Відмінності в показниках циркулюючого заліза, не зв’язаного з трансферином, після перорального прийому сульфату заліза, натрію-заліза едта або полімальтозату заліза в жінок із мінімальними запасами заліза

Background. The adverse interactions between iron supplements and malaria have driven the assessment of new therapeutic options for anemia prophylaxis in areas holoendemic for falciparum malaria.Objective. To determine the responses of circulating non-transferrin-bound iron (NTBI) and plasma iron to three different oral iron compounds – ferrous sulfate, sodium iron ethylenediaminetetraacetate (NaFeEDTA), and iron polymaltose (IPM) – in women with marginal iron stores.Methods. Serum samples from 10 Guatemalan women with marginal iron stores were collected every 90 minutes over a period of 270 minutes, after the individually randomized administration of 100 mg of iron from each of the three studied iron compounds or water alone. Serum iron concentration was quantified by the ferrozine method, and circulating NTBI concentration was determined with a fluorometric competitive binding assay. Kinetic responses and maximal cumulative changes in serum concentrations of iron and NTBI were compared between the four treatments. Comparison was made with data from the same protocol in iron-adequate men.Conclusions. The administration of the two “slow-release” iron compounds, NaFeEDTA and IPM, resulted in a highly significant suppression of the appearance of NTBI in the circulation in the postsupplement period. These two bioavailable forms of iron supplement could represent a safe option for supplementation in malarial areas. The slope of the iron – NTBI relationship is steeper in men than in women.Предпосылки. Неблагоприятные взаимодействия между препаратами железа и малярией обусловили потребность в оценке новых терапевтических вариантов профилактики анемии в регионах, эндемичных по малярии falciparum.Цель. Определение реакции циркулирующего железа, не связанного с трансферрином (NTBI), и сывороточного железа на прием трех разных пероральных препаратов железа – сульфата железа, натрий-этилендиаминтетраацетата железа (NaFeEDTA) и полимальтозата железа – у женщин с минимальными запасами железа.Методы. Образцы сыворотки 10 гватемальских женщин с минимальными запасами железа собирали каждые 90 минут в течение 270 минут после индивидуально рандомизированного введения 100 мг железа в виде одного из трех исследуемых соединений или воды. Концентрацию железа в сыворотке определяли количественно с помощью феррозина, а концентрацию циркулирующего NTBI – с помощью флуориметрического конкурентно-связывающего анализа. Кинетические реакции и максимальные накопительные изменения концентрации железа и NTBI в сыворотке сравнивались между четырьмя группами лечения. Сравнение проводилось с данными из того же протокола у мужчин с адекватными уровнями железа.Выводы. Введение двух препаратов железа пролонгированного действия, NaFeEDTA и полимальтозата железа привело к значительному снижению циркулирующего NTBI после введения препарата. Эти две биодоступные формы препарата железа могут представлять собой безопасный вариант для восстановления запасов железа в регионах распространения малярии. Кривая соотношения железа к NTBI более резко возрастает у мужчин, чем у женщин.Передумови. Несприятливі взаємодії між препаратами заліза і малярією обумовили потребу в оцінці нових терапевтичних варіантів профілактики анемії в регіонах, ендемічних за малярією falciparum.Мета. Визначення реакції циркулюючого заліза, не зв’язаного з трансферином (NTBI) і сироваткового заліза на прийом трьох різних пероральних препаратів заліза – сульфату заліза, натрій-етилендіамінтетраацетату заліза (NaFeEDTA) та полімальтозату заліза – в жінок із мінімальними запасами заліза.Методи. Зразки сироватки 10 гватемальських жінок із мінімальними запасами заліза збирали кожні 90 хвилин протягом 270 хвилин після індивідуально рандомізованого введення 100 мг заліза у вигляді однієї з трьох досліджуваних сполук або води. Концентрацію заліза в сироватці визначали кількісно за допомогою ферозину, а концентрацію циркулюючого NTBI – за допомогою флуориметричного конкурентно-зв’язуючого аналізу. Кінетичні реакції і максимальні накопичувальні зміни концентрації заліза та NTBI в сироватці порівнювалися між чотирма групами лікування. Порівняння проводилося з даними з того ж протоколу в чоловіків із адекватними рівнями заліза.Висновки. Введення двох препаратів заліза пролонгованої дії, NaFeEDTA і полімальтозату заліза призвело до значного зниження циркулюючого NTBI після введення препарату. Ці дві біодоступні форми препарату заліза можуть являти собою безпечний варіант для відновлення запасів заліза в регіонах поширення малярії. Крива співвідношення заліза до NTBI більш різко зростає у чоловіків, ніж у жінок