Кількісний та якісний склад молекул середньої маси в плазмі крові та гомогенатах пухлин в хворих на рак сечового міхура

Aim: investigate and characterize the presence of polypeptide pool in blood plasma and tumor tissues in patients with bladder cancer at different stages of the disease.Materials and Methods: Patients with bladder cancer at different stages participated in the trial. The diagnosis was based on X-ray, endoscopic, clinical research methods with morphological verification. None of the patients treated the oncological diseases for a preliminary study. Plasma blood was taken in the preoperative period. Cancer and healthy tissues of the bladder were selected for biopsy, immediately after surgery. Isolation of polypeptide pool in blood plasma and tissue homogenates was carried out using the Nikolaichuk method. The qualitative composition of the protein component of polypeptide pool fraction was investigated using chromatography, using a column with Sephadex G 15.Results: In the course of the study, reliable changes in the content of medium molecules in blood plasma and tumor homogenates in patients with bladder cancer have been shown. The changes correlate with the stage of the disease. A qualitative analysis of the composition of the protein component of medium mass molecules was carried out, using chromatography.Conclusions:The fraction of the medium mass molecules from the blood plasma and tumor tissues of patients with various stages of bladder cancer was obtained. The quantitative and qualitative content of the fraction of polypeptide pool in blood plasma and tumor homogenates has been investigated. The content of polypeptide pool in the blood plasma and tumor tissues of patients with bladder cancer is significantly increased compared with the blood plasma of healthy men and compared to healthy tissues of the bladder. The qualitative composition of the polypeptide pool in blood plasma and tumor homogenates differs from that in the plasma of healthy patients or in healthy tissues of the bladder Цель: исследовать и охарактеризовать присутствие молекул средней массы в плазме крови и гомогенатах опухолей у больных на рак мочевого пузыря при различных стадиях заболевания.Материалы и методы: в опыте участвовали пациенты заболеванием различных стадий согласно обще приемлемой TNM классификации. Заключительный диагноз ставился после рентгенологических, эндоскопических, клинических методов исследования с морфологической верификацией. Пациенты не участвовали в лечении онкологических заболеваний предварительно исследованию. В предоперационный период у пациентов получали плазму по стандартной методике. Ткани опухолей и визуально здоровых стенок мочевого пузыря отбирали при биопсии, а также сразу после операции. Получение молекул средней массы и определения их содержания в плазме крови и гомогентах тканей проводили по методу Николайчука. Качественный состав белковой составляющей фракции молекул средней массы исследовали с помощью разделяющей за размером хроматографии на колонке с сефадексом G 15.Результаты: в ходе исследования показано достоверные изменения содержания молекул средней массы в плазме крови и гомогенатах опухолей больных раком мочевого пузыря. Изменения коррелируют со стадией заболевания. Проведен качественный анализ состава белковой компоненты молекул средней массы, используя разделяющую за размером хроматографию. Показано изменения количества и площади максимумов хроматограммы, а также разницу молекулярной массы соединений в образцах.Выводы: Получено фракцию молекул средней массы из плазмы крови и тканей опухолей больных раком мочевого пузыря различных стадий. Исследована количественный и качественный содержание фракции молекул средней массы в плазме крови и в тканях опухолей. Содержание молекул средней массы в плазме крови и тканях опухолей больных раком мочевого пузыря достоверно увеличивается по сравнению с плазмой крови условно здоровых мужчин и здоровыми тканями стенок мочевого пузыря. Присутствует зависимость концентрации молекул средней массы от стадии рака мочевого пузыря. Качественный состав молекул средней массы в плазме крови и тканях опухолей отличается от состава в плазме условно здоровых пациентов или в здоровых тканях мочевого пузыряМета: дослідити та охарактеризувати присутність молекул середньої маси в плазмі крові та гомогенатах пухлин у хворих на рак сечового міхура при різних стадіях захворювання.Матеріали та методи: в досліді брали участь пацієнти з діагнозом рак сечового міхура різних стадій згідно загально прийнятній TNM класифікації. Заключний діагноз ставився після рентгенологічних, ендоскопічних, клінічних методів дослідження з морфологічною верифікацією. Жоден із пацієнтів не отримував лікування онкологічних захворювань попередньо дослідженню. В передопераційний період у пацієнтів отримували плазму за стандартною методикою. Тканини пухлин та візуально здорових стінок сечового міхура відбиралися при біопсії та одразу після операції. Отримання молекул середньої маси та визначення їх вмісту в плазмі крові та гомогентах тканин проводили за методом Ніколайчука. Якісний склад білкової складової фракції молекул середньої маси досліджували за допомогою хроматографії, що поділяє за розмрами на колонці з сефадексом G 15.Результати: в ході дослідження показано достовірні зміни вмісту молекул середньої маси в плазмі крові та гомогенатах пухлин хворих на рак сечового міхура. Зміни корелюють з стадією захворювання. Проведено якісний аналіз складу білкової компоненти молекул середньої маси, використовуючи хроматографію, що поділяє за розмірами. Показано зміни кількості та площі максимумів хроматограми, молекулярну масу сполук у зразках.Висновки: Отримано фракцію молекул середньої маси з плазми крові та тканин пухлин хворих на рак сечового міхура ріхних стадій. Досліджено кількісний та якісний вміст фракції молекул середньої маси в плазмі крові та в гомогенатах пухлин. Вміст молекул середньої маси в плазмі крові та тканинах пухлин хворих на рак сечового міхура достовірно збільшується в порівнянні з плазмою крові умовно здорових чоловіків та здоровими тканинами стінок сечового міхура. Присутня залежність концентрації молекул середньої маси від стадії раку сечового міхура. Якісний склад молекул середньої маси в плазмі крові та гомогенатах пухлин відрізняється від складу в плазмі умовно здорових пацієнтів або в здорових тканинах сечового міхура

Proteolytic parameter changes in the plasma of patients with bladder cancer – depending on tumor stage

Bladder cancer (BC) is a worldwide common disease with a high mortality rate. Recognizing the dynamic changes in plasma that proteases and their inhibitors undergo might be valuable in understanding the carcinogenesis of invasive bladder cancer and in identifying BC patients with poor prognosis. This study aims to determine the activity of the proteolytic enzyme system and their inhibitors in patients with BC. In this paper, the total proteolytic activity, the activity of matrix metalloproteases (MMPs) and serine proteases was analyzed by the method of caseinolytic activity. For detection of activity of some inhibitors of proteolysis, we used the unified method for determining the activity of alpha-1-antitrypsin (α1A) and alpha-2-Macroglobulin (α2M) in human plasma. The level of medium-mass molecules (MMM) was assessed spectrophotometrically by applying the Nikolaichik method

КількісниЙ тА якісниЙ склаД моЛекуЛ середньоЇ масИ В плазмІ кровІ тА гомогенатаХ пухлиН В ХвориХ нА раК сечОвОгО міхурА

Мета: дослідити та охарактеризувати присутність молекул середньої маси в плазмі крові та гомогенатах пухлин у хворих на рак сечового міхура при різних стадіях захворювання.Матеріали та методи: в досліді брали участь пацієнти з діагнозом рак сечового міхура різних стадій згідно загально прийнятній TNM класифікації. Заключний діагноз ставився після рентгенологічних, ендоскопічних, клінічних методів дослідження з морфологічною верифікацією. Жоден із пацієнтів не отримував лікування онкологічних захворювань попередньо дослідженню. В передопераційний період у пацієнтів отримували плазму за стандартною методикою. Тканини пухлин та візуально здорових стінок сечового міхура відбиралися при біопсії та одразу після операції. Отримання молекул середньої маси та визначення їх вмісту в плазмі крові та гомогентах тканин проводили за методом Ніколайчука. Якісний склад білкової складової фракції молекул середньої маси досліджували за допомогою хроматографії, що поділяє за розмрами на колонці з сефадексом G 15.Результати: в ході дослідження показано достовірні зміни вмісту молекул середньої маси в плазмі крові та гомогенатах пухлин хворих на рак сечового міхура. Зміни корелюють з стадією захворювання. Проведено якісний аналіз складу білкової компоненти молекул середньої маси, використовуючи хроматографію, що поділяє за розмірами. Показано зміни кількості та площі максимумів хроматограми, молекулярну масу сполук у зразках.Висновки: Отримано фракцію молекул середньої маси з плазми крові та тканин пухлин хворих на рак сечового міхура ріхних стадій. Досліджено кількісний та якісний вміст фракції молекул середньої маси в плазмі крові та в гомогенатах пухлин. Вміст молекул середньої маси в плазмі крові та тканинах пухлин хворих на рак сечового міхура достовірно збільшується в порівнянні з плазмою крові умовно здорових чоловіків та здоровими тканинами стінок сечового міхура. Присутня залежність концентрації молекул середньої маси від стадії раку сечового міхура. Якісний склад молекул середньої маси в плазмі крові та гомогенатах пухлин відрізняється від складу в плазмі умовно здорових пацієнтів або в здорових тканинах сечового міхура

Targeted high-throughput mutagenesis of the human spliceosome reveals its in vivo operating principles

The spliceosome is a staggeringly complex machine, comprising, in humans, 5 snRNAs and >150 proteins. We scaled haploid CRISPR-Cas9 base editing to target the entire human spliceosome and investigated the mutants using the U2 snRNP/SF3b inhibitor, pladienolide B. Hypersensitive substitutions define functional sites in the U1/U2-containing A complex but also in components that act as late as the second chemical step after SF3b is dissociated. Viable resistance substitutions map not only to the pladienolide B-binding site but also to the G-patch domain of SUGP1, which lacks orthologs in yeast. We used these mutants and biochemical approaches to identify the spliceosomal disassemblase DHX15/hPrp43 as the ATPase ligand for SUGP1. These and other data support a model in which SUGP1 promotes splicing fidelity by triggering early spliceosome disassembly in response to kinetic blocks. Our approach provides a template for the analysis of essential cellular machines in humans.ISSN:1097-2765ISSN:1097-416