ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ IV КУРСУ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ

The aim of the work – to improve the organization of independent work of students of the medical faculty with the use of interactive methods of pedagogy.The main body. The article consists of the problem of independent students work organization in educational process taking into consideration modern technologies of studying. It is made in the aim of integration to European space. The own experience of practical lessons of the IV course medical students is also analyzed. It was performed due to the presence of scientific publications about results of implementation this form of education in universities of Ukraine.Within the framework of the traditional paradigm of training, there are well-developed structures for providing teaching activities, which are reduced mainly to lectures and seminars and practical classes in the lecture-discussion format. Adhering to the view that independent work is a kind of educational and cognitive activity of the student on the development of a professional educational program for the participation of the teacher in its planning and evaluation of the achievement of a particular result, it should be recognized that we can speak only of a certain degree of autonomy in the implementation of different types independent work.The main task of the teacher is not to present the finished knowledge, but to organize the training. The main purpose of the teacher in this model of training is to teach the student how to study.Conclusion. Intelligent pedagogical management, the use of various individual-oriented forms of studying allows achieving greater independence and puts the student in conditions in which he develops educational needs and, as a result, an attempt to gain professional knowledge and skills, resulting to become a professional in the future.Мета роботи – вдосконалення організації самостійної роботи студентів медичного факультету з використанням інтерактивних методів педагогіки.Основна частина. У статті, з метою інтеграції навчального процесу до Європейського простору, висвітлено питання організації самостійної роботи студентів в освітньому процесі з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання. Проаналізовано власний досвід проведення практичних занять для студентів ІV курсу медичного факультету на основі наявних у наукових публікаціях даних про результати впровадження даної форми навчання у вищих медичних навчальних закладах України.У рамках традиційної парадигми навчання наявні добре відпрацьовані структури забезпечення викладацької діяльності, що зводяться в основному до читання лекцій і проведення семінарських та практичних занять у лекційно-дискусійному форматі. Дотримуючись точки зору про те, що самостійна робота – це вид навчально-пізнавальної діяльності студента з освоєння професійної освітньої програми за партнерської участі викладача у її плануванні й оцінці досягнення конкретного результату, слід визнати, що можна говорити лише про певний ступінь самостійності при виконанні різних типів самостійних робіт.Основне завдання викладача зводиться не до викладу готових знань, а до організації навчання. Головна мета викладача в такій моделі навчання – навчити студента “як вчитися”.Висновок. Вміле педагогічне управління, використання різних індивідуально-орієнтованих форм навчання дозволяє досягти більшої самостійності і ставить студента у такі умови, в яких у нього з’являються освітні потреби і, як наслідок, намагання оволодіти професійними знаннями та вміннями, а в результаті у майбутньому стати професіоналом

ВПЛИВ ГІПОТИРЕОЗУ НА ДИНАМІКУ МЕТАБОЛІЧНОГО І ГОРМОНАЛЬНОГО СТАТУСУ В ЧОЛОВІКІВ

Violations in the endocrine system of men with hypothyroidism contribute to the development of hypogonadism and the weakening of fertility due to the apparent linkage of reproductive hormones and spermatogenesis. The aim of this study was to assess the hormonal status, metabolic and anthropometric indexes in men of active reproductive age with primary hypothyroidism. Material and Methods. A comparative analysis of hormonal, anthropometric and metabolic parameters in 60 men with hypothyroidism and 25 men without hypothyroidism (control group) was conducted. Results. It was found that for the group of men with hypothyroidism, in comparison with the control group, more common were increase in total cholesterol and low density lipoprotein, as well as a decrease in testosterone levels and an increase in follicle-stimulating hormone, while other reproductive hormones such as estradiol and luteinizing hormones were not changed. It is believed that in men suffering from hypothyroidism, lowering the testosterone level and increasing the follicle stimulating hormone is the primary index which indicates the development of functional hypogonadism, which ultimately leads to a decrease in libido, erectile dysfunction and subfertility. Conclusions. Men with hypothyroidism were shown to lower testosterone levels and increase the level of follicle stimulating hormone in the blood, which is 63 % higher than in the control group. In 97 % of men with hypothyroidism, there was an increase in blood levels of total cholesterol and cholesterol of low density lipoproteins.Нарушения в эндокринной системе мужчин с гипотиреозом способствуют развитию гипогонадизма и снижению фертильности в связи с очевидной связью репродуктивних гормонов и сперматогенеза. Цель исследования – оценка гормональных, метаболических и антропометрических показателей у мужчин репродуктивного возраста с первичным гипотиреозом. Материал и методы. Проведен сравнительный анализ гормональных, антропометрических и метаболических показателей 60 мужчин с гипотиреозом и 25 мужчин без гипотиреоза (контрольная группа). Результаты. Установлено, что группа мужчин с гипотиреозом, по сравнению с контрольной группой, характеризовалась повышенными уровнями общего холестерина и холестерина липопротеинов низкой плотности. В группе мужчин с гипотиреозом наблюдалось снижение уровня тестостерона и повышение уровня фолликулостимулирующего гормона (ФСГ) в крови, по сравнению с контролем, в то время как уровень других репродуктивных гормонов (эстрадиола, лютеинизирующего гормона) не менялся. Предполагается, что у мужчин с гипотиреозом сниженный уровень тестостерона и повышенный уровень ФСГ являются первыми индикатороми риска развития функционального гипогонадизма, что может приводить впоследствии к снижению либидо, эректильной дисфункции и субфертильности. Выводы. У мужчин с гипотиреозом обнаружено снижение содержания тестостерона и повышение уровня фолликулостимулирующего гормона в крови, что на 63 % больше, нежели у мужчин контрольной группы. У 97 % мужчин с гипотиреозом наблюдалось повышение в крови общего холестерина и липопротеидов низкой плотности.Порушення в ендокринній системі у чоловіків з гіпотиреозом сприяють розвитку гіпогонадизму і послабленню фертильності внаслідок очевидного зв’язку репродуктивних гормонів і сперматогенезу. Мета дослідження – оцінити гормональний статус, метаболічні й антропометричні показники у чоловіків активного репродуктивного віку з первинним гіпотиреозом. Матеріал і методи. Проведено порівняльний аналіз гормональних, антропометричних і метаболічних показників 60 чоловіків з гіпотиреозом і 25 чоловіків без гіпотиреозу (контрольна група). Результати. Встановлено, що для групи чоловіків з гіпотиреозом, порівняно з контрольною групою, характернішими були підвищення загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності, а також зниження рівня тестостерону та підвищення фолікулостимулювального гормону, тоді як рівень інших репродуктивних гормонів, таких як естрадіол та лютеїнізуючий гормон, не змінювався. Вважають, що у чоловіків, хворих на гіпотиреоз, зниження рівня тестостерону та підвищення фолікулостимулювального гормону є первинними індикаторами, які свідчать про розвиток функціонального гіпогонадизму, що призводить до зниження лібідо, еректильної дисфункції та субфертильності. Висновки. У чоловіків з гіпотиреозом виявлено зниження вмісту тестостерону і підвищення рівня фолікулостимулювального гормону в крові на 63 %, порівняно з контрольною групою. У 97 % чоловіків з гіпотиреозом спостерігали підвищення в крові вмісту загального холестерину і холестерину ліпопротеїнів низької щільності

ДЕЯКІ АСПЕКТИ МОДИФІКАЦІЇ СПОСОБУ ЖИТТЯ НА ОСНОВІ ДІЄТИЧНИХ ПІДХОДІВ ПРИ КАРДІОРЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА ІХС ТА ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЙ НА СЕРЦІ

At present, rehab programs are being developed around the world, there is a tendency towards their individualization and inclusion of new methods, expansion of impressions for their appointment. This allows for a wider and more efficient use of rehab medicine. Having studied the types of intermittent fasting, we have applied a simple and safe scheme of food for patients with coronary artery disease using the method of limiting "eating window". The aim of the work – to increase the efficiency of cardiac rehabilitation of patients with coronary heart disease and after heart surgery by using the method of restricting the "eating window", to substantiate the expediency of its application. Material and Methods. 54 patients with coronary heart disease and after cardiac surgery aged 42 to 71 years were studied. In 78.3 % of patients the disease was combined with concomitant illnesses (alimentary obesity compensated by type II diabetes, etc.). All patients received standard medical treatment according to the diagnosis, according to clinical recommendations. Clinical efficacy of this type of rehabilitation and pharmacological agents was evaluated taking into account the frequency and intensity of angina attacks, heart rate, blood pressure, ECG data at rest and in conditions of dynamic loading. When carrying out a load test, the value of the threshold dynamic load was taken into account, a double product was calculated. In dynamics (in the beginning and after 6–12 months of observation) biochemical methods of lipid metabolism, an atherogenicity coefficient were studied. Results. It was established that in applying a long period of restriction of the "eating window” (6–12 months) during cardiac rehabilitation of patients there is a positive dynamics of hemodynamic parameters, increased tolerance to physical activity, normalization of parameters of the lipid profile of the blood. Conclusion. The expediency of using this method in the complex of prophylactic, medical and rehabilitation measures in patients with coronary heart disease and postoperative operations on the heart is substantiated.В настоящее время во всем мире происходит развитие реабилитационных программ, отмечается тенденция к их индивидуализации, включение новых методов, расширение показаний для их назначения. Это позволяет шире и эффективнее применять возможности восстановительной медицины. Изучив типы интервального голодания мы применили простую и безопасную схему питания больных с ишемической болезнью сердца (ИБС) с применением метода ограничения «окна питания». Цель работы – повысить эффективность кардиореабилитации больных ИБС и после операций на сердце путем использования метода ограничения «окна питания», обосновать целесообразность его применения. Материал и методы. Обследовано 54 больных ИБС и после операций на сердце в возрасте от 42 до 71 года. У 78,3 % пациентов заболевание сочеталось с сопутствующими болезнями (гипертоническая болезнь, алиментарное ожирение, компенсированный сахарный диабет II типа и др.). Все пациенты получали стандартное медикаментозное лечение согласно диагнозу, в соответствии с клиническими рекомендациями. Клиническую эффективность данного вида реабилитации и фармакологических препаратов оценивали с учетом частоты и интенсивности приступов стенокардии, ЧСС, АД, данных ЭКГ в покое и в условиях динамической нагрузки. При проведении нагрузочного теста учитывали величину пороговой динамической нагрузки, рассчитывали двойное произведение. В динамике (в начале и через 6–12 месяцев наблюдения) исследовали биохимическими методами показатели липидного обмена, коэффициент атерогенности. Результаты. Установлено, что при применении длительного периода ограничения «окна питания» (6–12 месяцев) при кардиореабилитации больных наблюдаются положительная динамика гемодинамических показателей, повышение толерантности к физическим нагрузкам, нормализация параметров липидного профиля крови. Вывод. Обоснована целесообразность применения данного метода в комплексе профилактических, лечебных и реабилитационных мероприятий у больных ИБС и после перенесенных операций на сердце.На сьогодні в усьому світі розвиваються реабілітаційні програми, відзначається тенденція до їх індивідуалізації, включення нових методів, розширення показань для їх призначення. Це дозволяє ширше і ефективніше застосовувати можливості відновної медицини. Вивчивши типи інтервального голодування ми застосували просту і безпечну схему харчування хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з застосуванням методу обмеження «вікна харчування». Мета роботи – підвищити ефективність кардіореабілітації хворих на ІХС та після операцій на серці шляхом використання методу обмеження «вікна харчування», обґрунтувати доцільність його застосування. Матеріал і методи. Обстежено 54 хворих на ІХС та після операцій на серці віком від 42 до 71 року. У 78,3 % пацієнтів захворювання поєднувалось з супутніми хворобами (гіпертонічна хвороба, аліментарне ожиріння, компенсований цукровий діабет ІІ типу тощо). Усі пацієнти отримували стандартне медикаментозне лікування відповідно до діагнозу, згідно з останніми клінічними рекомендаціями. Клінічну ефективність даного виду реабілітації та фармакологічних засобів оцінювали з урахуванням частоти та інтенсивності нападів стенокардії, ЧСС, АТ, даних ЕКГ у спокої і в умовах динамічного навантаження. При проведенні навантажувального тесту враховували величину порогового динамічного навантаження, розраховували подвійний добуток. У динаміці (на початку та через 6–12 місяців спостереження) досліджували біохімічними методами показники ліпідного обміну, коефіцієнт атерогенності. Результати. При застосуванні тривалого періоду обмеження «вікна харчування» (6–12 місяців) при кардіо­реабілітації хворих спостерігають позитивну динаміку гемодинамічних показників, підвищення толерантності до фізичних навантажень, нормалізацію параметрів ліпідного профілю крові. Висновок. Обґрунтована доцільність застосування даного методу в комплексі профілактичних, лікувальних та реабілітаційних заходів у хворих на ІХС та після перенесених операцій на серці