Growth and morphological characteristics of some pyrophilous discomycetes in culture

Three pyrophilous discomycetes species (Anthracobia maurilabra (Cooke) Boud., Pyronema domesticum (Sowerby) Sacc. and Tricharina praecox (P. Karst.) Dennis) have been cultivated and studied in vitro. Cultures were obtained from fresh apothecia сollected in the Holosiivskyi National Nature Park (Kyiv, Ukraine). The culture growth and morphological characteristics of the studied fungi on different media (beer wort agar, Czapek Dox agar, potato-dextrose agar) were analyzed. All investigated species can quite easily grow under laboratory conditions on different tested nutrient media. Potato-dextrose agar was the most suitable medium for the enhancement of radial growth and the best expresses all the phenotypes of the colony of studied fungi. Macro- and micromorphological descriptions of all fungal colonies and illustrations are provided. The micromorphological analysis showed that common to the mycelium of all studied species of fungi was the presence of numerous drops of oil in the hyphae, anastomoses like T. praecox, а net- like structure of A. maurilabra similar to nematode capture hook. Beside this, A. maurilabra and P. domesticum formed the sexual stage under experimental conditions. Forming fruiting bodies of A. maurilabra in culture has not been reported before. Moreover, P. domesticum was found to form abundant dark brown sclerotia on potato-dextrose agar and Czapek Dox agar. Possible pigment composition in the P. domesticum sclerotia is discussed based on the Raman spectroscopy study, performed on this genus for the first time. The established cultural characteristics can be useful for taxonomic identification of fungal species and for pure quality control of mycelial cultures during their introduction, preservation and future potential applications in biotechnological areas

Antioxidant and antimicrobial potentials of mycelial extracts of Hohenbuehelia myxotricha grown in different liquid culture media

In addition to their nutritional properties, mushrooms have emerged as a health supplement because of their medicinal potential. Many studies have shown that mushrooms exhibit important biological activities. Here, the antioxidant and antimicrobial activities of Hohenbuehelia myxotricha (Lév.) Singer mycelia cultivated on Sabouraud dextrose broth (SDB) and glucose peptone yeast (GPY) medium were studied. The total antioxidant status (TAS), total oxidant status (TOS), and oxidative stress index (OSI) of ethanolic extracts of mycelia were measured using Rel Assay kits. The antioxidant and oxidant potentials of H. myxotricha mycelial extracts were determined for the first time in the present study. The highest TAS, TOS, and OSI values of H. myxotricha were 5.416 ± 0.150 mmol/l, 1.320 ± 0.156 μmol/l, and 0.024 ± 0.003, respectively. Ethanolic mycelial extracts of H. myxotricha showed antimicrobial activities at concentrations from 25 to 200 μg/ml against all the studied bacteria (Acinetobacter baumannii, Enterococcus faecalis, Escherichia coli, Staphylococcus aureus, methicillin-resistant S. aureus, and Pseudomonas aeruginosa ) and fungi (Candida albicans, C. glabrata, and Issatchenkia orientalis ) tested by the agar dilution method. The antifungal activity of the extract was more significant than its antibacterial activity. The antioxidant, oxidant, and antimicrobial potentials of H. myxotricha mycelia varied depending on the culture media used. GPY medium was more suitable for the synthesis of antibiotic compounds against E. coli, while SDB medium was more appropriate for producing metabolites with antioxidant and antifungal properties. Based on the results, ethanolic extract of H. myxotricha mycelia showed a significant pharmacological potential and could be used as a natural antioxidative and antimicrobial source for health benefit

Антибактериальные свойства некоторых макромицетов

Проблематика. Постійне виникнення мультирезистентних до існуючих ліків форм збудників та їх нових видів, а також часта поява побічних ефектів від цих ліків спричиняють необхідність пошуку нових антибіотичних сполук, особливо антибіотиків природного походження (з рослин, грибів, мохів). Гриби є перспективним об’єктом досліджень завдяки продукуванню різноманітних біологічно активних речовин. Мета дослідження. Метою роботи є аналіз результатів досліджень антибактеріальних властивостей різних представників макроміцетів і визначення перспектив їх практичного застосування. Методика реалізації. Аналіз і узагальнення інформації щодо об’єктів і методик дослідження антибактеріальної активності макроміцетів. Результати дослідження. Серед макроміцетів значна увага приділена базидіоміцетам, особливо видам родів Agaricus, Ganoderma, Lentinus, Phellinus, Pleurotus, Polyporus, Trametes. На практиці використовують як плодові тіла, біомасу і культуральну рідину макроміцетів, так і виділені з них антибіотичні речовини. Зважаючи на це, перевага надається їстівним видам грибів (Agaricus sp., Pleurotus sp. і Lentinus sp.). Висновки. З урахуванням диверсифікованості досліджень, пов’язаних із пошуком антибактеріальних властивостей грибів, отримані дані щодо антибіотичної активності дещо складно піддаються узагальненню. Вивчення антибактеріальної активності, механізмів дії є особливо актуальним і перспективним напрямом досліджень антибактеріальних сполук, виявлених у макроміцетах, для подальшого впровадження антибактеріальних препаратів та/чи компонентів на основі культуральної рідини, міцелію і плодових тіл грибів.Background. The constant emergence of pathogen forms and their new species multi-resistant to existing drugs, and the frequent occurrence of side effects of these drugs cause need to find new antibiotic compounds, especially anti­biotics of natural origin (from plants, fungi, mosses). Fungi are promising object of research because of pro­duction of various biologically active substances. Objective. The aim of the paper is to analyze the results of research of antibacterial properties of various macromycetes representatives and determine prospects of their practical application. Methods. The analysis and generalisation of information about objects and methods of macromycetes antibacterial activity research. Results. Much attention is paid to Basidiomycetes among macromycetes, especially species of the genus Agaricus, Ganoderma, Lentinus, Phellinus, Pleurotus, Polyporus, Trametes. In practice macromycetes are used both as fruiting bodies, biomass and culture liquid and as isolated antibiotic substances. Therefore, edible species of fungi are preferred (Agaricus sp., Pleurotus sp. and Lentinus sp.). Conclusions. Considering the diversification of investigations dedicated to the search for antibacterial properties of fungi, obtained data on antibiotic activity are quite hard to generalize. Studying of antibacterial activity, action mechanisms is especially important and promising research direction of antibacterial compounds found in macromycetes for further implementation of antibiotics and/or components based on culture liquid, mycelium and fruiting bodies of fungi.Проблематика. Постоянное возникновение мультирезистентных к существующим лекарствам форм возбудителей и их новых видов, а также частое появление побочных эффектов от этих лекарств влекут за собой необходимость поиска новых антибиотических соединений, особенно антибиотиков природного происхождения (из растений, грибов, мхов). Грибы являются перс­пективным объектом исследований благодаря продуцированию разнообразных биологически активных веществ. Цель исследования. Целью работы является анализ результатов исследований антибактериальных свойств различных представителей макромицетов и определение перспектив их практического применения. Методика реализации. Анализ и обобщение информации касательно объектов и методик исследования антибактериальной активности макромицетов. Результаты исследования. Среди макромицетов значительное внимание уделено базидиомицетам, особенно видам родов Agaricus, Ganoderma, Lentinus, Phellinus, Pleurotus, Polyporus, Trametes. На практике применяют как плодовые тела, биомассу и культуральную жидкость макромицетов, так и выделенные из них антибиотические вещества. Ввиду этого предпочтение отдается съедобным видам грибов (Agaricus sp., Pleurotus sp. и Lentinus sp.). Выводы. С учетом диверсифицированности исследований, связанных с поиском антибактериальных свойств грибов, полученные данные касаемо антибиотической активности несколько сложно поддаются обобщению. Изучение антибактериаль­ной активности, механизмов действия является особенно актуальным и перспективным направлением исследований антибактериальных соединений, обнаруженных в макромицетах, для дальнейшего внедрения антибактериальных препаратов и/или компонентов на основе культуральной жидкости, мицелия и плодовых тел грибов

Recent progress in research on the pharmacological potential of mushrooms and prospects for their clinical application

International audienceFungi are considered one of the most diverse, ecologically significant, and economically important organisms on Earth. The edible and medicinal mushrooms have long been known by humans and were used by ancient civilizations not only as valuable food but also as medicines. Mushrooms are producers of high- and low-molecular-weight bioactive compounds (alkaloids, lectins, lipids, peptidoglycans, phenolics, polyketides, polysaccharides, proteins, polysaccharide-protein/peptides, ribosomal and non-ribosomal peptides, steroids, terpenoids, etc.) possessing more than 130 different therapeutic effects (analgesic, antibacterial, antifungal, anti-inflammatory, antioxidant, antiplatelet, antiviral, cytotoxic, hepatoprotective, hypocholesterolemic, hypoglycemic, hypotensive, immunomodulatory, immunosuppressive, mitogenic/regenerative, etc.). The early record of Materia Medica shows evidence of using mushrooms for treatment of different diseases. Mushrooms were widely used in the traditional medicine of many countries around the world and became great resources for modern clinical and pharmacological research. However, the medicinal and biotechnological potential of mushrooms has not been fully investigated. This review discusses recent advances in research on the pharmacological potential of mushrooms and perspectives for their clinical application