Implementation of the enhanced recovery after surgery protocol for patients with peritoneal carcinomatosis undergoing cytoreductive surgery and hyperthermic intraperitoneal chemoperfusion

Aim of the study – to investigate the feasibility of enhanced recovery after surgery (ERAS) protocol for patients with primary peritoneal carcinomatosis (PC) undergoing cytoreductive surgery with hyperthermic intraperitoneal chemoperfusion (HIPEC) based on the length of hospital stay (LOS), return of bowel function, the incidence of postoperative complications, and quality of life (QLQ) analysis. Material and methods: The study included a total of 37 patients with primary PC of different origin, who underwent cytoreductive surgery plus HIPEC. Patients were divided into 2 groups: Group I (nonERAS) – 20 patients and Group II (ERAS) – 17 patients. Results: The median LOS in Group I (nonERAS) (12.35 ± 3.9) was longer than in Group II (ERAS) (6.8 ± 1.9) (p < 0.01). The use of the ERAS protocol significantly contributed to the faster return of bowel function (peristalsis and stool) in the postoperative period (p < 0.01). There was no statistically significant difference in the incidence of postoperative complications between the ERAS and nonERAS groups, which supports its clinical safety. Improved QLQ according to the obtained data has also been achieved due to the introduction of the principles of the ERAS protocol. Conclusions: The obtained results prove the expediency and feasibility of the implementation of the ERAS protocol among patients undergoing cytoreductive surgery in combination with HIPEC

The teaching of surgical disciplines in the conditions of the coronavirus pandemic educational and methodological support in

Актуальність дослідження полягає в аналізі ролі інтерактивних методів, а саме, дистанційного навчання у викладанні хірургічних дисциплін в медичному виші в умовах пандемії коронавірусу. Метою дослідження був аналіз застосування технологій дистанційного навчання при викладанні хірургічних дисциплін в умовах пандемії коронавірусу. Матеріалом дослідження явились інформаційні платформи Zoom та Microsoft Teams, модифікована до on-line навчання робоча програма дисципліни, навчально-методичні рекомендації кафедри при вивченні хірургічних дисциплін on-line, дані опиту студентів щодо сприйняття нових методів навчання та їх ефективності. Методами дослідження були вебінари, відеоконференції, чат та ICQ, форуми та інш. Проведені дослідження показали, що використання дистанційних форм і методів навчання сприяє індивідуалізації процесу професійного становлення, що спонукає студентів до самостійної роботи, формує в них інформаційну культуру, налаштовує на оволодіння інноваційними засобами здобуття та застосування інформації. Завдяки ефекту новизни та оригінальності інтерактивних методів при правильній їх організації зростає цікавість до процесу навчання, особливого значення набуває вивчення, аналіз, узагальнення і творче використання досвіду втілення інноваційних освітніх технологій, які збагачують педагогічну теорію та практику своїм унікальним внеском.The relevance of the study lies in the analysis of the role of interactive methods, namely, distance learning in the teaching of surgical disciplines in medical higher education in the context of the coronavirus pandemic. The aim of the study was to analyze the application of distance learning technologies in the teaching of surgical disciplines in a coronavirus pandemic. The material of the research were information platforms Zoom and Microsoft Teams, modified to on-line training work program of the discipline, teaching and methodological recommendations of the department in the study of surgical disciplines on-line, survey data on students’ perception of new teaching methods and their effectiveness. The research methods were webinars, video conferences, chat and ICQ, forums and others. Studies have shown that the use of distance forms and methods of learning contributes to the individualization of the process of professional development, which encourages students to work independently, forms in them an information culture, sets up to master innovative means of obtaining and applying information. Due to the effect of novelty and originality of interactive methods with their proper organization, interest in the learning process grows, special study, analysis, generalization and creative use of experience in implementing innovative educational technologies that enrich pedagogical theory and practice with their unique contribution

The effect of cytoreductive surgery and intraperitoneal hyperthermic chemoperfusion on the clinical outcome of treatment of patients with advanced gastric cancer

Розглянуто результати лікування 34 пацієнтів з метастатичним раком шлунка, які були розподілені на дві групи: контрольна – 24 пацієнти, яким виконувалося на першому етапі первинне циторедуктивне оперативне втручання (CRS) в повному обсязі з ад’ювантною хіміотерапією (ACT) за схемою FLOT, та дослідна – 10 пацієнтів, яким виконувалося на першому етапі CRS в повному обсязі в комбінації з HIPEC і ACT. При порівнянні частоти післяопераційних ускладнень у групах контрольна та дослідна р > 0,05. При порівнянні частоти побічних ефектів хіміотерапев тичного лікування у групах контрольна та дослідна р > 0,05. У результаті даного дослідження доведено відсутність статистично значущого впливу на клінічний перебіг післяопераційного періоду за рахунок збільшення частоти післяопераційних ускладнень або побічних ефектів хіміотерапевтичних препаратів.For gastric cancer (GC), metastatic peritoneal carcinomatosis (PC) is a typical process. PC and its consequences usually lead to the death of 20–40% of patients with GC. For carefully selected patients, intraperitoneal hyperthermic chemoperfusion can be applied. The aim of the study was to investigate the effect of cytoreductive surgery in combination with HIPEC on the clinical course of the postoperative period, the frequency of postoperative complications and side effects of chemotherapeutic drugs in the treatment of advanced GC. Materials and methods. The results of treatment of 34 patients with advanced GC were analyzed. The patients were divided into two groups: IA group – 24 patients with advanced GC, who first underwent complete primary cytoreductive surgery (CRS) with adjuvant chemotherapy (ACT) according to the FLOT scheme and IB group – 10 patients with advanced GC treated by CRS + ACT + HIPEC. Results. Comparing the number of patients with postoperative complications in groups IA (CRS + ACT) and IB (CRS + HIPEC + ACT) using the exact bilateral Fisher’s test p > 0.05. Comparing the frequency of side effects of chemotherapeutic treatment in the FLOT mode in groups IA (CRS + ACT) and IB (CRS + HIPEC + ACT), the values of χ2 = 20.750, χ2Cr = 28.568 (p = 0.0622) were obtained. Conclusions. The usage of HIPEC in combination with complete CRS and ACT is a promising method of treatment of this group of patients. As a result of this study, it was proved that there is no statistically significant effect on the clinical course of the postoperative period due to the increase in the frequency of postoperative complications or side effects of chemotherapeutic drugs