Межгодовая изменчивость характеристик поверхностного слоя и галоклина Арктического бассейна

As the area of the sea ice cover has considerably reduced in the recent years, the Arctic Ocean surface layer has become more exposed to the effect of atmospheric processes. In order to evaluate the influence of the new conditions on the surface layer state, a large array of winter oceanographic data was used to calculate the Arctic Ocean mixed layer thickness and salinity along with the thickness and salinity of the halocline layer for the 1950-2013 period. Analysis of the interannual variability of the surface layer parameters listed has shown that the mixed layer thickness has increased in recent years, from 30-35 m in 1950-70s to 40-44m in 1980-2000s. The halocline thickness, conversely, has decreased from 65m in 1950-90s to 50 in the 2000s. At the same time, mixed layer salinity and the salinity of the halocline layer has become lower in the 2000s by about 0,5 % compared with 1950-90s. Three periods with distinctive configurations of the fields of the surface layer parameters have been identified. These quasi-20-year periods correspond to different climatic stages with different regimes of the atmospheric circulation. However, this is certainly not the only cause of the changes that occur in the surface layer condition. To reveal other causes of these changes, statistical methods were used to analyze the time series of the Arctic Ocean surface layer parameters. Linear regression equations allowed us to find out that the variability of the mixed layer thickness and salinity is almost equally determined by changes of the atmospheric circulation and fluctuations of the water exchange with the neighboring oceans along with river runoff and ice processes. At the same time, the thickness and salinity of the halocline layer strongly correlate with mixed layer parameters and, as there is no direct contact with the atmosphere, their variability is determined mostly by the mixed layer condition and the underlying Atlantic waters.В связи с уменьшением площади ледяного покрова верхний слой Северного Ледовитого океана в последние годы стал более доступен для непосредственного влияния ветра и солнечной радиации. В данной статье особое внимание уделяется исследованию реакции верхнего слоя на изменения условий окружающей среды и вероятных механизмов проявления данных изменений в изменчивости состояния верхнего слоя. Был проанализирован массив океанологических данных за зимний период 1950-2013 гг., произведен расчет толщины и солености верхнего перемешанного слоя, а также толщины и солености слоя галоклина. На основе уравнений линейной регрессии были получены статистические модели связи перечисленных параметров верхнего слоя с различными факторами окружающей среды, такими как индексы атмосферной циркуляции, водообмен с соседними океанами, речной сток и ледовые процессы

The first experience of fluorescence laparoscopy for cholecystectomy, the bile ducts and the colon surgery

Цель работы – проанализировать первый опыт использования флуоресцентной лапароскопии при технически трудных холецистэктомиях, ревизии холедоха, лимфодесекции, резекциях ободочной кишки и для оценки кровоснажения анастомозированных участков. Флуоресцентная лапароскопия применена при 7 холецистэктомиях по поводу острого калькулезного холецистита, 6 лапароскопических ревизиях холедоха для оценки его проходимости (эта методика применена нами впервые), лапароскопической правосторонней гемиколэктомии для оценки кровоснабжения анастомозируемых участков кишечника и открытой резекции поперечной ободочной кишки в ходе лимфодиссекции. При холецистэктомиях (флуоресцентная холангиография) уменьшена длительность операции и среднее время до достижения «критического вида безопасности» до 30 мин (в группе сравнения – 45 мин). При интраоперационной ревизии холедоха в одном случае флуоресценции в двенадцатиперстной кишке не выявлено, что свидетельствовало о его непроходимости (вклинение конкремента). В остальных случаях проходимость холедоха была сохранена, что было связано с транзиторным холедохолитиазом. При правосторонней гемиколэктомии с помощью флуоресцентной ангиографии было подтверждено адекватное кровоснабжение культи ободочной кишки. При открытой резекции поперечной ободочной кишки флуоресцентная лимфография с успехом была использована для визуализации апикальных лимфоузлов у устья средней ободочной артерии.Мета роботи – проаналізувати перший досвід використання флуоресцентної лапароскопії при технічно тяжких холецистектоміях, ревізії холедоха, лімфодесекції, резекціях ободової кишки та для оцінки кровопостачання анастомозованих ділянок. проаналізувати перший досвід використання флуоресцентної лапароскопії при технічно тяжких холецистектоміях, ревізії холедоха, лімфодесекції, резекціях ободової кишки та для оцінки кровопостачання анастомозованих ділянок. Флуоресцентну лапароскопію застосовано при 7 холецистектоміях з приводу гострого калькульозного холециститу, 6 лапароскопічних ревізіях холедоха для оцінки його прохідності (ця методика застосована нами вперше), лапароскопічній правобічній геміколектомії для оцінки кровопостачання анастомозованих ділянок кишечника і при відкритій резекції поперечно-ободової кишки під час лімфодисекції. При холецистектоміях (флуоресцентна холангіографія) зменшено тривалість операції та середній час до досягнення «критичного виду безпеки» до 30 хв (у групі порівняння – 45 хв). При інтраопераційній ревізії холедоха в 1 випадку флуоресценції в дванадцятипалій кишці не виявлено, що свідчило про його непрохідність (вклинення конкременту). В інших випадках прохідність холедоха була збережена, що було пов’язано з транзиторним холедохолітиазом. При правобічній геміколектомії шляхом флeоресцентної ангіографії було підтверджено адекватне кровопостачання кукси ободової кишки. При відкритій резекції попереково-ободової кишки флуоресцентну лімфографію з успіхом було використано для візуалізації апікальних лімфовузлів біля вустя середньої ободової артерії.The aim – to analyse of the first experience with the use of fluorescence laparoscopy (FL) in technically difficult cholecystectomies, revision of the choledochus, lymphodection, colon resection and to assess the blood supply of the anastomosis sites. Fluorescence laparoscopy was applied in 7 cholecystectomies for acute calculous cholecystitis, 6 common bile duct laparoscopic revisions to estimate the patency (first-time used technique), laparoscopic right-side hemicolectomy for estimation the blood supply of anastomosing intestinal areas and open resection of the transverse colon during limfodissections. In cholecystectomies (fluorescence cholangiography), the duration of the operation and the average time to achieve a «critical type of safety» were reduced to 30 minutes compared with the comparison group (45 minutes). During the intraoperative revision of the choledochus in 1 case of fluorescence in the duodenum was not detected, which showed its obstruction (calculus inclusions). In other cases, the choledochal patency was preserved, which was associated with transient choledocholithiasis. With right-sided hemicolectomy by fluorescent angiography, adequate blood supply to the colon stump has been proven. With open resection of the transverse colon, fluorescence lymphography was successfully used to visualize the apical lymph nodes at the mouth of the middle colon arter