marius Ivaškevičius). This comparison lets us see in the performance staging an attempt to deconstruct certain postulates of new Enlightenment: belief in reason based on subjective experience (more precise than inter‑subjective), unification of transcendental and empiric, ideas of “multiple worlds” caused by achievements of technocratic era. As a result, we come to the conclusion that Kant’s ideas and Kant’s image (as some sort of stereotype of perception) are downsized to the maximum in the opera. One of the action participants appears to be the text of Kant’s works in multiple deflections and interpretations.NATALIA MALIUTINA – profesor nadzwyczajny Uniwersytetu w Białymstoku, dr hab., pracownik Instytutu Filologii Wschodniosłowiańskiej (Zakład Współczesnej Literatury Rosyjskiej), profesor zwyczajny Odeskiego Narodowego Uniwersytetu im. I. I. Miecznikowa; rusycystka, ukrainistka, komparatystka, badaczka dramatu XIX–XXI stulecia, w szczególności nowych zjawisk w aspekcie performatywności, identyfikacji kulturowej. Autorka 5 monografii, w tym: Поэтика высказывания в пьесах одесских драматургов Анны Яблонской и Александра Марданя (Rzeszów 2016), Проблема культурной (само)идентификации героя в новейшей постсоветской драме: переформатировка (z Anną Maroń, Białystok 2019). Autorka studiów publikowanych w „Slavica Wratislaviensia”, „Studiach Wschodniosłowiańskich”, w monografiach zbiorowych: Новейшая драма рубежа XX–XXI веков: проблема действия (Samara 2014), Selbstbewusstsein und Identitaet. Russische Literatur im 18–21 Jh. (Muenchen 2018). Współredagowała monografie zbiorowe: Odessa i Morze Czarne jako przestrzeń literacka (Białystok 2018), Перформатизация современной русской драмы: славянский контекст (Rzeszów 2019). W Odessie redaguje pisma: «Проблеми сучасного літературознавства», »Вісник Одеського національного університета. Філологія».Uniwersytet w Białymstoku26727

Introduction

МАЛЮТИНА НАТАЛЬЯ ПАВЛОВА – доктор филологических наук, профессор кафедры украинской литературы Одесского национального университета имени И. И. Мечникова. Основное направление научной деятельности: теория драмы, проблематика и поэтика высказывания в современной русской и украинской драматургии, проблемы методологии, перформативный поворот в культуре. Автор более 150 публикаций в том числе монографий: Н. Малютіна, Українська драматургія кінця XIX-початку XX століття: аспекти родо-жанрової динаміки: монографія / Н. П. Малютіна–Одеса, 2006. – 352 с. Н. Малютіна, Від модерну до авангарду: жанрово-стильова парадигма української драматургії першої третини XX ст. / Н. П. Малютіна, Л. Скорина, Т. Свербілова; за заг. ред. Л. Скорини. – Черкаси, 2009. – 598 с. Польська та українська модерна драма: перехрестя традицій: монографія / Наталя Малютіна. Одеса Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013. – 186 с. Наталья Малютина, Поэтика высказывания в пьесах одесских драматургов Анны Яблонской и Александра Марданя, Rzeszów, 2016, 180 с. 18 разделов в коллективных моографиях, изданных в г. Киеве, Казани, Самаре, Жешуве, Белостоке, Вроцлаве, Гиссене, Оломоуце, Одессе и др.Odeski Narodowy Uniwersytet im. Ilji Miecznikowa293

An image of Odessa in the poems at an easel

The article under the title “An image of Odessa in the poems at an easel ” (poetic view of the artists of Odessa avant-gardism of the second stream) represents an attempt to define the means of poetic ekphrazis in the poetry of two Odessa avant-gardism representatives of 60-90-s of XX century that are A. Dmitriev and N. Stepanov. In A. Dmitriev’s poems landscape and portrait means of creation of Odessa image are observed. Esthetization of feelings addressed to the city, creates an image of the subject of love and adoration. The view prospect of the surrounding space is focused at one point, e.g. the sea bay. Lyricism and irony are observed in poems of Stepanov, the author of poetic sculptures Ovid, Arkadiy Gaydar, Petya and Gavrik, Grigoriy Skovoroda. His sculpture view is observed in the poem Petya and Gavrik; the sculptural composition of two literary heroes from V. Kataev’s novel The Sail is Whitening Alone is shown as a symbol of romantic love to Odessa, of freedom, youth and of a dream. Altogether the poet observes an image of young Kataev, which is not objectivised in his sculptural work. Hence the author creates two view prospects at the monument: the first touches upon the writer, the second one deals with an artist.МАЛЮТІНА НАТАЛЯ ПАВЛІВНА – доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Основний напрямок наукової діяльності: історія української драматургії; теорія драми. Кандидатська дисертація: „Характеры в маленьких трагедиях А. С. Пушкина". Докторська дисертація: „Родо-жанрові трансформації в українській драматургії кінця XIX – поч. XX ст." Учбова діяльність (списки дисциплін, лекційні курси): історія української літератури кінця XIX - поч. XX ст., історія української літератури 70-90-х років XIX ст. Наукові праці. Автор більш ніж 150 друкованих робіт, у тому числі монографій: Українська драматургія кінця XIX - початку XX століття : аспекти родо-жанрової динаміки : монографія / Н. П. Малютіна– Одеса, 2006. – 352 с. Від модерну до авангарду : жанрово-стильова парадигма української драматургії першої третини XX ст. / Н. П. Малютіна, Л. Скорина, Т. Свербілова; за заг. ред. Л. Скорини. – Черкаси, 2009. – 598 с. Польська та українська модерна драма: перехрестя традицій: монографія / Наталя Малютіна. Одеса Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013. – 186 с.Стихи на мольберте. Поэтические миры художников. Антология, Предисловия Г. Маркелова и Л. Заславского. Составитель и автор вступительной статьи Е. М. Голубовский, Одесса 2012.Л. Заславский, Признак творчества – божьей искры знак, [в:] Стихи на мольберте. Поэтические миры художников. Антология, Предисловия Г. Маркелова и Л. Заславского. Составитель и автор вступительной статьи Е. М. Голубовский, Одесса 2012.Anna Pilch, Dialog poety i malarza – lektura tekstu we wspólnej przestrzeni werbalno-wizualnej, [w:] Europejski kanon literacki, red. E. Wichrowska, Warszawa 2012, s. 209-223, а также в кн. Anna Pilch, Formy wyobraźni. Poeci współcześni przed obrazami wielkich mistrzów, Kraków 2010.А. Дмитриев, Рисунки пером. Сборник стихотворений, Одесса 2003.Теория литературных жанров: учеб. пособие для студ. / [М. Н. Дарвин, Д. М. Магометова, Н. Д. Тамарченко, В. И. Тюпа]; под ред. Н. Д. Тамарченко, 2-е изд., Москва, Изд. центр «Академия», 2012.М. Г. Уртминцева, Экфразис: научная проблема и методика её исследования, «Вестник Нижегородского ун-та имени Н. И. Лобачевского», 2010, № 4 (2).О. Савицка, Школа гармонической точности. ІІ Чара Николая Степанова, «Чорний квадрат над Чорним морем: Матеріали до історії авангардного мистецтва Одеси ХХ ст.» / Упоряд.: Є. М. Голубовський, Ф. Д. Кохріхт, Т. В. Щурова, Одеса 2007.Степанов Н. Стихотворения, Одеса, 2001.Поэтические скульптуры Николая Степанова, «Вечерняя Одесса», 2009, № 133 (9067), 10 сентября.2116917