Modeling of the organization of interaction of participants of the management process of cluster cooperation development

Глобалізація призвела до зміни ролі кластерного співробітництва в економічному розвитку. Вплив глобалізації на регіональний розвиток кластерного співробітництва насамперед виявляє себе в тому, що вона надає регіональним кластерам новий статус суб'єктів світогосподарської системи і світових конкурентних процесів. В умовах глобалізації відбувається поглиблення розриву в рівнях економічного розвитку регіональних кластерів та зростання соціальної вразливості населення. Поняття регіонального кластерного співробітництва охоплює як безліч якісних факторів і умов (мережі неформального знання, довіру, імідж), так і кількісну оцінку атрибутів і процесів (наприклад, торгівлі між фірмами, ставки патентування, пропозиції праці, вартості використовуваних ресурсів). Регіональне кластерне співробітництво складається як з взаємодії окремих суб'єктів регіону, соціальних, економічних, інституційних і громадських атрибутів самого регіону. При цьому створюється ефект впливу сукупності факторів, підвищується конкурентоспроможність регіону, створюються і (або) використовуються інновації. Мета дослідження – обґрунтувати систему критеріїв для класифікації форм просторово-локалізованих систем кластерного співробітництва, виявити порівняльні характеристики моделей кластерної політики. Методологія дослідження базується на фундаментальних положеннях ряду наукових напрямків – теорії національної та регіональної конкурентоспроможності, кластерної економічної теорії, концепції регіональних архетипів, теорій просторової близькості, загальної теорії систем. Виявлено особливості кластеризації української економіки, основними з яких визначені: формування кластерів «знизу-вгору», різночитання в тлумаченні поняття «кластерна політика», відсутність зацікавленості членів кластера у взаємодії. Аналіз кластерної політики в регіонах ЄС та України дозволив виділити кілька типів кластерної політики в залежності від різних класифікаційних ознак. Залежно від етапу розвитку кластера, виділені особливості кластерної політики і запропоновано ефективну систему кластерного співробітництва для Дніпропетровського регіону.Globalization has led to a change in the role of cluster cooperation in economic development. The impact of globalization on regional development of cluster cooperation primarily manifests itself in the fact that it gives regional clusters a new status of subjects of the world economic system and world competitive processes. In the context of globalization, there is a deepening gap in the levels of economic development of regional clusters and an increase in the social vulnerability of the population. The concept of regional cluster cooperation covers both a variety of qualitative factors and conditions (informal knowledge networks, trust, image), and a quantitative assessment of attributes and processes (for example, interfirm trade, patenting rates, labor supply, cost of resources used). Regional cluster cooperation consists of the interaction of individual subjects of the region, the social, economic, institutional and social attributes of the region itself. This creates the effect of a combination of factors, increases the competitiveness of the region, creates and (or) uses innovations. The purpose of the study is to substantiate a system of criteria for classifying the forms of spatially localized systems of cluster cooperation, to identify the comparative characteristics of cluster policy models. The research methodology is based on the fundamental principles of a number of scientific fields – the theory of national and regional competitiveness, cluster economic theory, the concept of regional archetypes, theories of spatial proximity, the general theory of systems. The features of the clustering of the Ukrainian economy are identified, the main ones are identified: the formation of bottom-up clusters, discrepancies in the interpretation of the concept of cluster policy, the lack of interest of the cluster members in the interaction. Analysis of cluster policy in the regions of the EU and Ukraine allowed us to distinguish several types of cluster policy depending on various classification criteria. Depending on the stage of cluster development, the features of cluster policy are highlighted and an effective system of cluster cooperation for the Dnipropetrovsk region is proposed

The use of business models in social entrepreneurship

Явище соціального підприємництва як елемент ринкового суспільства виступає в якості однієї із значущих складових сучасної економіки. Спроба вирішити соціально значущі проблеми на основі підприємництва демонструє, що таке рішення може виявитися ефективніше, ніж використання шаблонних механізмів держави або громадських організацій. Соціальне підприємництво спрямовано на вирішення соціальних проблем «підприємницькими» засобами, пом'якшення соціальної напруженості, ініціює розмивання міжсекторальних кордонів, орієнтоване на задоволення потреб населення і, як наслідок, здатне взяти на себе деякі функції держави, регулярно контактуючи з ним. Передбачається, що синергетичне поєднання трьох головних складових соціального підприємництва: підприємницька діяльність, громадська участь, солідарність, дозволять по-новому вирішити актуальні соціально-демографічні та соціально-психологічні проблеми; знизити або запобігти соціокультурних та екзистенційних ризиків соціального підприємництва в українському контексті. Мета даного дослідження – обґрунтувати найбільш доцільну модель соціального підприємництва в українському контексті і визначити специфіку її використання. Методи дослідження: метод таксономії – для проведення аналізу основних етапів еволюції та класифікацій бізнес-моделей; метод кластерного та факторного аналізу – для уточненням основних компонентів і інструментів бізнес-моделі соціального підприємництва; моделювання майбутнього на основі побудови сценаріїв – для прогнозування ймовірних соціокультурних та екзистенційних ризиків соціального підприємництва. Визначено ознаки соціального підприємництва, його місце і роль в суспільно-економічній системі; джерела і мотиви виникнення соціального підприємництва; специфіку формування бізнес-моделей в соціальному підприємництві; обґрунтовані ознаки і критерії для розробки типології бізнес-моделей в соціальному підприємництві; розкрито інституційні особливості формування різних типів бізнес-моделей в соціальному підприємництві. Проведене дослідження концептуальних аспектів соціального підприємництва дозволило з’ясувати теоретичне розуміння особливостей функціонування і розвитку суб'єктів соціального підприємництва та виявити специфіку формування різних типів бізнес-моделей в соціальному підприємництві. Використання найбільш оптимальної моделі допоможе підвищити ефективність управління соціально-підприємницькими фірмами, що, в свою чергу, сприятиме підвищенню сумарного соціального ефекту через тиражування та розповсюдження успішних, стійких бізнес-моделей.The phenomenon of social entrepreneurship as an element of market society acts as one of the most significant components of a modern economy. The attempt to solve socially significant problems on the basis of entrepreneurship demonstrates that such a decision may be more effective than the use of stamped mechanisms of the state or public organizations. Social entrepreneurship is aimed at solving social problems by «entrepreneurial» methods, extenuating social tensions, initiating the blurring of intersectoral borders, aimed at satisfying the needs of the population and, as a result, capable of assuming certain functions of the state, regularly communicating with it. It is assumed that the scientific combination of the three main components of social entrepreneurship: entrepreneur activity, public participation and solidarity will allow a new way to solve the actual sociodemographic and socio-psychological problems; to reduce or prevent socio-cultural and existential risks of social entrepreneurship in the Ukrainian context. The aim of this research is to explain the most expedient model of social entrepreneurship in the Ukrainian context and the determination of the specifics of its use. Methods of investigation: the method of taxonomy – for the analysis of the main stage of evolution and classifications of business models; the method of cluster and factor analysis – to clarify the main components and tools of the business model of social entrepreneurship; modeling the future based on scenario building – to predict the likely socio-cultural and existential risks of social entrepreneurship. Features of social entrepreneurship, its place and role in the social-economic system; sources and motives of the emergence of social entrepreneurship; the specificity of the formation of business models in social entrepreneurship; substantiated signs and criteria for the development of the typology of business models in social entrepreneurship; the institutional features of forming different types of business models in social entrepreneurship are revealed. The taken research on the conceptual aspects of social entrepreneurship has made it possible to find out the theoretical understanding of the peculiarities of the functioning and development of social entrepreneurship subjects and to identify the specifics of the formation of various types of business models in social entrepreneurship. Using the most optimal model will help to improve the efficiency of management of social entrepreneurship firms, which in turn will contribute to the increase of the overall social impact through replication and dissemination of successful, sustainable business models

Використання маркетингу ціноутворення в виставкової діяльності

Використання методичного інструментарію ціноутворення в маркетингу виставкової діяльності фірмами-організаторами експозаходів дозволяє посилити їх конкурентних позицій на внутрішньому і зовнішньому ринках виставкових послуг, поліпшити фінансові результати їх діяльності. При вдосконаленні методичного інструментарію ціноутворення в маркетингу виставкової діяльності доцільно використовувати поняття гранично, яка перешкоджає формуванню попиту, ціни, яка названа автором "ціна альтернативи". Мета статті запропонувати методичний інструментарій маркетингового ціноутворення в сфері експобізнеса і обґрунтувати економіко-математичну модель оптимальної ринкової ціни виставкової площі. Методи дослідження: методи спостереження і збору фактів, статистичний, контент-аналізу, порівняльного і функціонального аналізу, системного підходу, заснованого на моделюванні економічної дійсності, табличний, графічний, специфічні методи маркетингових досліджень: польові (опитування організаторів виставок, учасників експозаходів) і кабінетні. Розроблено чотирьохрівнева маркетингова модель виставкової послуги як сукупність взаємопов'язаних між собою різних атрибутів і вигід, що виражають корисність даної експопослуги для учасників виставкового заходу. Використання розробленої моделі дозволяє організаторам виставок найкращим чином формувати маркетингові відносини з усіма учасниками ринку, здійснювати позиціювання компанії з урахуванням очікувань споживачів, а експонентам – диференціювати постачальників експопослуг з урахуванням їх якісних характеристик. Використання "ціни альтернативи" дозволяє для фірми-організатора експозаходів отримати науково обґрунтований інструментарій виставкового ціноутворення, розроблений на основі застосування бенчмаркінгу і містить економіко-математичну модель оптимальної ринкової ціни, що враховує інтереси клієнта і організатора експозаходів і сприяє розвитку взаємодії між ними.The use of methodical tools of pricing in the marketing of exhibition activity by the companiesorganizers of exhibition events allows to strengthen their competitive positions in the internal and external markets of exhibition services, to improve the financial results of their activities. When improving the methodological tools of pricing in the marketing of exhibition activities, it is advisable to use the concept of extremely high, preventing the formation of demand, the price, which the author called the "price of alternative". The purpose of this article is to offer methodological tools of marketing pricing in the field of expo business and to substantiate the economic and mathematical model of the optimal market price of the exhibition area. The methodology of the study: methods of observation and collection of facts, statistical, content analysis, comparative and functional analysis, system approach based on modeling of economic reality, tabular, graphic, specific methods of marketing research: field (surveys of exhibition organizers, participants of expositions) and desk research. The four-level marketing model of the exhibition service as a set of various interrelated attributes and benefits expressing the usefulness of the considered expo service for the participants of the exhibition event was developed. The use of the developed model allows exhibition organizers to form marketing relations with all market participants in the best possible way, to position the company taking into account consumers' expectations, and to differentiate expo-services suppliers taking into account their quality characteristics. The use of the "price of alternative" allows the company organizer of the exhibition events to get scientifically grounded toolkit of exhibition pricing, developed on the basis of benchmarking and containing economic and mathematical model of the optimal market price, which takes into account the interests of the client and the organizer of the exhibition events and promotes the development of interaction between them

Investment climate and methods of its evaluation

Creating a favorable investment climate in Ukraine is one of the most important conditions for attracting investment. Investments play a central role in the country's economic development and determine the overall growth of its economy. The effectiveness of investment policy depends on the state of production, the level of technical equipment of enterprises, the possibility of structural adjustment of the economy, the solution of social and environmental problems. Investments are a powerful incentive to re-equip and modernize the technical base of the enterprise, increase the volume of production, improve product quality and increase the competitiveness of the company in the market, which leads to increased economic benefits. The aim – justify the priorities of Ukraine's investment policy regarding the enhancement of foreign investment and increase of its efficiency. It thus becomes clear that an effective investment policy cannot be without a stable development of the country's economy as a whole. We get a closed circle of interconnected processes: investments contribute to the country's economic development, and the country's stable economic development provides an inflow of investment resources. The fundamental role in breaking these interdependencies belongs to the state, which should create the prerequisites for intensifying the attraction of investments to the country for the rather unfavorable overall economic development of the country and assure investors the expediency and utility of investing. The most important tasks for improvement of the investment climate in Ukraine in the short-term perspective are the following: preparation of the necessary legal and organizational framework for increasing the capacity of the mechanisms for ensuring the investment climate; formation of the basis for maintaining and increasing the competitiveness of the domestic economy; creating conditions for the interest of national investors to invest and use profits domestically without exporting them abroad

Evaluating the effectiveness of the use of integrated organizational structures of exhibition marketing as a factor of hotel and restaurant business development

Participation in exhibitions allows new commercial hotel and restaurant business, which trying to gain market position, to express themselves and define their market segment. At the same time the exhibition inform consumers about the appearance on the market of new products and services. To ensure the current level of marketing communications of exhibition activities it is necessary to form the system of exhibition services using integrated organizational structures of exhibition marketing, development of an integrated information management, standardization and certification of exhibition participants. Improve the theoretical and methodological basis of formation and development of integrated organizational structure as a set of subsystems and components for exhibition, hotel and restaurant business. Systematic approach was used to study the concept of an integrated exhibition marketing, aggregation purposes of exhibition activities and development of hotel and restaurant business; expert evaluation to determine the influence of factors to determine the effectiveness of exhibitions; factor analysis - to build models of exhibition efficiency for the hotel and restaurant business; cluster analysis - to analyze and develop a "Exhibiting profile results" as a graphical representation of successful and unsuccessful of exhibition held. Proposed improvement of the system of organizational and economic mechanism of exhibition activities as of integrated exhibition marketing organizational structures; ranged factors that affect the reception of both direct and indirect effect of exhibitions; model of effectiveness of exhibitions for hotel and restaurant business is proposed; built profiles of results of exhibition activity. The proposed approach to building organizational and economic mechanism of exhibition activities as organizational structures of integrated exhibition marketing, which increases the efficiency of the exhibition for the hotel and restaurant business

Integration of internally displaced persons in the society

Визначено сутність, проблеми та інститути адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб у сучасній Україні. Доведено, що переважна частина проблем, з якими стикається ВПО в процесі адаптації, залишається невирішеною. Серед основних проблем інтеграції ВПО у соціум є: проблема житла, працевлаштування, фінансове становище, розірвання родинних зв’язків, проблема адаптації. Проаналізовано становище та проблеми внутрішньо переміщених осіб, складений соціально-демографічний портрет внутрішньо переміщених осіб в Україні, виділено ключові проблеми ВПО. За результатами опитування, вимушені переселенці підтримують найбільш тісні зв’язки з благодійними організаціями та державними соціальними службами (69% та 44% респондентів відповідно). Проблема працевлаштування – це проблема виживання ВПО в нових умовах, адже державна підтримка не здатна покрити навіть витрати на житло. На оренду житла та комунальні послуги витрачається майже весь прибуток ВПО. Серед проблем нематеріального характеру найбільше переселенців турбують відсутність миру в Україні (84% опитаних) та неможливість бути разом із сім’єю (42%), що є важливими для процесу адаптації. Систематизуючи результати досліджень, пропонуються такі рекомендації: основні проблеми, які ВПО не в змозі подолати самотужки, – це житло та робота, тому на це повинна в першу чергу бути направлена державна підтримка. Необхідно створити умови саме для роботодавців, які беруть на роботу переселенців. Це підніме рівень конкурентоспроможності ВПО на ринку праці та зробить їх адаптацію значно легшою. Оскільки бойові дії, а також процес переселення є травматичним для людини, вимушені переселенці потребують психологічної допомоги. Для включення ВПО в місцеві громади потрібно залучати їх до суспільних подій. За результатами дослідження зроблено висновок про те, що внутрішньо переміщені особи – це потенціал, який дасть змогу процвітати Україні, мирно та злагоджено проживати на єдиній території, задля світлого майбутнього нашої держави. Розглянуто стратегії і механізми адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб до нового соціокультурного середовища, визначено роль держави, волонтерів та міжнародних організацій у сприянні адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб.Определена сущность, проблемы и институты адаптации и интеграции внутренне перемещенных лиц в современной Украине. Доказано, что большая часть проблем, с которыми сталкивается ВПО в процессе адаптации, остается нерешенной. Среди ключевых проблем интеграции ВПО в социум: проблема жилья, трудоустройства, финансовое положение, расторжение семейных связей, проблема адаптации. Проанализированы положение и проблемы внутренне перемещенных лиц, составлен социально-демографический портрет внутренне перемещенных лиц в Украине, выделены основные проблемы ВПО. По результатам опроса, вынужденные переселенцы поддерживают наиболее тесные связи с благотворительными организациями и государственными социальными службами (соответственно 69% и 44% респондентов). По результатам исследования сделан вывод о том, что проблема трудоустройства – это проблема выживания ВПО в новых условиях, ведь государственная поддержка не способна покрыть даже расходы на жилье. На аренду жилья и коммунальные услуги тратится почти вся прибыль ВПО. Среди проблем нематериального характера больше всего переселенцев беспокоят отсутствие мира в Украине (84% опрошенных) и невозможность быть вместе с семьей (42%), которые являются важными для процесса адаптации. Систематизируя результаты исследований, предложены следующие рекомендации: основные проблемы, которые ВПО не в состоянии преодолеть самостоятельно, – жилье и работа, поэтому на это должна в первую очередь быть направлена государственная поддержка. Необходимо создать условия именно для работодателей, принимающих на работу переселенцев. Это поднимет уровень конкурентоспособности ВПО на рынке труда и значительно облегчит их адаптацию. Поскольку боевые действия, а также процесс переселения являются травматичными для человека, вынужденные переселенцы нуждаются в психологической помощи. Для включения ВПО в местные общины нужно привлекать их к общественным событиям. По результатам исследования сделан вывод о том, что внутренне перемещенные лица – это потенциал, который позволит процветать Украине, мирно и слаженно проживать на единой территории, для светлого будущего нашего государства. Рассмотрены стратегии и механизмы адаптации и интеграции внутренне перемещенных лиц в новую социокультурную среду, определена роль государства, волонтеров и международных организаций в содействии адаптации и интеграции внутренне перемещенных лиц.The paper seeks to provide insights to the nature and problematic issues as well as to specify the institutes for adaptation and integration of internally displaced persons in modern Ukraine. Yet, a vast range of problems faced by IDPS in the process of their adaptation remains unresolved so far. Among the major challenges of IDP social integration are as follows: housing and employment problems, financial hardship, dissolution of family ties, the problem of adaptation, etc. The situation and problems of internally displaced persons have been analyzed along with providing a socio-demographic portrait of IDP in Ukraine, the key challenges for IDPS have been revealed. According to the survey, forced migrants maintain close relationships with charity organizations and government social services (respectively 69% and 44% of respondents, respectively). The problem of employment is the survival issue for IDPS in modern realia, since the government support fails to cover even the accommodation costs. Housing rent and utilities expenditures account for almost the entire income of IDPS. Apart from financial problems, a great number of IDPS worry about the ongoing war in Ukraine and strive for peace (84% of respondents) as well as the failure to be with their families (42% of respondents), which are important for the process of adaptation. The research findings offer the following recommendations to be undertaken: the government support must primarily be targeted to resolve the major problems that IDPS cannot overcome on their own, i. e. finding a place to live and employment. It is critical to create favourable environment and incentives for those employers who employ migrants. This will raise the level of IDPs competitiveness in the labour market, thus making their adaptation much easier. Since people have undergone through extremely traumatic experiences due to military actions and the process of resettlement, forced migrants need psychological assistance. Local communities should engage IDPS into social events to foster their integration. In conclusion, it is argued that internally displaced persons are a potential that will allow Ukraine to flourish, live in peace and consent in a single territory, for the sake of a bright future of the nation. The strategies and mechanisms for internally displaced persons adaptation and integration into the new social and cultural environment have been explored; the role of the government, volunteers and international organizations in promoting the adaptation and integration of internally displaced persons has been specified

Визначення відповідності прототипу Хакатон-екосистеми трансферу технологій у закладі вищої освіти потребам стейкхолдерів

Розвиток інноваційної екосистеми є одним з основних векторів розвитку української економіки. Одним з основних елементів такої політики виступають заклади вищої освіти. Ефективним переходом до проектного підходу управління трансфером технологій є організаційний підхід. Використання організаційного підходу передбачає створення нової організаційної структури у закладі вищої освіти. Такою структурою може бути створення організаційного підрозділу – Хакатон-екосистеми трансферу технологій, основним завданням якого буде управління проектами трансферу технологій. У дослідженні були використані методи експертної оцінки та анкетування стейкхолдерів з використанням закритих і відкритих питань; сітки зворотного зв'язку – для діагностики результативності створеного прототипу Хакатон-екосистеми; діаграми Парето – для аналізу інформації шляхом визначення сумарної оцінки результатів анкетування; А / В тестування – для вибору між існуючою версією сайту і створеним прототипом; юзабіліті тестування – для встановлення ступеня зручності і інтуїтивної зрозумілості інтерфейсу прототипу. Запропоновано метод створення Хакатон-екосистеми трансферу технологій у закладі вищої освіти з елементами дизайн-мислення. Робота нового структурного підрозділу дозволяє визначити потреби, зацікавленість, переваги та пріоритети стейкхолдерів університету. Такими стейклхолдерамі є співробітники вузу, представники бізнесу, держави. Інструменти дизайн-мислення (спостереження, опитування, генерація і відбір ідей, створення прототипу) стейкхолдерів дозволяє побудувати оптимальний прототип Хакатон-екосистеми трансферу технологій у закладі вищої освіти. Визначення відповідності прототипу Хакатон-екосистеми трансферу технологій у закладі вищої освіти потребам стейкхолдерів дозволяє отримати зворотній зв'язок щодо напрямків вдосконалення інноваційної роботи вузу в цілому і нової організаційної структури, зокрема. Проведене анкетування стейкхолдерів трансферу технологій в Київському національному університеті технологій та дизайну дозволило створити оптимально зручний і інтуїтивно зрозумілий інтерфейс прототипу Хакатон-екосистеми, який відповідає потребам стейкхолдерів.The development of the innovation ecosystem is one of the main vectors of development of the Ukrainian economy. One of the main elements of such policy are higher education institutions. Organizational method is an effective transition to the project approach of technology transfer management. The use of the organizational method implies the creation of a new organizational structure in the higher education institution. Such structure can be the creation of organizational unit – Hackathon-ecosystem of technology transfer, the main task of which will be the management of technology transfer projects. The study used methods of expert evaluation and questionnaire survey of stakeholders using closed and open-ended questions; feedback grids – to diagnose the effectiveness of the created prototype of the Hackathon ecosystem; Pareto diagrams – to analyze the information by determining the total score of the survey results; A / B testing – to choose between the existing version of the site and the created prototype; usability testing – to determine the degree of convenience and intuitive interface prototype. The method of creating a hackathon-ecosystem of technology transfer in higher education institution with elements of design thinking is proposed. The work of new structural unit allows to determine the needs, interest, preferences and priorities of university stakeholders. Such stakeholders are university's employees, business representatives and the state. Tools of design-thought (observation, survey, generation and selection of ideas, prototyping) of stakeholders allow to build an optimal prototype of Hackathon-ecosystem of technology transfer in higher education institution. Determination of compliance of the prototype of Hackathon-ecosystem of technology transfer in higher education institution with the needs of stakeholders allows to get feedback on directions of improvement of innovative work of university in general and new organizational structure, in particular. Questioning of technology transfer stakeholders in Kyiv National University of Technologies and Design allowed to create an optimal user-friendly and intuitive interface of Hackathon ecosystem prototype, corresponding to stakeholder needs

Функціональна підтримка управління організаційно-економічним механізмом інноваційно-інтеграційним потенціалом підприємств

Результати аналізу суспільного розвитку за період історії людства свідчать, що він базується на різного роду нововведеннях, які періодично докорінно змінювали основи цивілізації. В умовах ринкової економіки не слід відмовлятися від методів наукового планування, системного аналізу, прогнозування, оптимізації та програмування, а навпаки, різко підвищувати якість і ефективність їх застосування на всіх рівнях управління і з усіх проблем, що потребують нагального вирішення. Гіпотеза наукового дослідження полягає у моделюванні інноваційного процесу на підприємствах, як необхідної умови функціонального забезпечення організаційно-економічного механізму управління інтегративно-інноваційним розвитком наявного потенціалу. Метою дослідження є обґрунтування на теоретичному рівні елементів функціонального забезпечення організаційно-економічного механізму управління інтеграційно-інноваційого потенціалу підприємств. Методологією наукового дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: абстрактно-логічний метод – для обґрунтування і конкретизації основних положень інтегративно-інноваційного розвитку потенціалу підприємств; при аналізі суспільних явищ та уточненні економічної сутності категоріального ряду, діалектико-логічний – для визначення наявності синергетичного ефекту від форм мережевої організації виробництва шляхом визначення функціонального забезпечення організаційно-економічного механізму інтегративно-інноваційного розвитку потенціалу підприємств. Визначено, що обґрунтування функціональних засад організаційно-економічного механізму управління інтеграційно-інноваційним розвитком потенціалу базується на переході до нової підприємницької моделі, суть якої полягає в переносі акцентів у діяльності підприємства на ріст доданої вартості, підвищення конкурентоспроможності, що забезпечується не тільки виробництвом наукомісткої продукції, але й розвитком економіки знань, нових організаційних структур, видів послуг.The results of the analysis of social development over the period of human history show that it is based on various innovations that periodically radically changed the foundations of civilization. In a market economy, we should not abandon the methods of scientific planning, systems analysis, forecasting, optimization and programming, but on the contrary, dramatically improve the quality and efficiency of their application at all levels of government and all problems that need urgent solution. The hypothesis of scientific research is to model the innovation process in enterprises as a necessary condition for the functional support of the organizational and economic mechanism of management of integrative and innovative development of existing potential. The purpose of the study is to substantiate at the theoretical level the elements of the functional support of the organizational and economic mechanism for managing the integration and innovation potential of enterprises. The methodology of scientific research is general and special research methods: abstract-logical method – to substantiate and specify the main provisions of integrative-innovative development of enterprise potential; in the analysis of social phenomena and clarification of the economic essence of the categorical series, dialectical-logical – to determine the presence of a synergistic effect of forms of network organization of production by determining the functional support of organizational and economic mechanism of integrative and innovative development of enterprises. It is determined that the substantiation of functional bases of organizational and economic mechanism of management of integration and innovative development of potential is based on transition to new business model which essence consists in transfer of accents in activity of the enterprise on growth of added value, increase of competitiveness provided not only by production of knowledge-intensive products. and the development of the knowledge economy, new organizational structures, types of services

Хакатон-система як частина інноваційної екосистеми університету

У цій статті досліджено генезис таких понять, як "екосистема", "університетська екосистема" та "хакатон-система". Здійснено аналіз принципових відмінностей цих екосистем, який засвідчив, що ландшафт соціально-економічної системи може бути представлений як сукупність галузевих екосистем, які виступають певним силовим полем, що дозволяє об'єднати локалізовані комплекси організацій, бізнес-моделі, ринки, мережі, ланцюжки поставок, інноваційні проєкти, інфраструктурні системи та ін. Крім цього, виявлено особливості формування меж екосистеми університету, а також доведено, що хакатон-система є одним із елементів інноваційної екосистеми закладу вищої освіти, під якою в рамках цього дослідження розуміється мультисуб'єктна система, що функціонує в межах загального для всіх домену (який керується координуючим суб'єктом, що виступає його організаційним ядром) з метою матеріалізації ціннісної пропозиції, що є результатом інтелектуальної діяльності, де домен – це середовище ЗВО, суб'єкт координації – це ЗВО, а ціннісна пропозиція – це інновація або інноваційне рішення. За результатами дослідження встановлено, що університетське середовище – це триконтурний простір, що складається з мікро-, мезо- та макроконтурів. Підкреслено, що елементами хакатон-екосистеми університету варто вважати як безпосередньо структурні підрозділи університету, які прямо чи опосередковано задіяні в інноваційній діяльності (наприклад, факультети, дослідні лабораторії, науково-дослідні групи, центри працевлаштування, бізнес-інкубатори тощо), так і суб'єкти, що самостійно здійснюють господарську діяльність, але напряму не пов’язані з діяльністю університетів (такі, як малі інноваційні підприємства, фонди, органи ліцензування та сертифікації, експертні комісії та інші).This article attempts to explore the genesis of such concepts as an "ecosystem", "university ecosystem" and a "hackathon system". The study offers an overview of the fundamental differences between these ecosystems which has revealed that a landscape of the socioeconomic background could be represented as a set of industry ecosystems – a certain force field able to integrate localized groups of organizations, business models, markets, networks, supply chains, innovation projects, infrastructure systems, etc. Apart from the above, the study discusses the specifics of shaping the boundaries of the university ecosystem as well as demonstrates that the hackathon system is an element of the overall innovative ecosystem of a higher education institution which in the framework of this study is viewed as a multi-subject system operating within the common domain (managed by a coordinating entity that acts as a core of an organization) with the aim of materializing a value proposition as an outcome of intellectual engagement, where the domain is the HEI environment, the coordination subject is the HEI, and the value proposition is an innovation or an innovative solution. According to the research findings, the university environment is a three-loop space consisting of micro-, meso- and macroloops. It is argued that the university hackathon ecosystem covers not only university structural units which are directly or indirectly involved in innovative activities (e. g., faculties, research laboratories, research groups, employment centres, business incubators, etc.) but also other independent business entities that are not directly related to university activities (such as small innovative enterprises, funds, licensing and certification agencies, expert commissions and others)

Механізм створення умов для професійного та психо-фізичного розвитку та самореалізації особистості, соціальної активності та працевлаштування молоді

Базуючись на попередніх дослідженнях основних складових Хакатон-екосистеми соціальної інтеграції з врахуванням умов нового спалаху пандемії Covid-19, авторами в статті запропоновано загальний механізм інтеграції Хакатон-екосистеми в екосистему закладу вищої освіти, що дозволить організувати комплексну взаємодію інтерактивних інструментаріїв інноваційного ланцюжка розвитку людського потенціалу молоді, підвищення національної безпеки в умовах запобігання нового спалаху пандемії Covid-19. Зокрема, в статті запропоновано організаційно-управлінський комплекс, що забезпечує створення та функціонування Хакатон-екосистеми університету. Визначено, що даний комплекс являє собою систему, яка може бути сформована штатними підрозділами університету та надає правову, організаційну, управлінську, фінансову, технічну та іншу підтримку Хакатон-екосистемі університету, що проявляється у формі трансферу ресурсів та інформації. Розглянуто найбільш значущі елементи даного комплексу – механізм створення Хакатон-екосистеми університету, механізм підтримки її діяльності та механізм адміністративно-управлінського контролю. Дослідження механізму дозволило виділити комплекс проблем організаційно-управлінської підтримки, який може виявитися негативним впливом на діяльність Хакатон-екосистеми університету. Запропоновано ефективність функціонування Хакатон-екосистеми університету визначати сформованим на базі університету науковим, управлінським і матеріально-технічним завданням, що формує і визначає особливості побудови його інноваційної екосистеми.Based on previous studies of the main components of the Hackathon-ecosystem of social integration, taking into account the conditions of the new outbreak of the Covid-19 pandemic the authors of the article proposed a general mechanism for the integration of the Hackathon ecosystem into the ecosystem of a higher education institution, which will allow organizing a complex interaction of interactive tools of the innovative chain of developing the human potential of youth, improving national security in the context of preventing a new outbreak of the Covid-19 pandemic. In particular, the article proposes an organizational and management complex that ensures the creation and functioning of Hackathon-ecosystems of the university. It was determined that this complex is a system that can be formed by full-time units of the university and provides legal, organizational, managerial, financial, technical and other support to the Hackathon-ecosystem of the university, manifested in the form of the transfer of resources and information. The most significant elements of this complex are considered – the mechanism for creating the Hackathon-ecosystem of the university, the mechanism for supporting its activities, and the mechanism for administrative and managerial control. The study of the mechanism made it possible to identify a set of problems of organizational and managerial support, which may have a negative impact on the activities of the Hackathon-ecosystem of the university. It is suggested that the effectiveness of the University Hackathon-ecosystem functioning should be determined by the scientific, managerial, and material-technical task formed on the basis of the university, which forms and determines the features of the construction of its innovative ecosyste