Ecogeosophy – Geosophy of Antropogenized Landscape

Визначено, що той чи інший спосіб ландшафтно-етнічної взаємодії – природний або штучний – зумовлений характером поведінки людської спільноти в природному середовищі. Гармонійних взаємин людини з довкіллям можна досягти за умови «буття-в-ландшафті», спрямованого на раціональну організацію ландшафту, а не підпорядкування його компонентів суб'єктивним інтересам і потребам суспільства.Determined that one or another way of landscape-ethnic interaction - natural or artificial - is caused by the behavior of the human community in natural environment. Harmonious relationship between man and the environment can be achieved by "being-in-the landscape", aimed at the rational organization of the landscape, but not subordination his components by subjective interests and needs of society

Landscape as the Basic Concept of Geography

Поняття «ландшафт» ми вважаємо однаково іманентним як природничій, так і суспільній географії. Позаяк тепер практично не залишилося суто природних ландшафтів, будь-які їхні антропогенні модифікації є результатами суспільної діяльності в геопросторі (геокосмі), а отже – являють інтерес для суспільної географії. Відтак, характеризована категорія є загальногеографічною.The concept of "landscape" we consider equally immanent both natural and social geography. Since practically there are virtually no natural landscapes left, any of their anthropogenic modifications are the result of social activity in geospatial (geocosm), and therefore - they are of interest to social geography. Therefore, the categorized character is general geographic

Geographical Aspects of the Russian-Ukrainian War

Розглянуто основні географічні чинники перебігу подій сучасної російсько-української війни. Відзначено, що такими чинниками є ландшафт, характер кордонів, етноконфесійний склад населення й особливості господарського комплексу прикордонних реґіонів, транспортна мережа. Зауважено, що поліський ландшафт явив перешкоду для руху російських військ до Києва, тоді як степовий ландшафт півдня України сприяв їхньому просуванню до Каховської ГЕС і Запорізької АЕС. Іншим географічним чинником поразки Росії під Києвом стала слабка розвиненість транспортних комунікацій на північ від столиці. Конфігурація українсько-російського кордону зробила найбільш вразливою територію Луганської області, що виразно проявилося при повномасштабному російському вторгненні в Україну. Наголошено, що етноконфесійні особливості прикордоння, які мали істотне значення на початку війни у 2014 р., втратили вагу в ході її ескалації у 2022 р.Functioning of market relations is closely connected with the formation and development of It has been emphasized that the topic of Russia's full-scale invasion of Ukraine, which marked a new escalation of the war unleashed by the Kremlin aggressor in 2014, is relevant, including the geographical context. The main geographical factors of the current Russian-Ukrainian war were considered. It has been noted that landscape, nature of the borders, ethnical-confessional composition of the population of the border regions and the peculiarities of their economic complex, and development of transport communications belong to these factors. It is noticed that Polisia landscape with a humid climate and considerable forest cover hindered the movement of the Russian troops to Kyiv, while the steppe landscape of southern Ukraine (characterized by dry climate and woodless area), on the contrary, promoted their advance in the North to Kakhovka water power plant and Zaporizhzhya nuclear power plant. Another geographical factor of Russia's defeat near Kyiv was the poor development of transport communications to the north of the Ukrainian capital. It is emphasized that impassable roads turned out to be detrimental to the Russian tanks, which forced them to move only on the roads. The configuration of the Ukrainian-Russian border made the territory of Luhansk region the most vulnerable, surrounded by Russia from three sides, which was clearly evident during this year’s full-scale invasion of Ukraine. As of April 2022, Ukraine controls a small part of Luhansk region, which enters wedge-like deep into the temporarily occupied territory. It is emphasized that ethnical and confessional features of the Ukrainian-Russian border, which were significant at the beginning of the war in 2014, lost their importance during the escalation in 2022. It is stressed that one of the consequences of the hostilities is the temporary seizure of some strategic facilities on the territory controlled by Ukraine, including nuclear power plants. It is noted that the area of the land suitable for sowing has decreased due to the war. These are, in particular, the temporarily occupied territories; territories located in the combat zone, and territories subject to demining

Substantiation of the Conceptual and Terminological System of Geochoric Regionalization of the Earth's Space

Вважаємо, що свого загальногеографічного, геохоричного відповідника має кожна територіальна структура й на суперландшафтному рівні. Зокрема, для фізико-географічної області таким є мікрогеохоріон, для фізико-географічного краю - мезогеохоріон. Для вищих таксономічних структур фізико-географічного районування, що об’єднуються в зональний і азональний ряди, ми пропонуємо хоричні відповідники, що складаються з родового й видового понять, а саме - «зональний макрогеохоріон» (аналогічний фізико-географічній підзоні), «азональний макрогеохоріон» (відповідає фізико-географічній країні), «зональний мегагеохоріон» (виступає аналогом фізико-географічній зоні), «азональний мегагеохоріон» (є відповідником субконтинентові), «зональний гігагеохоріон» (відповідає фізико-географічному поясу) та «азональний гігагеохоріон» (аналогічний континентові або океанічній западині). Нарешті, хоричним відповідником ландшафтної оболонки Землі (з якою він просторово збігається) ми вважаємо Пангеохоріон (згаданий хоронім ми пропонуємо зазначати з великої літери як поняття, що виражає унікальний, принципово неповторний об’єкт).We believe that every territorial structure has its general geographic, geohoric counterpart at the super-landscape level as well. In particular, this is a microgeochorion for a physical-geographical region, and a mesogeochorion for a physical-geographical region. For the higher taxonomic structures of physical-geographic zoning, which are combined into zonal and azonal series, we offer choric counterparts consisting of generic and species concepts, namely, "zonal macrogeochorion" (analogous to the physical-geographical subzone), "azonal macrogeochorion " (corresponds to a physical-geographical country), "zonal megageochorion" (analogous to a physical-geographic zone), "azonal megageochorion" (corresponds to a subcontinent), "zonal gigageochorion" (corresponds to a physical-geographical belt) and "azonal gigageochorion" (analogous continental or oceanic depression). Finally, we consider Pangeochorion to be the chorionic equivalent of the Earth's landscape shell (with which it spatially coincides) (the mentioned choronym we propose to be capitalized as a concept that expresses a unique, fundamentally unrepeatable object)

Paleogeographic Сonditions of Dnipro Age and their Role in the Formation of Lithogenic Basis of the Landscapes of the Territory of Sumy Region

Дніпровський час – одна з холодних палеокліматичних епох плейстоцену, яка характеризується широким розвитком льодовикових покривів й охоплювала період тривалістю близько 50 тис. років (від 180 до 127 тис. років тому). Метою цієї статті є з’ясування за допомогою пов’язаного використання хорологічного та історичного підходів ролі дніпровського зледеніння у ландшафтогенезі регіону. Аналіз бурових свердловин гідрогеологічної розвідки, досліджень відслонень у кар’єрах, обривах річкових корінних схилів і глибоких ярів дозволив встановити двочленну будову дніпровського стратолітологічного комплексу в регіоні: нижній (більш давній донно-ерозійний) горизонт валунних відкладів, представлений буруватою чи сірою глиною з включенням фенноскандинавських ерратичних валунів та валунчиків, а також уламків місцевих корінних порід − пісковиків. Верхній молодший горизонт утворений важким валунним суглинком жовтувато-бурого або червонувато-бурого кольору. Ця абляційна морена також містить багато валунчиків, гальки і навіть величезні валуни до 3 м у діаметрі (у наші дні вони трапляються дуже рідко в лісистих місцевостях, оскільки більшістю давно вилучені місцевим населенням на побутові та господарські потреби). У перигляціальній (прикордонній позальодовиковій) смузі, де під час зледеніння існували суворі кліматичні умови, з формуванням багаторічної мерзлоти або потужною сезонною мерзлотою і досить розрідженою біотою, формувалися своєрідн літоморфосистеми й відбувалися специфічні кріосоліфлюкційні морфогенетичні процеси. Останні полягали у значному гравітаційному винесенні пухкої схилової речовини (кріоделювій) та заповненню ним льодовикових флювіогенних морфосистем: річкових долин, балок та ярів. У результаті відбувалося вирівнювання місцевих межирічних плато, терасових та корінних схилів річкових долин, формувалися їх екзогенна асиметрія та долинні педименти.The Dnipro ice age is one of the colds paleoclimatic epochs of the Pleistocene, which is characterized by the wide development of ice sheets and covered a period of about 50 thousand years (from 180 to 127 thousand years ago). The purpose of this article is to establish, through the associated use of chorological and historical approaches, the role of the Dnipro glaciation in the landscape genesis of the region. Analysis of boreholes of hydrogeological exploration, studies of outcrops in quarries, cliffs of river bedrocks and deep ravines made it possible to establish a two-membered structure of the Dnieper stratolithological complex in the region: the lower (more ancient bottom-erosion) horizon of boulder deposits, represented by brownish or gray clay with the inclusion of Fennoscandinavian erratic big and small boulders, as well as fragments of local bedrock – sandstones. The upper junior horizon is formed by heavy boulder loam of yellowish-brown or reddish-brown color. This ablative moraine also contains many boulders, pebbles and even huge boulders up to 3 m in diameter (today they are very rare in wooded areas, since the vast majority of it have long been removed by the local population for housekeeping and household needs). In the periglacial (boundary non-glacial) zone, where severe climatic conditions existed during the glaciation, with the formation of permafrost or thick seasonal permafrost and rather sparse biota, peculiar lithomorphosystems were formed and specific cryosolifluction morphogenetic processes were occurred. The latter were consisted in a significant gravitational removal of loose slope material (cryodeluvium) and filling by it of glacial fluviogenic morphosystems: river valleys, gullies and ravines. As a result, local interfluve plateaus, terraced and bedrock slopes of river valleys were leveled, their exogenous asymmetry and valley pediments were formed

The Significance of Ecotones in the Landscape Structure of the Dry Surface

У статті акцентовано увагу на тому, що екотон як конструктивно-географічне поняття набирає популярності серед географів не тільки України, але і світу. Тому метою цієї статті є обґрунтування значення екотону як основної форми ландшафтної організації поверхні суходолу. Встановлено, що безперервні зміни ландшафтного середовища, зумовлені в наш час як природними, так і антропогенними чинниками, неминуче викликають переміщення фізико-географічних меж. Крім того, більшість ландшафтних систем не є однорідними за своїми типологічними характеристиками, а переходи між ними досить розмиті. Це ще більше ускладнює проведення меж і наводить на думку про провідне значення в ландшафтній організації земної поверхні широких межових смуг – екотонів. У пропонованому визначенні екотону наголошено на його ролі як основної форми ландшафтної організації земної поверхні. Запропоновано шість типів екотонів у межах південно-західної частини Східно-Європейської рівнини: 1 – мішані ліси – широколисті ліси; 2 – широколисті ліси – лісостеп; 3 – мішані ліси – лісостеп; 4 – лісостеп – степ; 5 – степ – сухий степ; 6 – сухий степ – напівпустеля. Оскільки явище перехідності є просторово й часово континуальним, то більшу частину суходолу (особливо в помірному поясі) займають екотони, або «екотонні» ландшафти. Протиставленням їм є «граничні» ландшафти, локалізовані в реґіонах з екстремальними природними умовами. Співвідношення «екотонних» і «граничних» ландшафтів на земній поверхні проілюстроване за допомогою ландшафтно-екотонного тетраедра. Формування екотонів у антропогенних ландшафтах (у різному ступені трансформованих людиною) відбувається з часу виникнення відтворювального господарства, а наші дослідження взаємопроникнення природного і людського початків у формуванні, зокрема агроландшафтів, вказують на те, що за рівнем географічності це майже неосяжна сфера наукових досліджень. Отже, дослідження екотонів може стати змістом особливої гілки ландшафтознавства – екотоністики, що мала б зосередитися саме на вивченні природних меж у різних типах ландшафтів.The article focuses on the fact that an ecotone as a constructive-geographical concept, is gaining popularity among geographers not only in Ukraine but also in the world. Therefore, the purpose of this article is to substantiate the importance of ecotone as the main form of land surface landscaping. It is established that continuous changes of the landscape environment, caused in our time by both natural and anthropogenic factors, will inevitably cause movement of physical and geographical boundaries. In addition, most landscaping systems are not homogeneous in typology, and the transitions between them are rather blurred. This further complicates the drawing of boundaries and suggests the leading importance in the landscape organization of the terrestrial surface of broad boundary strips – ecotones. The proposed definition of an ecotone emphasizes its role as a major form of terrestrial landscaping. Six types of ecotones have been proposed within the southwestern part of the East European Plain: 1 – mixed forests – deciduous forests; 2 – deciduous forests – forest-steppe; 3 – mixed forests – forest-steppe; 4 – forest-steppe – steppe; 5 – steppe – dry steppe; 6 – dry steppe – semi-desert. As the phenomenon of transitivity is spatially and temporally continuous, most of the land (especially in the temperate zone) is occupied by ecotones or “ecotonic” landscapes. The “border” landscapes are localized in regions with extreme natural conditions. The relationship of “ecotonic” and “boundary” landscapes on the Earth’s surface is illustrated by the terra – ecotone tetrahedron.ь Formation of ecotones in anthropogenic landscapes (transformed to varying degrees by man) has been taking place since the origin of the reproductive economy, and our studies of the interpenetration of natural and human beginnings in the formation, in particular,т of agricultural landscapes indicate that, in terms of geography, this is an enormous field of research. Therefore, the study of ecotones can be the content of a particular branch of landscape science – ecotonistics, which should focus specifically on the study of natural boundaries in different types of landscapes