ОСОБЛИВОСТІ БІОЦЕНОЗУ ПІХВИ У ЖІНОК ІЗ МІКОПЛАЗМОВОЮ ІНФЕКЦІЄЮ

The aim of the study – to assess the features of the genital biome and the structure of associative forms of vaginal infection in women with mycoplasma infection. Materials and Methods. 80 women with mycoplasma infection and inflammatory diseases of the genital tract (group I) and 70 women without mycoplasma infection, but with inflammatory diseases of the genital tract (group II) were examined. Microbiological analyzes were carried out and the results were recorded in accordance with order No. 234 of the Ministry of Health of Ukraine dated May 10, 2007. Gardnerellа was diagnosed by the method of bacterioscopy by staining smears according to Romanovsky, followed by taking into account the "key" cells, setting the amine test, and determining the pH. Chlamydia was diagnosed by the luminescent method using the "Chlamy-Scan" kits (Moscow, Russia). The diagnosis of mycoplasmosis was carried out by two methods: the luminescent method using ‘‘Miko-Scan’’ kits (Moscow, Russia) and the culture method using an electrolyte-deficient nutrient agar for the isolation and identification of microorganisms in the urine (Makhachkala, Russia). The results of bacteriological studies were subject to statistical processing using the Student's method. Results and Discussion. The biome of the vagina was studied in women with mycoplasma infection and inflammatory diseases of the genital tract. It was found that the microecology of the vagina in the examined women is characterized by an imbalance between the normal microflora of Lactobacillus and conditionally pathogenic microflora and the formation of 3–4 component associations of aerobic and anaerobic microorganisms, fungi of Candida in combination with Chlamidya trahomatis. It was found that in women with inflammatory diseases of the genital tract without mycoplasma infection, the vaginal biocenosis differs from the state of microecology of the genital organs of women with mycoplasma infection by a decrease in the frequency of diagnosis of chlamydia and gardnerellosis against the background of an increase in the concentration of opportunistic microflora. Conclusions. The results of the work indicate the need for bacteriological examination of women for the presence of mycoplasma infection, an in-depth study of the etiology of infectious and inflammatory diseases of the genital organs and the use of adequate methods for the prevention and treatment of vaginal dysbiotic diseases.Цель исследования – изучить особенность биома половых органов и структуру ассоциативных форм инфицирования влагалища у женщин с микоплазменной инфекцией. Материалы и методы. Обследовано 80 женщин с микоплазменной инфекцией и воспалительными заболеваниями половых путей (I группа) и 70 женщин без микоплазменной инфекции и с воспалительными заболеваниями половых путей (II группа). Проведение микробиологических анализов и учет результатов осуществляли согласно приказу № 234 МОЗ Украины от 10.05.2007 года. Гарднереллез диагностировали методом бактериоскопии путем окрашивания мазков по Романовскому с последующим учетом «ключевых» клеток, постановкой аминового теста, определением рН. Диагностику хламидиоза осуществляли люминесцентным методом с помощью наборов «Хлами-Скан» (Москва, Россия). Диагностику микоплазмоза осуществляли двумя методами: люминесцентным методом, с помощью наборов «Мико-Скан» (Москва, Россия) и культуральным методом с применением электролит-дефицитного питательного агара для выделения и идентификации микроорганизмов в моче (Махачкала, Россия). Результаты бактериологических исследований подлежали статистической обработке по методу Стьюдента. Результаты исследования и их обсуждение. Установлено, что микроэкология влагалища у обследованных женщин характеризуется дисбалансом между нормальной микрофлорой Lactobacillus и условно-патогенной микрофлорой и формированием 3–4-компонентных ассоциаций аэробных и анаэробных микроорганизмов, грибов р. Candida в сочетании с Chlamydia trahomatis. Установлено, что у пациенток с воспалительными заболеваниями половых путей без микоплазменной инфекции биоценоз влагалища отличается от состояния микроэкологии половых органов женщин с микоплазменной инфекцией снижением частоты диагностики хламидиоза и гарднереллеза на фоне увеличения концентрации условно-патогенной микрофлоры. Выводы. Результаты работы свидетельствуют о необходимости бактериологического обследования женщин на наличие микоплазменной инфекции, углубленного изучения этиологии инфекционно-воспалительных заболеваний половых органов и применения адекватных методов профилактики и терапии дисбиотических заболеваний влагалища.Мета дослідження – вивчити особливості біому статевих органів та структуру асоціативних форм інфікування піхви у жінок із мікоплазмовою інфекцією. Матеріали та методи. Обстежено 80 жінок із мікоплазмовою інфекцією та запальними захворюваннями статевих шляхів (І група) та 70 жінок без мікоплазмової інфекції, але із запальними захворюваннями статевих шляхів (ІІ група). Проведення мікробіологічних досліджень та облік результатів здійснювали відповідно до наказу № 234 МОЗ України від 10.05.2007 року. Гарднерельоз діагностували методом бактеріоскопії шляхом фарбування мазків за Романовським із подальшим урахуванням «ключових» клітин, постановкою амінового тесту та визначенням pН. Діагностику хламідіозу здійснювали люмінесцентним методом за допомогою наборів «Хламі-Скан» (Москва, Росія). Діагностику мікоплазмозу здійснювали двома методами: люмінесцентним методом, за допомогою наборів «Міко-Скан» (Москва, Росія) та культуральним методом із застосуванням електроліт-дефіцитного поживного агару для виділення та ідентифікації мікроорганізмів у сечі (Махачкала, Росія). Результати бактеріологічних досліджень підлягали статистичній обробці за методом Стьюдента. Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що мікроекологія піхви в обстежених жінок характеризується дисбалансом між нормальною мікрофлорою Lactobacillus та умовно-патогенною мікрофлорою та формуванням 3–4-компонентних асоціацій аеробних та анаеробних мікроорганізмів, грибів р. Candida в поєднанні з Chlamydia trahomatis. Виявлено, що у пацієнток із запальними захворюваннями статевих шляхів без мікоплазмової інфекції біоценоз піхви відрізняється від стану мікроекології статевих органів жінок із мікоплазмовою інфекцією зниженням частоти діагностики хламідіозу та гарднерельозу на фоні збільшення концентрації умовно-патогенної мікрофлори. Висновки. Результати роботи свідчать про необхідність бактеріологічного обстеження жінок на наявність мікоплазмової інфекції, поглибленого вивчення етіології інфекційно-запальних захворювань статевих органів та застосування адекватних методів профілактики й терапії дисбіотичних захворювань піхви