Rozpoznawanie narodowości jeńców – żołnierzy armii carskiej w Austro-Węgrzech, 1915 r.: specyfika wydzielania Ukraińców

The article deals with the analysis of peculiarities of separating Ukrainian soldiers from the general mass of prisoners of the tsarist army who were held in multinational POW camps on the territory of Austria-Hungary in 1915. To this end, the ULU representatives organized surveys and drew up lists of those willing to move to a new place of detention – Ukrainian Freistadt camp. The compillation of such lists was quite a difficult task, because among the prisoners there was always a significant number of imperial ideology supporters – Black Hundreds and “Little Russians”, who exerted psychological pressure on the prisoners, trying to hinder communication of Ukrainians with the envoys of the Union. Nevertheless, such a census was successfully conducted, which enabled to lay a lasting foundation for further actions to unite Ukrainians, and moreover, to form (albeit small) a circle of Ukrainian activists who, even at the risk of their lives, can carry out the difficult task of spreading national liberation ideas not only in the camps, but also on the territories of the Russian Ukraine. Because of the actions of the Union, selected Ukrainian prisoners were gathered in the Freistadt camp, which remained the center of Ukrainian life during 1915–1918.У статті проаналізовано особливості виокремлення вояків-українців із загальної маси полонених царської армії, які утримувалися у багатонаціональних таборах на теренах Австро-Угорщини у 1915 р. З цією метою представники Союзу визволення України організували проведення опитувань та уклали списки бажаючих переїхати до нового місця їх утримання – українського табору Фрайштадт. Формування таких списків було досить непростою справою, бо серед таборян завжди знаходилася значна кількість носіїв імперської ідеології – чорносотенців та малоросів, які чинили психологічний пресинг на полонених, намагаючись перешкоджати бесідам українців з посланцями Союзу. Тим не менш такий перепис був успішно проведений, що дозволило закласти тривке підґрунтя для подальших заходів із згуртування українців, і більше того – сформувати (хоч і нечисленне) коло українських активістів, здатних навіть з ризиком для життя виконати складне завдання розповсюдження національно-визвольних ідей не тільки в таборах, але й на теренах підросійської України. Заходами Союзу відібраних полонених українців було скупчено у таборі Фрайштадт, який залишався центром українського життя протягом 1915-1918 рр.В статье проанализированы особенности выделения воинов-украинцев из общей массы военнопленных царской армии, которые содержались в многонациональных лагерях в Австро-Венгрии в 1915 г. С этой целью представители Союза освобождения Украины организовали проведение опросов и заключили списки желающих переехать в новое место их содержания – украинский лагерь Фрайштадт. Формирование таких списков было довольно непростым делом, потому что в лагерях всегда находилось значительное количество носителей российской имперской идеологии – черносотенцев и малороссов, которые оказывали психологический прессинг на военнопленных, пытаясь препятствовать беседам украинцев с посланниками Союза. Тем не менее, такая перепись была успешно проведена, что позволило заложить прочную основу для дальнейших мероприятий по сплочению украинцев, и более того – сформировать круг (хотя и немногочисленный) украинских активистов, способных даже с риском для жизни выполнить миссию распространения национально-освободительных идей не только в лагерях, но и на территории подроссийской Украины. Усилиями Союза отобранные военнопленные украинцы были сосредоточены в лагере Фрайштадт, который оставался центром украинской жизни на протяжении 1915-1918 гг.W artykule przeanalizowano proces wydzielania w 1915 r. Ukraińców spośród żołnierzy armii carskiej wziętych do niewoli przez wojsko austro-węgierskie. Zajęli się tym przedstawiciele Związku Wyzwolenia Ukrainy, którzy przeprowadzili ankietę i sporządzili listę osób chętnych do przeniesienia się do ukraińskiego obozu we Freistadt. Przeprowadzenie akcji było zadaniem dość trudnym, gdyż wśród jeńców znajdowała się znaczna liczba wyznawców ideologii imperialnej – czarnosecińcy i Małorosjanie, którzy wywierali na więźniów presję psychologiczną, starając się utrudniać Ukraińcom rozmowy z przedstawicielami Związku Wyzwolenia Ukrainy. Dokonanie spisu jeńców pozwoliło stworzyć trwały fundament pod działania jednoczące Ukraińców, a ponadto stworzyć (choć nieliczne) grono działaczy ukraińskich zdolnych, nawet z narażeniem życia, do szerzenia idei narodowowyzwoleńczych nie tylko w obozach, ale także na terenach Ukrainy znajdujących się pod panowaniem rosyjskim. Dzięki staraniom Związku jeńcy ukraińscy zostali zgromadzeni w obozie we Freistadt, który w latach 1915–1918 pozostawał centrum życia ukraińskiego