КОМОРБІДНІСТЬ ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ: СТАН СИСТЕМИ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ

The aim of the work. Evaluating the status of the antioxidant protection system in patients with a comorbid course of chronic obstructive pulmonary disease and hypertension. Materials and Methods. The research included 53 patients with COPD, 28 of them had arterial hypertension and were at inpatient treatment. The condition of antioxidant protection system (AOP) was evaluated for the acti­vity of primary protection enzymes – superoxide dismutases (SOD) and catalase, as well as the content of ceruloplasmin (CP). Results and Discussion. In the analysis of indicators of the antioxidant protection system was noted the violation of antioxidant reserves in patients with COPD and with comorbidity COPD and AH. So, the activity SOD at comorbidity course COPD and AH decreased by 31.4 %, while catalase activity was twice lower against control data. The contents of CP in patients with COPD and AH was higher by 94.3 %, in relation to control values. Conclusions. The common risk factors of COPD and AH, intensification of systemic inflammation at aggravation COPD are accompanied by a cascade of pathophysiological mechanisms, one of them is oxidative stress, which is related to depletion of antioxidant reserves (likely decrease in activity of superoxide dismutases and catalase, increa­sing the content of ceruloplasmin).Мета роботи. Оцінити стан антиоксидантної системи захисту в пацієнтів із коморбідним перебігом хронічного обструктивного захворювання легень й артеріальної гіпертензії. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 53 хворих на ХОЗЛ, 28 з яких мали артеріальну гіпертензію та перебували на стаціонарному лікуванні. Стан системи антиоксидантного захисту (АОЗ) оцінювали за активністю ензимів первинного захисту – супероксиддисмутази (СОД) і каталази, а також за вмістом церулоплазміну (ЦП). Результати й обговорення. При аналізі показників системи антиоксидантного захисту відмічено порушення антиоксидантних резервів у пацієнтів із ХОЗЛ та при коморбідності ХОЗЛ і АГ. Так, активність СОД при коморбідному перебігу ХОЗЛ й АГ зменшувалася на 31,4 %, тоді як активність каталази була вдвічі нижча проти даних контролю. Вміст ЦП у хворих на ХОЗЛ й АГ був вищий на 94,3 % стосовно контрольних значень. Висновки. Спільні фактори ризику ХОЗЛ та АГ, посилення системного запалення при загостренні ХОЗЛ супроводжують каскадом патофізіологічних механізмів, одним із яких є оксидативний стрес, який пов’язаний із виснаженням антиоксидантних резервів (вірогідне зниження активності супероксиддисмутази і каталази, підвищення вмісту церулоплазміну)

ПРИНЦИПИ ВИКОРИСТАННЯ БРОНХОЛІТИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ У ДІАГНОСТИЦІ БРОНХООБСТРУКТИВНОГО СИНДРОМУ

Progressive rapid increase in number of obstructive pulmonary diseases is a concern for doctors around the world and requires quality diagnostics. Spirometry is the most common and informative technique used to assess pulmonary function. The bronchial obstruction reversibility testing with bronchodilators is an integral part of it. The aim of the study – to present the modern approaches to the use of bronchodilator medications in the diagnosis of bronchial obstructive syndrome. Results. In particular, an updated current recommendations for test conditions in the bronchial obstruction reversibility, list of indications and contraindications to the main groups of bronchodilators, their dosage and route of administration, use of delivery devices for aerosol drug (it depends on the age and condition of the patient), modern approach to withholding times for bronchodilators before bronchodilator responsiveness testing, new spirometry quality assessment system are presented. Particular attention is paid to the mechanisms of action of bronchodilators on muscle tone of the airways, to the conditions, which can have affect the severity of this effect, and, accordingly, to the quality of the results analysis. Conclusions. Compliance with the modern recommendations on the methodology for performing the test, the choice of bronchodilators, on their dosage and route of administration, on the algorithm for the correct analysis of the data should ensure bronchial obstruction reversibility test execution and interpretation of its results at the appropriate modern level.Прогресивне стрімке зростання кількості обструктивних захворювань легень викликає стурбованість у лікарів усього світу і вимагає якісної діагностики. Основним широкодоступним та інформативним методом обстеження таких пацієнтів є спірометрія, яка включає в себе тест на зворотність бронхіальної обструкції із бронхолітиком. Мета дослідження – висвітлити сучасні підходи до використання бронходилатаційних препаратів у діагностиці бронхообструктивного синдрому. Результати. Представлено актуальні рекомендації щодо умов проведення тесту на зворотність бронхіальної обструкції, показань і протипоказань до основних груп бронхолітиків, їх дозування та способу введення, використання пристроїв для доставки аерозольних ліків, що залежить від віку та стану пацієнта, сучасний підхід до терміну утримання від використання бронходилатаційних препаратів перед тестуванням для визначення чутливості до них, систему оцінки якості отриманих результатів тощо. Особливу увагу приділено механізмам впливу бронхолітиків на тонус м’язів повітроносних шляхів, умовам, які здатні впливати на вираження цього ефекту, і, відповідно, якість отриманих результатів. Висновки. Дотримання новітніх принципів щодо методології виконання тесту, вибору бронхолітика, його дози і методу застосування, алгоритму коректного аналізу отриманих даних має забезпечувати виконання тесту на зворотність бронхіальної обструкції та інтерпретацію його результатів на належному сучасному рівні

ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ ТА ЙОГО КОМОРБІДНІСТЬ

Summary. Diabetes is a complex health problem that has caused international concern over the past few decades. The aim of the study – to analyze the literature sources  on comorbid pathologies that are combined with the type 2 diabetes mellitus (T2DM). Materials and Methods. Scientific publications for the last decade was examined in the study, which are available in the Internet, the key words were “type 2 diabetes mellitus”, “comorbidity”, “concurrent diseases”. Results. Multimorbidity, presence of two or more chronic diseases [8], is characteristic for patients with T2DM, which makes multimorbidity an important clini­cal priority in this population. Because of similar risk factors such as obesity, endothelial dysfunction, vascular inflammation and dyslipidemia, patients with T2DM have higher risk of cardiovascular complications, kidney disease and hypertension. Patients with T2DM have also higher risk of depression, gastrointestinal disease, thyroid disease, and chronic obstructive pulmonary di­sease. T2DM is closely associated with overweight and low physical activity. Another complication of T2DM is erectile dysfunction. Although most of the scientific lite­rature highlights development of T2DM in patients with pancreatitis, there is an inverse relations: exocrine insufficiency of the pancreas is found in 35 % of patients with T2DM. In addition, high level of vitamin D deficiency is another factor associated with both obesity and type 2 diabetes mellitus. Conclusions. Analysis of literature sources indicates significant prevalence of comorbidity in patients with type 2 diabetes mellitus, which justifies the necessity of more detailed and comprehensive study of the mechanisms of combined pathology, peculiarities of course, methods of precaution, treatment and prevention of complications.Резюме. Цукровий діабет є складною проблемою охорони здоров’я, яка за останні кілька десятиліть викликає занепокоєння міжнародного рівня. Мета дослідження – проаналізувати літературні джерела щодо коморбідних патологій, які поєднано перебігають з цукровим діабетом 2 типу (T2DM). Матеріали і методи. У дослідженні опрацьовано наукові публікації за останнє десятиліття, які доступні у мережі «Інтернет», ключовими словами були: «цукровий діабет 2 типу», «коморбідність», «супутні захворювання». Результати. Мультиморбідність, наявність двох або більше хронічних захворювань, є характерним для пацієнтів з T2DM, що робить мультиморбідність у цій популяції важливим клінічним пріоритетом. Через схожі фактори ризику, такі, як ожиріння, ендотеліальна дисфункція, запалення судин та дисліпідемія, хворі на T2DM мають більш високий ризик серцево-судинних ускладнень, хвороб нирок та гіпертензії. Також у пацієнтів із T2DM встановлено більш високий ризик депресії, захворювань шлунково-кишкового тракту, щитоподібної залози та хронічного обструктивного захворювання легень. T2DM тісно пов’язаний із надмірною масою тіла та низькою фізичною активністю. Ще одним ускладненням T2DM є еректильна дисфункція. Хоча більшість наукової літератури присвячена розвитку T2DM у хворих на панкреатит, існує й зворотна залежність: екзокринна недостатність підшлункової залози виявляється у 35 % хворих на T2DM. Крім того, високий рівень дефіциту вітаміну D є ще одним фактором, пов’язаним як із ожирінням, так і з діабетом 2 типу. Висновки. Аналіз літературних джерел свідчить про значну поширеність коморбідності у хворих на цукровий діабет 2 типу, що обґрунтовує необхідність детальнішого й всебічного дослідження механізмів розвитку поєднаної патології, особливостей перебігу, методів профілактики, лікування та попередження ускладнень