ОПТИМІЗАЦІЯ ТАКТИКИ ВЕДЕННЯ ЖІНОК ІЗ СИНДРОМОМ ВТРАТИ ПЛОДА НА ТЛІ ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ

Summary. Reducing perinatal morbidity is especially important in terms of improving demographics in Ukraine. In modern obstetrics, special attention is paid to the planning and preparation for pregnancy in women with fetal loss syndrome, the frequency of which is quite high and ranges from 10 % to 25 %. The aim of the study – to develop an algorithm for treatment and prevention activities for women with fetal loss syndrome and endothelial dysfunction by pathogenically justified correction of changes detected during pregnancy. Materials and Methods. To achieve our purpose, we examined 150 pregnant women, divided into 3 groups, of 50 women in each. In addition to the mandatory examination of pregnant women, the urinary albumin/creatinine ratio was additionally determined using Microalbuphan test strips. Determination of the concentration of nitric oxide in the blood was performed by colorimetric method. Studies of folic acid were determined by enzyme-linked immunosorbent assay, and the concentration of creatinine in amniotic fluid – on a certified photometer MBA-540. For further histological and micromorphometric examination of the provisional organs of the fetus, the selection of material carried out after the third period of labor. Results. So, patients with fetal loss syndrome are diagnosed with preclinical gestational endothelial dysfunction, decreased folic acid content in the blood, high levels of creatinine in amniotic fluid. At morphological research of provisional organs of a fetus dystrophic and degenerative changes with signs of infection are noted. After prescribing L-arginine aspartate and folic acid to a donor of nitric oxide, endothelial dysfunction was not diagnosed and creatinine content in amniotic fluid was normalized. Compensatory-adaptive changes were observed during morphological examination of placenta. Conclusions. Our proposed complex therapy, using a donor of nitric oxide and folic acid, significantly improved perinatal outcomes in women with fetal loss syndrome. Thus, in group 2 of observations the frequency of threatened abortion decreased three times, six times – fetal distress, twice – urgent cesarean section in comparison with group I.Резюме. Зниження перинатальної захворюваності є особливо важливим в аспекті покращення демографічних показників в Україні. У сучасному акушерстві особлива увага приділяється питанням планування та підготовки до вагітності у жінок із синдромом втрати плода, частота якого є досить високою і коливається від 10 до 25 %. Мета дослідження – розробити алгоритм лікувально-профілактичних заходів для жінок із синдромом втрати плода на тлі ендотеліальної дисфункції шляхом патогенетично обґрунтованої корекції змін, виявлених під час вагітності. Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети ми обстежили 150 вагітних, яких поділили на 3 групи по 50 жінок у кожній. Окрім обов’язкового обстеження вагітних, додатково проводилося визначення співвідношення альбумін/креатинін у сечі за допомогою тест-смужок Microalbuphan. Визначення концентрації оксиду азоту в крові виконувалося колориметричним методом. Дослідження фолієвої кислоти визначали за допомогою імуноферментного аналізу, а концентрацію креатиніну в навколоплідних водах – на повіреному фотометрі МБА-540. Для подальшого гістологічного та мікроморфометричного дослідження провізорних органів плода, відбір матеріалу здійснювали після завершення третього періоду пологів. Результати. Встановлено, що у пацієнток із синдромом втрати плода діагностується доклінічна гестаційна ендотеліальна дисфункція, зниження вмісту фолієвої кислоти в крові, високі показники креатиніну в навколоплідних водах. При морфологічному дослідженні провізорних органів плода відзначаються дистрофічно-дегенеративні зміни із ознаками інфікування. Після призначення вагітним донатору оксиду азоту L-аргініну аспартату та фолієвої кислоти ендотеліальна дисфункція не діагностувалась та нормалізувався вміст креатиніну в навколоплідних водах. При морфологічному дослідженні посліду спостерігались компенсаторно-пристосувальні зміни. Висновки. Запропонована нами комплексна терапія із застосуванням донатору оксиду азоту та фолієвої кислоти значно покращила перинатальні наслідки у жінок із синдромом втрати плода. Так, у другій групі спостереження частота загрози переривання вагітності знизилась втричі, в шість разів – дистрес плода, вдвічі –ургентних кесаревих розтинів порівняно з першою групою

ОЦІНКА ПЕРИНАТАЛЬНИХ НАСЛІДКІВ У ЖІНОК ІЗ СИНДРОМОМ ВТРАТИ ПЛОДА

Ukraine has a progressive decline in population. Among the medical reasons of reproductive losses, the growth of the number of official abortions, contributing to the formation of fetal loss syndrome, also assumes great importance. The aim is to analyze the course of pregnancy, childbirth and the state of the newborn in women with fetal loss syndrome and no reproductive loss; сonduct a comparison of perinatal outcomes by observation groups. Material and Methods. 150 patients were examined (group I and II – with fetal loss syndrome, III – without reproductive loss, 50 women in each). Observation was conducted from 12 weeks of pregnancy, in childbirth and in the postpartum period. Dispensary supervision of pregnant women was carried out in accordance with the order number 417 of the Ministry of Health of Ukraine. Pregnant in the group II were additionally receiving a nitric oxide dopant and a vitamin B9 preparation. Conclusions. The course of pregnancy, childbirth in women with fetal loss syndrome is characterized by the development of various complications, there are isolated perinatal conditions in the newborn. The appointment of a pregnant woman with a fetal loss syndrome of a donator of nitric oxide and vitamin B9 will reduce the number of complications in the perinatal period.В Украине отмечается прогрессивное сокращение численности населения. Среди медицинских причин репродуктивных потерь большое значение приобретает и рост числа артифициальных абортов, способствующий формированию синдрома потери плода. Цель – проанализировать течение беременности, родов и состояние новорожденного у женщин с синдромом потери плода и без репродуктивных потерь. Провести сравнение перинатальных исходов по группам наблюдения. Материалы и методы. Обследовано 150 пациенток (I, II группы – с синдромом потери плода, III – без репродуктивных потерь, по 50 женщин в каждой). Наблюдение проводилось с 12 недель беременности, в родах и послеродовом периоде. Диспансерное наблюдение за беременными осуществляли согласно приказу № 417 МЗ Украины. Беременные II группы дополнительно получали донатор оксида азота и препарат витамина В9. Выводы. Течение беременности, родов у женщин с синдромом потери плода характеризуется развитием различных осложнений, отмечаются отдельные перинатальные состояния у новорожденного. Назначение беременным с синдромом потери плода донатора оксида азота и витамина В9 позволит уменьшить количество осложнений перинатального периода.В Україні відзначається прогресивне скорочення чисельності населення. Серед медичних причин репродуктивних втрат великого значення набуває і зростання числа артифіційних абортів, що сприяють формуванню синдрому втрати плода. Мета – проаналізувати перебіг вагітності, пологів та стан новонародженого у жінок із синдромом втрати плода та без репродуктивних втрат. Провести порівняння перинатальних наслідків у групах спостереження. Матеріал і методи. Обстежено 150 пацієнток (І, ІІ групи – із синдромом втрати плода, ІІІ – без репродуктивних втрат, по 50 жінок в кожній). Спостереження проводилося з 12 тижнів вагітності, в пологах та післяпологовому періоді. Диспансерне спостереження за вагітними здійснювали згідно з наказом № 417 МОЗ України. Вагітні ІІ групи додатково отримували донатор оксиду азоту та препарат вітаміну В9. Висновки. Перебіг вагітності, пологів у жінок із синдромом втрати плода характеризується розвитком різноманітних ускладнень, відзначаються окремі перинатальні стани у новонародженого. Призначення вагітним із синдромом втрати плода донатора оксиду азоту та вітаміну В9 дозволить зменшити кількість ускладнень перинатального періоду

МЕДСЕСТРИНСЬКИЙ МЕНЕДЖМЕНТ У СВОЄЧАСНІЙ ДІАГНОСТИЦІ ТА ПРОФІЛАКТИЦІ КЛІМАКТЕРИЧНИХ РОЗЛАДІВ

The article is devoted to the role of the nursing management in the opportune prevention and diagnosis of the menopausal syndrome symptoms in women of postproductive age.Стаття присвячена ролі медсестринського менеджменту в своєчасній профілактиці та діагностиці симптомів клімактеричного синдрому в жінок пострепродуктивного віку

РОЛЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ В ЗБЕРЕЖЕННІ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ЖІНОК У ПОСТРЕПРОДУКТИВНОМУ ВІЦІ

The article is devoted to the role of the family medicine nurse in the saving quality of life and social activity in women of post-productive age.Стаття присвячена ролі медичної сестри сімейної медицини в збереженні якості життя та соціальної активності жінок пострепродуктивного віку

ПОРІВНЯЛЬНІ ВІДМІННОСТІ ПРОСТОРОВОЇ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ПЛАЦЕНТ У ЖІНОК ІЗ СИНДРОМОМ ВТРАТИ ПЛОДА БЕЗ КОРЕКЦІЇ ТА НА ФОНІ МЕДИКАМЕНТОЗНОГО ЛІКУВАННЯ

Fetal loss syndrome is a polyethyologic syndrome. In the genesis of reproductive losses, great importance is given to the inferior transformation of the endometrium and to the disturbance of trophoblast invasion processes. Study of changes in the placenta inherent in the fetal loss syndrome will allow to understand the pathogenesis of syndrome formation, to reveal the role of the vascular factor in the development of degenerative changes and to choose pathogenetically valid correction of the revealed disorders.The aim of the study – to compare the macro and microscopic structure of the placenta of women with fetal loss syndrome without additional correction and against the background of the proposed medical treatment.Materials and Methods. 100 placenta examination (group I formed 50 placenta of women who received medical therapy were performed, provided by the provisions of the clinical protocols of the Ministry of Health of Ukraine, group II – placenta mothers, who during the pregnancy additionally appointed a donor of nitric oxide and the drug of vitamin B9).Results and Discussion. In the visual assessment and investigation of the histological structure of the placenta of the I group, we have been detected various pathological changes that are characteristic of the dystrophic-degenerative processes. In the second group placenta is noted reduction of pathological manifestations and activation of adaptive-compensatory processes.Conclusions. Integrated therapy using a nitric oxide dopant and vitamin B9 helps to improve metabolic processes in the fetoplacental system.Синдром потери плода – полиэтиологический синдром. В генезе репродуктивных потерь большое значение отводится неполноценной трансформации эндометрия и нарушению процессов инвазии трофобласта. Исследование измененийв плаценте, присущих синдрому потери плода, позволит понять патогенез формирования синдрома, выявить роль сосудистого фактора в развитии дегенеративных изменений и подобрать патогенетически обоснованную коррекцию выявленных нарушений.Цель исследования – сравнить макро- и микроскопическое строение плацент у женщин с синдромом потери плода без дополнительной коррекции и на фоне предложенного медикаментозного лечения.Материалы и методы. Проведено обследование 100 плацент (первую группу сформировали 50 плацент женщин, которые получали медикаментозную терапию, предусмотренную положениями клинических протоколов МЗ Украины, вторую группу – плаценты рожениц, которым во время беременности дополнительно назначали донатор оксида азота и препарат витамина В9).Результаты исследования и их обсуждение. При визуальной оценке и исследовании гистологического строения плацент первой группы обнаружены различные патологические изменения, которые характерны для дистрофически-дегенеративных процессов. Во второй группе плацент отмечается уменьшение патологических проявлений и активация адаптационнокомпенсаторных процессов.Выводы. Комплексная терапия с использованием донатора оксида азота и витамина В9 позволяет улучшить обменные процессы в фетоплацентарной системе.Синдром втрати плода – поліетіологічний синдром. У генезі репродуктивних втрат велике значення відводиться неповноцінній трансформації ендометрія та порушенню процесів інвазії трофобласта. Дослідження змін у плаценті, притаманних синдрому втрати плода, дозволить зрозуміти патогенез формування синдрому, виявити роль судинного фактора у розвитку дегенеративних змін та підібрати патогенетично обґрунтовану корекцію виявлених порушень.Мета дослідження – порівняти макро- та мікроскопічну будову плацент у жінок із синдромом втрати плода без додаткової корекції та на тлі запропонованого медикаментозного лікування.Матеріали і методи. Проведено обстеження 100 плацент (першу групу сформували 50 плацент жінок, які отримували медикаментозну терапію, передбачену положеннями клінічних протоколів МОЗ України, другу групу – плаценти породіль, яким під час вагітності додатково призначали донатор оксиду азоту та препарат вітаміну В9).Результати досліджень та їх обговорення. При візуальній оцінці та дослідженні гістологічної будови плацент першої групи виявлені різноманітні патологічні зміни, які характерні для дистрофічно-дегенеративних процесів. У другій групі відзначається зменшення патологічних проявів та активація адаптаційно-компенсаторних процесів.Висновки. Комплексна терапія із використанням донатора оксиду азоту та вітаміну В9 дає змогу покращити обмінні процеси в фетоплацентарній системі

ДИСГОРМОНАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЖІНОЧОЇ РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ - ПРОБЛЕМА СЬОГОДЕННЯ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ).

The preservation of woman's reproductive health is one of the priority directions of the state policy. The article is devoted to the actual problem of today -dishormonal disease of the female reproductive system. The most reasonable theory of the development of this pathology are described. Various schemes of modern methods of treatment and prevention are analyzed.Сохранение репродуктивного здоровья женщины является одним из приоритетных направлений государственной политики. Статья посвящена актуальной проблеме современности - дисгормональным заболеваниям женской репродуктивной системы. Освещены наиболее обоснованные теории развития данной патологии. Проанализированы различные схемы современных методов лечения и профилактики. Збереження репродуктивного здоров'я жінки є одним із пріоритетних напрямів державної політики. Стаття присвячена актуальній проблемі сьогодення - дисгормональним захворюванням жіночої репродуктивної системи. Висвітлені найбільш обґрунтовані теорії розвитку даної патології. Проаналізовані різні схеми сучасних методів лікування та профілактики

ВИКОРИСТАННЯ СЦЕНАРІЇВ З ЕЛЕМЕНТАМИ КЛІНІЧНОЇ ФАРМАКОЛОГІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ ОКРЕМИХ ТЕМ З АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

The aim of the work – to evaluate the effectiveness of training simulation trainings with the elements of clinical pharmacology in improving the quality of the educational process of students in the discipline of Obstetrics and Gynecology. The main body. A doctor of any specialty, including general practice, must know the causes, the clinic, the diagnosis of obstetric bleeding and tactics, depending on the reasons for it. Massive obstetric bleeding occupies a leading position among the causes of various types of severe obstetric disease, such as hemorrhagic shock, disseminated intravascular coagulation syndrome, etc., and the first among the causes of maternal mortality. The frequency of bleeding is from 6 to 11 % of all births. That is why it is relevant to work out the technology of the active management of the third period on the phantom of active management of the third period. In the course of our work, we concluded that training in the simulation center using modern phantoms allows students to master the basic practical skills of obstetrics, which may become necessary in future practical work of the doctor. general practice, and also provides the basis for mastering some manipulations for future specialization. Conclusions. The current development of medical science and practice necessitates making adjustments to the training of medical students with the approach of their education to international standards. That is why the quality of education in higher education institutions needs to be improved by effectively organizing and informing the educational process, by introducing advanced scientific developments into teaching practice.Мета роботи – оцінювання ефективності навчальних симуляційних тренінгів з елементами клінічної фармакології у підвищенні якості освітнього процесу студентів із дисципліни “Акушерство та гінекологія”. Основна частина. Лікар будь-якої спеціальності, в тому числі і загальної практики, повинен знати причини, клініку, діагностику акушерських кровотеч та тактику залежно від причин, що її зумовили. Масивні акушерські кровотечі займають провідне місце серед причин різних видів тяжкої акушерської патології, такої, як геморагічний шок, синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові тощо, та перше місце серед причин материнської смертності. Частота кровотеч складає від 6 до 11 % усіх пологів. Саме тому актуальним є відпрацювання на фантомі техніки активного ведення ІІІ періоду. В процесі нашої роботи ми зробили висновок, що навчання у симуляційному центрі із ви­користанням сучасних фантомів дозволяє студентам досконало оволодіти основними практичними навичками з акушерства, які можуть стати необхідними у майбутній практичній роботі лікаря загальної практики, а також закладає основу оволодіння деякими маніпуляціями для майбутньої спеціалізації. Висновки. Сучасний розвиток медичної науки й практики зумовлює необхідність вносити корективи в підготовку студентів-медиків із наближенням їхньої освіти до міжнародних стандартів. Тому якість освіти у вищих навчальних закладах необхідно покращити шляхом ефективної організації та інформатизації навчального процесу, за допомогою впровадження передових наукових розробок у практику викладання

Взаємозв’язок імунозалежних миханізмів із делецією генів глутатіон-s-трансфераз у розвитку генітального ендометріозу

The article is devoted to the actual problem today - the study of the relationship immunodependent mechanisms of gene deletion glutathione-S-transferase in a brilliant development of endometriosis. Gene network of this disease is rather complicated and diverse. It includes various genes metabolism (detoxification), genes that are responsible for immune status of genes and cell-cell interactions. Polymorphism of genes of detoxification often influences the functional activity of the molecular structure of DNA. In recent years in world literature there is more data to the pathological processes in the human body is due to immune regulation and characterized by a certain imbalance of pro- or anti-inflammatory cytokines, which contribute to the occurrence of endometriosis and can influence the effectiveness of treatment.Стаття присвячена актуальній проблемі сьогодення –  вивченню  взаємозв’язку імунозалежних механізмів із делецією генів глутатіон-S-трансферази у розвитку генітального ендометріозу. Генна мережа цього захворювання є досить складною та різноманітною. Вона включає різні гени метаболізму (детоксикації), гени, що відповідальні за імунний статус, та гени міжклітинних взаємодій. Поліморфізм генів детоксикації дуже часто суттєво впливає на функціональну активність молекулярної структури ДНК. Протягом  останніх років у світовій літературі з’являється все більше даних, що перебіг патологічних процесів в організмі людини відбувається за рахунок імунологічної регуляції і характеризується певним дисбалансом про- чи протизапальних цитокінів, які сприяють виникненню ендометріозу та можуть впливати на ефективність його лікування

Імунопатогенетична роль інтерлейкіну 6, 8 та фактора некрозу пухлин-альфа у розвитку аденоміозу

SUMMARY. At the present stage of scientific development significant attention is paid to the imbalance cytokines in various physiological and pathological processes, autoimmune and allergic reactions. It was proved, that the proliferation of endometrial cells is provided, if the women are violations of cellular immunity. Key words: cytokines, TFN-α, adenomyosis.РЕЗЮМЕ. На сучасному етапі розвитку науки значна увага приділяється вивченню дисбалансу цитокінів при різних фізіологічних та патологічних процесах, аутоімунних та алергічних реакціях. Доведено, що проліферація ендометріоїдних клітин відбувається за умови, якщо в жінки існують порушення клітинного імунітету. У статті висвітлено питання імунопатогенетичної ролі інтерлейкіну6, 8 та ФНП-α у розвитку генітального ендометріозу.Ключові слова: цитокіни, ФНП-α, аденоміоз

ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ГЕНОТИПІВ У ЖІНОК З ГЕНІТАЛЬНИМ ЕНДОМЕТРІОЗОМ ТА ФІБРОЗНО-КІСТОЗНОЮ МАСТОПАТІЄЮ ТА ЇХ РОЛЬ У ТЯЖКОСТІ ПЕРЕБІГУ ЗАХВОРЮВАННЯ

The scientific work is devoted to the urgent problem of our time - dishormonal disease of the female reproductive system, namely endometriosis and fibrosis-cystic mastitis. During the last years there has been a steady increase in the dual pathology of genital and breast diseases. According to statistics dishormonal frequency of breast diseases in the population of the female population suffering from various gynecological diseases varies between 76-98 %. It is known that the risk of this disease is closely associated with some alleles detoxification system, glutathione family - S- transferase and proonkogenom p 53, characterized by significant polymorphism. The article presents the results of research on the role of deletion variants of genes GSTT1, GSTM1 and p 53 in the development of endometriosis and fibrosis-cystic mastitis. Screening populations on carriage of alleles reveals women who are likely to develop these diseases and choose the most effective tactics of medical treatment in the event of the disease.Научная работа посвящена актуальной проблеме современности - дисгормональным заболеванием женской репродуктивной системы, а именно генитальному эндометриозу и фиброзно-кистозной мастопатии. В течение последних лет наблюдается неуклонный рост сопряженной генитальной патологии и заболеваний молочных желез. Согласно статистическим данным, частота дисгормональных заболеваний молочных желез в популяции женского населения, страдающих различными гинекологическими заболеваниями, колеблется в пределах 76-98 %. Известно, что риск возникновения данной патологии тесно связан с некоторыми аллельными вариантами генов системы детоксика-ции, семьи глутатион - S- трансферазы и проонкогеном р 53, характеризующихся значительным полиморфизмом. В статье представлены результаты исследования роли делеционных вариантов генов GSTT1, GSTM1 и р 53 в развитии эндометриоза и фиброзно-кистозной мастопатии. Скрининг популяций на носительство таких аллелей позволяет выявить женщин, склонных к развитию этих заболеваний, и выбирать наиболее эффективную тактику медикаментозной терапии при возникновении данной патологии.Наукова робота присвячена актуальній проблемі сучасності - дисгормональним захворюванням жіночої репродуктивної системи, а саме генітальному ендометріозу і фіброзно-кістозній мастопатії. Протягом останніх років спостерігається неухильне зростання поєднаної генітальної патології та захворювань молочних залоз. Згідно зі статистичними даними, частота дисгормональних захворювань молочних залоз у популяції жіночого населення, що страждають різними гінекологічними захворюваннями, коливається в межах 76-98 %. Відомо, що ризик виникнення даної патології тісно пов'язаний з деякими алельними варіантами генів системи детоксикації, сім'ї глутатіон - S- трансферази і проонкогенними р 53, що характеризуються значним поліморфізмом. У статті представлені результати дослідження ролі делеційних варіантів генів GSTT1, GSTM1 і р 53 у розвитку ендометріозу і фіброзно-кістозної мастопатії. Скри-нінг популяцій на носійство таких алелей дозволяє виявити жінок, схильних до розвитку цих захворювань, і вибрати найефективнішу тактику медикаментозної терапії при виникненні даної патології