Вплив типу годівниці на продуктивність та збереженість поросят

In the world, there are many options for effective technology of growing piglets from birth to fattening. In connection with this, in today's time there is a constant improvement of the feeder for pigs with the aim of feeding an expensive superstarter feed. The purpose of the studies was to study the effect of the type of self-feeder for pigs from the beginning of training (5th day of life of the pig) to feeding super-starter mixed fodders before transferring to growth (the 35th day of life of the pig) for productive qualities (live weight, average daily increments, indicator of safety). The scientific and economic experience was conducted in the conditions of LLC «Taurian pigs» of the Kherson region. Young for the experiment received according to the scheme: the mother's form (Ukrainian meat х landrace) – the father's form (petren х dyurok). The experimental youngsters were divided into two groups: Group I used for feed of mixed fodder «Type 1» self-feeder (conventional bunker feeder) Group II – self-feeder «Type No. 2» (own advanced development) was used for feeding mixed fodder. The self-developed feeder is made in the form of a hollow cylinder, in the lower part of which there is a compartment for sorbent or flavor, closed with a perforated circular plate with a cylindrical projection, in the middle – feed cells sufficient for the pig's head to move, and in the top – a cover. And the size of the perforation is such that it prevents spillage into the compound feed compartment. According to the results of the conducted studies, it was established that the use of the first proposed improved feeder for feeding young pigs during the suckling period and the first stage of growth provided the results of live weight at the age of 35 days (III and IV test groups) by 10.8% and 17.2% above the analogues of Groups I and II, who consumed feed from a conventional bunker self-feeder, this led to the receipt of the highest average daily growth rates – by 16.7–26.2%. It is noted that the local animals with the blood of Duroc boars were marked by a little higher energy of growth. When carrying out a two-factor analysis of variance, the probable effect of an improved self-feeder and genotype on the test features was determined.У світі існує безліч варіантів ефективної технології вирощування поросят від народження і до передачі на відгодівлю. У зв’язку з цим нині триває постійне удосконалення самогодівниць для поросят з метою згодовування вартісного суперстатерного комбікорму. Мета проведених досліджень полягала у вивченні впливу типу самогодівниці для поросят у період від початку привчання (5-й день життя поросяти) до згодовування суперстартерних комбікормів до переведення на дорощування (35-й день життя поросяти) на продуктивні якості (жива маса, середньодобові прирости, показник збереженості). Науково-господарський дослід проводився в умовах ТОВ «Таврійські свині» Херсонської області. Молодняк для експерименту отримували за схемою: материнська форма (українська м’ясна × ландрас) – батьківська форма (п’єтрен, дюрок). Піддослідний молодняк був розділений на дві групи: І група – для згодовування комбікормів використовували самогодівниці «типу №  1» (звичайна бункерна годівниця); ІІ група – для згодовування комбікормів використовували самогодівниці «типу №  2» (власна удосконалена розробка).  Годівниця власної розробки виконується у вигляді порожнистого циліндра, в нижній частині якого розміщується відсік для сорбенту або ароматизатору, закритий перфорованою круглою пластиною з циліндричним виступом, в середній – кормові чарунки, розміром достатнім для просування голови поросяти, а в верхній – кришка. Причому величина перфорації виконується такою, яка запобігає просипанню у відсік комбікорму. За результатами проведених досліджень встановлено, що використання вперше запропонованої удосконаленої самогодівниці для годівлі молодняку свиней протягом підсисного періоду та першого етапу дорощування забезпечило отримання показників живої маси у віці 35 днів (ІІІ та ІV дослідні групи) на 10,8% та 17,2%  вищих ніж в  аналогів І та ІІ групи, які споживали корм зі звичайної бункерної самогодівниці, це зумовило отримання вищих середньодобових приростів – на 16,7–26,2%. Відмічено, що помісні тварини з кровністю кнурів породи дюрок відзначалися дещо вищою енергією росту. При проведенні двофакторного дисперсійного аналізу встановлений вірогідний вплив удосконаленої самогодівниці та генотипу на досліджувані ознаки

Генетичний поліморфізм свиней породи ландрас на основі мікросателітних маркерів

The aim of this study was to analyze the genetic variability and population structure of the Landrace population by using 12 microsatellite markers. A total of 90 pigs representing one commercial breed (Landrace) were sampled. Twelve microsatellite loci (SW24, S0155, SW72, SW951, S0386, S0355, SW240, SW857, S0101, SW936 SW911 and S0228) were selected and belong to the list of microsatellite markers recommended by FAO/ISAG. GenAIEx software was used to calculate the allele frequencies, effective number of alleles (Ae), observed (Ho) and expected (He) heterozygosity, within-population inbreeding estimate (Fis), Shannon’s information index (ISh). Overall allele frequency values ranged from 0.006 to 0.9333 (at allele SW951120). The number of observed alleles (Na) detected ranged from 5 (S0155 and SW911) to 13 (SW72), with an overall mean of 9.00 ± 0.80 and a total of 108 alleles were observed at these loci. However, the effective number of alleles (Ae) ranged from 1.57 (SW951) to 5.49 (SW240) with a mean of 3.29 ± 0.33. Shannon’s information index (ISh) which measures the level of diversity, was sufficiently high – from 0.79 (for SW951) to 2.01 (for SW240) – with a mean of 1.43 ± 0.09. The overall means for observed (Ho) and expected (He) heterozygosities were 0.578 ± 0.009 and 0.662 ± 0.004, respectively, which ranged from 0.307 (SW951) to 0.814 (SW857) and 0.361 (SW951) to 0.818 (SW240), respectively. Of the 12 microsatellites analyzed using Fisher’s exact test, 50% were in Hardy-Weinberg equilibrium, and 6 were out of equilibrium (P < 0.05). Three mutation models namely, infinite allele model (I.A.M.), two phase model (T.P.M.), stepwise mutation model (S.M.M.) were estimated using the BOTTLENECK software. The results are indicated that the Landrace pig population is non-bottlenecked and remained at mutation-drift equilibrium. The study stands first in genetic characterization of the Ukrainian Landrace pig population through microsatellite markers. The various parameters and values used to quantify genetic variability, such as the high mean (and effective) number of alleles and the expected and observed heterozygosities, indicated high genetic variability in the Ukrainian Landrace pigs. The population has not undergone any recent and/or sudden reduction in the effective population size and remained at mutation-drift equilibrium.Мета цього дослідження полягала в тому, щоб проаналізувати генетичну мінливість і структуру популяції свиней породи ландрас з використанням 12 мікросателітних локусів. Всього було досліджено 90 свиней, які представляють одну комерційну породу (ландрас). Було обрано 12 мікросателітних локусів (SW24, S0155, SW72, SW951, S0386, S0355, SW240, SW857, S0101, SW936 SW911 і S0228), які входять до списку мікросателітних маркерів, рекомендованих ФАО / ISAG. Для розрахунку частот алелей, ефективного числа алелей (Ae), фактичної (Ho) і очікуваної (He) гетерозиготності, оцінки інбридингу (Fis), інформаційного індексу Шеннона (ISh). використовувалося програмне забезпечення GenAIEx. В цілому, частота алелей варіювала від 0,006 до 0,9333 (для алелі SW951120). Число алелей (Na) варіювало від 5 (S0155 і SW911) до 13 (SW72) із середнім значенням 9,00 ± 0,80. Загалом для цих локусів було виявлено108 алелей. Однак ефективне число алелей (Ae) варіювало від 1,57 (SW951) до 5,49 (SW240) із середнім значенням 3,29 ± 0,33. Інформаційний індекс Шеннона (ISh), який свідчить про рівень різноманітності, був досить високим – від 0,79 (для SW951) до 2,01 (для SW240) – із середнім значенням 1,43 ± 0,09. Середні значення фактичної (Ho) та очікуваної (He) гетерозиготності становили 0,578 ± 0,009 і 0,662 ± 0,004, відповідно і варіювали від 0,307 (SW951) до 0,814 (SW857) і від 0,361 (SW951) до 0,818 (SW240) відповідно. Із 12 локусів мікросателітів, проаналізованих з використанням точного тесту Фішера, 50% перебували в стані рівноваги Харді-Вайнберга, а решта – відхилялися від нього (Р < 0,05). З використанням програмного забезпечення BOTTLENECK оцінювалися три мутаційні моделі, а саме: модель нескінченного числа алелей (I.A.M.), двохфазна модель (T.P.M.), модель покрокової мутації (S.M.M.). Результати свідчать, що для популяції свиней породи ландрас не відзначено bottleneck-ефекту і вона перебувала в стані рівноваги між мутаційним процесом і дрейфом генів. У дослідженні вперше наведена генетична характеристика української популяції свиней породи ландрас з використанням поліморфізму мікросателітних локусів. Різні параметри, які використовуються для кількісної оцінки генетичної мінливості, дають високі оцінки середнього (і ефективного) числа алелей, очікуваної і фактичної гетерозиготності, що вказує на високу генетичну мінливість української популяції свиней породи ландрас. Популяція не зазнала будь-яких недавніх і/або раптових скорочень ефективної чисельності і залишалася в стані рівноваги між мутаційним процесом і дрейфом генів.&nbsp

Порівняльний аналіз відтворювальних ознак та кластерний аналіз свиней різних порід

The data were from 149 pigs from seven pig genetic groups raised in «Tavriys'ki Svyni» Ltd (Kherson region, Ukraine). The following genetic groups were included in our analyses: LW × LW (n = 19), LW × LN (n = 43), LW × PT (n = 13), LN × LN (n = 15), UM × LN (n = 23), UM × PT (n = 17) and UM×UM (n = 16). The objective this work was evaluation of animal reproductive traits using multivariate analysis. Variables measured and derived included total no. piglets born (TNB), no. piglets born alive (NBA), freq. of stillborn piglets (FSB), total litter birth weight (TLBW), average piglet birth weight (APBW), pre-weaning mortality in piglets (PWM), no. weaned piglets (NW), total weaning weight of litter (TWWL) and average piglet weaning weight (APWW). After standardization, multivariate analyses (Cluster analysis and Principal Component Analysis) were carried out using STATISTICA (StatSoft Ltd.) to place pig interbreeding combinations in groups in accordance with their degree of similarity and verify discriminatory capacity of the original traits in the formation of these groups. The tree diagram showed clear distances between the pig genetic groups studied. In the tree diagram obtained from the analysis of the distances between interbreeding combinations, two distinct groups (clusters) were seen, one with UM × LN and UM × UM animals, and the other with the rest of the pig genetic groups in the study. The eigenvalues for the first two Principal Components (PC1 and PC2) together accounted for near 65% of the variance of the pig’s reproductive traits. The first principal component (PC1) explained 34.9% total variation. It was represented by significant positive loadings for TNB, NBA and TLBW. The second principal component (PC2) accounted for an additional 29.7% of the generalized variance and was represented by significant loadings for NW, TWWL and APWW. Thus, PC1 defined no. piglets and total litter birth weight, while PC2 represented no. weaned piglets and total weaning weight of litter. In conclusion, the multivariate methods (Cluster Analysis and PCA) has been proven to be a very effective method to obtain a synthetic judgment of reproductive traits in pig.Дані було отримано від 149 голів семи генетичних груп свиней, які утримувалися в ТОВ «Таврійські свині» (Херсонська область, Україна). До аналізу було включено наступні генетичні групи: LW × LW (n = 19), LW × LN (n = 43), LW × PT (n = 13), LN × LN (n = 15), UM × LN (n = 23), UM × PT (n = 17) та UM × UM (n = 16). Метою даної роботи була оцінка відтворювальних ознак тварин з використанням методів багатовимірного аналізу. Для кожної свиноматки було оцінено наступні ознаки: загальна кількість поросят при народженні (TNB), багатоплідність (NBA), частка мертвонароджених поросят (FSB), загальна маса гнізда при народженні (TLBW), великоплідність (APBW), смертність поросят до відлучення (PWM), кількість поросят при відлученні (NW), загальна маса гнізда при відлученні (TWWL) та середня маса одного поросяти при відлученні (APWW). Після стандартизації вихідних даних їх було проаналізовано за допомогою багатовимірних методів (Кластерний Аналіз та Аналіз Головних Компонент) з використанням програми STATISTICA (StatSoft Ltd.) для того, щоб визначити групи міжпородних поєднань на підставі ступеня їх подібності та перевірити дискримінаційну здатність ознак відтворення свиней у формуванні цих груп. Отримана дендрограма демонструє наявність суттєвих відмінностей між вивченими генетичними групами. Застосування Кластерного Аналізу дозволяє виділити два різні кластери, один з яких містить поєднання UM × LN та UM × UM, а інший – решту генетичних груп свиней, що аналізувалися. Власні значення для перших двох Головних Компонент (PC1 та PC2) в сумі складають близько 65% варіації вихідної матриці відтворювальних ознак свиней. Перша Головна Компонента (PC1) пояснює 34,9% загальної мінливості. Вона характеризується суттєвими позитивними навантаженнями для TNB, NBA та TLBW. Друга Головна Компонента (PC2) описує додаткові 29,7% узагальненої дисперсії і представлена значними навантаженнями для NW, TWWL та APWW. Таким чином, РС1 може бути інтерпретована, як «багатоплідність та маса гнізда при народженні», а PC2 – як «кількість поросят та маса гнізда на момент відлучення». В цілому, багатовимірні методи (Кластерний Аналіз та АГК) є дуже ефективним методом для проведення комплексного аналізу відтворювальних ознак свиней

Вплив генетичних та негенетичних факторів на відтворювальні ознаки свиноматок української м’ясної породи

Purebred Ukrainian Meat (UM) breed pigs, which came from Limited Liability Company “Tavriyskie Svin'I” herd located in Skadovsky district (Kherson region, Ukraine), were studied. The reproduction traits investigated were total number of piglets born (TNB), number of piglets born alive (NBA), frequency of stillborn piglets (FSB), number of weaned piglets (NW), total weaning weight of litter (TWWL) and average piglet weaning weight (APWW) for sows farrowing between 2006 and 2012. The analysis covered reproductive characteristics of 49 sows in the first nine parities (n = 457 litters). The sows originated from different the UM dam lines. Two month farrowing periods (January/February, March/April, May/June, July/August, September/October, and November/December) were constructed and used for reproduction traits. Data were analyzed by use of general linear model (GLM) procedure with the statistical package MINITAB v. 15. The estimates of reproduction traits for UM sows were 10.73 ± 0.43 ind. for TNB, 9.36 ± 0.39 ind. for NBA, 10.5 ± 2.2% for FSB, 9.07 ± 0.30 ind. for NW, 128.1 ± 5.7 kg for TWWL and 14.39 ± 0.49 kg for APWW. Litter size had a nonlinear effect on probability of stillbirth; piglets from small and large litters were more susceptible to die at farrowing with a minimum probability (near 5.0%) for intermediate litters of 8–10 piglets. Results here indicate that weak genetic variation exists in different the UM dam lines for the reproduction traits. Based on the obtained results it can be concluded that influence of parity on the observed traits of litter size was highly statistically significant (P < 0.05–0.001). The TNB, NBA and NW decreased in the first-second parities and thereafter increased with the number of parities, reaching a maximum in parities 5 and 6. FSB was lowest in parities 2, 3 and 5. Farrowing month significantly influenced some reproduction traits also. Sows farrowing in May/June had the highest NW, TWWL and APWW.Дослідження проведено на свинях української м’ясної (УМ) породи, що утримувалися в ТОВ “Таврійські свині” Скадовського району (Херсонська область, Україна). Для кожної свиноматки, які опоросилися протягом 2006–2012 років, було оцінено такі ознаки відтворення: загальна кількість поросят при народженні (TNB), багатоплідність (NBA), частка мертвонароджених поросят (FSB), кількість поросят при відлученні (NW), загальна маса гнізда при відлученні (TWWL) та середня маса одного поросяти при відлученні (APWW). В аналіз включено дані 49 свиноматок, які мали від 1 до 9 опоросів (n = 457 опоросів). Свиноматки належали до різних родин УМ породи. Для аналізу впливу сезону опоросу на відтворювальні ознаки було виділено двомісячні інтервали (січень/лютий, березень/квітень, травень/червень, липень/серпень, вересень/жовтень та листопад/грудень). Всі дані було проаналізовано за допомогою алгоритму Загальної Лінійної Моделі (GLM) з використанням статистичного пакету MINITAB v. 15. Загалом для досліджених тварин було отримано такі середні популяційні оцінки для ознак відтворення: загальна кількість поросят при народженні – 10,73 ± 0,43 гол., багатоплідність – 9,36 ± 0,39 гол., частка мертвонароджених поросят – 10,5 ± 2,2%, кількість поросят при відлученні – 9,07 ± 0,30 гол., загальна маса гнізда при відлученні – 128,1 ± 5,7 кг та середня маса одного поросяти при відлученні – 14,39 ± 0,49 кг. Встановлено: наявність криволінійної залежності частки мертвонароджених поросят від загальної кількості поросят при народженні; поросята із найменш та найбільш чисельних гнізд мали вищу імовірність загинути при опоросі; найменшу частку мертвонароджених поросят (близько 5,0%) було зафіксовано для гнізд, що складалися з 8–10 поросят. Встановлено слабку генетичну мінливість відтворювальних ознак у свиноматок УМ породи із різних родин. Отримані результати свідчать, що номер опоросу суттєво впливає на розмір гнізда (P < 0,05–0,001). Оцінки TNB, NBA та NW у свиноматок 1–2-го опоросів були нижчими, але суттєво збільшувалися зі зростанням номера опоросу, досягаючи максимуму під час 5–6-го опоросів. Частка мертвонароджених поросят була найнижчою під час 2-го, 3-го та 5-го опоросів. Місяць опоросу також впливав на відтворювальні ознаки. Свиноматки, які опоросилися протягом травня/червня, характеризувалися найвищими показниками кількості поросят, загальної маси гнізда та середньої маси одного поросяти при відлученні