Interpretations of linguistic identity in contemporary social and humanitarian knowledge

У представленій статті автором аналізуються категорії Символічне, Реальне, Уявне психоаналітичної теорії Жака Лана у проекції на мовну проблематику. Дослідження проблематики  мовної ідентичності як Символічного, Реального та Уявного у сучасному соціально­гуманітарному пізнанні зумовлено тим, що взаємодія між Реальним, Уявним та Символічним має значний вплив на формування ідентичності. Причому цей вплив можна визначити і як щодо людини як суб’єкта мовної поведінки, і як щодо мовних феноменів. У статті пропонується аналіз робіт вітчизняних і закордонних філософів та соціологів, які досліджували цю тематику, зокрема вивчали функціонування уявного та символічного в системі соціальних та політичних відносин, в соціальній структурі  та в структурі мови. Однак соціологічний аналіз категорії Символічне, Реальне, Уявне у проекції на мовну проблематику не був представлений у роботах дослідників, тому метою роботи є здійснення інтерпретації мовної ідентичності як Символічного, Реального та Уявного у сучасному соціально­гуманітарному пізнанні в контексті наукових доробок таких дослідників, як П. Бурдьє, Е. Гіденс, Ф. де Соссюр, П. Бергер, Т. Лукман, Дж.Г. Мід. У статті запропоновано інтерпретацію мовної ідентичності як Символічного, Реального та Уявного у сучасному соціально­гуманітарному пізнанні, яка дозволяє описати мовну ідентичність як таку, що засвоюється індивідом за допомогою оцінок, застосовується для побудови власної картини світу за допомогою символів та відтворюється за допомогою поведінки, структурованої уявними категоріями. Незважаючи на існування множини варіантів інтерпретації мовної ідентичності проекція категорій Символічне, Реальне та Уявне на мовну проблематику може стати новаторським підходом у дослідженні мовних феноменів, адже дозволяє змістити акценти з стандартизованих методик на рефлексивні з метою виявлення глибинних сенсів та кодів досліджуваного явища, феномена, процесу.У представленій статті автором аналізуються категорії Символічне, Реальне, Уявне психоаналітичної теорії Жака Лана у проекції на мовну проблематику. Дослідження проблематики  мовної ідентичності як Символічного, Реального та Уявного у сучасному соціально­гуманітарному пізнанні зумовлено тим, що взаємодія між Реальним, Уявним та Символічним має значний вплив на формування ідентичності. Причому цей вплив можна визначити і як щодо людини як суб’єкта мовної поведінки, і як щодо мовних феноменів. У статті пропонується аналіз робіт вітчизняних і закордонних філософів та соціологів, які досліджували цю тематику, зокрема вивчали функціонування уявного та символічного в системі соціальних та політичних відносин, в соціальній структурі  та в структурі мови. Однак соціологічний аналіз категорії Символічне, Реальне, Уявне у проекції на мовну проблематику не був представлений у роботах дослідників, тому метою роботи є здійснення інтерпретації мовної ідентичності як Символічного, Реального та Уявного у сучасному соціально­гуманітарному пізнанні в контексті наукових доробок таких дослідників, як П. Бурдьє, Е. Гіденс, Ф. де Соссюр, П. Бергер, Т. Лукман, Дж.Г. Мід. У статті запропоновано інтерпретацію мовної ідентичності як Символічного, Реального та Уявного у сучасному соціально­гуманітарному пізнанні, яка дозволяє описати мовну ідентичність як таку, що засвоюється індивідом за допомогою оцінок, застосовується для побудови власної картини світу за допомогою символів та відтворюється за допомогою поведінки, структурованої уявними категоріями. Незважаючи на існування множини варіантів інтерпретації мовної ідентичності проекція категорій Символічне, Реальне та Уявне на мовну проблематику може стати новаторським підходом у дослідженні мовних феноменів, адже дозволяє змістити акценти з стандартизованих методик на рефлексивні з метою виявлення глибинних сенсів та кодів досліджуваного явища, феномена, процесу.In the article, the author analyzes the symbolic, real, and imaginary categories of psychoanalytic theory of Jacques Lacana projection on language issues. Research issues of language identity as a symbolic, real and imagined in contemporary social and humanitarian knowledge due to the interaction between real, imaginary and symbolic have a significant influence on the formation of identity. Moreover, this influence can be defined when human is the subject of language behavior, and when defining linguistic phenomena. The paper presents the analysis of the works of domestic and foreign philosophers and sociologists who have studied this subject, in particular studied the imaginary and symbolic functioning in the social and political relations in the social structure and the structure of language. However, sociological analysis category symbolic, real, imaginary projection of language problems was not represented in the work of researchers, and the goal is  implementation of the interpretation of language identity as a symbolic, real and imagined in contemporary social and humanitarian knowledge in the context of scientific research achievements such as P. Bourdieu, E. Giddens, Ferdinand de Saussure, P. Berger, T. Lukman, G.H. Mead. In the article proposed interpretations of language identity as a symbolic, real and imaginary in contemporary social and humanitarian knowledge allows to describe linguistic identity as being absorbed by the individual using evaluations, used to build their own picture of the world through symbols and are played using behaviors structured imaginary categories. Despite the existence of a plurality of options interpreting linguistic identity, the symbolic, real and imagined projection of categories on language problems can be an innovative approach to the study of linguistic phenomena, as it allows to shift the emphasis from standardized methods to reflective identifying meanings and codes of the phenomenon or process

Языковое сообщество как агент социализации индивида

У представленій статті автор аналізуює соціологічні параметри поняття «мовна спільнота» в контексті мовної ситуації в Україні. Дослідження проблематики поняття мовна спільнота на соціологічному рівні наразі потребує виваженого структурування та ретельного осмислення. У статті пропонується аналіз робіт вітчизняних і закордонних соціологів, які намагались виявити механізми та чинники становлення молодої особистості, її соціальну обумовленість. Однак соціологічний аналіз поняття мовна спільнота не був представлений у роботах дослідників, тому метою роботи є розкриття соціологічного змісту поняття «мовна спільнота» в контексті наукових доробок таких дослідників, як П. Бергер, Т. Лукман, Дж. Гамперц, У. Вайнрайх. У статті пропонується аналіз робіт вітчизняних та зарубіжних дослідників у сфері соціолінгвістики, соціології мови на основі спільних рис в тлумаченнях поняття мовної спільноти. Обґрунтовано роль мовної спільноти у конструюванні соціального простору в контексті теорії П. Бергера та Т. Лукмана.Охарактеризовано у статті соціологічний підхід до пояснення мовної спільноти як агента соціалізації індивіда. Автор вважає, що поняття перебуває у зв’язку з категоріями мовна ситуація, мовна ідентичність, мовні процеси. Осмислено стан мовної спільноти залежно від статусу мов у суспільстві.In situations of a large variety of coordination in sociocultural processes, the use of the term «linguistic community» lacks the classical interpretation. In the current environment study these concept become practical value and require new tools. The classic interpretation of community makes it impossible to define linguistic community in terms of different scientific approaches and sciences using the common denominator: language and society.The term «linguistic community» often appears in scientific research in linguistics, ethnology and other sciences. Research on the concept of linguistic community sociological level requires a careful structuring and careful reflection.Growing interest in contemporary sociological thought to the issue of constructing social space necessitates individual sociological study linguistic community as an agent of socialization of the individual. The definition of the language communities in the sociological aspect allows to focus on the object and the subject field of science. The sociological aspect of language community as an agent of socialization helps individuals better understand the social phenomenon, referring to the linguistic representation.This article outlines basic sociological parameters linguistic community. Chart sociological parameters linguistic community manifested in two dimensions - in language practice (the choice of language education, the level of language competence, etc.) and through the relationship with language (mother tongue, language as a symbol, ethnicity, language, prestigious language, etc.) . The authors considers that the notion is interlinked with the categories of linguistic situation, linguistic identity, linguistic picture of the world and linguistic processes.In the article the analysis of the works of national and foreign researchers in sociolinguistics, sociology of language based on a common interpretation of the language community. Characterized the role of linguistic community in in the construction of social space in the context of the theory P.Berger and T. Lukman. Also the paper presents the analysis of the works of domestic and foreign social scientists who have studied the mechanisms and factors of a young person, her social conditioning. Sociological approach to the explanation of linguistic community as an agent of socialization of the individual is characterized. The authors considers that the notion is interlinked with the categories of linguistic situation, linguistic identity, linguistic picture of the world and linguistic processes. The paper interprets the state of linguistic community depending on the state of languages in society.В представленной статье автор анализирует социологические параметры понятия «языковая общность» в контексте языковой ситуации в Украине. Исследование проблематики понятия языковое сообщество на социологическом уровне сейчас нуждается взвешенного структурирования и тщательного осмысления.В статье предлагается анализ работ отечественных и зарубежных социологов, которые пытались выявить механизмы и факторы становления молодой личности, ее социальную обусловленность. Однако социологический анализ понятия языковая общность не был представлен в работах исследователей, поэтому целью работы является раскрытие социологического содержания понятия «языковая общность» в контексте научных разработок таких исследователей, как П. Бергер, Т. Лукман, Дж. Гамперц, В. Вайнрайх. В статье предлагается анализ работ отечественных и зарубежных исследователей в области социолингвистики, социологии языка на основе общих черт в толкованиях понятия языковой общности. Обоснована роль языковой общности в конструировании социального пространства в контексте теории П. Бергера и Т. Лукман.Охарактеризован в статье социологический подход к объяснению языковой общности как агента социализации индивида. Автор считает, что понятие находится в связи с категориями языковая ситуация, языковая идентичность, языковые процессы. Осмыслено состояние языковой общности в зависимости от статуса языков в обществе

Reduced Dust Pollution in the Processes of Production and Transportation of Petroleum Coke

A preventive agent based on residual products of Naftan Open Joint Stock Company has been developed. This agent is effective for dust suppression and reducing losses from blowing loose carbon-containing materials, in particular petroleum coke, as well as against freezing and sticking during their transportation at low temperatures. The resulting agent is not inferior in operational properties and more than three times lower in cost of industrial analogues

Method to Reduce Freezing and Improve Dust Suppression When Receiving and Transporting Petcoke

The paper describes a method for reducing the freezing point and for improving dust suppression when receiving and transporting petroleum coke, which consists of its refinement using the proposed remedy from residual refined products