Gene Expression and DNA Methylation Alterations During Non-alcoholic Steatohepatitis-Associated Liver Carcinogenesis

Hepatocellular carcinoma (HCC) is one of the most aggressive human cancers. HCC is characterized by an acquisition of multiple abnormal phenotypes driven by genetic and epigenetic alterations, especially abnormal DNA methylation. Most of the existing clinical and experimental reports provide only a snapshot of abnormal DNA methylation patterns in HCC rather than their dynamic changes. This makes it difficult to elucidate the significance of these changes in the development of HCC. In the present study, we investigated hepatic gene expression and gene-specific DNA methylation alterations in mice using the Stelic Animal Model (STAM) of non-alcoholic steatohepatitis (NASH)-derived liver carcinogenesis. Analysis of the DNA methylation status in aberrantly expressed epigenetically regulated genes showed the accumulation of DNA methylation abnormalities during the development of HCC, with the greatest number of aberrantly methylated genes being found in full-fledged HCC. Among these genes, only one gene, tubulin, beta 2B class IIB (Tubb2b), was increasingly hypomethylated and over-expressed during the progression of the carcinogenic process. Furthermore, the TUBB2B gene was also over-expressed and hypomethylated in poorly differentiated human HepG2 cells as compared to well-differentiated HepaRG cells. The results of this study indicate that unique gene-expression alterations mediated by aberrant DNA methylation of selective genes may contribute to the development of HCC and may have diagnostic value as the disease-specific indicator

Розробка теорії інтегральної оцінки пореципієнтних питомих показників еколого- економічного збитку від забруднення атмосферного повітря

Об’єкт дослідження: є пореципієнтні питомі показники еколого-економічного збитку від забруднення атмосферного повітря. Мета роботи – розробка теоретичних, методологічних та методичних основ інтегральної оцінки пореципієнтних питомих показників еколого-економічного збитку від забруднення атмосферного повітря. Предмет дослідження – сукупність економічних відносин, які виникають при оцінці еколого-економічного збитку від забруднення атмосферного повітря. Методи дослідження: методи системно-структурного і порівняльного аналізу; формально-логічного аналізу; фундаментальні положення загальної економічної теорії, труди зарубіжних і вітчизняних вчених в області економіки регіону, економічна теорія сталого розвитку, теорії економічної оцінки ресурсів, основні положення теорії ефективності. Головна ідея проекту полягає у можливості і необхідності вдосконалення механізму управління якістю атмосферного повітря на основі інтегральної оцінки та прогнозування пореципієнтних питомих показників еколого-економічного збитку. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/455

Розробка теорії інтегральної оцінки пореципієнтних питомих показників еколого- економічного збитку від забруднення атмосферного повітря

Об’єкт дослідження: є пореципієнтні питомі показники еколого-економічного збитку від забруднення атмосферного повітря. Мета роботи – розробка теоретичних, методологічних та методичних основ інтегральної оцінки пореципієнтних питомих показників еколого-економічного збитку від забруднення атмосферного повітря. Предмет дослідження – сукупність економічних відносин, які виникають при оцінці еколого-економічного збитку від забруднення атмосферного повітря. Методи дослідження: методи системно-структурного і порівняльного аналізу; формально-логічного аналізу; фундаментальні положення загальної економічної теорії, труди зарубіжних і вітчизняних вчених в області економіки регіону, економічна теорія сталого розвитку, теорії економічної оцінки ресурсів, основні положення теорії ефективності. Головна ідея проекту полягає у можливості і необхідності вдосконалення механізму управління якістю атмосферного повітря на основі інтегральної оцінки та прогнозування пореципієнтних питомих показників еколого-економічного збитку. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/455

GENETIC SUBGROUPS INFORM ON PATHOBIOLOGY IN ADULT AND PEDIATRIC BURKITT LYMPHOMA

Burkitt lymphoma (BL) accounts for the majority of pediatric non-Hodgkin lymphomas being less common but significantly more lethal when diagnosed in adults. Much of our knowledge of the genetics of BL thus far has originated from the study of pediatric BL (pBL), leaving its relationship to adult (aBL) and other adult lymphomas not fully explored. We sought to more thoroughly identify the somatic changes that underlie lymphomagenesis in aBL and any molecular features that associate with clinical disparities within and between pBL and aBL. Through comprehensive whole-genome sequencing of 230 BL and 295 diffuse large B-cell lymphoma (DLBCL) tumors, we identified additional significantly mutated genes (SMGs) including more genetic features that associate with tumor EBV status, and unraveled new distinct subgroupings within BL and DLBCL with three predominantly comprising BLs: DGG-BL (DDX3X, GNA13 and GNAI2), IC-BL (ID3, CCND3), and Q53-BL (quiet TP53). Each BL subgroup is characterized by combinations of common driver and non-coding mutations caused by aberrant somatic hypermutation (aSHM). The largest subgroups of BL cases, IC-BL and DGG-BL are further characterized by distinct biological and gene expression differences. IC-BL and DGG-BL and their prototypical genetic features (ID3 and TP53) had significant associations with patient outcomes that were different among aBL and pBL cohorts. These findings highlight shared pathogenesis between aBL and pBL, and establish genetic subtypes within BL that serve to delineate tumors with distinct molecular features, providing a new framework for epidemiological, diagnostic, and therapeutic strategies

Genetic subgroups inform on pathobiology in adult and pediatric Burkitt lymphoma

Burkitt lymphoma (BL) accounts for most pediatric non-Hodgkin lymphomas, being less common but significantly more lethal when diagnosed in adults. Much of the knowledge of the genetics of BL thus far has originated from the study of pediatric BL (pBL), leaving its relationship to adult BL (aBL) and other adult lymphomas not fully explored. We sought to more thoroughly identify the somatic changes that underlie lymphomagenesis in aBL and any molecular features that associate with clinical disparities within and between pBL and aBL. Through comprehensive whole-genome sequencing of 230 BL and 295 diffuse large B-cell lymphoma (DLBCL) tumors, we identified additional significantly mutated genes, including more genetic features that associate with tumor Epstein-Barr virus status, and unraveled new distinct subgroupings within BL and DLBCL with 3 predominantly comprising BLs: DGG-BL (DDX3X, GNA13, and GNAI2), IC-BL (ID3 and CCND3), and Q53-BL (quiet TP53). Each BL subgroup is characterized by combinations of common driver and noncoding mutations caused by aberrant somatic hypermutation. The largest subgroups of BL cases, IC-BL and DGG-BL, are further characterized by distinct biological and gene expression differences. IC-BL and DGG-BL and their prototypical genetic features (ID3 and TP53) had significant associations with patient outcomes that were different among aBL and pBL cohorts. These findings highlight shared pathogenesis between aBL and pBL, and establish genetic subtypes within BL that serve to delineate tumors with distinct molecular features, providing a new framework for epidemiologic, diagnostic, and therapeutic strategies

Екологічно-орієнтовані стратегії управління соціально-економічним розвитком території

Досліджені соціально-економічні передумови розроблення та впровадження екологічно-орієнтованих стратегій управління соціально-економічним розвитком території. Розкрито сутність проблем та перспективи збалансованого (сталого) екологічно-орієнтованого соціально-економічного розвитку України та її регіонів. Розроблено теоретико-методичні основи та прикладні підходи щодо комплексної оцінки рівня соціо-еколого-економічної збалансованості адміністративно-територіальної одиниці і удосконалення на її базі системи організаційно-економічного забезпечення еколого-орієнтованого управління адміністративною територією