Диверсифікація компетентностей сучасного студента з урахуванням розширення спектру застосування технологій big data

Abstract. Purpose. At the present time, in the all European and world spheres of education, the tendency of the movement “from a concept of qualification to a concept of competence” was outlined. This tendency reflects the fact that strengthening the educational and information bases in modern production is not "covered" by the traditional concept of professional qualification. The con cept of competence becomes more reliable. A competent approach to education (as opposed to the traditional qualifying one) reflects the  requirements of not only satisfying the content of education (the habits of which the high school alumni should know and have   the ability to possess in the professional field), but also reflects the behavioral component (the ability to apply knowledge, skills and habits for solutions tasks of professional activity). Special professional competence itself becomes dependent on expanding the range and volume of data produced by different devices. As a rule, they are not associated with a particular professional activity of any  future specialist. It is obvious that the formation of most of the specialists' competences responds only to specific academi c subjects. Therefore, based on the general recognition of the fact that the Bachelor and Master level  programmes  should provide a fairly broad  competence, curriculum developers are advised to pay special attention to cross-cutting modules and modules that reflect the specific  subject area.  Methodology.  The suggested approach to the diversification of modern student competencies is based on comprehensive  studies.  These  include  the  systematic  analysis  of  trends  in  the  development of  advanced  technology  in  the  production,  storage  and  processing of the so-called Big Data. The Big Data allows the formation of competencies for future bachelor's and master's degrees. Findings.  It was found that some of the information connected with the training syllabuses for future experts requires constant changes within the main areas in the development of modern computing. The main directions for their improvement are defined. Originality. The combination of factors affecting efficiency is revealed. These factors have a significant influence on a variety of competences which  were created for future bachelors and masters. These competences can be created against the background of the various data about the  surrounding world which is included in the educational process. The model of creating innovative products on the basis  of aggregation  "Areas  of  knowledge  –  Disciplines  –  Technologies  and  industries  of  economy"  is  proposed.  Practical  value.  The  use  of  similar  programmes and curricula will provide support in achieving the desired level of diversification of competencies of alumni on the level of  changes in the educational and professional programmes for bachelors and masters. Аннотация.  Цель.  В настоящее время в общеевропейской, а также мировой сфере образования наметилась тенденция движения  «от  понятия  квалификации  к  понятию  компетенции».  Эта  тенденция  отражает  тот  факт,  что  усиление познавательных  и  информационных  основ  в современном  производстве  не  «покрывается»  традиционным  понятием профессиональной  квалификации.  Более  адекватным  становится  понятие  компетентности.  Компетентностный  подход  к образованию (в отличие от традиционного квалификационного) отражает требования не только к содержанию образования  (что должен знать, уметь и какими привычками владеть выпускник вуза в профессиональной области), но и к поведенческой составляющей  (способности  применять  знания,  умения  и  навыки  для  решения  задач  профессиональной  деятельности). Специальные  (профессиональные)  компетенции  непосредственно  стали  зависеть  от  расширяющегося  спектра  и  объемов производимых разными устройствами данных, как правило, не связанных с конкретной профессиональной деятельностью будущего специалиста. Очевидно, что за формирование большинства компетенций специалистов не могут отвечать только конкретные  учебные  дисциплины.  Поэтому,  исходя  из  общего  признания  того  факта,  что  программы  бакалаврского  и магистерского  уровней  должны  обеспечивать  довольно  широкие  компетенции,  разработчикам  учебных  программ  рекомендуется  обращать  особое  внимание  на  междисциплинарные  модули  и  модули,  которые  отражают  специфику предметной  области.  Методика.  Предложенный  подход  к диверсификации  компетентностей  современного  студента базируется на комплексном исследовании и системном анализе тенденций развития передовых технологических направлений в сфере производства, накопления и обработки т.н. Big Data –  «больших данных» применительно к формированию компетенций  будущих бакалавров и магистров. Результаты.  Установлено, что информационные компоненты учебных программ обучения будущих  специалистов  нуждаются  в  постоянных  изменениях  с  учетом  основных  тенденций  развития  современных  средств компьютинга. Определены основные направления их совершенствования. Научная новизна. Выявлен комплекс продуктивных  факторов,  существенно  влияющих  на разнообразие  формируемых  компетенций  будущих  бакалавров  и  магистров  на  фоне  диверсификации включаемых в образовательный процесс разнообразных данных об окружающем мире. Предложена модель создания  инновационных  продуктов  на  базе  комплексирования  «Областей  знаний  –  Дисциплин  –  Технологий  и  отраслей  экономики».  Практическая  значимость.  Использование  взаимно  пересекающихся  программ  дисциплин  и  учебных  планов позволит  обеспечить  поддержку  достижения  требуемого  уровня  диверсификации  компетентностей  выпускников  высших учебных заведений на уровне изменений в Образовательно-профессиональных программах бакалавров и магистров.Анотація.  Мета.  В  даний  час  в  загальноєвропейській,  а  також  світової  сфері  освіти  намітилася  тенденція  руху  «від  поняття  кваліфікації  до  поняття  компетенції».  Ця  тенденція  відображає  той  факт,  що  посилення  пізнавальних  та  інформаційних основ в сучасному  виробництві не  «покривається» традиційним поняттям професійн ої кваліфікації. Більш адекватним стає поняття компетентності. Компетентнісний підхід до освіти (на відміну від традиційного кваліфікаційного) відображає  вимоги  не  тільки  до  змісту  освіти  (що  повинен  знати,  вміти  і  якими  звичками  володіти  випускник  вищого навчального  закладу  в  професійній  області),  а  й  до  поведінкової  складової  (здатності  застосовувати  знання,  уміння  та навички для вирішення завдань професійної діяльності). Спеціальні (професійні) компетенції безпосередньо стали залежати від спектру, який розширюється, і обсягів вироблених різними пристроями даних, як правило, не пов'язаних з конкретною професійною  діяльністю  майбутнього  фахівця.  Очевидно,  що  за  формування  більшості  компетенцій  фахівців  не  можуть відповідати  тільки  конкретні  навчальні  дисципліни.  Тому,  виходячи  із  загального  визнання  того  факту,  що  програми бакалаврського  та  магістерського  рівнів  повинні  забезпечувати  досить  широкі  компетенції,  розробникам  навчальних програм  рекомендується  звертати  особливу  увагу  на  міждисциплінарні  модулі  і  модулі,  які  відображають  специфіку предметної області.  Методика.  Запропонований підхід до диверсифікації компетентностей сучасного студента базується на комплексному дослідженні та системному аналізі тенденцій розвитку передових технологічних напрямків в сфері виробництва, накопичення і обробки т.зв. Big Data  –  «великих даних» стосовно формування компетенцій майбутніх бакалаврів і магістрів. Результати.  Встановлено,  що  інформаційні  компоненти навчальних  програм  навчання  майбутніх  фахівців  потребують постійних  змін  з  урахуванням  основних  тенденцій  розвитку  сучасних  засобів  комп'ютингу.  Визначено  основні  напрямки  їх  вдосконалення.  Наукова  новизна.  Виявлено  комплекс  продуктивних  чинників,  що  суттєво  впливають  на  різноманітність  формованих  компетенцій  майбутніх  бакалаврів  і  магістрів  на  тлі  диверсифікації  всіляких  даних  про  навколишній  світ,  що включаються в освітній процес. Запропоновано модель створення інноваційних продуктів на базі комплексування «Областей знань  –  Дисциплин –  Технологій та галузей економіки».  Практична значимість.  Використання взаємно пересічних програм  дисциплін  і  навчальних  планів  дозволить  забезпечити  підтримку  досягнення  необхідного  рівня  диверсифікації компетентностей  випускників  вищих  навчальних  закладів  на  рівні  змін  в  освітньо-професійних  програмах  бакалаврів  і  магістрів.

ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙНЯТТЯ РУХОМОГО СКЛАДУ ЗАКОРДОННОГО ВИГОТОВЛЕННЯ В ЧАСТИНІ ВПИСАННЯ В ГАБАРИТ ГОСТ 9238-83

The main mistakes of compliance with the clearance taking place during acceptance of the rolling stock manufactured in Europe for operation in the CIS and Baltic countries are listed.Перечислены основные ошибки вписывания в габарит, встречающиеся при приемке подвижного состава, изготовленного в Европе для эксплуатации в СНГ и странах Балтии.Перераховані основні помилки вписування в габарит, що зустрічаються при прийомці рухомого складу, виготовленого в Європі для експлуатації в СНД та країнах Балтії

Про роботи В. А. Лазаряна в області стійкості руху рейкових екіпажів та їх розвитку

In the paper an attention is paid to some positions in works of V. A. Lazaryan on studies of stability of motion of rail vehicles, which were a background for a number of further studies.В статье уделено внимание некоторым положениям в работах В. А. Лазаряна по исследованию устойчивости движения рельсовых экипажей, которые явились основополагающими для ряда последующих исследований. У статті приділена увага деяким положенням у роботах В. А. Лазаряна з дослідження стійкості руху рейкових екіпажів, які стали основними для ряду подальших досліджень.

ABOUT THE WORKS OF V. A. LAZARYAN IN THE FIELD OF SUSTAINABILITY MOVEMENT OF RAIL VEHICLES AND THEIR DEVELOPMENT

In the paper an attention is paid to some positions in works of V. A. Lazaryan on studies of stability of motion of rail vehicles, which were a background for a number of further studies