Перетравність поживних речовин та баланс азоту в курей батьківського стада м’ясного напряму продуктивності за різних рівнів лізину у комбікормі

Experimentally determined digestibility of crude protein, crude fat, crude fiber and NFS and nitrogen balance in the body breeder hens, meat direction of productivity. Found that in the first age period – 27–39 weeks, the most significant change digestibility of crude protein for the reduction of lysine in fodder to 0.73%. It was lower than the control group counterparts to 2.46% (Р ˂ 0.05). Also, in the first 13 weeks of oviposition, the increase of lysine in chicken fodder to 0.81% observed increase digestibility of crude protein – at 1.08–2.14%, crude fat – at 0.82–2.70% (Р ˂ 0.05), and NFS – at 0.40–3.56%. In the second age period – 40–65 weeks significantly reduced crude protein digestibility in chickens that consumed the lowest amount of lysine – 0.71%. Factor protein digestibility in poultry this group was lower than control at 2.68% (Р ˂ 0.05). With the increase of lysine in the fodder in the last 25 weeks of oviposition, digestibility of crude protein has not changed, however, crude fat digestibility and NFS increased respectively by 0.64–1.70 and 1.72–2.00%. Digestibility of fat by changing lysine content in the fodder has not changed substantially. Reduction of lysine resulted in an increase in fodder nitrogen excretion of faeces at 7.02–11.00% (Р ˂ 0.05). Changing the content of lysine in the fodder chicken meat direction of productivity has not significantly affected the nitrogen retention in the body and the ratio of pent oxide in the body of the adopted feed.Експериментально визначено перетравність сирого протеїну, сирого жиру, сирої клітковини та БЕР, а також баланс азоту в організмі курей батьківського стада м’ясного напряму продуктивності. Встановлено, що у перший віковий період – 27–39 тижнів найбільш суттєво змінилась перетравність сирого протеїну, за зменшення вмісту лізину у комбікормі до 0,73%. Вона була нижчою, ніж у аналогів контрольної групи, на 2,46% (Р ˂ 0,05). Також у перші 13 тижнів яйцекладки, за збільшення вмісту лізину у комбікормі курей до 0,81%, спостерігалось підвищення перетравності сирого протеїну – на 1,08–2,14%, сирого жиру – на 0,82–2,70% (Р ˂ 0,05) та БЕР – на 0,40–3,56%. У другий віковий період – 40–65 тижнів, вірогідно зменшилась перетравність сирого протеїну у курей, що споживали найнижчу кількість лізину – 0,71%. Коефіцієнт перетравності протеїну у птахів цієї групи був нижчим за контроль на 2,68% (Р ˂ 0,05). За збільшення вмісту лізину в комбікормі у останні 25 тижнів яйцекладки, перетравність сирого протеїну майже не змінилась, проте перетравність сирого жиру та БЕР зросла, відповідно на 0,64–1,70 та 1,72–2,00%. Зміна вмісту лізину в комбікормі суттєво не вплинула на перетравність сирої клітковини. Зменшення вмісту лізину в комбікормі зумовило збільшення виділення азоту із послідом на 7,02–11,00% (Р ˂ 0,05). Зміна вмісту лізину в комбікормі курей м’ясного напряму продуктивності суттєво не вплинула на утримання азоту в організмі та на показник відношення відкладеного азоту в тілі до прийнятого з кормом

МЕТІОНІН: ЕФЕКТИВНИЙ РІВЕНЬ У КОМБІКОРМАХ ДЛЯ КУРЕЙ БАТЬКІВСЬКОГО СТАДА М’ЯСНОГО НАПРЯМУ ПРОДУКТИВНОСТІ

Experimentally determined performance breeder chickens cross «Cobb-500» at different levels of methionine in the feed. Found that the most effective levels of methionine for fodder for chicken breeder meat direction of productivity were: in the first 13 weeks of egg production – 0,41 % in the last 13 weeks – 0,40 %. Raising chickens methionine in the fodder from 0,35 to 0,37 % in the first phase and egg from 0,34 to 0,36 % in the second practically no effect on the productivity and contributed even a slight reduction. The increase of methionine in the fodder chickens from 0,35 to 0,39 and 0,41 % in the first phase and egg from 0,34 to 0,38 and 0,40 % in the second, resulting in an increase in productivity, including: gross collection of eggs – 1,1 – 3,8 % and the average egg laying hen – 1,6 – 2,1 %. Reduction of methionine in fodder to 0.33% in the first phase of egg and to 0,32 % in the second, were not significantly affected the productivity of poultry. Feed consumption per unit of production were the lowest for methionine content in fodder chickens – 0,39 and 0,41 % in the first phase of egg and 0,38 and 040% in the second. The cost of feed for 10 eggs in these levels were, respectively, 2,39 and 2,33 kg and was lower than in control counterparts by 0,8 – 3,3 %. Different levels of methionine in compound feed not significantly affected hatching eggs quality, but they were slightly higher than the levels of methionine in the feed first phase of egg 0,39 and 0,41 %, and 0,38 and 0,40 second.  Экспериментально определена продуктивность кур родительского стада кросса «Кобб-500» при разных уровнях метионина в комбикорме. Установлено, что наиболее эффективными уровнями метионина в комбикорме для кур родительского стада мясного направления продуктивности были: в первые 13 недель яйцекладки и в последние 25 недель – 0,40 %. Повышение уровня метионина в комбикорме кур от 0,35 до 0,37 % в первую фазу яйцекладки и от 0,34 до 0,36 % во вторую, практически не повлияло на показатели продуктивности и даже сопровождалось незначительным ее снижением. Увеличение содержания метионина в комбикорме кур от 0,35 до 0,39 и 0,41 % в первую фазу яйцекладки и от 0,34 до 0,38 и 0,40 % во вторую, сопровождалось увеличением продуктивности, в частности: валового сбора яиц – на 1,1–3,8 % и яйценоскости на среднюю несушку – на 1,6–2,1 %. Снижение содержания метионина в комбикорме до 0,33 % в первую фазу яйцекладки и до 0,32 % в вторую, существенно не повлияли на показатели продуктивности птицы. Затраты корма на единицу продукции были самыми низкими при содержании метионина в комбикорме кур на уровне – 0,39 и 0,41 % в первую фазу яйцекладки и 0,38 и 0,40 % во вторую. Затраты корма на 10 яиц при таких уровнях составляли, соответственно 2,39 и 2,33 кг и были меньше, чем у аналогов контроля на 0,8–3,3 %. Разные уровни метионина в комбикормах существенно не повлияли на инкубационные качества яиц, но они незначительно повысились при уровнях метионина в комбикорме первой фазы яйцекладки 0,39 и 0,41 % и 0,38 и 0,40 второй.Експериментально визначено продуктивність курей батьківського стада кросу «Кобб-500» за різних рівнів метіоніну у комбікормі. Встановлено, що найбільш ефективними рівнями метіоніну у комбікормі для курей батьківського стада м’ясного напряму продуктивності були: у перші 13 тижнів несучості – 0,41 %, у останні 25 тижнів – 0,40 %. Підвищення рівня метіоніну у комбікормі курей від 0,35 до 0,37 % у першу фазу несучості та від 0,34 до 0,36 % у другу, практично не вплинуло на показники продуктивності та сприяло навіть незначному її зниженню. Збільшення вмісту метіоніну у комбікормі курей від 0,35 до 0,39 та 0,41 % у першу фазу несучості та від 0,34 до 0,38 та 0,40 % у другу, зумовило збільшення продуктивності, зокрема: валового збору яєць – на 1,1–3,8 % та несучості на середню несучку – на 1,6–2,1 %. Зниження вмісту метіоніну у комбікормі до 0,33 % у першу фазу несучості та до 0,32 % у другу, суттєво не вплинули на показники продуктивності птиці. Витрати корму на одиницю продукції були найнижчими за вмісту метіоніну у комбікормі курей – 0,39 і 0,41 % у першу фазу несучості та 0,38 і 040 % у другу. Витрати корму на 10 яєць за таких рівнів становили, відповідно 2,39 і 2,33 кг та були нижчими ніж у аналогів контролю на 0,8–3,3 %. Різні рівні метіоніну у комбікормах суттєво не вплинули на інкубаційні якості яєць, проте вони були дещо вищими за рівнів метіоніну у комбікорму першої фази несучості 0,39 і 0,41 % та 0,38 і 0,40 другої. &nbsp