ПІСЛЯПОЛОГОВИЙ ПЕРІОД У ЖІНОК З ЛЕЙОМІОМОЮ МАТКИ

 These inspections are in-process resulted 100 women with the leiomyoma of uterus in 3,6-12 months after births. All patient is conduct the clinical, hormonal,, bacteriological and ultrasonic immunoassay of uterus and appendages in general lines. For women through 3,6 and 12 months afterbirths relative giperestrogeniya was marked and gipoprogesteronemiya, that can be instrumental in growth of miomatoznikh knots. Through 6 and 12 months there was a disbalance of protizapal’nikhand prozapal’nikh reactions of organism. In 12 months afterbirths for women (50), which got the recommended therapy the noted tendency to normalization of correlation of hormonal and immunological status. For women (50) which got symptomatic therapy or did not treat oneself prozapal’niy character of violations was in general kept, that showed up the increase of concentrations of FNP and decline of correlation of RR of 75/FPN. Such changes can stimulate growth of leyomiomatoznikh knots. В работе приведены данные обследования 100 женщин с лейомиомой матки через 3,6-12 месяцев после родов. Всем больным проведено в общих чертах клиническое, гормональное, иммунологическое, бактериологическое и ультразвуковое обследование матки и придатков. У женщин через 3,6 и 12 месяцев после родов отмечалась относительная гиперэстрогения и гипопрогестеронемия, что может способствовать росту миоматозныхузлов. Через 6 и 12 месяцев наблюдался дисбаланс противовоспалительных и и прозапальных реакций организма. Через 12 месяцев после родов у женщин (50), которые получали рекомендованную терапию отмеченная тенденция к нормализации соотношения гормонального и иммунологического статуса. У женщин (50), которые получали симптоматическую терапию или не лечились вообще хранился прозапальний характер нарушений, что проявлялось повышением концентраций ФНП и снижением соотношения РР75/ФПН. Такие изменения могут стимулировать рост лейомиоматознихузлов. У роботі наведені дані обстеження 100жінокз лейоміомою матки через 3,6-12 місяців після пологів. Усім хворим проведено загальнокпінічне, гормональне, імунологічне, бактеріологічне та ультразвукове обстеження матки і придатків. У жінок через 3,6 та 12 місяців після пологів відмічалась відносна гіперестрогенія та ппопрогестеронемія, що може сприяти росту міоматозних вузлі в. Через 6 та 12 місяців спостерігався дисбаланс протизапальних і прозапальних реакцій організму. Через 12 місяців після пологів у жінок (50), які отримували рекомендовану терапію відмічена тенденція до нормалізаці співвідношення гормонального та імунологічного статусу. Ужінок(50), які отримували симптоматичну терапію або не лікувались взагалі зберігався прозапальний характер порушень, що проявлялось підвищенням концентрацій ФНП та зниженням співвідношення РР 75/ФНП. Такі зміни можуть стимулювати ріст лейоміоматозних вузлів

Non-targeted effects of ionising radiation and radiotherapy

Modern radiobiology is undergoing rapid change due to new discoveries contradicting the target concept which is currently used to predict dose–response relationships. Thus relatively recently discovered radiation-induced bystander effects (RIBEs), that include additional death, mutation and radio-adaptation in non-irradiated cells, change our understanding of the target concept and broadens its boundaries. This can be significant from a radioprotection point of view and also has the potential to reassess radiation damage models currently used in radiotherapy. This article reviews briefly the general concepts of RIBEs such as the proposed underlying mechanisms of signal induction and propagation, experimental approaches and biological end points used to investigate these phenomena. It also summarises several mathematical models currently proposed in an attempt to quantify RIBE. The main emphasis of this article is to review and highlight the potential impact of the bystander phenomena in radiotherapy.Svetlana Sjostedt and Eva Beza