Характеристика багаторівневої художньо-педагогічної комунікації учасників студентського театру

The purpose of the article. The research substantiates scientifically the expediency of using in the system of professional training of future teachers such forms of theatre pedagogy as a student theatre, aesthetic by its nature, which artistic and creative activity is aimed at the formation of a socially significant and unique personality of the teacher. It has been proved that professional training of specialists will be more productive and effective, providing multi-level artistic and pedagogical communication to the students, which is realized within the activity of the student theatre. Methodology of the research is based on the position of the philosophical and aesthetic theory about the role of theatre art; the concept of professional development, self-development of the scenic and pedagogical action of the individual; understanding the essence of multi-level artistic and pedagogical communication of subjects of artistic and creative activity. The scientific novelty is that: 1) the concept of “student theatre”, which is considered as a form of artistic and pedagogical activity aimed at personal development, self-development, improvement of creative abilities of future teachers and their professional self-sufficiency through means of multilevel artistic and pedagogical communication in system of higher pedagogical education was introduced for the first time to the thesaurus of the theory and practice of professional pedagogical preparation of; 2) the level of artistic and pedagogical communication was characterized. Conclusions. Managing the multi-level artistic and pedagogical communication of the student theatre, the future teacher acquires the knowledge, qualities and skills that are necessary for the implementation of his general pedagogical activity, based on which communication is a function – a functional communicative component that encompasses the interaction of the teacher with the students, students in the aspect of achieving general pedagogical aims, ensuring the effectiveness of future pedagogical practice.Цель работы. В исследовании научно обоснована целесообразность использования в системе профессиональной подготовки будущих педагогов такой формы театральной педагогики как студенческий театр, эстетический по своей природе, художественно-творческая деятельность, которого направлена на формирование социально значимой и неповторимой личности педагога. Доказано, что профессиональная подготовка специалистов будет более эффективной и результативной при условии освоения студентами многоуровневой художественно-педагогической коммуникацией, которая реализуется в деятельности студенческого театра. Методология исследования основывается на положении философско-эстетической теории о роли искусства театра; концепте профессионального развития, саморазвития сценически-педагогического воздействия личности; понимании сущности многоуровневой художественно-педагогической коммуникации субъектов художественно-творческой деятельности. Научная новизна заключается в том, что: 1) впервые введено в тезаурус теории и практики профессиональной педагогической подготовки понятия «студенческий театр», которое рассмотрено как форму художественно-педагогической деятельности, направленной на личностное развитие, саморазвитие, совершенствование творческих способностей будущих педагогов и их профессиональную самодостаточность средствами многоуровневой художественно-педагогической коммуникации в системе высшего педагогического образования; 2) охарактеризованы уровни художественно-педагогической коммуникации. Вывод. Осваивая многоуровневую художественно-педагогическую коммуникацию студенческого театра, будущий педагог приобретает знания, умения и навыки, необходимые для осуществления его общепедагогической деятельности, в основу которой положено коммуникацию – функциональный коммуникативный компонент, который охватывает взаимодействие педагога со студентами, учащимися в аспекте достижения общепедагогических целей, обеспечения эффективности будущей педагогической практики.Мета роботи. У дослідженні науково обґрунтовано доцільність використання у системі професійної підготовки майбутніх педагогів такої форми театральної педагогіки як студентський театр, естетичний за своєю природою, художньо-творча діяльність якого спрямована на формування соціально значущої та неповторної особистості педагога. Доведено, що професійна підготовка фахівців буде більш ефективною й результативною за умови опанування студентами багаторівневою художньо-педагогічною комунікацією, яка реалізовується в діяльності студентського театру. Методологія дослідження ґрунтується на положенні філософсько-естетичної теорії про роль мистецтва театру; концепті професійного розвитку, саморозвитку сценічно-педагогічної дії особистості; розумінні сутності багаторівневої художньо-педагогічної комунікації суб’єктів художньо-творчої діяльності. Наукова новизна полягає в тому, що: 1) вперше уведено до тезаурусу теорії і практики професійної педагогічної підготовки поняття «студентський театр», яке розглянуто як форму мистецько-педагогічної діяльності, спрямовану на особистісний розвиток, саморозвиток, удосконалення творчих здібностей майбутніх педагогів і їхню професійну самодостатність засобами багаторівневої художньо-педагогічної комунікації в системі вищої педагогічної освіти; 2) охарактеризовано рівні художньо-педагогічної комунікації. Висновок. Опановуючи багаторівневу художньо-педагогічну комунікацію студентського театру, майбутній педагог набуває знання, уміння й навички, які є необхідними для здійснення його загальнопедагогічної діяльності, в основу якої покладено комунікацію – функціональний комунікативний компонент, що охоплює взаємодію педагога зі студентами, учнями в аспекті досягнення загальнопедагогічних цілей, забезпечення ефективності майбутньої педагогічної практики

Communication Training of Future Sports Coaches in the Context of Neurophysiological Patterns

The article presents experimental verification of improving communicative training for future sports coaches in the context of neurophysiological patterns by expedient changes in pedagogical conditions, namely, forming a value attitude of students towards future professionally-oriented communicative activity; enhancing interactive learning methods; improving educational and methodical support; optimizing the subject-subject interaction of participants in the educational process in simulated situations of professional communication. The research aims to experimentally verify the above-mentioned pedagogical conditions and identify levels of indicators in future sports coaches’ preparedness for professionally oriented communicative activity. The research involved 105 students of the experimental group and 106 students of the control group, who voluntarily agreed to participate in the experiment. Research methods include the elaboration of the author’s didactic material, modelling of new pedagogical conditions and diagnostic methods. Diagnosis of levels of indicators in future sports coaches’ preparedness for professionally oriented communicative activity is carried out with the help of the diagnosed complex of both standard and adapted and modified or specially developed following criteria and indicators of the investigated phenomenon of author’s methods. After the formative experiment, the number of students with high and average levels of preparedness for professionally oriented communication activities has increased in EG (by 12.4% and 13.3%, respectively) and at the same time, the number of low-level students has decreased (by 25.7%). The results of the experimental work provide an opportunity to approve the effectiveness of the introduced pedagogical conditions of professionally-oriented communication training for future sports coaches.</p