ПЛАЦЕНТАРНА НЕДОСТАТНІСТЬ ЯК ФАКТОР РИЗИКУ ПЕРЕНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ

The aim of the study – to investigate the morphology of the vessels of maternal and fetal part of placenta and its structural components under conditions of post-term pregnancy. Materials and Methods. A dynamic observation of 15 pregnant women was conducted since their hospitalization till their discharge after delivery. Women were divided into 2 groups: the first group –10 women with a pregnancy ≥42+0 week; the second group – 5 women with a physiological course of pregnancy. Criteria for inclusion in the study: single-pregnancy, gestational age> 280 days, absence of severe extragenital pathology, post-term pregnancy in history. The placenta was taken after delivery, with further macroscopic and microscopic examination. The histological material was fixed in 4 % neutral formalin. Results and Discussion. Our study of the morphofunctional features of the placenta during pregnancy showed destructive changes in the maternal part of the placenta, in particular, edema of the decidual cells, their apoptosis, lymphocyte infiltration, changes in the morphology of the vessel wall, especially endothelial cells, local fibrinoid detachment on the surface of the endometrium and, simultaneously, changes in the morphology of the villi of the chorion: detachment of syncytiotrofoblast, indicating a violation of components of the hematoplacental barrier, the formation of erythrocyte-leukocyte aggregates in blood capillaries of villi, which changes the microcirculation and transendothelial transport in maternal and the fetal part of the placenta. Conclusion. Violation of microcirculation and transendothelial transport in the vessels of the microcirculatory bed of the maternal and fetal part of the placenta, that is manifested by the desolation of the vessels and their dilatation, by change in the morphology of the endothelium of their inner layer and destructive processes of the hemoplacental barrier, is a risk factor for post-term pregnancy, that negatively affects the condition of the fetus.Цель исследования – исследовать особенности морфологии сосудов материнской и фетальной части плаценты и ее структурных компонентов в условиях переношенной беременности. Материалы и методы. Проведено динамическое наблюдение за 15-ю беременными с момента их госпитализации до выписки после родов. Женщины разделены на 2 группы: первая группа – 10 женщин с переношенной беременностью ≥42+0 недели; вторая группа – 5 женщин с физиологическим течением беременности. Критерии включения в исследование: одноплодная беременность, гестационный возраст >280 дней, отсутствие тяжелой экстрагенитальной патологии, переношенная беременность в анамнезе. Плаценту забирали после родов, проводили макроскопическое и микроскопическое исследование. Гистологический материал фиксировали в 4 % нейтральном формалине. Результаты исследования и их обсуждение. Проведенные нами исследования морфофункциональных особенностей плаценты при переношенной беременности показали деструктивные изменения материнской части плаценты, в частности отек децидуальных клеток, их апоптоз, инфильтрацию лимфоцитами, изменение морфологии стенки сосудов, особенно эндотелиоцитов, локальное отслоение фибриноида на поверхности эндометрия и одновременно изменение морфологии ворсинок хориона: отслойку синцитиотрофобласта, что свидетельствует о нарушении компонентов гематоплацентарного барьера, формирование эритроцитарно-лейкоцитарных агрегатов в гемокапиллярах ворсинок, что меняет процессы микроциркуляции и трансэндотелиального транспорта как в материнской, так и плодовой части плаценты. Вывод. Нарушение микроциркуляции и трансэндотелиального транспорта в сосудах микроциркуляторного русла материнской и фетальной части плаценты, что проявляется запустением сосудов, их дилатацией и изменением морфологии эндотелия их внутренней оболочки и деструктивными процессами гемоплацентарного барьера, является одним из факторов риска перенашивания беременности, что отрицательно сказывается на состоянии плода.Мета дослідження – дослідити особливості морфології судин материнської і фетальної частини плаценти та її структурних компонентів за умов переношеної вагітності. Матеріали та методи. Проведено динамічне спостереження за 15-ма вагітними з моменту їх госпіталізації до виписки після пологів. Жінки були розподілені на 2 групи: перша група – 10 жінок із переношеною вагітністю ≥42+0 тижні; друга група – 5 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Критерії включення до дослідження: одноплідна вагітність, гестаційний вік >280 днів, відсутність тяжкої екстрагенітальної патології, переношена вагітність в анамнезі. Плаценту забирали після пологів, проводили макроскопічне та мікроскопічне дослідження. Гістологічний матеріал фіксували у 4 % нейтральному формаліні. Результати дослідження та їх обговорення. Проведені нами дослідження морфофункціональних особливостей плаценти при переношеній вагітності показали деструктивні зміни материнської частини плаценти, зокрема набряк децидуальних клітин, їх апоптоз, інфільтрацію лімфоцитами, зміну морфології стінки судин, особливо ендотеліоцитів, локальне відшарування фібриноїду на поверхні ендометрія та одночасно зміну морфології ворсинок хоріона: відшарування синцитіотрофобласта, що свідчить про порушення компонентів гематоплацентарного бар’єра, формування еритроцитарно-лейкоцитарних агрегатів у гемокапілярах ворсинок, що змінює процеси мікроциркуляції та трансендотеліального транспорту як у материнській, так і плодовій частині плаценти. Висновок. Порушення мікроциркуляції та трансендотеліального транспорту у судинах мікроциркуляторного русла материнської і фетальної частини плаценти, що проявляється запустінням судин, їх дилатацією та зміною морфології ендотелію їх внутрішньої оболонки та деструктивними процесами гемоплацентарного бар’єра, є одним із факторів ризику переношування вагітності, що негативно впливає на стан плода

Pregnancy management in patients with acromegaly

Acromegaly is a rare, chronic, endocrine disorder, usually caused by hypersecretion of growth hormone (GH) for a prolonged period from a somatotroph adenoma. Hormonal evaluation becomes more complex in pregnant women due to physiological changes in the pituitary and target hormone levels, binding globulins, and placental hormones. Evaluation of pituitary functions in pregnant women is quite different from nonpregnant women because of physiological hormonal changes. Pregnancy in acromegaly continues to be an uncommon event and a challenge for clinicians despite the positive impact of current treatments on survival and quality of life. Diagnosis of acromegaly during pregnancy is difficult because of changes in GH and insulin like growth factor 1 (IGF 1) levels, GH production by placenta, and the inability of routine methods to distinguish the pituitary GH from placental GH. In the majority of patients with acromegaly pregnancy does not have an adverse effect on mother or fetus and pituitary mass does not increase in size. Tumor enlargement may theoretically occur if pre-existing therapies such as somatostatin analogues are discontinued with the onset of pregnancy. Acromegalic symptoms may improve during pregnancy, possibly from the increased estrogen production inhibiting hepatic IGF 1 production. Pregnancy course is mostly uneventful but the literature indicates an increased risk of gestational diabetes and gravid hypertension in women with non-controlled GH/IGF 1 hypersecretion before gestation. In case of tumor enlargement frequent monitoring is required, surgery can be considered in the second trimester. Dopamine agonists and somatostatin analogs can be used without any adverse consequences on mother or fetus. In pregnancy acromegaly medical therapy should be withheld and administered only for tumor growth and headache control during pregnancy. Breast feeding does not affect the course of acromegaly. Postpartum pituitary imaging demonstrates no increased tumor growth after pregnancy

ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ КРОВОПЛИНУ В СУДИНАХ ПЛАЦЕНТАРНОГО ЛОЖА МАТКИ У II ТРИМЕСТРІ ВАГІТНОСТІ.

It was proved that in 34% women with high preplacental resistance to blood flow at the II pregnancy term the development of gestational hypertension, caused by myocardium hyperfunctioning, increase of volume indices of the maternal cardiac performance, is subsequently observed. The investigation of the blood circulation in the uterine placental bed vessels at the first part of pregnancy time allows to prognosticate the origin of the gestational process complications including hypertensive disoders.Доведено, что у 34% женщин с высоким преплацентарным давлением тока крови II триместра беременности в дальнейшем наблюдается розвитие гестационной гипертензии, обусловленной гиперфункцией миокарда, увеличением объемных показателей сердечной деятельности материнского организма. Исследование кровотока в сосудах плацентарного ложа матки в первой половине беременности разрешает прогнозировать возникновение усложнений гестационного процесса, в том числе, гипертонических расстройств.Доведено, що у 34% жінок з високим преплацентарним опором плину крові у II триместрі вагітності в подальшому спостерігається розвиток гестаційної гіпертензії, обумовленої гіперфункцією міокарда, збільшенням об’ємних показників серцевої діяльності материнського організму. Дослідження кровоплину в судинах плацентарного ложа матки у першій половині вагітності дозволяє прогнозувати виникнення ускладнень гестаційного процесу, утому числі, гіпертензивних розладів

Climbing Fibre Purkinje Cell Twins are Found

At the IJCNN\u2793 in Nagoya we have pronounced a challenging goal: to get activity patterns of airs of Purkinje cells(PC), controlled with the same climbing fiber (CF), - a CF PC Twins problem Here, for the first time in cerebral studies, CF PC twins have been identified and studied. Several important features of the CF PC Twins activity are demonstrated: (1) High constancy of conduction time of impulses of cells of inferior olives to the targetted PCs, (2) a relatively high failure rate (0.05-0.18) of impulse propagation into terminal branches of CF, (3) a salient difference in complex Spikes(CS) - simple spikes(SS) interaction between the PC twins, (4) SS cross-correlation between twin cells is zero , thus contradicting a naive prediction of several cerebellarlearning theorie

ПРОЛОНГОВАНА ТА ПЕРЕНОШЕНА ВАГІТНІСТЬ. КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ.

We conducted dynamic monitoring of 15 pregnant since their admission to hospital until the extract after labor. Women are divided into 3 groups: the first – 5 – women with prolonged pregnancy – 41 week; the second -5 women with post-term pregnancy – 42 weeks; the third – 5 women with physiological pregnancy. Criteria of inclusion into the investigation: singleton pregnancy, gestational age >280 days, the absence of severe extragenital pathology, post-term pregnancy history. All pregnant women were examined in full clinical laboratory capacity. During the research the following investigations were conducted: general clinical (clinical and medical history, laboratory), special:ultrasound with Doppler, cardiotocography, morphological studies of placenta and amniotic membranes. It is shown that in 60 % of women with prolonged pregnancy in history childhood infectious diseases were observed (measles, scarlet fever, mumps). The average age of menarche in women with prolonged pregnancy and post-term was 15±0.5 years. In 40 % of pregnant women with post-term pregnancy mild anemia was revealed (Hb-98-100 g/l). During childbirth in 60 % of women with post-term and in 40% with prolonged pregnancy premature discharge of amniotic fluid was observed. Morphological studies have shown that dystrophic changes in the placenta and in vessels of fetal-placental system with structural changes of hemochorial (placental barrier) may be one of the reasons of pregnancy prolongation and risk factors of negative impact on the vital functions of the fetus.Нами проведено динамическое наблюдение за 15 беременными с момента их госпитализации до выписки после родов. Беременные разделены на 3 группы: первая – 5 женщин с пролонгированной беременностью 41 неделя; вторая группа – 5 женщин с переношенной беременностью 42 недели; третья группа – 5 женщин с физиологическим течением беременности. Критерии включения к исследованию: одноплодная беременность, срок гестации >280 дней, отсутствие в анамнезе тяжелой экстрагенитальной патологии, переношенная беременность в анамнезе. Все беременные обследованы в полном клинико-лабораторном объеме. В процессе обследования проводили общеклинические (клинико-анамнестические, лабораторные), специальные исследования: ультразвуковое обследование с допплерометрией, кардиотокографию, морфологическое исследование плаценты и амниона. Показано, что у 60 % женщин с пролонгированной беременностью в анамнезе – перенесенные детские инфекционные заболевания (краснуха, скарлатина, паротит ). Средний возраст менархе у женщин с пролонгированной и переношенной беременностью составлял 15±0,5 лет. У 40 % беременных с переношенной беременностью диагностировали анемию легкой степени (Нв 98–100 г/л). Во время родов у 60 % женщин с переношенной беременностью и у 40 % с пролонгированной беременностью наблюдалось преждевременное излияние околоплодных вод. Морфологические исследования показали, что дистрофические изменения в плаценте и сосудах плодово-плацентарной системы, что ведут к изменениям морфологии гемохориального барьера, могут быть одной из причин перенашивания беременности и факторами риска отрицательного влияния на жизнедеятельность плода.Нами проведене динамічне спостереження за 15 вагітними з моменту їх госпіталізації до виписки після пологів. Жінки розподілені на 3 групи: перша – 5 жінок із пролонгованою вагітністю 41 тиждень; друга група – 5 жінок з переношеною вагітністю 42 тижні; третя група – 5 жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Критерії включення до дослідження: одноплідна вагітність, гестаційний вік >280 днів, відсутність тяжкої екстрагенітальної патології, переношена вагітність в анамнезі. Усі вагітні були обстежені в повному клініко-лабораторному обсязі. У процесі обстеження проводили загальноклінічні (клініко-анамнестичні, лабораторні), спеціальні дослідження: ультразвукове дослідження з доплерометрією,  ардіотокографію, морфологічні дослідження плаценти та амніотичної оболонки. Показано, що в 60 % жінок із пролонгованою вагітністю в анамнезі спостерігалися перенесені в дитинстві інфекційні захворювання (краснуха, скарлатина, паротит). Середній вік менархе у жінок із пролонгованою й переношеною вагітністю становив 15±0,5 років. У 40 % вагітних із переношеною вагітністю виявлено анемію легкого ступеня(Нв 98–100 г/л). Під час пологів у 60 % жінок із переношеною та в 40 % зі пролонгованою вагітністю спостерігалось передчасне вилиття навколоплодових вод. Морфологічні дослідження показали, що дистрофічні зміни у плаценті та у судинах плодово-плацентарної системи із зміною структури гемохоріального (плацентарного) бар’єра можуть бути однією з причин переношування вагітності та факторами ризику негативного впливу на життєдіяльність плода

РОЛЬ ГЕМОДИНАМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ЗМІНАХ МАТКИ ПІД ЧАС ПОЛОГІВ У ВАГІТНИХ ІЗ ПЕРВИННОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПОТОНІЄЮ

Мета дослідження – вивчити вплив внутрішньоматкових гемодинамічних процесів на перебіг пологів у роділь із первинною артеріальною гіпотонією (ПАГ). Матеріали та методи. Методом зовнішньої токографії досліджено скоротливу активність матки в 50 роділь із ПАГ та 25 жінок з неускладненим перебігом термінових пологів. Скоротливу активність матки визначали в динаміці І періоду пологів: у латентну фазу при розкритті шийки матки до 4 см; розкритті маткового вічка – 5–6 та 7–10 см. Проводили динамічне ультразвукове дослідження величини найбільшого поперечного розміру крайового синуса плаценти (мм). Доплерометричне дослідження матково-плацентарного кровоплину включало оцінку кровотоку в маткових артеріях (МА). Результати дослідження та їх обговорення. У роділь із ПАГ відмічається достовірне збільшення тривалості латентної фази, ІІ періоду пологів та, відповідно, загальної тривалості пологів (р<0,05). Методом зовнішньої токографії виявлено зниження в 1,5 раза базального внутрішньоматкового тонусу в активну фазу пологів у жінок групи спостереження. У динаміці пологового процесу інтенсивність перейм, їх кількість за 10 хв достовірно менші в жінок зі зниженим АТ, а інтервал між переймами у даній групі довший в 1,5–2 рази. Величина маткової активності в латентну фазу пологів у 3 рази, а в активну – в 1,5 раза нижча, ніж у контрольній групі. При вивченні ролі гемодинамічних процесів у виникненні гіпотонічної дисфункції матки в роділь із ПАГ встановлено, що індекси судинного опору в правій і лівій МА були достовірно вищими, ніж у контрольній групі, з переважанням змін у правій МА, що, як відомо, має перевагу в кровопостачанні матки. Останнє зумовлювало підтримання високого преплацентарного опору течії крові, обмеження об’єму крові, що потрапляла в інтервільозний простір, крайовий синус і судинний резервуар міометрія. У роділь із ПАГ поперечний розмір крайового синуса плаценти був достовірно меншим, ніж у контрольній групі спостереження. Висновок. Активація при гестації вазодилататорних ефектів у вагітних із ПАГ сприяє зниженню систолічної і діастолічної швидкості кровоплину в МА, що зумовлює розвиток недостатності матково-плацентарної перфузії та, як наслідок, уповільнення пологового процесу

ПРОФІЛАКТИКА РОЗЛАДІВ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ ПЛАЦЕНТИ

The aim of the study – the possibility of prevention of complications of the gestational process. Materials and Methods. The first group of observations consisted of 25 women who at 28–30 weeks of gestation had initial signs of fetal dysfunction.The second group consisted of 25 women who were prescribed vaginally micronized progesterone proginorm gesta 200 mg per day to prevent premature birth from 22–24 weeks of gestation. The third group consisted of 25 pregnant women at risk of functional differentiation of the placenta, who from 22 weeks of pregnancy took progesterone 200 mg per day vaginally. Evaluation of fetal development was performed using an ultrasound system SA-8000 EX. Cardiotachogram was recorded with a Hewlett-Packard 8030 A monitor. Results and Discussion. The average biophysical profile of the fetus (BPF) in pregnant women of the first group was (5.6±0.3) points. The basal heart rate (BHR) was (171.3±4.3) bpm, there was undulating type of variability. Amplitude of instantaneous oscillations – (3.4±0.5) bpm, frequency – (3.0±0.4) bpm, single (2.2±0.3) accelerations of moderate amplitude were registered (16.5±0.8) bpm) and duration (17.8±1.6) s). In 24 % of cases, individual (1.5±0.4) decelerations were noted. In the first group, in 48 % of cases the placenta was highly echogenic. In women of the second group found fetal distress in 12 % of cases. In the third group, disorders of functional differentiation of the fetal part of the placenta occurred in 24 % of pregnant women. Conclusions. Appointment of proginorm gesta to pregnant women has a positive effect of functional differentiation of the fetal part of the placenta, provides prevention of fetal distress.Цель исследования – возможности профилактики осложнений гестационного процесса. Материалы и методы. Первую группу наблюдения составили 25 женщин, у которых при 28–30-недельном сроке беременности возникли начальные признаки нарушения жизнедеятельности плода. Вторую группу составили 25 женщин, которым с целью профилактики преждевременных родов с 22–24-недельного срока беременности назначали вагинально микронизированный прогестерон Leon Farma Sa Spain прогинорм геста 200 мг в сутки вечером перед сном. Третью группу составили 25 беременных группы риска функционального дифференцирования плаценты, которые с 22 недели беременности принимали прогестерон 200 мг в сутки вагинально. Оценку развития плода проводили с помощью ультразвуковой системы SA-8000 EX. Регистрацию кардиотахограммы проводили монитором типа 8030 А фирмы «Hewlett-Packard». Результаты исследования и их обсуждение. Проведенные исследования показали, что средний показатель биофизического профиля плода (БПП) у беременных первой группы равнялся (5,6±0,3) балла. При этом базальная частота сердечных сокращений (БЧСС) у плода составляла (171,3±4,3) уд./мин, преимущественно наблюдался ундулирующий тип вариабельности ЧСС плода. Амплитуда мгновенных осцилляций равнялась (3,4±0,5) уд./мин, частота – (3,0±0,4) уд./мин, регистрировались единичные (2,2±0,3) акцелерации умеренной амплитуды ((16,5±0,8) уд./мин) и продолжительности ((17,8±1,6) с). В 24 % случаев отмечены отдельные (1,5±0,4) децелерации. Амплитуда последних составляла (18,5±1,7) уд./мин, продолжительность – (20,4±1,9) с. Было обнаружено лишь (2,3±0,5) ГД, редких кратковременных ((25,5±3,4) с) эпизодов постоянных ДД. Индекс ГД составлял 2,3±0,4 %, а индекс ДД плода – (2,6±0,4) % (р˂0,05). В первой группе наблюдения в 48 % случаев плацента отличалась высокой эхогенностью. У беременных второй группы обнаружили наличие фетального дистресса в 12 % случаев. В третьей группе расстройства функционального дифференцирования плодовой части плаценты имели место у 24 % беременных. Выводы. Назначение прогинорм геста беременным положительно влияет на ход процессов функционального дифференцирования плодовой части плаценты, обеспечивает профилактику фетального дистресса.Мета дослідження – можливості профілактики ускладнень гестаційного процесу. Матеріали і методи. Першу групу спостереження склали 25 жінок, у яких при 28–30-тижневому терміні вагітності виникли початкові ознаки порушення життєдіяльності плода. Другу групу склали 25 жінок, яким з метою профілактики передчасних пологів із 22–24-тижневого терміну вагітності призначали вагінально мікронізований прогестерон прогінорм геста 200 мг на добу. Третю групу склали 25 вагітних групи ризику функціонального диференціювання плаценти, які з 22 тижня вагітності приймали прогестерон 200 мг на добу вагінально. Оцінку розвитку плода проводили за допомогою ультразвукової системи SA-8000 EX. Мінімальний об’єм фетометрії включав визначення біпарієтального розміру головки (БПР), довжини стегнової кістки (ДС) і середнього діаметра живота (ДЖ), визначали також кількість генералізованих (ГР) і тривалість епізодів постійних дихальних (ДР) рухів плода, використовували індекс ГР та індекс ДР. Реєстрацію кардіотахограми проводили монітором типу 8030 А фірми «Hewlett-Packard». Результати дослідження та їх обговорення. Проведені дослідження показали, що середній показник біофізичного профілю плода (БПП) у вагітних першої групи дорівнював (5,6±0,3) бала. При цьому базальна частота серцевих скорочень (БЧСС) у плода складала (171,3±4,3) уд./хв, спостерігався ундулюючий тип варіабельності. Амплітуда миттєвих осциляцій – (3,4±0,5) уд./хв, частота – (3,0±0,4) уд./хв, реєструвалися поодинокі (2,2±0,3) акцелерації помірної амплітуди ((16,5±0,8) уд./хв) і тривалості ((17,8±1,6) с). У 24 % випадків відмічені окремі (1,5±0,4) децелерації. Амплітуда останніх складала (18,5±1,7) уд./хв, тривалість (20,4±1,9) с. Було виявлено лише (2,3±0,5) ГР, поодиноких короткочасних ((25,5±3,4) с) епізодів постійних ДР. Індекс ГР складав (2,3±0,4) %, індекс ДР – (2,6±0,4) % (р˂0,05). У першій групі при наявності у 48 % випадків плацента відрізнялась високою ехогенністю. У вагітних другої групи виявили фетальний дистрес у 12 % випадків. У третій групі розлади функціонального диференціювання плодової частини плаценти мали місце у 24 % вагітних. Висновки. Призначення прогінорм геста вагітним групи ризику розладів функціонального диференціювання плодової частини плаценти позитивно впливає на перебіг процесів функціонального диференціювання плодової частини плаценти, забезпечує профілактику фетального дистресу

СИНДРОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ: РОЛЬ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ДІАГНОСТИКИ

Nowadays polycystic ovary syndrome (PCOS) is the most common endocrine pathology among females of reproductive age (about 6 % are affected). One of the main methods for diagnostics of this pathology is ultrasonography. The main criteria are measurements of the volume of ovaries and determination of the number of antral follicles. Transvaginal sensor is best suited for this reason, as it allows good visualization of the ovaries and their internal structure. In women with obesity and a regular menstrual cycle, ultrasound should be performed in the early follicular phase. In patients with oligomenorrhea or amenorrhea, the test should be performed between 3 and 5 days after menstruation, caused by progesterone. The calculation is based upon a simple formula. The volume of the ovary 10 cm2 is considered to be the threshold for polycystic ovaries. The ovary with a volume of more than 10 cm2 should be considered as one with polycystic alterations. When counting follicles in the ovary, a key technical point in assessing their quantity is the presence of anthropocytic follicles around the stroma of ovary, which has increased echogenity. 12 or more antral follicles with a diameter 2–9 mm in one ovary is an ultrasound criterion for polycystic ovaries. All females with suspected PCOS, as well as with ovulatory dysfunction and hyperandrogenism, need to be exposed to transvaginal sonography in the follicular phase of the menstrual cycle where two main criteria are determined – the volume of ovaries and the number of antral follicles there.На сегодняшний день синдром поликистозных яичников является самой распространенной эндокринной патологией у женщин репродуктивного возраста (около 6 %). Одним из основных методов диагностики этой патологии является ультрасонография. Главными критериями сейчас остаются измерения объема яичников и определение количества антральных фолликулов. Оптимальным при проведении УЗИ является применение трансвагинального датчика, поскольку он позволяет хорошо визуализировать яичники и их внутреннюю структуру. У женщин с ожирением и регулярным менструальным циклом УЗИ нужно проводить в раннюю фолликулярную фазу. У пациенток с олиго- или аменореей обследование должно проводиться в период между 3-м и 5-м днем, после того как менструация была вызвана прогестероном. Калькуляция производится на основе простой формулы. Объем яичника 10 см3 считается предельным порогом для поликистозных яичников. Яичник объемом более 10 см3 следует рассматривать как поликистозно измененный. При подсчете фолликулов в яичниках ключевым техническим моментом оценки их количества является наличие антральных фолликулов вокруг стромы яичника, которая имеет повышенную эхогенность. 12 и более антральных фолликулов диаметром 2–9 мм в одном яичнике являются ультразвуковым критерием поликистозных яичников. Всем женщинам с подозрением на синдром поликистозных яичников, а также с овуляторной дисфункцией и гиперандрогенией, необходимо проводить трансвагинальную сонографию в фолликулярной фазе менструального цикла и определять два основных критерия – объем яичников и количество антральных фолликулов в них.На сьогодні синдром полікістозних яєчників є найпоширенішою ендокринною патологією в жінок репродуктивного віку (близько 6 %). Одним з основних методів діагностики цієї патології є ультрасонографія. Головними критеріями зараз залишаються вимірювання об’єму яєчників та визначення кількості антральних фолікулів. Оптимальним при проведенні ультрасонографії є застосування трансвагінального датчика, оскільки він дозволяє добре візуалізувати яєчники та їх внутрішню структуру. У жінок з ожирінням та регулярним менструальним циклом УЗД треба проводити в ранню фолікулярну фазу. У пацієнток з оліго- чи аменореєю обстеження повинно проводитися в період між 3-м і 5-м днем, після того як менструація була викликана прогестероном. Калькуляцію проводять на основі простої формули. Об’єм яєчника 10 см3 вважають межовим порогом для полікістозних яєчників. Яєчник об’ємом понад 10 см3 слід трактувати як полікістозно змінений. При підрахунку фолікулів у яєчниках ключовим технічним моментом оцінки їх кількості є наявність антральних фолікулів навколо строми яєчника, яка має підвищену ехогенність. 12 і більше антральних фолікулів діаметром 2–9 мм в одному яєчнику є ультразвуковим критерієм полікістозних яєчників. Всім жінкам із підозрою на синдром полікістозних яєчників, а також з овуляторною дисфункцією та гіперандрогенією, необхідно проводити трансвагінальну сонографію у фолікулярній фазі менструального циклу і визначати два основні критерії – об’єм яєчників та кількість антральних фолікулів у них

БІОФІЗИЧНІ ПАРАМЕТРИ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ МАТКА–ПЛАЦЕНТА–ПЛІД ПРИ ФІЗІОЛОГІЧНОМУ ПЕРЕБІГУ ЛАТЕНТНОЇ ФАЗИ ПЕРШОГО ПЕРІОДУ ПЕРЕДЧАСНИХ ПОЛОГІВ.

The basic biophysical parameters were studied that reflect the state of fetal-placental system during physiological process of latent phase of the first period of preterm delivery. The peculiarities of uterine contractive activity, intrauterine hemodynamics, contractive changes of lower uterine segment, the state of uterine-placental blood flow, vital activity of premature fetus during uncomplicated preterm delivery were established.Изучены основные биофизические параметры, отражающие состояние фетоплацентарной системы при физиологическом течении латентной фазы первого периода преждевременных родов. Установлены особенности сократительной деятельности матки, внутриматочной гемодинамики, контрактильных изменений нижнего маточного сегмента, состояния маточно-плацентарного кровообращения, жизнедеятельности недоношенного плода при неосложненных преждевременных родах. Вивчено основні біофізичні параметри, які відображають стан фетоплацентарної системи при фізіологічному перебігу латентної фази першого періоду передчасних пологів. Встановлено особливості скоротливої діяльності матки, внутрішньоматкової гемодинаміки, контрактильних змін нижнього маткового сегмента, стану матково-плацентарного кровообігу, життєдіяльності недоношеного плода при неускладнених передчасних пологах

ВИПАДОК ДОНОШЕНОЇ ВАГІТНОСТІ У ВАГІТНОЇ З ВЕЛИЧЕЗНОЮ ЛЕЙОМІОМОЮ МАТКИ , ПРООПЕРОВАНОЮ ПІД ЧАС ДАНОЇ ВАГІТНОСТІ.

Pregnant women that ran against the backdrop of uterine leiomyoma are in a high risk group for the obstetric and perinatal occurrence complications. Therefore, it is recommended a specialized obstetric hospitalization at the most dangerous pregnancy terms. It is advisable to exclude the passive supervision tactic for the childbearing age women with uterine leiomyoma. It is recommended a volume of leyomiomectomia organ saving operations for such cases in order to preserve the reproductive woman function.Женщины, беременность у которых протекает на фоне лейомиомы матки, входят в группу высокого риска по возникновению акушерских и перинатальных осложнений, в связи с чем в наиболее угрожающие сроки беременности рекомендуется госпитализация в специализированный акушерский стационар. Целесообразно исключить тактику пассивного наблюдения за женщинами детородного возраста с лейомиомой матки. У женщин детородного возраста с лейомиомой матки рекомендуется проводить органосохраняющие операции в объеме лейомиомэктомии с целью сохранения репродуктивной функции женщины.Жінки, у яких вагітність перебігає на фоні лейоміоми матки, становлять групу високого ризику по виникненню акушерських та перинатальних ускладнень, у зв’язку з чим у найбільш небезпечні терміни вагітності рекомендується госпіталізація у спеціалізований акушерський стаціонар. Доцільно виключити тактику пасивного спостереження за жінками дітородного віку з лейоміомою матки. У жінок дітородного віку з лейоміомою матки рекомендується проводити органозберігаючі операції в об’ємі лейоміомектомії з метою збереження репродуктивної функції жінки