Variability of thyroid cancer forms in human fetuses

The objective of the research was to establish anatomical variants of the external structure of the thyroid gland in human fetuses aged 4-6 months.Material and methods of research. The study involved 37 specimens of human fetuses with 81.0-230.0 mm of the crown-rump length (CRL). The material was obtained in obstetrical departments of medical institutions in Chernivtsi and the corresponding region. Specimens of the fetuses weighing more than 500.0 grams were studied directly in Chernivtsi municipal institution “Department of morbid anatomy”. We only studied the cases where the cause of death had not been associated with thyroid pathologies (TP) and those of the organs and structures of the neck. We used the methods of ordinary and fine dissection controlled by means of binocular microscope MBS-10, morphometry and statistical analysis of the findings.Results. 4 month-old fetuses’ thyroid was established to be shaped like the letter “H”. Isthmus of thyroid without clear boundaries entered the lateral glandular lobes, whose shape resembled a kind of edge pointed backwards and extended in the middle section. Thyroid lobes were almost symmetrical. The cross length of thyroid lobes in fetuses with 115.0-135.0 mm of CRL compared to those with 81.0-114.0 mm of CRL increased twice and their thickness – almost by four times.By the 5th month of fetal growth (fetuses 136.0-185.0 mm of CRL) development of the lateral lobes of the thyroid and a clearer separation of the isthmus continued. We established both the variability of lateral lobes and the isthmus of the thyroid shapes, and their asymmetry. In 2.7% of cases the thyroid gland was butterfly-shaped and symmetric, while in 8.1% it was butterfly-shaped and asymmetric, yet in 10.8% the thyroid gland resembled a semicircle.The fetuses at the age of 6 months (186.0-230.0 mm of CRL) had a slight increase in the length of their thyroid lobules. The shape of the thyroid gland was quite varied: horseshoe-shaped (5.4% of cases), butterfly-shaped symmetric (5.4% of cases) and asymmetric (8.1% of cases), semicircle-shaped (2.7% of cases), “H”-shaped (5.4% of cases) with elongated upper and lower poles.ConclusionsIntensive formation of structure and sizes of the thyroid gland, which in its shape usually resembles the letter “H” (84.6% of cases) occurred in the early fetal period.The structure of the thyroid gland in human fetuses at the age of 5-6 months was characterized by considerable individual anatomical variability, manifested in different shapes and topography of its parts. Variability of shapes of the thyroid gland can provide the following types: the letter “H” (37.93% of cases), butterfly-shaped symmetric (10.35% of cases) and asymmetric (20.69% of cases), semicircle-shaped (17.24% of cases) and the horseshoe-shape (13.79% of cases)

ОСОБЛИВОСТІ ЗАКЛАДКИ ТА РОЗВИТКУ ОРГАНІВ ШИЇ У ЗАРОДКОВОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ

Objective: to determine the peculiarities of anlage and development of certain cervical organs during the embryonic period of human ontogenesis.Materials and methods. The study was conducted on 12 series of successive histological sections of the human embryos 4-6 weeks of development (4,0-13,5 mm of the parietal-coccygeal length (PCL). Only those cases were included into the study when a cause of death was not associated with pathology of the organs, vessels and nerves of the neck. The methods of preparation of series of successive histological sections, common and thin dissection under control of binocular lens, graphic and plastic reconstruction, microscopy, and morphometry were used.Results. In the embryos 4,0-4,5 mm long the rudiments of the esophagus, larynx and trachea are determined as pharyngeal derivatives on the level of the first cervical vertebra, although none of the morphological structures that can be used to determine the borders between the rudiments of the respiratory and digestive tubes are found. In front of the rudiments of the respiratory and digestive systems there are big rudiments of the heart and liver, and behind – the rudiments of the cardiac veins, dorsal aorta and vertebral column.During the fifth week of the embryonic development the rudiment of the oral pharynx is in the form of a dilated anterior part of the foregut. The oral fossa which is the initial portion of the oral pharynx is bounded above by the unpaired frontal process, lower – by paired mandibular processes, and from the sides – by maxillary processes. The cervical part of the vertebral column is located dorsally from the rudiment of the pharynx, the larynx rudiment – ventrally, and vascular-nervous bundle of the neck – ventrolaterally. The rudiment of the larynx looks like an oval accumulation of mesenchyme developed due to the closure and separation of the epithelial channel from the ventral wall of the anterior intestine. The fourth brachia arteries are determined on the examined stage of the intrauterine development transformed in the right into the anonymous artery, and in the left – into the aortal arch.In the embryos 9,0-12,0 mm of PCL in the caudal portion of the anterior pharyngeal wall on the level of branching of the tracheal rudiment there is a paired thickening of the mesenchyme in the form of arytenoid rollers with dorsally directed incisures and a transverse roller separating the entrance into the respiratory tube. The epiglottis rudiment is also determined. The venous system of the cervical region is presented by the anterior cardinal veins mainly located ventrally from the vertebral column. The junction of the anterior and posterior cardinal veins results in the formation of the common cardinal veins. At the end of the embryonic period of development the internal and external jugular veins are formed from the cranial portion of the anterior cardinal vein.Conclusions. At the end of the embryonic period of development the pharynx and trachea are not separated clearly, since they are surrounded by the common layer of mesenchyme. The larynx is presented by mesenchyme thickening located directly close to the entrance into the respiratory tube. The main cervical veins are formed from the anterior cardinal veins.Цель работы – выяснить особенности закладки и развития отдельных органов шеи в зародышевом периоде онтогенеза человека.Материалы и методы. Исследование проведено на 12 сериях последовательных гистологических срезов зародышей человека 4 – 6 недель (4,0-13,5 мм теменно-копчиковой длины, ТКД). В исследование включены только те случаи, когда причина смерти не была связана с патологией органов, сосудов и нервов шеи. Использованные методы изготовления серий последовательных гистологических срезов, обычного и тонкого препарирования под контролем бинокулярной лупы, графического и пластического реконструкциювания, микроскопии, морфометрии.Результаты. В зародышей длиной 4,0-4,5 мм зачатки пищевода, гортани и трахеи определяются как производные ротоглотки, на уровне первого шейного позвонка, однако никаких морфологических структур, которые могли бы быть использованы для определения границы между зачатками дыхательной и пищеварительной трубок, не прослеживается. Впереди зачатков дыхательной и пищеварительной систем размещаются больших размеров, зачатки: сердца и печени, а позади зачатки кардинальных вен, дорсальной аорты и позвоночного столба.В течение пятой недели эмбрионального развития закладка ротоглотки представляет собой расширенную переднюю часть главной кишки. Ротовая ямка, которая является начальным отделом ротоглотки, ограничена сверху непарным лобовым отростком, снизу – парными нижнечелюстными отростками и по бокам – верхнечелюстными отростками. Дорсальнее от закладки глотки находится шейная часть позвоночного столба, вентральнее – зачаток гортани, а вентролатерального – сосудисто-нервный пучок шеи. Зачаток гортани напоминает собой овальной формы скопления мезенхимы, которая развивается вследствие замыкания и отделения эпителиального желобка от вентральной стенки передней кишки. На исследуемой стадии внутриутробного развития определяются четвертые жаберные артерии, которые трансформируются справа в безымянную артерию, а слева – в дугу аорты.В зародышей 9,0-12,0 мм ТКД в каудальном отделе передней стенки глотки на уровне ответвления трахейного зачатка появляется парное утолщение мезенхимы в виде черпаловидных валиков с дорсально направленной вырезкой и поперечный валик, которые отделяют вход в дыхательную трубку. Определяется также закладка надгортанника. Венозная система области шеи представлена, в основном, передними кардинальными венами, которые размещены вентральнее позвоночника. Вследствие сообщения передних и задних кардинальных вен образуются общие кардинальные вены. В конце зародышевого периода развития с краниального участка передней кардинальной вены формируются внутренняя и внешние яремные вены.Выводы. В конце зародышевого периода развития четкого отграничения глотки и трахеи не наблюдается, поскольку они окружены общим слоем мезенхимы. Гортань представлена утолщением мезенхимы, расположенной непосредственно у входа в дыхательную трубку. Основные вены шеи формируются из передних кардинальных вен.Мета роботи – з’ясувати особливості закладки та розвитку окремих органів шиї у зародковому періоді онтогенезу людини.Матеріал та методи. Дослідження проведено на 12 серіях послідовних гістологічних зрізів зародків людини 4 – 6 тижнів (4,0-13,5 мм тім'яно-куприкової довжини, ТКД). У дослідження включені тільки ті випадки, коли причина смерті не була пов'язана з патологією органів, судин і нервів шиї. Використані методи виготовлення серій послідовних гістологічних зрізів, звичайного та тонкого препарування під контролем бінокулярної лупи, графічного і пластичного реконструювання, мікроскопії, морфометрії.Результати. У зародків довжиною 4,0-4,5 мм зачатки стравоходу, гортані та трахеї визначаються, як похідні ротоглотки, на рівні першого шийного хребця, однак жодних морфологічних структур, які б могли бути використані для визначення межі між зачатками дихальної і травної трубок, не виявлено. Попереду зачатків дихальної та травної систем розміщуються великих розмірів, зачатки серця та печінки (великих розмірів), а позаду - зачатки кардинальних вен, дорсальної аорти та хребтового стовпа.Упродовж п’ятого тижня ембріонального розвитку закладка ротоглотки являє собою розширену передню частину головної кишки. Ротова ямка, яка є початковим відділом ротоглотки, обмежена зверху непарним лобовим відростком, знизу – парними нижньощелепними відростками та з боків – верхньощелепними відростками. Дорсальніше від закладки глотки знаходиться шийна частина хребтового стовпа, вентральніше – зачаток гортані, а вентролатерально – судинно-нервовий пучок шиї. Зачаток гортані нагадує собою овальної форми скопичення мезенхіми, яка розвивається внаслідок замикання та відокремлення епітеліального жолобка від вентральної стінки передньої кишки. На досліджуваній стадії внутрішньоутробного розвитку визначаються четверті зяброві артерії, які трансформуються справа у безіменну артерію, а зліва – в дугу аорти.У зародків 9,0-12,0 ммТКД у каудальному відділі передньої стінки глотки на рівні відгалуження трахейного зачатка з’являється парне потовщення мезенхіми у вигляді черпакуватих валиків з дорсально спрямованою вирізкою та поперечний валик, які відмежовують вхід у дихальну трубку. Визначається також закладка надгортанника. Венозна система ділянки шиї представлена, в основному, передніми кардинальними венами, які розміщені вентральніше хребта. Внаслідок сполучення передніх та задніх кардинальних вен утворюються спільні кардинальні вени. Наприкінці зародкового періоду розвитку із краніальної ділянки передньої кардинальної вени формуються внутрішня і зовнішні яремні вени.Висновки. Наприкінці зародкового періоду розвитку чіткого відмежування глотки і трахеї не спостерігається, оскільки вони оточені спільним шаром мезенхіми. Гортань представлена потовщенням мезенхіми, розташованої безпосередньо біля входу в дихальну трубку. Основні вени шиї формуються із передніх кардинальних вен

Фетальна топографія гілок шийного та грудного відділів блукаючих нервів

 The study of age and individual anatomical variability of vagus nerves and their branches in different age periods of human ontogenesis causes interest among both morphologists and doctors of different specialties.The aim of the study. To find out the topography of the cervical and thoracic divisions of the vagus nerves in human fetuses aged from 4th to 10th gestational months.Materials and methods. The research was conducted on 75 preparations of human fetuses ranging from 81.0 to375.0 mm in parietal-coccygeal length (PCL) using methods of macro-microscopic dissection and morphometry.Results. In human fetuses, the left vagus nerve is placed anteriorly to the left subclavian artery, then on the lateral surface of the Botallo’s arterial duct and the aortic arch. In the neck region, the superior cardiac branch departs from the left vagus nerve and goes to the anterior surface of the left common carotid artery.In the inferior part of the left common carotid artery, the superior cardiac branch gives off two branches: the middle one reaches the aortic arch wall, and the lateral one runs along the anterior surface of the left common carotid artery. The left recurrent laryngeal nerve departs from the left vagus nerve at the level of the inferior border of the aortic arch. The right vagus nerve passes from the right subclavian artery anteriorly and gives rise to the right recurrent laryngeal nerve, which continues inferiorly and posteriorly around the subclavian artery. The superior cardiac branch originates from the right vagus nerve at the level of the inferior border of the thyroid gland. The inferior cardiac branch departs inferiorly and medially from the right laryngeal nerve and is located on the right anterolateral surface of the trachea.Conclusions. During the fetal period of human ontogenesis, age and individual anatomical variations of the branches of the cervical and thoracic vagus nerves is observed, which is manifested by the variability of the structure, asymmetry of the topography of the recurrent laryngeal nerves, bronchial, esophageal and cardiac branches. The left recurrent laryngeal nerve departs from the left vagus nerve at the level of the inferior border of the aortic arch, the right recurrent laryngeal nerve departs from the right vagus nerve at the level of the right subclavian artery. The esophageal nervous plexus is formed by esophageal branches of the vagus nerves, which then forms mainly the posterior vagal trunk. The anterior vagal trunk is a direct continuation of the left vagus nerve branches. The innervation of the aortic arch involves the common cardiac trunk, which is formed by the superior cardiac branch and the superior cardiac nerve and also anastomoses both with vagus nerve and with recurrent laryngeal nerves.  Цель работы – выяснить топографию ветвей шейного и грудного отделов блуждающих нервов у плодов человека 4–10 месяцев.Материалы и методы. Исследование проведено на 75 препаратах плодов человека 81,0–375,0 мм теменно-копчиковой длины с помощью методов макромикроскопического препарирования и морфометрии.Результаты. У плодов человека левый блуждающий нерв размещается спереди левой подключичной артерии, а затем латеральнее артериального Боталлова протока и дуги аорты. В области шеи от левого блуждающего нерва отходит верхняя сердечная ветвь, которая направляется к передней поверхности левой общей сонной артерии. В нижнем отделе левой общей сонной артерии верхняя сердечная ветвь отдает две ветви: медиальную, которая достигает стенки дуги аорты, и латеральную, которая проходит вдоль передней поверхности левой общей сонной артерии. На уровне нижнего края дуги аорты от левого блуждающего нерва отходит левый возвратный гортанный нерв. Правый блуждающий нерв проходит спереди от правой подключичной артерии и отдает возвратный гортанный нерв, который огибает подключичную артерию снизу и сзади. На уровне нижнего края щитовидной железы от правого блуждающего нерва ответвляется верхняя сердечная ветвь. От правого возвратного гортанного нерва отходит нижняя сердечная ветвь, которая направляется вниз и медиально и располагается на правой переднебоковой поверхности трахеи.Выводы. В течение плодного периода онтогенеза человека наблюдается возрастная и индивидуальная анатомическая изменчивость ветвей шейного и грудного отделов блуждающих нервов, которая характеризуется вариабельностью строения, асимметрией топографии возвратных гортанных нервов, бронхиальных, пищеводных и сердечных ветвей. От левого блуждающего нерва на уровне нижнего края дуги аорты отходит левый возвратный гортанный нерв. Правый возвратный гортанный нерв отходит от правого блуждающего нерва на уровне правой подключичной артерии. Пищеводные ветви блуждающих нервов образуют пищеводное нервное сплетение, из которого формируется преимущественно задний блуждающий ствол. Передний блуждающий ствол является непосредственным продолжением ветвей левого блуждающего нерва. В иннервации дуги аорты участвует общий сердечный ствол, который образован верхней сердечной ветвью и верхним сердечным нервом, а также имеет связи как с блуждающим, так и с возвратным гортанным нервами.  Мета роботи – з’ясувати топографію гілок шийного та грудного відділів блукаючих нервів у плодів людини 4–10 місяців.Матеріали та методи. Дослідження здійснили на 75 препаратах плодів людини 81,0–375,0 мм тім’яно-куприкової довжини за допомогою методів макромікроскопічного препарування та морфометрії.Результати. У плодів людини лівий блукаючий нерв розміщується спереду лівої підключичної артерії, потім на бічній поверхні артеріальної протоки Боталла та дуги аорти. У ділянці шиї від лівого блукаючого нерва відходить верхня серцева гілка, що прямує до передньої поверхні лівої загальної сонної артерії. У нижньому відділі лівої загальної сонної артерії верхня серцева гілка віддає дві гілки: присередню, що досягає стінки дуги аорти, та бічну, що йде уздовж передньої поверхні лівої загальної сонної артерії. На рівні нижнього краю дуги аорти від лівого блукаючого нерва відходить лівий поворотний гортанний нерв. Правий блукаючий нерв проходить спереду від правої підключичної артерії та віддає поворотний гортанний нерв, який огинає підключичну артерію знизу і ззаду. На рівні нижнього краю щитоподібної залози від правого блукаючого нерва відгалужується верхня серцева гілка. Від правого поворотного гортанного нерва відходить нижня серцева гілка, що прямує вниз і медіально та розташовується на правій передньобічній поверхні трахеї.Висновки. Упродовж плодового періоду онтогенезу людини спостерігається вікова та індивідуальна анатомічна мінливість гілок шийного та грудного відділів блукаючих нервів, що проявляється варіабельністю будови, асиметрією топографії поворотних гортанних нервів, бронхових, стравохідних і серцевих гілок. Від лівого блукаючого нерва на рівні нижнього краю дуги аорти відходить лівий поворотний гортанний нерв. Правий поворотний гортанний нерв відходить від правого блукаючого нерва на рівні правої підключичної артерії. Стравохідні гілки блукаючих нервів утворюють стравохідне нервове сплетення, з якого формується переважно задній блукаючий стовбур. Передній блукаючий стовбур є безпосереднім продовженням гілок лівого блукаючого нерва. В іннервації дуги аорти бере участь загальний серцевий стовбур, що утворений верхньою серцевою гілкою та верхнім серцевим нервом, а також має зв’язки як із блукаючим, так і з поворотним гортанним нервами.