Rejoinder: Quantifying the Fraction of Missing Information for Hypothesis Testing in Statistical and Genetic Studies

Rejoinder to "Quantifying the Fraction of Missing Information for Hypothesis Testing in Statistical and Genetic Studies" [arXiv:1102.2774]Comment: Published in at http://dx.doi.org/10.1214/08-STS244REJ the Statistical Science (http://www.imstat.org/sts/) by the Institute of Mathematical Statistics (http://www.imstat.org

Quantifying the Fraction of Missing Information for Hypothesis Testing in Statistical and Genetic Studies

Many practical studies rely on hypothesis testing procedures applied to data sets with missing information. An important part of the analysis is to determine the impact of the missing data on the performance of the test, and this can be done by properly quantifying the relative (to complete data) amount of available information. The problem is directly motivated by applications to studies, such as linkage analyses and haplotype-based association projects, designed to identify genetic contributions to complex diseases. In the genetic studies the relative information measures are needed for the experimental design, technology comparison, interpretation of the data, and for understanding the behavior of some of the inference tools. The central difficulties in constructing such information measures arise from the multiple, and sometimes conflicting, aims in practice. For large samples, we show that a satisfactory, likelihood-based general solution exists by using appropriate forms of the relative Kullback--Leibler information, and that the proposed measures are computationally inexpensive given the maximized likelihoods with the observed data. Two measures are introduced, under the null and alternative hypothesis respectively. We exemplify the measures on data coming from mapping studies on the inflammatory bowel disease and diabetes. For small-sample problems, which appear rather frequently in practice and sometimes in disguised forms (e.g., measuring individual contributions to a large study), the robust Bayesian approach holds great promise, though the choice of a general-purpose "default prior" is a very challenging problem.Comment: Published in at http://dx.doi.org/10.1214/07-STS244 the Statistical Science (http://www.imstat.org/sts/) by the Institute of Mathematical Statistics (http://www.imstat.org

ЗНАЧИМІСТЬ ТРЕНІНГОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ФОРМУВАННІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІОГУМАНІТАРНИХ ПРОФЕСІЙ

The problem of formation of intercultural competence in future specialists of socio-humanitarian sphere in higher education institutions is actualized in the article. The review of modern scientific approaches to the definition of the term “intercultural competence” is made. Intercultural competence is attributed to the group of leading competences of both the personality and professional competences of the future specialist of socio-humanitarian professions. The content of intercultural competence with personal, informational and activity components is presented; its structural components including general cultural and cultural-specific knowledge, professionally-oriented skills and abilities, intercultural psychological perception, personal reflection and ways of subjective interaction have been identified and characterized. The levels and stages of personal growth of students towards the formation of a multicultural personality are revealed. The intercultural competence of the future specialist is presented as an integrative quality, which ensures his/her readiness for professional activity in the conditions of ethno-cultural diversity of the modern society. The importance of using cultural-directed socio-psychological training for the formation of intercultural competence in groups of students of other cultures, which consistently produces motivation and knowledge and enables their practical application in the students group in interaction with representatives of other cultures; contributes to the resolution of conflicts arising from ethnic diversity; generates positive-personal reflective processes to gain experience of professional interaction with representatives of other cultures; projects his/her own experience in the following situations of future professional activity, are described in the article. The criteria of forming (motivational, cognitive, activity, reflexive) professional intercultural competence of specialists in the process of using training technologies are described.У статті актуалізовано проблему формування міжкультурної компетентності у майбутніх фахівців соціогуманітарної сфери в закладах вищої освіти. Зроблено огляд сучасних наукових підходів до визначення поняття «міжкультурна компетентність». Віднесено міжкультурну компетентність до групи провідних компетентностей як особистості, так і професійних компетентностей майбутнього фахівця соціогуманітарних професій. Подано змістове наповнення міжкультурної компетентності із особистісними, інформаційними та діяльнісними складовими; встановлено та схарактеризовано її структурні компоненти, до яких віднесено загальнокультурні і культурно-специфічні знання, професійно-спрямовані вміння і навички, міжкультурне психологічне сприйняття, особистісну рефлексію та способи суб’єктного взаємодіяння. Розкрито рівні та етапи особистісного зростання студентів у напрямі формування мультикультурної особистості. Міжкультурну компетентність майбутнього фахівця представлено як інтегративну якість, котра забезпечує його готовність до професійної діяльності в умовах етнокультурної розмаїтості сучасного соціуму. У статті описано важливість використання загальнокультурного соціально-психологічного тренінгу для формування міжкультурної компетентності в інокультурних студентських групах, що послідовно продукує  мотивацію і знання та уможливлює їхнє практичне застосування у студентській групі під час взаємодії з представниками інших культур; сприяє розв’язанню конфліктних ситуацій, що виникають на ґрунті етнічної різноманітності; генерує позитивно-особистісні рефлексивні процеси щодо отримання досвіду професійної взаємодії з представниками інших культур; проектує власний досвід у наступні ситуації майбутньої професійної діяльності. Описано критерії сформованості (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний) професійної міжкультурної компетентності фахівців у процесі використання тренінгових технологій. &nbsp

PHYSIOLOGICAL PARTICULARITIES OF PLANTS FROM THE CRASSULACEAE FAMILY

The interest in research regarding plants from the Crassulaceae family has arisen with the discovery of the fact that they have the ability to absorb and fix carbon dioxide during the night because during daytime they keep their stomata closed in order to save water.The data presented in the paper reveals that these plants have high drought resistance, both by providing high osmotic pressure at the cellular level, and by regulating the gas exchange (water, carbon dioxide, oxygen) due to the prompt reaction of closure and opening of the stomata.Absorptionand saving water in this way is very important in the environmental conditions in which these plants live.