Outdoor 222Rn behaviour in different areas of Slovakia

Radon activity concentration (RAC) in the outdoor atmosphere was monitored in four localities of Slovakia. The distance between the localities were up to 130 km. The localities had a diverse orography, ranging from flatland to hilly terrain. A significant infl uence of orography and 226Ra and 222Rn content in soil on diurnal time series of RAC was found. A simple approach of determining radon exhalation rate from soil based on the increase of RAC from daily minima to maxima and removal characteristic of radon is presented. A linear dependency between radon exhalation rate from the soil and RAC in the soil gas at a depth of 0.8 m was found for sandy soils

МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН НИРОК СТАТЕВОЗРІЛИХ І СТАТЕВОНЕЗРІЛИХ САМЦІВ ЩУРІВ

The objective of the work is to characterize the structure of the kidneys in immature and mature rats. Material and methods. The experimental study was conducted on non-linear albino male rats, which were divided into two groups according to age: immature (12 animals) with their body weight of 60-80 g, mature (12 animals) with their body weight of 180-200 g. Photo-optical, morphometric, and electron-microscopic study of the kidneys was carried out. Results. The area of the renal bodies, vascular glomeruli, capsule lumens were larger by 23.5-24.0% in mature male rats compared with immature. The average area of the proximal tubules of the nephron of mature male rats was lager by 12.7%, and the area of the lumens was bigger by 25.1%. The average area of the distal tubules of the nephron was 13.9% more, and the area of their lumens – by 14.0%. Conclusion. The morphofunctional state of the kidneys in immature and mature male rats is not fundamentally different. The morphometric parameters of nephrons and their structural components were statistically significantly higher when examining the kidneys of mature rats compared to immature rats.Цель работы. дать характеристику структуры почек у неполовозрелых и половозрелых крыс. Материал и методы. Экспериментальное исследование выполнено на белых нелинейных крысах-самцах, которых разделили на две возрастные группы: неполовозрелые (12 животных) с массой тела 6080 г, половозрелые (12 животных) с массой тела 180-200 г. Проведено светооптическое, морфометрическое и электронно-микроскопическое исследование почек. Результаты. В половозрелых крыс-самцов по сравнению с неполовозрелыми площади почечных телец, сосудистых клубочков, просветов капсул были большими на 23,5-24,0%. Средняя площадь проксимальных канальцев нефрона половозрелых крыс-самцов была больше на 12,7%, а площадь их просветов была больше на 25,1%. Средняя площадь дистальных канальцев нефрона была больше на 13,9%, а площадь их просветов – на 14,0%. Вывод. Морфофункциональное состояние почек у неполовозрелых и половозрелых крыс-самцов не имеет принципиальных отличий. Морфометрические параметры нефронов и их структурных компонентов были статистически значимо больше при исследовании почек половозрелых крыс по сравнению с неполовозрелыми.Мета роботи. Дати характеристику структури нирок у статевонезрілих і статевозрілих щурів. Матеріал і методи. Експериментальне дослідження виконано на білих нелінійних щурах-самцях, яких розподілили на дві вікові групи: статевонезрілі (12 тварин) з масою тіла 60-80 г, статевозрілі (12 тварин) з масою тіла 180-200 г. Проведено світлооптичне, морфометричне та електронно-мікроскопічне дослідження нирок. Результати. У статевозрілих щурів-самців порівняно з статевонезрілими площі ниркових тілець, судинних клубочків, просвітів капсул були більшими на 23,5-24,0%. Середня площа проксимальних канальців нефрона статевозрілих щурів-самців була більшою на 12,7%, а площа їх просвітів була більшою на 25,1%. Середня площа дистальних канальців нефрона була більшою на 13,9%, а площа їх просвітів – на 14,0%. Висновок. Морфофункціональний стан нирок у статевонезрілих і статевозрілих щурів-самців не має принципових відмінностей. Морфометричні параметри нефронів та їх структурних компонентів були статистично значуще більшими при досліджені нирок статевозрілих щурів порівняно зі статевонезрілими

Stability of the Cachtice Underground Corridors

At the beginning of the 16th century, the original inhabitants of Cachtice built a large complex of tunnels and cellars under the village, today called the Cachtice underground. The underground protected people from war conflicts, most recently during World War II, as anti-aircraft shelters. Over time, the underground lost its significance. The corridors were walled up, covered with rubble, and collapsed due to construction work. Later, a part of the underground was repaired, and historical events occurred in such a preserved part. Due to a lawsuit, the Cachtice underground was eventually closed to the public, and it was necessary to test the stability of the walls of the Cachtice underground. A 3D model of the underground was created, and three areas were identified in which numerical calculations were performed in Plaxis 2D software. The whole underground is located in loess soil. The Cachtice underground is stable if the conditions do not change diametrically. The calculated factors of safety support this assumption

Біомеханіка утворення панкреатичного секрету і тиску в ацинусі підшлункової залози

The article highlights the mechanism of the mathematical model of acinus, the components of the formation of pressure in its cavity and the formation of pancreatic juice. It has been established that the mechanism for creating pressure in the acinus cavity is similar to the intraductal one. In this case, the question remains open about the causes of such high pressure, which is measured in several hundred millimeters of a mercury column, especially since, as histologically established, the pancreas and its ducts do not have muscle structures, and those rudiments of myofibrils, which are noted in some places of the flow system, of course, cannot ensure the development of such pressure. The increase in pressure in the cavity of the acinus is associated with the phenomenon of osmosis in its cells. Since cell membranes have the property of conductivity, as a result of osmosis, water through the membrane first passes from the blood to the cell, then from the cell through the membrane into the acinus cavity. In addition to the mechanism of osmosis through the membrane, in the cells of the acinus epithelium, there is a filtering mechanism through the pores of the layer of connective tissue to the lymph channel. It has now been established that, together with simple osmosis, the phenomenon of electroosmosis takes place in secreting cells and organs of excretion, not only accelerates the transfer of substances, but also increases the pressure on the other side of the membrane against the gradient by almost several first-order units. Thus, the outflow of fluid from the acinus cavity proceeds continuously, but only with a change in the speed of movement, it is determined by the pressure drop in the acinus – tubule – excretory duct system, the opening of the Oddi sphincter and the pulse of the cardiovascular wave, which creates dynamic pressure in the capillary. This whole mechanism, as a result, leads to the filling of the cavity of the acinus and the creation of a certain pressure in it.В статье освещается механизм деятельности математической модели ацинуса, составляющих образования давления в его полости и образования панкреатического сока. Установлено, что механизм создания давления в полости ацинуса аналогичный внутрипротоковая. В этом случае открытым остается вопрос о причинах возникновения такого высокого давления, который измеряется в нескольких сотнях миллиметров ртутного столбца, тем более, что, как установлено гистологически, поджелудочная железа и ее протоки не имеют мышечных структур, а те зачатки миофибрилл, которые отмечаются в некоторых местах проточной системы, не могут, конечно, обеспечивать развитие такого давления. Повышение давления в полости ацинуса связано с явлением осмоса в его клетках. Так как клеточные мембраны имеют свойство проводимости, то в результате осмоса, вода через мембрану, сначала поступает из крови в клетку, затем из клетки через мембрану в полость ацинуса. Кроме механизма осмоса через мембрану, в клетках эпителия ацинуса действует механизм фильтрации через поры слоя соединительной ткани лимфоканалу. В настоящее время установлено, что вместе с простым осмосом в секретирующих клеток и органов выделения имеет место явление электроосмоса, не только ускоряет перенес веществ, но и повышает давление по другую сторону мембраны против градиента почти на несколько единиц первого порядка. Таким образом, отток жидкости из полости ацинуса идет непрерывно, но только с изменением скорости движения, определяется перепадом давлений в системе «ацинус-каналец-выводной проток», открытием сфинктера Одди и импульсом сердечно-сосудистой волны, создает динамическое давление в капилляре. Bесь этот механизм, в результате, приводит к наполнению полости aцинуса и создание определенного давления в нем.У статті висвітлюється механізм діяльності математичної моделі ацинуса, складових утворення тиску в його порожнині та утворення панкреатичного соку. Встановлено, що механізм створення тиску в порожнині ацинуса аналогічний внутрішньопротоковому. В цьому випадку відкритим залишається питання про причини виникнення такого високого тиску, який вимірюється в декількох сотнях міліметрів ртутного стовбчика, тим більше, що, як встановлено гістологічно, підшлункова залоза та її протоки не мають м’язових структур, а ті зачатки міофібрил, які відмічаються в деяких місцях протокової системи, не можуть, звісно, забезпечувати розвиток такого тиску. Підвищення тиску в порожнині ацинуса пов’язане з явищем осмосу в його клітинах. Так як клітинні мембрани мають властивість провідності, то в результаті осмосу, вода через мембрану, спершу поступає з крові в клітину, потім з клітини через мембрану в порожнину ацинуса. Крім механізму осмосу через мембрану, в клітинах епітелію ацинуса діє механізм фільтрації через пори шару сполучної тканини лімфоканалу. В даний час, встановлено, що разом з простим осмосом у секретуючих клітин та органів виділення мае місце явище електроосмосу, яке не тільки пришвидшує переніс речовин, але і підвищує тиск по іншу сторону мембрани проти градієнта майже на декілька одиниць першого порядку. Таким чином, відтік рідини з порожнини ацинуса йде безперервно, але тільки зі зміною швидкості руху, що визначається перепадом тисків у системі «ацинус-каналець-вивідна протока», відкриттям сфінктера Одді і імпульсом серцевосудинної хвилі, що створює динамічний тиск в капілярі. Bесь цей механізм, в результаті, призводить до наповнення порожнини aцинуса і створення певного тиску в ньому