A Communicative Image of Social Network Audience: Psycholinguistic Perpective

У статті обґрунтовано антропоцентризм як основу психолінгвістичних досліджень соціальних спільнот Інтернету; розглянуто мережецентричність як когнітивне підґрунтя мережевих комунікацій; на прикладі соціальних мереж ВКонтакті, YouTube, Однокласники, Facebook запропоновано комунікативні портрети аудиторій у психолінгвістичному вимірі. Визначено, що мережеві спільноти стають платформою для міжособистісних комунікацій, породження веб-хвиль (Web-waves), мобілізації спільноти для дій у реальності. Мережевим спільнотам притаманні тоді характеристики: ідентифікація особистості за принципом «Скажи, з якої ти мережі, і я скажу, хто ти»; зсув від вертикального до горизонтального виміру комунікацій; сегментація аудиторій, індивідуалізація комунікації й актуалізація ролі лідерів думок у кожній окремій соціальній мережі; створення веб-хвиль, що запускають когнітивну схему «зацікавленість – участь у комунікації – прийняття рішення»; можливість проведення моніторингу й аналізу ефективності комунікацій; зміна статусу споживача інформації. Новий предмет досліджень (соціальні мережі) зумовив виникнення нової галузі психолінгвістичних пошуків – психолінгвістики мережевих комунікацій, завдання якої передбачають визначення особливостей функціонування мови в нових технологічних умовах; вивчення психологічного підґрунтя породження й функціонування дискурсів як відображення нових комунікативних моделей, орієнтованих на колективне співавторство у відтворенні змістів; аналіз формування особистісної та колективної ідентичності в дискурсивних практиках мережевих спільнот. In the paper, anthropocentrism is proved to be the basis of psycholinguistic research of Internet social communities; net-centricity is viewed as a cognitive basis of network communications; as exemplified by social networks VKontakte, YouTube, Odnoklassniki, and Facebook communicative portraits of audiences in psycholinguistic dimension are proposed. It was determined, that social network communities are becoming a platform for interpersonal communications, producing Webwaves, mobilizing communities for actions in reality. Social network communities have the following characteristics: identification of personality based on the principle “Tell me, to what social network you belong, and I will tell you who you are”; shift from vertical to horizontal dimension of communications; segmentation of audiences, individualization of communications and actualization of the role of opinion leaders in each network; producing Web-waves which trigger a cognitive pattern “interest – participation in communication – making a decision”; possibility of monitoring and analysis of communications effectiveness; change of status of an information consumer. New subject of research (social networks) stipulated appearing of a new field of psycholinguistic research – psycholinguistics of social networks communications, tasked to: identify the characteristics of language functioning in new technological conditions; study the psychological basis of producing and functioning of discourses as the reflection of new communicative patterns, focused on collective authorship in reproduction of contents; analyse the formation of personal and collective identity in discourse practices of social network communities

Психолінгвістичний опис технологічного дискурсу нових медіа

У статті розглянуто можливості психолінгвістичного аналізу нових медіа – медіа, що використовують різні засоби доставки контенту (наприклад, онлайнова й офлайнова версії газет) та містять у тому числі й соціальні мережі, сервіси блогосфери тощо; доведено, що технологізація та маніпулятивізація інтернетного дискурсу як формату реалізації нових медіа набуває актуальності за умов гібридної війни та встановлення соціального контролю. Технологізація дискурсу нових медіа здійснюється за допомогою різноманітного психолінгвістичного інструментарію: прийомів НЛП, лінгвокогнітивних механізмів імаженірингу, інспірації, позиціювання, залучення до комунікації, фреймування ситуацій, створення «кола своїх», амальгамування, дрейфування понять тощо. Впливовість цих технологій посилюється комунікативними можливостями кіберпростору. У дослідженні продемонстровано можливості психолінгвістичного аналізу (опису) технологізованого дискурсу російськомовних медіа Німеччини, зокрема методу визначення інформаційних інтересів та ціннісних орієнтацій різних соціальних груп за матрицею інформаційних інтересів, інтент-аналізу й методу оцінної диференціації, для визначення рівня впливовості певної соціальної групи (мережі) в інтернеті, ціннісних орієнтацій комунікантів, а також визначення психолінгвістичних технологій впливу, за допомогою яких забезпечується комунікативне домінування певних акторів. Зроблено висновок щодо активного використання російськомовними медіа психолінгвістичних технологій для здійснення соціальних кібератак – атак на свідомість споживачів інформації шляхом випуску маніпулятивного сигналу в соціальну мережу або маніпулювання наявним сигналом для досягнення бажаних результатів – хаосу, паніки, масових розладів. Наслідки цього типу атаки є суто психологічними. Досягається цей результат за рахунок низки технологій: створення привабливого контенту, використання нових методів для розповсюдження традиційного контенту; створення впливових платформ, горизонтального транслювання наративів, впливу публічних особистостей на глобальні аудиторії, підсилення інформації кожним комунікантом, який підтримує і відповідно поширює певні ідеї