A link between β-catenin and hypertrophy: evaluation and meta-analysis

Heart is a terminally differentiated organ almost unable to regenerate. The remodeling and hypertrophic growth are believed to be the main mechanisms of heart renovation after workloads or injury. Although there have been major advances in the identification of the genes and signaling pathways involved in mediating hypertrophy, further characterization of the underlying molecular mechanisms is needed due to the overall complexity of this process. Aim. The present work is an attempt to systematically assess the previous research on a β-catenin role in the heart muscle hypertrophy development. We hypothesized that β-catenin is a member of universal and conserved regulatory pathway for different tissues and species. To test this hypothesis, we performed the meta-analysis of experimental data available in different databases. Methods. The literature data were analyzed via Origin 8.0 using the simple regression and two-way ANOVA methods. Results. The results allowed selecting the most reproducible hypertrophy markers which were appropriate for the study of β-catenin function in the hypertrophy response (SERCA, actin DIF, Axin-2, c-myc, CD1, BNP, ANP and total protein/DNA index). The analysis shows that a decrease in the β-catenin expression has an ambiguous effect on heart hypertrophy. Conclusion. We have drawn interesting conclusions on the model and species-specific link between the β-catenin level and hypertrophy development, as well as between some hypertrophic markers and β-catenin expression on one hand, and hypertrophy development etc. on the other hand. The results also allowed selecting the most reproducible hypertrophy markers.Серце – прийнято вважати термінально диференційованих органом, який майже не регенерує. Перебудови міокарда і гіпертрофічний зростання є основними механізмами відновлення функції серця після надмірних навантажень і пошкоджень. В останні десятиліття багато робіт було присвячено ідентифікації генів і сигнально-регуляторних шляхів, залучених до вишеозначенние процесыв, але через складність останніх дослідження молекулярних механізмів, що лежать в основі розвитку гіпертрофії, не втрачає своєї актуальності. Мета . Дана робота є спробою систематично оцінити у вигляді мета-аналізу сучасні дослідженя, які стосуються ролі білка β-катеніна в розвитку гіпертрофії міокарда. Методи . Літературні дані, проаналізовано Origin 8.0 за допомогою методів простої регресії і two-way ANOVA. Результати . Відібрано маркери (SERCA, actin DIF, Axin-2, c-myc, CD1, BNP, ANP, а також індекс співвідношення вмісту білка і ДНК), що відтворюються в різних експериментальних умовах, які можуть бути використані для дослідження ролі β-катеніна в формуванні гипертрофического відповіді міокарда. Показано, що зниження рівня експресії β-катеніна має неоднозначний ефект на розвиток гіпертрофії міокарда. Висновки . Результати аналізу дозволяють зробити висновки про вплив експериментальної моделі на результати дослідження рівня експресії β-катеніна і його внесок в розвиток гіпертрофії, а також на існування такого зв'язку між деякими гіпертрофічна маркерами і рівнем експресії β-катеніна з одного боку і розвитком гіпертрофії – з іншого. Також встановлено, які з гипертрофических маркерів є найбільш відтвореними при різних умовах розвитку гіпертрофії.Сердце – принято считать терминально дифференцированным органом, который почти не регенерирует. Перестройки миокарда и гипертрофический рост являются основными механизмами восстановления функции сердца после чрезмерных напряжений и повреждений. В последние десятилетия много работ было посвящено идентификации генов и сигнально-регуляторных путей, вовлеченных в вышеобозначенные процессы, но из-за сложности последних исследование молекулярных механизмов, лежащих в основе развития гипертрофии, не теряет своей актуальности. Цель. Данная робота является попыткой систематически оценить в виде мета-анализа исследований, доступных в современной литературе, которые относятся к установлению роли белка β-катенина в развитии гипертрофии миокарда. Методы. Литературные данные, были проанализированы Origin 8.0 с помощью методов простой регрессии и two-way ANOVA. Результаты. Отобраны маркеры (SERCA, actin DIF, Axin-2, c-myc, CD1, BNP, ANP, а также индекс соотношения содержания белка и ДНК), воспроизводимые в разных экспериментальных условиях, которые могут быть использованы для исследования роли β-катенина в формировании гипертрофического ответа миокарда. Показано, что снижение уровня экспрессии β-катенина имеет неоднозначный эффект на развитие гипертрофии миокарда. Выводы. Результаты анализа позволяют сделать выводы о влиянии экспериментальной модели на результаты исследования уровня экспрессии β-катенина и его вкладе в развитие гипертрофии, а также на существование такой связи между некоторыми гипертрофическими маркерами и уровнем экспрессии β-катенина с одной стороны и развитием гипертрофии – с другой. Также установлено, какие из гипертрофических маркеров являются наиболее воспроизводимыми при разных условиях развития гипертрофии

Embryonically induced β-catenin haploinsufficiency attenuates postnatal heart development and causes violation of foetal genes program

The β-catenin role in myocardium remodeling and hypertrophy development is the subject of numerous and controversial investigations. Aim. To investigate the significance of cardiac ablation of β-catenin for heart development using conditional knockout approach. Methods. Standard histological techniques (HE- and MT-staining) and quantitative RT-PCR were used. Results. Our data demonstrate that β-catenin haploinsufficiency in heart provokes upregulation of foetal genes program without visible morphological abnormalities comparing to control groups of animals of the same age. Conclusions. Our data demonstrate that experimental conditions in this study provoke the delay in the development and growth of adult heart without visible morphological abnormalities.Роль білка β-катеніну у перебудовах міокарду і розвитку його гі- пертрофії на сьогодні є предметом численних і часто суперечливих досліджень. Мета. Вивчити вплив кардіоспецифічного зниження рівня експресії гена β-катеніну на розвиток серця на моделі умовно-нокаутних тварин. Методи. Використано стандартні гістологічні (гематоксилін-еозинове і трихромне забарвлення) та зворотно-транскриптазну ПЛР у реальному часі. Результати. Проаналізовано вплив нестачі одного алеля гена β-катеніну на постнатальний розвиток і формування дорослого органа. Відмічено зростання рівня експресії фетальних генів у тварин усіх вікових груп за умови нестачі одного алеля гена β-катеніну. Висновки. Отримані дані свідчать про те, що досліджуваний нами стан спричиняє затримку розвитку і росту дорослого серця, проте без жодних ознак морфологічних відхилень порівняно з контрольними тваринами відповідних вікових груп.Роль белка β-катенина в перестройках миокарда и развитии его гипертрофии на сегодняшний день является предметом упорных и зачастую противоречивых исследований. Цель. Изучить влияние кардиоспецифического снижения уровня экспрессии гена β-катенина на развитие сердца на модели условно-нокаутных животных. Методы. Использованы стандартные гистологические методы (гематоксилин-эозиновое и трихромное окрашивание) и обратно-транскриптазную ПЦР в реальном времени. Результаты. Проанализировано влияние недостатка одного аллеля гена β-катенина на постнатальное развитие и формирование взрослого органа. Отмечено повышение уровня экспрессии фетальных генов во всех возрастных группах животных при условии недостатка одного аллеля гена β-катенина. Выводы. Полученные данные показывают, что исследованное нами состояние вызывает задержку развития и роста взрослого сердца, впрочем без каких-либо признаков морфологических отклонений по сравнению с контрольными животными соответствующих возрастных групп

Cardiospecific knockout of αE-catenin leads to violation of the neonatal cardiomyocytes maturation via β-catenin and Yap signaling

Aim. To study the αE-catenin gene function in neonatal cardiomyocytes proliferation and matura-tion. Methods. Conditional knockout approach, histological (H&E and acridine orange staining) and molecular genetics (qPCR) methods were used. Result. The hetero- and homozygous embry-onic cardiospecific knockout of αE-catenin is associated with an increased level of neonatal car-diomyocytes proliferation and a decreased binucleated cells frequency. Knockout of αE-catenin leads to up-regulation of the β-catenin- and Yap-target genes expression (Axin2, c-Myc, Tcf-4, CyclinD1, Ctgf and Tnfrsf1b). Conclusion. αE-catenin is involved in the regulation of prolifera-tion and maturation of neonatal cardiomyocytes via modulation of the activity of β-catenin- and Yap-dependent transcription.Мета. Дослідити функуцію гена αE-катеніна в проліферації таи формированні неонатальних кардіоміоцитів. Методи. В роботі використовували метод умовного нокаута гена, гістологічні і молекулярно-генетичні методи. Результати. Гетеро- і гомозиготний кардіоспецифічний нокаут αE-катеніна асоційований із підвищенням рівня проліферації неонатальних кардіоміоцитів, збільшенням розмірів серця та зниженням частоти двоядерних кардіоміоцитів. Нокаут αE-катеніна призводить до зростання рівня експресії генів мішеней β-катеніна и Yap (Axin2, c-Myc, Tcf-4, CyclinD1, Ctgf і Tnfrsf1b). Висновки. αE-катенін залучається до контролю проліферації та формування неонатальних кардіоміоцитів через регуляцію транскрипційної активності β-катеніна та Yap.Цель. Изучить функцию гена αE-катенина в пролиферации и формировании неонатальных кардиомиоцытов. Методы. В работе использовали метод условного нокаута гена, гистологические и молекулярно-генетические методы. Результаты. Гетеро- и гомозиготный кардиоспецифический нокаут αE-катенина ассоциирован с повышением уровня пролиферации неонатальных кардиомиоцитов, увеличением размера сердца и снижением частоты двуядерных кардиомиоцитов. Нокаут αE-катенина вызывает экспрессию генов мишеней β-катенина и Yap (Axin2, c-Myc, Tcf-4, CyclinD1, Ctgf и Tnfrsf1b). Выводы. αE-катенин вовлечен в контроль пролиферации и формирования неонатальных кардиомиоцитов посредством регуляции β-катенивой и Yap-зависимой транскрипционной активности

Influence of EMAP II, IFN-α2b and its medicinal preparations on the MGMT protein amount in human cells in vitro

Aim. To study the effect of EMAP II, IFN-α2b and its medicinal preparations on the amount of O6-methylguanine-DNA methyltransferase (MGMT) protein in human cells in vitro. Methods. The human cells of 4BL and Hep-2 lines were treated with the purified recombinant proteins EMAP II, IFN-α2b and its commercial me dicinal preparations. Changes in the MGMT gene expression were studied at a protein level by Western blot analysis. Results. Treatment of Hep-2 and 4BL cells with EMAP II at the concentrations of 0.02 mg/ml and 2 mg/ml respectively led to induction of the MGMT gene expression. EMAP II at the concentrations of 0.2–20 g/ml caused decrease of the MGMT protein amount in Hep-2 cells. The regulating activity of EMAP II was also observed for MARP (anti-Methyltransferase Antibody Recognizable Protein). IFN-α2b and Laferon-PharmBiotek with the activity of 200 and 2000 IU/ml were shown to cause an increase of the MGMT protein amount in Hep-2 cells. Conclusions. The purified recombinant proteins EMAP II and IFN-α2b which are substrates for the medicinal preparations influenced on the amount of MGMT protein in the human cell cultures in a concentration-dependent manner. At the same time the effect of medicinal preparations differs from that of the purified protein IFN-α2b. Possibly it depends on the presence of stabilizing components in their compositions.Мета. Дослідити вплив EMAP II, IFN-α2b та його медичних препаратів на кількість білка MGMT у клітинах людини in vitro. Методи. Клітини людини 4BL і Hep-2 обробляли EMAP II, IFN-α2b і його комерційними препаратами. Зміни в експресії гена MGMT на рівні білка досліджували за використання Вестерн-блот аналізу. Результати. Обробка клітин Hep-2 і 4BL цитокіном EMAP II в концентрації 0,02 і 2 мкг/мл відповідно призводить до індукції експресії гена MGMT. EMAP II в концентраціях 0,2–20 мкг/мл знижує кількість білка MGMT у клітинах Hep-2. Регулювальну активність EMAP II спостерігали також і відносно MARP (білка, який розпізнається моноклональними анти-MGMT антитілами). Показано, що IFN-α2b і Лаферон-ФармБіотек з активністю 200 і 2000 МО/мл підвищують кількість білка MGMT у клітинах Hep-2. Висновки. Очищені рекомбінантні білки EMAP II і IFN-α2b, які є субстратами для медичних препаратів, впливають на кількість білка MGMT у клітинах людини in vitro залежно від концентрації. У той же час дія медичних препаратів відрізняється від ефекту очищеного білка IFN-α2b, що, можливо, пов’язано з присутністю стабілізувальних компонентів у його складі.Цель. Исследовать влияние EMAP II, IFN-α2b и его медицинских препаратов на количество белка MGMT в клетках человека in vitro. Методы. Клетки человека 4BL и Hep-2 обрабатывали EMAP II, IFN-α2b и его коммерческими препаратами. Изменения в экспрессии гена MGMT исследовали с использованием Вестерн-блот анализа. Результаты. Обработка клеток Hep-2 и 4BL цитокином EMAP II в концентрации 0,02 и 2 мкг/мл соответственно приводит к индукции экспрессии гена MGMT. EMAP II в концентрациях 0,2–20 мкг/мл снижает уровень экспрессии гена MGMT в клетках Hep-2. Регулирующую активность EMAP II наблюдали также и относительно MARP (белка, распознаваемого моноклональными анти-MGMT антителами). Показано, что IFN-α2b и Лаферон-ФармБиотек с активностью 200 и 2000 МЕ/мл повышают количество белка MGMT в клетках Hep-2. Выводы. Очищенные рекомбинантные белки EMAP II и IFN-α2b, являющиеся субстратами для медицинских препаратов, влияют на количество белка MGMT в клетках человека in vitro зависимым от концентрации образом. В то же время действие медицинских препаратов отличается от влияния очищенного белка IFN-α2b, что, возможно, связано с присутствием стабилизирующих компонентов в его составе

Influence of some biologically active substances on amount of MGMT and MARP proteins in human cells in vitro

Aim. To investigate an effect of biologically active compounds IFN-α2b, EMAPII, Card medium, fibronectin on the amount of MGMT (O6-methylguanine-DNA methyltransferase) and MARP (anti-Methyltransferase Antibody Recognizable Protein) proteins in human cells in vitro. Methods. The human cells of 4BL, Hep-2 and A102 lines were treated with growth factors and cytokines. Changes in the amount of MGMT and MARP proteins were studied by Western blot analysis with anti-MGMT mAbs. Results. The treatment of A102 cells with EMAPII, fibronectin, Laferon and Card medium led to a decreased level of the MGMT protein, whereas the amount of MARP was highly increased in these cells. The treatment with the recombinant protein IFN-α2b increased the amount of MGMT and MARP proteins in Hep-2 cells. The treatment with extracts of transgenic plants,containing human IFN-α2b, caused a significant decrease in the content of both proteins in Hep-2 cells and MARP in 4BL cells. Conclusions. Both MGMT and MARP are highly inducible proteins. Their amount in cells can be changed by some growth factors (Card medium, fibronectin), cytokine (IFN-α2b), cytokine-like (EMAPII) or cytokine-containing substances (Laferon and IFN-α2b in plant extracts). This regulation depended not only on the type of biologically active substances but on the cell line used in this study as well.Мета. Дослідження впливу біологічно активних сполук IFN-α2b, EMAPII, середовища Card і фібронектину на вміст білків MGMT (О6-метилгуанін-ДНК метилтрансфераза) і MARP (білок, що розпізнається анти-MGMT антитілами) у клітинах людини in vitro. Методи. Клітини людини ліній 4BL, Hep-2 і A102 обробляли ростовими факторами і цитокінами. Зміни в кількості білків MGMT і MARP досліджували з використанням Вестерн блот аналізу і моноклональних анти-MGMT антитіл. Результати. Обробка клітин A102 препаратами EMAPII, фібронектину і Лаферону призводить до зниження кількості білка MGMT на фоні значного зростання кількості білка MARP у цих клітинах. Обробка рекомбінантним білком IFN-α2b підвищує кількість білків MGMT і MARP у клітинах Hep-2, а екстрактами трансгенних рослин, які містять IFN-α2b людини, – зменшує кількість обох білків у клітинах Hep-2 та білка MARP у клітинах 4BL. Висновки. MGMT і MARP є високо-індуцибельними білками. Їхня кількість може варіювати під дією деяких ростових факторів (середовище Card і фібронектин), цитокіну (IFN-α2b), цитокіноподібного (EMAPII) та цитокіновмісних (Лаферон і IFN-α2b у композиції з рослинними екстрактами) препаратів. Виявлена регуляція залежить не лише від типу біологічно активних речовин, але й від клітинних ліній, використаних в експериментах.Цель. Исследовать влияние биологически активных соединений IFN-α2b, EMAP II, среды Card и фибронектина на содержание белков MGMT (О6-метилгуанин-ДНК метилтрансфераза) и MARP (белок, распознаваемый анти-MGMT антителами) в клетках человека in vitro. Методы. Клетки человека линий 4BL, Hep-2 и A102 обрабатывали ростовыми факторами и цитокинами. Изменения в количестве белков MGMT и MARP исследовали с использованием Вестерн блот анализа и моноклональных анти-MGMT антител. Результаты. Обработка клеток А102 препаратами EMAPII, фибронектина, Лаферона и среды Card снижает количество белка MGMT на фоне значительного возрастания количества белка MARP в этих клетках. Обработка рекомбинантным белком IFN-α2b увеличивает количество белков MGMT и MARP в клетках Hep-2, а экстрактами трансгенных растений, содержащих человеческий IFN-α2b, – существенно снижает количество обоих белков в клетках Hep-2 и MARP в клетках 4BL. Выводы. MGMT и MARP являются высокоиндуцибельными белками. Их количество может варьировать под действием некоторых ростовых факторов (среда Card и фибронектин), цитокина (IFN-α2b) цитокиноподобного (EMAP II) и цитокинсодержащих (Лаферон и IFN-α2b в композиции с растительными экстрактами) препаратов. Выявленная регуляция зависит не только от типа биологически активных веществ, но и от клеточных линий, использованных в экспериментах

Correlation of mutagenesis level with expression of reparative enzyme O6-methylguanine DNA methyltransferase during establishment of cell lines in vitro

Long-term cultivation of cell lines inevitably leads to genetic and epigenetic changes. The aim of this work was a comparative analysis of karyotype and level of the expression of reparative enzyme O6-methylguanine-DNA- methyltransferase (MGMT) at different stages of establishment and stabilization of human cell line 4BL and cell line of mouse germ cells G1. Methods. The set of methods was used to research the dynamics of karyotypes changes: the differential staining of chromosomes, FISH-method and comparative genomic hybridization. The level of MGMT expression was analyzed by PCR reaction and Western blot analysis. Results. General trends of establishment of mouse and human cell lines were revealed: at the first stage, which is characterized by increased structural instability of the genome, an increase in the MGMT expression was revealed while at the second stage of stabilization – a decrease in the expression. Therefore, almost complete disappearance of MGMT protein in unmodified form (24 kDa) is observed. Conclusions. Statistically significant correlation between MGMT repair enzyme and mutations induction processes during mammalian cell adaptation and cell line establishment to in vitro was described.Тривале культивування клітинних ліній неминуче призводить до виникнення генетичних та епігенетичних змін. Мета. Порівняльний аналіз каріотипу і рівня експресії репаративного ферменту О6-метилгуанін-ДНК метилтрансферази (MGMT) на різних етапах становлення та стабілізації клітинної лінії людини 4BL і лінії ембріональних гермінативних клітин миші G1. Методи. Зміни каріотипу в динаміці досліджували, використовуючи диференційне забарвлення хромосом, FISH-метод і порівняльну геномну гібридизацію. Ген MGMT та його експресію вивчали за допомогою ПЛР та Вестерн-блот аналізу. Результати. Період становлення ліній клітин миші та ліній клітин людини має загальні тенденції: на першому етапі, який характеризується підвищеною структурною нестабільністю геному, виявлено зростання рівня експресії гена MGMT, а на другому – етапі стабілізації – зниження рівня експресії даного гена. При цьому спостерігали практично повну відсутність немодифікованої форми білка MGMT (24 кДа). Висновки. Встановлено достовірну позитивну кореляцію рівня експресії репаративного ферменту MGMT з мутаційними процесами, які виникають при адаптації клітин до умов культивування у період становлення ліній клітин ссавців.Длительное культивирование клеточных линий неизбежно приводит к возникновению генетических и эпигенетических изменений. Цель Cравнительный анализ кариотипов и уровня экспрессии репаративного фермента MGMT на разных стадиях становления и стабилизации клеточной линии человека 4BL и линии эмбриональных герминативных клеток мыши G1. Методы. Исследовали изменение кариотипа в динамике с использованием дифференциальной окраски хромосом, FISH-метода и сравнительной геномной гибридизации. Ген MGMT и его экспрессию изучали с помощью ПЛР и Вестерн-блот-анализа. Результаты. Период становления клеточных линий человека и мыши характеризуется общими тенденциями: на первом этапе, где наблюдается повышенная структурная нестабильность генома, выявлено возрастание уровня экспрессии гена MGMT, а на втором – этапе стабилизации – снижение уровня экспрессии указанного гена. При этом отмечено практически полное отсутствие немодифицированной формы белка MGMT (24 кДа). Выводы. Обнаружена достоверная позитивная корреляция уровня экспрессии репаративного фермента MGMT с мутационными процессами, возникающими при адаптации клеток к условиям культивирования в период становления клеточных линий млекопитающих

A link between β-catenin and hypertrophy: evaluation and meta-analysis

Heart is a terminally differentiated organ almost unable to regenerate. The remodeling and hypertrophic growth are believed to be the main mechanisms of heart renovation after workloads or injury. Although there have been major advances in the identification of the genes and signaling pathways involved in mediating hypertrophy, further characterization of the underlying molecular mechanisms is needed due to the overall complexity of this process. Aim. The present work is an attempt to systematically assess the previous research on a β-catenin role in the heart muscle hypertrophy development. We hypothesized that β-catenin is a member of universal and conserved regulatory pathway for different tissues and species. To test this hypothesis, we performed the meta-analysis of experimental data available in different databases. Methods. The literature data were analyzed via Origin 8.0 using the simple regression and two-way ANOVA methods. Results. The results allowed selecting the most reproducible hypertrophy markers which were appropriate for the study of β-catenin function in the hypertrophy response (SERCA, actin DIF, Axin-2, c-myc, CD1, BNP, ANP and total protein/DNA index). The analysis shows that a decrease in the β-catenin expression has an ambiguous effect on heart hypertrophy. Conclusion. We have drawn interesting conclusions on the model and species-specific link between the β-catenin level and hypertrophy development, as well as between some hypertrophic markers and β-catenin expression on one hand, and hypertrophy development etc. on the other hand. The results also allowed selecting the most reproducible hypertrophy markers.Серце – прийнято вважати термінально диференційованих органом, який майже не регенерує. Перебудови міокарда і гіпертрофічний зростання є основними механізмами відновлення функції серця після надмірних навантажень і пошкоджень. В останні десятиліття багато робіт було присвячено ідентифікації генів і сигнально-регуляторних шляхів, залучених до вишеозначенние процесыв, але через складність останніх дослідження молекулярних механізмів, що лежать в основі розвитку гіпертрофії, не втрачає своєї актуальності. Мета . Дана робота є спробою систематично оцінити у вигляді мета-аналізу сучасні дослідженя, які стосуються ролі білка β-катеніна в розвитку гіпертрофії міокарда. Методи . Літературні дані, проаналізовано Origin 8.0 за допомогою методів простої регресії і two-way ANOVA. Результати . Відібрано маркери (SERCA, actin DIF, Axin-2, c-myc, CD1, BNP, ANP, а також індекс співвідношення вмісту білка і ДНК), що відтворюються в різних експериментальних умовах, які можуть бути використані для дослідження ролі β-катеніна в формуванні гипертрофического відповіді міокарда. Показано, що зниження рівня експресії β-катеніна має неоднозначний ефект на розвиток гіпертрофії міокарда. Висновки . Результати аналізу дозволяють зробити висновки про вплив експериментальної моделі на результати дослідження рівня експресії β-катеніна і його внесок в розвиток гіпертрофії, а також на існування такого зв'язку між деякими гіпертрофічна маркерами і рівнем експресії β-катеніна з одного боку і розвитком гіпертрофії – з іншого. Також встановлено, які з гипертрофических маркерів є найбільш відтвореними при різних умовах розвитку гіпертрофії.Сердце – принято считать терминально дифференцированным органом, который почти не регенерирует. Перестройки миокарда и гипертрофический рост являются основными механизмами восстановления функции сердца после чрезмерных напряжений и повреждений. В последние десятилетия много работ было посвящено идентификации генов и сигнально-регуляторных путей, вовлеченных в вышеобозначенные процессы, но из-за сложности последних исследование молекулярных механизмов, лежащих в основе развития гипертрофии, не теряет своей актуальности. Цель. Данная робота является попыткой систематически оценить в виде мета-анализа исследований, доступных в современной литературе, которые относятся к установлению роли белка β-катенина в развитии гипертрофии миокарда. Методы. Литературные данные, были проанализированы Origin 8.0 с помощью методов простой регрессии и two-way ANOVA. Результаты. Отобраны маркеры (SERCA, actin DIF, Axin-2, c-myc, CD1, BNP, ANP, а также индекс соотношения содержания белка и ДНК), воспроизводимые в разных экспериментальных условиях, которые могут быть использованы для исследования роли β-катенина в формировании гипертрофического ответа миокарда. Показано, что снижение уровня экспрессии β-катенина имеет неоднозначный эффект на развитие гипертрофии миокарда. Выводы. Результаты анализа позволяют сделать выводы о влиянии экспериментальной модели на результаты исследования уровня экспрессии β-катенина и его вкладе в развитие гипертрофии, а также на существование такой связи между некоторыми гипертрофическими маркерами и уровнем экспрессии β-катенина с одной стороны и развитием гипертрофии – с другой. Также установлено, какие из гипертрофических маркеров являются наиболее воспроизводимыми при разных условиях развития гипертрофии

Plant and animal lectines as modulators of mgmt and marp gene expression in vitro

Aims. Previously for the first time we have studied the ability of lectins to influence the processes of mutagenesis and antimutagenesis in different test systems. The aim of present study was to examine the effect of panel of lectins on the MGMT and MARP expression levels in tumor and non-tumor mammalian cells in vitro. Methods. Standard cell cultivation methods and Western blot analysis were used. Results. The influence of plant and animal lectins (perk egg lectin, lentil seeds lectin and elderberry bark lectin) on expressiom of proteins recognized by anti-MGMT monoclonal antibodies (MGMT and MARP) on stable and destabilized human non-tumor and tumor-derived cell lines was studied. Conclusions. Studied lectins are able to modulate the expression of MGMT and MARP. The influence of SNA-I on MARP and MGMT expression levels depends on origin and genomic stability of cell line. SNA-I is perspective for further study as potential drug in anti-tumor therapy optimization schemes. Key words: MGMT expression, MARP expression, lectins, NiCl2, cell lines

Embryonically induced β-catenin haploinsufficiency attenuates postnatal heart development and causes violation of foetal genes program

The β-catenin role in myocardium remodeling and hypertrophy development is the subject of numerous and controversial investigations. Aim. To investigate the significance of cardiac ablation of β-catenin for heart development using conditional knockout approach. Methods. Standard histological techniques (HE- and MT-staining) and quantitative RT-PCR were used. Results. Our data demonstrate that β-catenin haploinsufficiency in heart provokes upregulation of foetal genes program without visible morphological abnormalities comparing to control groups of animals of the same age. Conclusions. Our data demonstrate that experimental conditions in this study provoke the delay in the development and growth of adult heart without visible morphological abnormalities.Роль білка β-катеніну у перебудовах міокарду і розвитку його гі- пертрофії на сьогодні є предметом численних і часто суперечливих досліджень. Мета. Вивчити вплив кардіоспецифічного зниження рівня експресії гена β-катеніну на розвиток серця на моделі умовно-нокаутних тварин. Методи. Використано стандартні гістологічні (гематоксилін-еозинове і трихромне забарвлення) та зворотно-транскриптазну ПЛР у реальному часі. Результати. Проаналізовано вплив нестачі одного алеля гена β-катеніну на постнатальний розвиток і формування дорослого органа. Відмічено зростання рівня експресії фетальних генів у тварин усіх вікових груп за умови нестачі одного алеля гена β-катеніну. Висновки. Отримані дані свідчать про те, що досліджуваний нами стан спричиняє затримку розвитку і росту дорослого серця, проте без жодних ознак морфологічних відхилень порівняно з контрольними тваринами відповідних вікових груп.Роль белка β-катенина в перестройках миокарда и развитии его гипертрофии на сегодняшний день является предметом упорных и зачастую противоречивых исследований. Цель. Изучить влияние кардиоспецифического снижения уровня экспрессии гена β-катенина на развитие сердца на модели условно-нокаутных животных. Методы. Использованы стандартные гистологические методы (гематоксилин-эозиновое и трихромное окрашивание) и обратно-транскриптазную ПЦР в реальном времени. Результаты. Проанализировано влияние недостатка одного аллеля гена β-катенина на постнатальное развитие и формирование взрослого органа. Отмечено повышение уровня экспрессии фетальных генов во всех возрастных группах животных при условии недостатка одного аллеля гена β-катенина. Выводы. Полученные данные показывают, что исследованное нами состояние вызывает задержку развития и роста взрослого сердца, впрочем без каких-либо признаков морфологических отклонений по сравнению с контрольными животными соответствующих возрастных групп

Isolectins from Sambucus nigra fl owers and their effect on MGMT and P53 proteins amount in human cells in vitro

Aim. To characterise S.nigra fl ower isolectins in the aspect of their effect on MGMT and p53 proteins amount. Methods. Lectin preparations P1, P2 and P3 with defferent pI were obtained by isoelectric focusing. The Hep-2 cells were treated with S. nigra lectins: P1, P2, and a commercial SNA-I. Changes of protein amounts were detected by Western blot analysis. Results. Isolectins were characterized accoding to their carbohydrate specificity. They increased MGMT amount with different severity. p53 level under the P2 and SNA-I treatments reduced. These lectins were shown to effect the amount of MARP protein as well. Conclusions. All lectins studied enhanced the amount of MGMT and MARP proteins. Effect of lectins on p53 amount was the opposite. MGMT is supposed to be the primary target of lectin action which uses own lectin-dependent regulatory pathways of mammalian cells, and p53 level may be affected as a result of MGMT modulation