Patient routing and process approach implementation for regional oncology service

Background. Cancer care involves a multidisciplinary approach to diagnosis and treatment of patients. A complex interaction of actors in the deployment of oncology services dictates usage of modern management technologies for improving the quality and efficiency of patient care through processes optimisation.Objectives. Provision of recommendations for patient routing based on research into the oncology service inter-level information exchange, integration of the process approach and electronic services. The lack of a unified information space with a regional oncology service has been explained. Measures are proposed for the patient routing optimisation as part of establishing a unified digital oncology service circuit.Methods. The oncology service was effectively remodelled through functional and information engineering of electronic services and the process management integration to establish a horizontal decision flow between facilities and employees on a process level bypassing the supervisor coordination. Statistical approaches were used to analyse the oncological patient population.Results. The following electronic services have been implemented: specialised patient referral routing, telemedicine and teleradiology. A comprehensive information framework has been created comprising medical, laboratory and radiological information subsystems integrated through regional electronic services of the unified state healthcare information platform. The goals, objectives, general principles, architecture and expected social economic impact on healthcare of Krasnodar Krai have been defined.Conclusion. Use of electronic services ensures an improved quality of specialised care and effective routing of patients. We perceive prospects of the integrated information platform in the extension and improvement of its subsystems’ functionality and content, sourcing more data providers and the circuit expansion to the federal and regional levels

Стійкість сортозразків колекційного розсадника пшениці м’якої озимої проти фузаріозу колосу та групи хвороб

Purpose. To analyze variety samples from winter wheat collection nursery for resistance to Fusarium head blight and group of pathogens and to identify sources of resistance. Methods. The experiments were conducted at the Myronivka Institute of Wheat under conditions of artificial infection with pathogens in field infectious nurseries. Common techniques have been used to create artificial infectious backgrounds and to assess damage level of winter bread wheat plants with the pathogens. Results. During 2016-2019, were assessed 170 collection samples of winter wheat of different ecological and geographical origin were assessed among which effective sources of resistance against causal agents of the main diseases (Fusarium head blight, common bunt, root rot, powdery mildew, Septoria leaf blotch, brown rust) have been identified. Depending on weather conditions, the disease progress varied through the years with the most level in optimal 2018 and the least in drought 2017. On artificial infectious backgrounds of the pathogens among the samples assessed there were identified 13 ones being highly resistant against the causative agent of Fusarium head blight and two samples of them were immune (i.e. no damage) against common bunt during the years of the research. The damage of the collection samples with pathogen Fusarium graminearum was from 1.0 % to 3.2 %, whereas the susceptible variety Natula was damaged up to 18.0 %. The rest of these winter wheat samples were resistant to two, three, four, and five diseases in various combinations. The variety samples Ray, Rada, Warwik SRW were distinguished by their resistance to five diseases (Fusarium head blight, common bunt, root rot, powdery mildew, and brown rust); the variety samples Famulus, Zlatina 2, Catalus were resistant to four diseases (Fusarium head blight, common bunt, root rot, powdery mildew) as well as the variety sample ТХ9801170 / Doskonala was resistant to four diseases (Fusarium head blight, common bunt, root rot, brown rust). Resistance to three diseases was detected in the varieties Fermerka (Fusarium head blight, root rot, brown rust), MV-VERBUNKOS (Fusarium head blight, common bunt, root rot), and Dromos (Fusarium head blight, root rot, powdery mildew). Conclusions. The sources of group resistance to Fusarium head blight five major pathogens in various combinations have been identified and they are recommended for use in wheat breeding for immunity.Цель. Оценить сортообразцы коллекционного питомника пшеницы озимой на устойчивость к фузариозу колоса и группе возбудителей других болезней, выделить источники устойчивости. Методы. Опыты проводили в Мироновском институте пшеницы в условиях искусственного заражения возбудителями болезней в полевых инфекционных питомниках. Для создания искусственных инфекционных фонов и проведения оценок на степень поражения растений пшеницы озимой возбудителями болезней использовали общепринятые методики. Результаты. В течение 2016–2019 гг. проведена оценка 170 коллекционных образцов пшеницы мягкой озимой разного эколого-географического происхождения, среди которых выявлены эффективные источники устойчивости к возбудителям основных болезней (фузариоз колоса, твердая головня, корневая гниль, мучнистая роса, септориоз листьев, бурая ржавчина). В зависимости от погодных условий болезни достигали разной степени развития по годам: наибольшей – в оптимальном 2018 г., наименьшей – в засушливом 2017 г. На искусственных инфекционных фонах возбудителей болезней среди исследуемых образцов выделили 13 высокоустойчивых к возбудителю фузариоза колоса, два из которых в течение периода исследований проявили иммунность (то есть отсутствие поражения) также к твердой головне. Поражение коллекционных образцов возбудителем Fusarium graminearum составляло от 1,0 % до 3,2 %, тогда как восприимчивый сорт Natula поражался до 18,0 %. Остальные из этих образцов пшеницы озимой были устойчивыми к двум, трем, четырем и пяти болезням в разных сочетаниях. Устойчивостью к пяти болезням (фузариоз колоса, твердая головня, корневые гнили, мучнистая роса и бурая ржавчина) отличились сортообразцы Рея, Rada, Warwik SRW; устойчивостью к четырем болезням – Famulus, Златина 2, Catalus (фузариоз колоса, твердая головня, корневые гнили, мучнистая роса) и ТХ9801170 / Досконала (фузариоз колоса, твердая головня, корневые гнили и бурая ржавчина). Устойчивость к трем болезням выявлена у сортов Фермерка (фузариоз колоса, корневые гнили, бурая ржавчина), MV-VERBUNKOS (фузариоз колоса, твердая головня, корневые гнили) и Dromos (фузариоз колоса, корневые гнили, мучнистая роса). Выводы. Выделены источники с групповой устойчивостью к фузариозу колоса и пяти возбудителям основных болезней в разных сочетаниях, которые рекомендованы для использования в селекции пшеницы на иммунитет.Мета. Оцінити сортозразки колекційного розсадника пшениці озимої за стійкістю проти фузаріозу колосу і групи збудників інших хвороб та виділити джерела  стійкості. Методи. Досліди проводили в Миронівському інституті пшениці в умовах штучного зараження збудниками хвороб у польових інфекційних розсадниках. Для створення штучних інфекційних фонів і проведення оцінок на ступінь ураження рослин пшениці озимої збудниками хвороб використали загальноприйняті методики. Результати. Упродовж 2016–2019 рр. проведено оцінку 170 колекційних зразків пшениці м'якої озимої різного еколого-географічного походження, серед яких виявлено ефективні джерела стійкості проти збудників основних хвороб (фузаріоз колосу, тверда сажка, коренева гниль, борошниста роса, септоріоз листя, бура іржа). Залежно від погодних умов хвороби набували різного ступеню розвитку по роках: найбільшого – у оптимальному 2018 р., найменшого – у посушливому 2017 р. На штучних інфекційних фонах збудників хвороб серед досліджених зразків виділили 13 високостійких проти збудника фузаріозу колосу, два з яких упродовж років досліджень проявили імунність (тобто відсутність ураження) також проти твердої сажки. Ураження колекційних зразків збудником Fusarium graminearum становило від 1,0 % до 3,2 %, тоді як сприйнятливий сорт Natula уражувався до 18,0 %. Решта з цих зразків пшениці озимої були стійкими проти двох, трьох, чотирьох та п’яти хвороб у різних сполученнях. Стійкістю проти п’яти хвороб (фузаріоз колосу, тверда сажка, кореневі гнилі, борошниста роса та бура іржа) відзначились сортозразки Рея, Rada,  Warwik SRW; стійкістю проти чотирьох хвороб – Famulus, Златіна 2, Catalus (фузаріоз колосу, тверда сажка, кореневі гнилі, борошниста роса) та ТХ9801170 / Досконала (фузаріоз колосу, тверда сажка, кореневі гнилі та бура іржа). Стійкість проти трьох хвороб виявлено у сортів Фермерка (фузаріоз колосу, кореневі гнилі, бура іржа), MV-VERBUNKOS (фузаріоз колосу, тверда сажка, кореневі гнилі) та Dromos (фузаріоз колосу, кореневі гнилі, борошниста роса). Висновки. Виокремлено джерела з груповою стійкістю проти фузаріозу колосу та збудників п’яти основних хвороб у різних сполученнях, які рекомендовано для використання в селекції пшениці на імунітет

Soil monitoring using remote-sensed data

Problems of soil monitoring of the ground based on the analysis of polyzonal satellite images and mobile multispectral touch system information are considered. The technology of digital map creation of organic substances spatial distribution in ground is offered

Джерела стійкості пшениці озимої проти церкоспорельозної прикореневої гнилі

Purpose. The study of collection samples of winter wheat for resistance to the causative agent of eyespot on artificial infectious background and the identification of effective sources of resistance among them for use in breeding. Methods. Field (creation of artificial infectious background, accounting expression of the disease) and laboratory (isolation of the pathogen Pseudocercosporellaherpotrichoides in pure culture, inoculum production. During 2016–2018 on the fields at the plant protection department of the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of NAAS 173 collection samples of various ecological and geographical origin on artificial infectious background of Pseudocercosporella herpotrichoides (Fron.) created by spraying winter wheat plants in early spring (tillering stage) with mycelium homogenate developed from strains of the local population of the pathogen. Accounting expression of the disease was carried out in the phase of milk and wax ripeness of winter wheat according to the N. I. Vavilov All-Union Institute of Plant Production method (1976). Results. During period of the research, no winter wheat variety samples immune against eyespot pathogen was detected. The average eyespot progress on plants during the years of the research varied from 12.2 % (2017) to 31.3 % (2018). Among the material studied, 28 samples of winter wheat samples had relative resistance against eyespot, 13 collection samples were the best Mukhrau (GEO), Ignis (SVK), Lukillus (AUT), Rada (SVK), Famulus (DEU), Beres (HUN), SG-RU8096 (CZE), LIMAN (ROU), Bluskawice (POL), Patriarkh (RUS), Reia (UKR), Zysk (UKR) и Gerek (TUR) which for three years of the research in the field on artificial infectious background showed stable relative resistance to this pathogen. 116 winter wheat varieties showed relative susceptibility, the rest showed susceptibility and high susceptibility to eyespot pathogen in the late stages of organogenesis. Conclusions. Thirteen sources of relative resistance to eyespot pathogen have been identified, which are valuable source material for breeding varieties resistant to the pathogen Рseudocercosporella herpotrichoides (Fron.).Цель. Изучение коллекционных образцов пшеницы озимой на устойчивость к возбудителю церкоспореллезной прикорневой гнили на искусственном инфекционном фоне и выявление среди них эффективных источников устойчивости для использования в селекции. Методы. Полевой (создание искусственного инфекционного фона, учеты проявления болезни) и лабораторный (выделение возбудителя Рseudocercosporella herpotrichoides в чистую культуру, наработки инокулюма). В течение 2016–2018 гг. на полях отдела защиты растений Мироновского института пшеницы имени В. Н. Ремесло НААН изучали 173 коллекционных образца различного эколого-географического происхождения на искусственном инфекционном фоне Рseudocercosporella herpotrichoides (Fron.), созданном путем опрыскивания растений озимой пшеницы ранней весной (фаза кущения) гомогенатом мицелия, для наработки которого использовали штаммы местной популяции возбудителя. Учеты проявления болезни проводили в фазе молочно-восковой спелости пшеницы озимой согласно методике Всесоюзного института растениеводства (1976). Результаты. За период исследований не выявлены иммунные против возбудителя церкоспореллеза сортообразцы пшеницы озимой. Среднее развитие церкоспореллезной прикорневой гнили на растениях в годы исследований варьировало от 12,2 % (2017 г.) до 31,3 % (2018 г.). Среди исследуемого материала относительную устойчивость к церкоспореллезной прикорневой гнили имели 28 сортообразцов пшеницы озимой, среди которых лучшими оказались 13 коллекционных образцов: Mukhrau (GEO), Ignis (SVK), Lukillus (AUT), Rada (SVK), Famulus (DEU), Beres (HUN), SG-RU8096 (CZE), LIMAN (ROU), Bluskawice (POL), Патриарх (RUS), Рея (UKR), Зиск (UKR) и Gerek (TUR). В течение трех лет исследований в полевых условиях на искусственном инфекционном фоне они показали стабильную относительную устойчивость к этому возбудителю. Умеренную восприимчивость проявили 116 сортов озимой пшеницы, остальные имели восприимчивость и высокую восприимчивость к возбудителю церкоспореллеза на поздних этапах органогенеза. Выводы. Выделены 13 источников относительной устойчивости к возбудителю церкоспореллезной прикорневой гнили, которые являются ценным исходным материалом для селекции сортов, устойчивых к Рseudocercosporella herpotrichoides (Fron.).Мета. Вивчення колекційних зразків пшениці озимої на стійкість проти збудника церкоспорельозної прикореневої гнилі на штучному інфекційному фоні та виявлення серед них ефективних джерел стійкості для використання в селекції. Методи. Польовий (створення штучного інфекційного фону, обліки прояву хвороби) та лабораторний (виділення збудника Рseudocercosporella herpotrichoides у чисту культуру, напрацювання інокулюму). Упродовж 2016–2018 рр. на полях відділу захисту рослин Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН вивчали 173 колекційних зразки різного еколого-географічного походження на штучному інфекційному фоні Рseudocercosporella herpotrichoides (Fron.), що створювали шляхом обприскування рослин пшениці озимої ранньою весною (фаза кущіння) гомогенатом міцелію, для напрацювання якого використовували штами місцевої популяції збудника. Обліки прояву хвороби проводили у фазі молочно-воскової стиглості пшениці озимої згідно з методикою Всесоюзного інституту рослинництва (1976). Результати. За період досліджень не виявлено імунних проти збудника церкоспорельозу сортозразків пшениці озимої. Середній розвиток церкоспорельозної прикореневої гнилі на рослинах у роки досліджень варіював від 12,2 % (2017 р.) до 31,3 % (2018 р.). Серед досліджуваного матеріалу відносну стійкість проти церкоспорельозної прикореневої гнилі мали 28 сортозразків пшениці озимої, серед яких кращими виявилися 13 колекційних зразків: Mukhrau (GEO), Ignis (SVK), Lukillus (AUT), Rada (SVK), Famulus (DEU), Beres (HUN), SG-RU8096 (CZE), LIMAN (ROU), Bluskawice (POL), Патриарх (RUS), Рея (UKR), Зиск (UKR) та Gerek (TUR). Упродовж трьох років досліджень у польових умовах на штучному інфекційному фоні вони показали стабільну відносну стійкість проти цього збудника. Помірну стійкість проявили 116 сортів пшениці озимої, решта мали сприйнятливість та високу сприйнятливість до збудника церкоспорельозу на пізніх етапах органогенезу. Висновки. Виділено 13 джерел відносної стійкості проти збудника церкоспорельозної прикореневої гнилі, які є цінним вихідним матеріалом для селекції сортів, стійких проти збудника Рseudocercosporella herpotrichoides (Fron.)

Сорти пшениці озимої з груповою стійкістю проти хвороб для Лісостепу України

Purpose. To analyze prospective winter wheat varieties for resistance to pathogens of major diseases and to identify resistant ones among them. Methods. The research was conducted according to common techniques in conditions of artificial inoculation with pathogens in field infectious nurseries and laboratory conditions. Assessment of winter wheat plant resistance to pathogens was carried out in dynamics (to study the disease progress), mark during period of maximum disease development was principal. Results During 2016-2017, 143 winter wheat varieties from different breeding institutions of Ukraine were studied on separate artificial infectious backgrounds. It is shown that weather conditions significantly influence on wheat disease progress. There were identified varieties being resistant to individual and group of diseases. Resistance against three diseases was demonstrated with Sotnytsia, Karmen, Kalancha originated from Institute of Plant Physiology and Genetics (IPPG), Zaporuka, Zadumka Odeska (Plant Breeding and Genetics Institute (PBGI)), Vidradna (Bila Tserkva Experimental Breeding Station (BTs EBS)), Zapashnyi, Ovidiy (Рlant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev (IPP)); resistance against four diseases was demonstrated with Spasivka, Lymarivna, Slavna (IPPG), Natalka (IPPG, the V.M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat (MIW), Lastivka, Kniahynia Olga, Krasen, Selianka (PBGI), Lybid (BTs EBS), Olzhana (IPP). For resistance against 5 diseases the varieties Voloshkova (MIW, IPPG), Smuhlianka (IPPG, MIW), Zhuravka Odeska (PBGI) were identified. Conclusions. In order to identify effective sources of resistance against pathogens of major diseases, resistance of winter wheat varieties bred at different breeding centers of Ukraine on separate artificial infectious backgrounds of these pathogens was tested. Depending on the weather conditions, the disease progress level varied. Among the samples studied, the varieties with group resistance against common bunt, root rot, Fusarium head blight, powdery mildew, brown rust, and Septoria leaf blotch in various combinations were found. The sources of resistance identified are recommended as initial material to be used in breeding programs for creation of modern high-yielding bread winter wheat varieties with increased disease resistance.Цель. Проанализировать перспективные сорта пшеницы озимой за устойчивостью против возбудителей основных болезней и выделить среди них устойчивые. Методика. Исследования проводили по общепринятым методикам в условиях искусственной инокуляции возбудителями болезней в полевых инфекционных питомниках и лабораторных условиях. Оценку устойчивости растений пшеницы озимой против возбудителей болезней проводили в динамике (для изучения нарастания болезни), основной была оценка в период максимального развития болезней. Результаты. В течение 2016-2017 гг. на раздельных искусственных инфекционных фонах изучали 143 сорта пшеницы озимой из разных селекционных учреждений Украины. Показано, что погодные условия существенно влияют на развитие возбудителей болезней этой культуры. Выделены сорта, устойчивые против отдельных и группы болезней. Устойчивость против трех болезней проявили Сотниця, Кармен, Каланча (ИФРГ), Запорука, Задумка Одеська (СГИ), Відрадна (БЦ OСC), Запашна, Овідій (ИР), к четырем болезням – Лимарівна (ИФРГ), Спасівка, Славна, Наталка (ИФРиГ, МИП), Ластівка, Княгиня Ольга, Красень, Селянка (СГИ), Либідь (БЦ OСC), Ольжана (ИР). По устойчивости к 5 болезням выделились сорта Волошкова (МИП, ИФРГ), Смуглянка (ИФРГ, МИП), Журавка одеська (СГИ). Выводы. С целью выявления эффективных источников устойчивости против возбудителей основных болезней проведена оценка устойчивости сортов озимой пшеницы разных селекционных центров Украины на раздельных искусственных инфекционных фонах этих возбудителей. В зависимости от погодных условий болезни приобретали разную степень развития. Среди исследуемых образцов обнаружены сорта, имеющие групповую устойчивость в различных сочетаниях против твердой головни, корневых гнилей, фузариоза колоса, мучнистой росы, бурой ржавчины, септориоза листьев. Выделенные источники устойчивости рекомендуются в качестве исходного материала для использования в селекционных программах по созданию современных высокоурожайных сортов пшеницы мягкой озимой с повышенной устойчивостью к болезням.Мета. Проаналізувати перспективні сорти пшениці озимої за стійкістю проти збудників основних хвороб та виділити серед них стійкі. Методика. Дослідження проводили за загальноприйнятими методиками в умовах штучної інокуляції збудниками хвороб у польових інфекційних розсадниках та лабораторних умовах. Оцінку стійкості рослин пшениці озимої проти збудників хвороб проводили в динаміці (для вивчення наростання хвороби), основною була оцінка в період максимального розвитку хвороб. Результати. Упродовж 2016–2017 рр. на роздільних штучних інфекційних фонах вивчали 143 сорти пшениці озимої з різних селекційних установ України. Показано, що погодні умови суттєво впливають на розвиток збудників хвороб цієї культури. Виділено сорти, стійкі проти окремих та групи хвороб. Стійкість проти трьох хвороб проявили Сотниця, Кармен, Каланча (ІФРГ), Запорука, Задумка Одеська (СГІ), Відрадна (БЦ ДСC), Запашний, Овідій (ІР); проти чотирьох хвороб – Спасівка, Лимарівна, Славна (ІФРГ), Наталка (ІФРГ, МІП), Ластівка, Княгиня Ольга, Красень, Селянка (СГІ), Либідь (БЦ ДСC), Ольжана (ІР). За стійкістю проти 5 хвороб виділились сорти Волошкова (МІП, ІФРГ), Смуглянка (ІФРГ, МІП), Журавка одеська (СГІ). Висновки. З метою виявлення ефективних джерел стійкості проти збудників основних хвороб проведено оцінку стійкості сортів пшениці озимої різних селекційних центрів України на роздільних штучних інфекційних фонах цих збудників. Залежно від погодних умов хвороби набували різного ступеню розвитку. Серед досліджуваних зразків виявлено сорти, що мають групову стійкість у різних сполученнях проти твердої сажки, кореневих гнилей, фузаріозу колосу, борошнистої роси, бурої іржі, септоріозу листя. Виділені джерела стійкості рекомендовано як вихідний матеріал для використання в селекційних програмах щодо створення сучасних високоврожайних сортів пшениці м'якої озимої з підвищеною стійкістю проти хвороб

ARTERIAL HYPERTENSION IN PREGNANCY: MECHANISMS OF FORMATION, PREVENTION AND THERAPEUTIC APPROACHES

Arterial hypertension in pregnancy: mechanisms of formation, prevention and therapeutic approaches

Особливості розвитку хвороб пшениці озимої залежно від погодних умов

Purpose. To study the influence of weather conditions on features of the main disease progress on winter wheat. Methods. The research was carried out during 2013–2017 on experimental fields of the Department of Plant Protection of the Myronivka Institute of Wheat. Experiments using artificial inoculation of plants with pathogens were laid down according to the method of the State strain testing of crops. Plant resistance to causal agents of disease (brown rust, powdery mildew, Septoria leaf blotch, eyespot, common bunt, Fusarium head blight) was evaluated according to the conventional techniques. Statistical processing was carried out with algorithms of Main effects ANOVA, regression and correlation analysis in the programme Statistica 10.0. Results. It was revealed that in the years of the research plant damage caused by diseases was different depending on meteorological conditions. After thoroughly analyzing the weather conditions of each growing season, it was found that 2013, 2014 and 2016 were the most favorable year for the disease progress (Hydro-thermal Coefficient of Selyaninov (HTC) was 1.3, 1.6 and 1.5, respectively). A smaller degree of winter wheat plants damage by pathogens of major diseases was noted in 2017 (HTC = 0.8, insufficient moisture). Then brown rust and Septoria leaf blotch on winter wheat plants were not detected, and the damage by powdery mildew on the susceptible variety did not exceed 15 %. Eyespot progress was also not high. Weather conditions caused the least influence on the common bunt progress, so the disease was manifested annually with constant high damage level. The influence of year conditions (57.7–80.1 %) was significant (p < 0.05) and for the most diseases exceeded the influence of variety (11.3–30.2 %), excepting powdery mildew (47.1 %) and common bunt (62.9 %). Conclusions. The results of the studies confirm that winter wheat disease progress are significant under increased rainfall in May–June (if the HTC exceeds 1.5), as well as in increased temperature conditions. Both positive and negative correlations of disease progress with total temperature and total precipitation were determined. Thus, conditions of cropping season essentially influenced on winter wheat disease affection.Цель. Изучить влияние погодных условий на особенности развития основных болезней пшеницы озимой. Методы. Исследования проводили в 2013–2017 гг. на опытных полях отдела защиты растений Мироновского института пшеницы. Опыты с использованием искусственной инокуляции растений возбудителями болезней закладывали согласно методике государственного сортоиспытания сельскохозяйственных культур. Устойчивость растений к возбудителями болезней (бурая ржавчина, мучнистая роса, септориоз листьев, церкоспореллез, твердая головня, фузариоз колоса) определяли по общепринятым методикам. Статистическую обработку проводили по алгоритмам Main effects ANOVA, регрессионного и корреляционного анализа в программе Statistica 10.0. Результаты. Выявлено, что в годы исследований поражение растений болезнями было разным в зависимости от метеорологических условий. Детально проанализировав погодные условия каждого вегетационного года, мы установили, что наиболее благоприятными для развития болезней оказались влажные 2013, 2014 и 2016 гг. (ГТК составил 1,3, 1,6 и 1,5 соответственно). Меньшая степень поражения растений озимой пшеницы возбудителями основных болезней отмечена в 2017 г. (ГТК = 0,8, недостаточное увлажнение). Бурой ржавчины и септориоза листьев на растениях озимой пшеницы не было обнаружено, а поражение мучнистой росой на восприимчивом сорте не превышало 15 %. Корневые гнили также не получили большого развития. Наименьшее влияние погодные условия оказывали на развитие твердой головни, поэтому болезнь проявлялась ежегодно с высоким уровнем поражения. Влияние условий года (57,7–80,1 %) оказалось статистически значимым (p < 0,05) и для большинства болезней преобладало над влиянием сорта (11,3–30,2 %) за исключением мучнистой росы (47,1 %) и твердой головни (62,9 %). Выводы. Результаты исследований подтверждают, что болезни на пшенице озимой имеют значительное развитие при повышенном количестве осадков в мае-июне (если ГТК превышает 1,5), а также при повышенном температурном режиме. Установлены как положительные, так и отрицательные корреляции развития болезней с суммой температур и суммой осадков. Таким образом, условия вегетационного периода существенно влияли на поражение пшеницы озимой грибными болезнями.Мета. Дослідити вплив погодних умов на особливості розвитку основних хвороб пшениці озимої. Методи. Дослідження проводили впродовж 2013–2017 рр. на дослідних полях відділу захисту рослин Миронівського інституту пшениці. Досліди з використанням штучної інокуляції рослин збудниками хвороб закладали згідно з методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Стійкість рослин проти збудників хвороб (бура іржа, борошниста роса, септоріоз листя, церкоспорельоз, тверда сажка, фузаріоз колосу) визначали за загальноприйнятими методиками. Статистичну обробку проводили за алгоритмами Main effects ANOVA, регресійного та кореляційного аналізу у програмі Statistica 10.0. Результати. Виявлено, що за роками досліджень ураження рослин було різним залежно від метеорологічних умов. Проаналізувавши погодні умови кожного вегетаційного року, ми  відмітили, що найбільш сприятливими для розвитку хвороб виявилися вологі 2013, 2014 та 2016 рр. (ГТК – 1,3, 1,6 та 1,5 відповідно). Найменше ураження рослин пшениці озимої збудниками основних хвороб відмічено у 2017 р. (ГТК = 0,8, недостатнє зволоження). Бурої іржі і септоріозу листя на рослинах пшениці озимої не було виявлено, а ураження борошнистою росою на сприйнятливому сорті не перевищувало 15 %. Кореневі гнилі також не набули великого розвитку. Пізні сходи сприяли розвиткові твердої сажки, тому в останні декілька років хвороба проявлялася з високим рівнем ураження. Вплив умов року (57,7–80,1 %) виявився статистично значущим (p < 0,05), і для більшості хвороб переважав вплив сорту (11,3–30,2 %) за винятком борошнистої роси (47,1 %) та твердої сажки (62,9 %). Висновки. Результати досліджень підтверджують, що хвороби на пшениці озимій набувають значного розвитку за підвищеної кількості опадів у травні-червні (якщо ГТК перевищує 1,5), а також за підвищеного температурного режиму. Встановлено як позитивні, так і негативні кореляції розвитку хвороб із сумою температур та сумою опадів. Таким чином, умови вегетаційного періоду суттєво впливали на ураження грибними хворобами пшениці озимої

DVUKhENERGETIChESKAYa RENTGENOVSKAYa ABSORBTsIOMETRIYa V KLINIChESKIKh ISSLEDOVANIYaKh I REAL'NOY PRAKTIKE. VOPROSY VOSPROIZVODIMOSTI I KAChESTVA

В статье проведен анализ методических факторов, влияющих на точность и воспроизводимость измерения минеральной плотности кости методом двуэнергетической рентгеновской абсорбциометрии. Рассмотрена информативность участков исследования при динамическом наблюдении. Разобраны некоторые клинические ситуации, возникающие при выполнении и интерпретации денситометрии. Задача публикации: облегчить врачам понимание и использование информации, содержащейся в заключениях рентгеновской остеоденситометрии, способствовать повышению качества денситометрических исследований

СOMPARATIVE ANALYSIS OF 10-YEAR RESULTS OF TREATMENT EFFICACY IN PATIENTS WITH COLORECTAL CARCINOMA

Aim. To study the dynamics of survival of patients with colorectal cancer in the Krasnodar region for the period of 2006-2015Materials and methods. Patients are divided into groups: registered in 2006, 2009, 2012, 2015. According to the Regional Population Cancer Registry, a comparative analysis of the long-term outcome of treatment of 9,741 patients was conducted by groups.Results. In patients with newly diagnosed colorectal cancer for the past 10 years, a significant increase in the three-year observed, as well as a three-year and five-year adjusted survival rate over the entire follow-up period, was obtained. For all stages of the disease and overall, the observed and adjusted survival rates declined for the first four years after the diagnosis was established, this result was most significant in patients with stage III and IV cancer. An unfavorable prognosis of survival was obtained in patients with stage IV: one-third survive less than a third of patients, the five-year life expectancy in this group was 9.8%.Conclusion. Improving the survival rates of patients with colorectal carcinoma indicates an increase in the effectiveness of providing specialized care for patients with colorectal cancer in the regio