Social Safety of Society for Developing Countries to Meet Sustainable Development Standards: Indicators, Level, Strategic Benchmarks (with Calculations Based on the Case Study of Ukraine)

The paper is devoted to identifying the level of social safety of society, taking into account the indicators of shadow economy, and developing its strategic scenarios as a component of sustainable development of Ukraine by 2030. The authors used the modern methods of normalisation, threshold vector determination, and dynamic weight coefficients in order to identify the level of social safety of society. The authors developed the structure and a list of indicators considering three components of social safety: The standard of living, the demographic component, and the quality of life. This method allows determining the list and severity of threats, comparing the dynamics of integral indices with integral thresholds in one scale, identifying the state of security, and defining strategic goals and strategies. The suggested approach is universal and can be used by any country, region, economic activity, or business to develop evidence-based medium-to-long-term sustainable development scenarios

On the Application of the Concept of Circular Economy to Ensure Balanced Sustainable Development of the National Logistics System in Ukraine

У статті досліджено еволюцію та передумови становлення, виклики та чинники розвитку циркулярної економіки. Проаналізовано й узагальнено існуючі наукові підходи до визначення поняття «циркулярна економіка», які умовно систематизовано за 9 групами: розділ економіки, парадигма, стратегія, модель, система, екологічна можливість, технологія рециклінгу, інструмент «зеленої» економіки, вид господарської діяльності. Запропоновано термін «циркулярна економіка» розглядати з таких позицій, як: сучасну парадигму розвитку логістичних систем; стратегію збалансованого сталого розвитку; стійку бізнес-модель національної економіки; економічну модель, яку засновано на технології рециклінгу промислових відходів; інструмент управління логістичними потоками, який грунтується на комплексному (інтеграція системного, процесного, ситуаційного, функціонального) підході; діяльність, яку спрямовано на реалізацію замкнутого циклу логістичних потоків задля підвищення рівня екологічної безпеки національної економіки. Виконано статистичний аналіз розвитку національної логістичної системи з урахуванням екологічної складової. Встановлено, що «зелена» трансформація логістичної системи України в умовах циркулярної економіки відбувається недостатньо ефективно. Це пов'язано з обмеженим обсягом фінансування сфери охорони навколишнього природного середовища та недостатнім розвитком системи рециклінгу промислових відходів. Ці питання вимагають розроблення комплексу відповідних інституційних заходів і прийняття кардинальних логістичних рішень з урахуванням передового європейського досвіду.В статье исследована эволюция и предпосылки становления, вызовы и факторы развития циркулярной экономики. Проанализированы и обобщены существующие научные подходы к определению понятия «циркулярная экономика», которые условно систематизированы по 9 группам: раздел экономики, парадигма, стратегия, модель, система, экологическая возможность, технология рециклинга, инструмент «зеленой» экономики, вид хозяйственной деятельности. Предложен термин «циркулярная экономика» рассматривать с таких позиций, как: современную парадигму развития логистических систем; стратегию сбалансированного устойчивого развития; устойчивую бизнес-модель национальной экономики; экономическую модель, основанную на технологии рециклинга промышленных отходов; инструмент управления логистическими потоками, основанный на комплексном (интеграция системного, процессного, ситуационного, функционального) подходе; деятельность, которая направлена на реализацию замкнутого цикла логистических потоков для повышения уровня экологической безопасности национальной экономики. Выполнен статистический анализ развития национальной логистической системы с учетом экологической составляющей. Установлено, что «зеленая» трансформация логистической системы Украины в условиях циркулярной экономики происходит недостаточно эффективно. Это связано с ограниченным объемом финансирования сферы охраны окружающей среды и развитием системы рециклинга промышленных отходов. Эти вопросы требуют разработки комплекса соответствующих институциональных мероприятий и принятия кардинальных логистических решений с учетом передового европейского опыта.The evolution and preconditions of formation, challenges and factors for circular economy development are investigated in the article. Were analyzed and generalized the existing scientific approaches to the definition of "circular economy", which are conditionally systematized into 9 groups: section of economy, paradigm, strategy, model, system, ecological opportunity, recycling technology, tool of "green" economy, type of economic activity. It is proposed to consider the term "circular economy" from such aspects as: the modern paradigm of logistics systems’ development; sustainable development strategy; sustainable business model of the national economy; economic model based on industrial waste recycling technology; logistics flow management tool, which is based on an integrated approach (integration of system, process, situational, functional); activities aimed at implementing a closed cycle of logistics flows to increase the level of the national economy environmental security. Were was accomplished a statistical analysis of the national logistics system development in consideration of the environmental component. It was established that the "green" transformation of Ukrainian logistics system in a circular economy is not effective enough. This is due to the limited amount of funding for environmental protection and insufficient development of the industrial waste recycling system. These issues require the development of a set of appropriate institutional measures and the adoption of radical logistics decisions based on European best practices

The heterogeneous effect of democracy, economic and political globalisation on renewable energy

This paper summarises the arguments and counterarguments within the scientific discussion on international cooperation’s role in combatting climate change and its impacts. The primary purpose of the research is to determine renewable energy development reliance on democracy and globalisation levels. The objects for analysis are Ukraine and countries with different democracy regimes: full democracy (Finland, Denmark, Spain), flawed democracy (Poland, Slovakia, Hungary, and the Czech Republic) and hybrid democracy (Ukraine, Turkey and Montenegro). To gain the research goal, the authors examined data on the share of renewable energy, GDP per capita, labour force and gross fixed capital formation from 2012 to 2019. The data was retrieved from the Eurostat database, World Data Bank, KOF Swiss Economic Institute and the Economist Intelligence Unit. The following methods and tests were used: Levin, Lin, and Chu test; Augmented Dickey-Fuller Fisher and PhillipsPerron Fisher unit root test; Im, Pesaran, Shin’s panel unit root tests. The authors used the Pedroni test to cointegration among variables. The Fully Modified OLS and Dynamic OLS panel cointegration techniques were applied to evaluate a statistically significant longer-term relationship between variables. The findings confirmed that for countries with the hybrid regime, the changes in political and economic globalisation provoked the rapid growth of renewable energy compare with countries from full and flawed democracy

Post-Industrial Tourism as a Driver of Sustainable Development

The accepted Sustainable Development Goals aim at reorienting the tourism industry to sustainable tourism and enhancing post-industrial tourism. In this case, it is necessary to identify the statistically significant determinants which affect post-industrial tourism development. In this paper, we aim to analyse: (1) the impact of economic and environmental dimensions, and of digital marketing on supporting post-industrial tourism development and (2) the difference between attitude to post-industrial tourism on the gender, age, and education dimensions and digital channels on post-industrial tourism development. The data was collected from questioning 2334 respondents during April–November 2020. The study applied the following methods: frequencies, percentages, t-test, and one-way ANOVA and multiple regression analysis. The findings confirmed the statistically significant impact of the economic and environmental dimensions, as well as digital marketing on post-industrial tourism development. The results of the analysis justified that digital marketing was a catalysator of post-industrial tourism development. In addition, the findings confirmed that there is no difference in attitudes towards post-industrial tourism with respect to the dimensions of age, gender, and education

Sustainable tourism for the green economy

У статті автори аналізують інноваційний напрям сталого туризму в Польщі. Це здійснюється за допомогою маркетингового опитування респондентів з цієї країни та сусідніх регіонів. Висновки авторів стосуються результатів у рамках зеленої економіки. Гіпотеза дослідження полягає в тому, щоб перевірити обізнаність цільової групи про постіндустріальний туризм у сфері реабілітації регіону, готовність підтримувати цілі сталого розвитку на своїх територіях та визначити найбільш ефективні маркетингові інструменти для просування сталого туризму. Автори виявили, що місцева влада відіграє важливу роль у розвитку територій через реалізацію здорових регіональних стратегій. Серед ідей дослідження – концепція Smart City як перспективного інструменту для популяризації здорових видів діяльності. Регіони визначаються як місцеві центри, де можна реалізувати принципи сталого туризму, щоб зменшити небажані наслідки для навколишнього середовища та економіки.В статье авторы анализируют инновационное направление устойчивого туризма в Польше. Это осуществляется посредством маркетингового опроса респондентов из этой страны и соседних регионов. Выводы авторов касаются результатов в рамках зеленой экономики. Гипотеза исследования состоит в том, чтобы проверить осведомленность целевой группы о постиндустриальном туризме в сфере реабилитации региона, готовность поддерживать цели устойчивого развития на своих территориях и определить наиболее эффективные маркетинговые инструменты для продвижения устойчивого туризма. Авторы обнаружили, что местные власти играют важную роль в развитии территорий через реализацию здоровых региональных стратегий. Среди идей исследования – концепция Smart City как перспективного инструмента популяризации здоровых видов деятельности. Регионы определяются как местные центры, где можно реализовать принципы устойчивого туризма, чтобы снизить нежелательные последствия для окружающей среды и экономики.The paper analyses the innovative direction of sustainable tourism in Poland. It is investigated by means of a marketing survey of the respondents from this country and neighbouring regions. The authors’ findings deal with the results in the framework of the green economy. The research hypothesis is to check the target group’s awareness of post-industrial tourism in the field of region's rehabilitation, readiness to support sustainable development goals in their areas and to determine the most effective marketing tools to promote sustainable tourism. The authors found that local authorities play an essential role in developing territories through implementing healthy regional strategies. Among the insights of the research is the concept of Smart City as a promising tool for promoting healthy types of activity, to the respondents' opinion. Regions are defined as local centres where sustainable tourism principles could be implemented to reduce consequences unwelcome for the environment and economy

Integrative Smart Grids’ Assessment System

The COVID-19 pandemic has significantly affected the energy sector. The new behavior of industrial and non-commercial consumers changes the energy consumption model. In addition, the constraints associated with the coronavirus crisis have led to environmental effects from declining economic activity. The research is based on evidence from around the world showing significant reductions in emissions and improved air quality. This situation requires rethinking the energy development strategy, particularly the construction of smart grids as a leading direction of energy development. Evaluating the efficiency of smart grids is a vital tool for disseminating successful experience in improving their management. This paper proposes an approach to a comprehensive assessment of smart grids based on a comparative analysis of existing methods, taking into account the changes that need to be considered after the experience gained from the COVID-19 pandemic. The approach provides an accurate set of efficiency indicators for assessing smart grids to account for the direct and indirect effects of smart grids’ implementation. This evaluation approach can be helpful to policymakers in developing energy efficiency programs and implementing energy policy

Factors Influencing the Renewable Energy Consumption in Selected European Countries

The overcoming of the issues on energy crisis and inequality have become the priorities as far developing as developed countries are concerned. Moreover, energy inequality has increased due to the shortage of natural gas and rising energy prices in retaliation to the economic recovery affected by the COVID-19 pandemic. This study aims to verify the linkage between the growth of renewable energy consumption and the country’s economic advancement. In this context, this paper determines the main driving forces of renewable energy consumption in European countries during 2000–2018. The annual data for panel regression analysis are retrieved from the OECD. Stat and World Bank Open Data. This empirical analysis employed a set of estimation procedures such as the panel unit root test (Levin, Lin & Chu; Im, Pesaran, Shin W-Stat; ADF-Fisher Chi-square; and PP-Fisher Chi-square methods), the Pearson correlation, fixed- and random-effects models, generalized method of moments (GMM), Hausman and the robustness tests. The results from the Hausman test ratified that the fixed-effects regression model is more suitable for involved panel balanced data. The results of fixed-effects regression and GMM identified the statistically significant and positive relationship between the share of renewable energy consumption of total final energy consumption, GDP per capita, and CO2 emissions per capita for the overall sample. In turn, the total labor force, the gross capital formation, and production-based CO2 intensity are inversely related to renewable energy consumption. The identified effects could provide some insights for policymakers to improve the renewable energy sector towards gaining sustainable economic development

The Impact of the Government Policy on the Energy Efficient Gap: The Evidence from Ukraine

This paper aims to check the impact of investment and institutional determinants on the energy efficiency gap. The findings of the bibliometric analysis confirmed the growth of research interests in identifying the core determinants of the energy efficiency gap. The central hypothesises are: the increasing quality of the institutions leads to an increase of green investments in the energy sector and the dual relationships between investment and institutional determinants lead to additional synergy effects, which allow boosting the decline of energy efficiency gaps of the national economy. For the analysis, the times series were collected from the World Data Bank, Eurostat, Bloomberg, for Ukraine for the period of 2002–2019. The following methods were used: the unit root test—for checking the stationarity of data—and the Johansen test and VEC-modelling—for the cointegration analysis. The findings prove that to reduce the energy efficiency gaps in Ukraine by 1% next year, it is necessary to increase green energy investments by 1.5% this year, and the political stability and public perception of corruption by 3% and 1%. The increase of the public perception of corruption by 1.47 points and of political stability by 2.38 points leads to maximising the recovery speed of the Ukrainian energy sector. Thus, while developing the policy to decrease the energy efficiency gaps, the Ukrainian government should consider the level of public perception of corruption and political stability

Comprehensive Assessment of Smart Grids: Is There a Universal Approach?

A comprehensive assessment of smart grids is critical for their development. Existing scientific research testifies to the urgency and complexity of the problem of implementing smart grids effectively, both in terms of a single project performance and from the standpoint of creating a local, and later global, energy system. The multidimensionality of smart grids makes it challenging to assess the effectiveness of their implementation. Difficulties in evaluation arise because it is challenging to consider technical, technological, economic, and other relevant aspects of smart grids’ development within a single evaluation system. There are currently a significant number of smart grid assessment systems. However, it remains debatable how systematically and comprehensively they measure the efficiency of a smart grid. This, in turn, raises the question of whether there is a universal evaluation system that integrally considers all the crucial components of smart grids and is suitable for evaluating smart grid projects of different content. This article analyzes the most well-known approaches to comprehensive assessment of smart grids according to the completeness of their coverage of smart grids’ most critical components. This paper identifies the essential areas for assessing smart grids according to the most cited and authoritative research and regulatory documents of the European Union. As a result, seven groups of indicators were identified. These groups of indicators are the basis for comparative analysis of the comprehensive assessment approaches of smart grids. The results of the study should help determine the appropriateness of applying a particular evaluation system. In addition, the analysis of existing evaluation systems allows the shaping of a universal approach to evaluating smart grids comprehensively and systematically

Теоретичні основи формування інформаційної бази дослідження ризику використання фінансових установ україни з метою легалізації кримінальних доходів

У статті досліджено особливості оцінювання ризику легалізації незаконних доходів економічних суб’єктів господарювання за допомогою операцій фінансових установ, а саме банків. Автором обґрунтована необхідність та важливість визначення інформаційної бази формування ризику легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом за допомогою операцій банків, оскільки стрімке зростання масштабів легалізації кримінальних доходів наглядно підтверджує динамічно зростаючу загрозу економічній безпеці країни, а значить й необхідності його кількісного оцінювання. Розглянуто сучасні методики оцінювання ризику легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, а також визначено основні показники, які можна використовувати для подальшого раціонального дослідження.The article examines the features of risk assessment of legalization of illegal income of economic entities through the operations of financial institutions, namely banks. The author substantiates the need and importance of determining the information base for the formation of the risk of money laundering through banks, as the rapid growth of legalization of criminal proceeds clearly confirms the growing threat to economic security, and hence the need to quantify it. Modern methods of risk assessment of money laundering are considered, as well as the main indicators that can be used for further rational research are identified