The relationships of IRS-1 polymorphism with hemodynamic disorders in hypertensive patients depending on body weight and metabolic comorbidity

The aim: The aim was to study the relationships of IRS-1 gene polymorphism with indicators of the structural and functional state of the heart and blood vessels in patients with arterial hypertension under conditions of different metabolic comorbidity and body weight. Materials and methods: We examined 340 patients with arterial hypertension with different body weight and different types of metabolic comorbidity and 30 healthy individuals aged 45-55. Anthropometric, Biochemical, Molecular genetic methods, Instrumental, Statistical methods were used. Results: The presence of G/R + R/R genotypes in hypertensive patients with normal body weight was associated with an increase in intima-media thickness (CIMT), pulse wave velocity of carotid artery (cPWV) and lower endothelium-dependent vasodilatation (EDVD) compared with G/G genotype carriers. Hypertensive patients with obesity, carriers of G/R and R/R genotypes displayed more pronounced similar changes in vascular remodeling (higher CIMT, cPWV and lower EDVD) and as well as cardiac remodeling (larger sizes and left ventricular mass (LVM)) compared with G/G genotype carriers. Overweight carriers of the G/R + R/R genotypes were characterized by enlargement of LVM and its sizes, a higher CIMT indicator, but this effect was less than in the comorbidity of hypertension and obesity. In hypertensive patients with hypertension, obesity and type 2 diabetes mellitus, the presence of G/R + R/R genotypes was associated with an increase in left ventricular size, left ventricular mass index (LVMI) and CIMT. Conclusions: The relationships of IRS-1 polymorphism with indicators of cardiovascular remodeling in hypertensive patients depending on body weight and the presence of various metabolic comorbidity have been established

Роль фізичної активності у лікуванні хворих на артеріальну гіпертензію з ожирінням

Мета роботи – оцінити вплив фізичної активності на динаміку нейрогуморальних та кардіогемодинамічних показників у хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім ожирінням в умовах різних схем фармакотерапії. Матеріали і методи: Клініко-анамнестичні, антропометричні, біохімічні, автоматизовані методи імунологічного аналізу, спектрофотометричні, інструментальні, методи використали для обстеження 200 хворих на АГ ІІ стадії2 ступеня з ожирінням І-ІІ ступеня. Відповідно до мети дослідження пацієнти були додатково обстежені через 6 місяців після призначеного лікування. В якості немедикаментозного лікування хворим призначали дієтотерапію спрямовану на корекцію маси тіла та рекомендували збільшення фізичної активності переважно за рахунок ходіння швидким або помірно швидким темпом не менше ніж 45 хвилин за добу. Згідно з Європейськими рекомендаціями 2018 року медикаментозне лікування розпочинали з призначення подвійної антигіпертензивної терапії, що включала комбінацію периндоприлу та амлодипіну. Пацієнти, які досягли цільових показників артеріального тиску через 3 місяці лікування, продовжували отримувати призначену терапію. Решті додатково призначався третій антигіпертензивний препарат – індапамід. Крім оцінювання досягнення цільових рівнів артеріального тиску через 6 місяців і на проміжних етапах дослідження оцінювали дотримання пацієнтами рекомендацій щодо розширення фізичної активності, відповідно до цього пацієнтів поділяли на групи з достатньою та зниженою фізичною активністю. Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою пакета статистичного програмного забезпечення “SPSS 17” (IBM), Microsoft Office Exel-2003. Дані представлені як середні значення ± стандартне відхилення. Значимість встановлена на рівні p<0,05 у всіх випадках. Результати дослідження. Пацієнти, які досягли цільових показників артеріального тиску на подвійній антигіпертензивній та мали достатню фізичну активність, через 6 місяців лікування відрізнялися від пацієнтів із низьким рівнем фізичної активності достовірно нижчими показниками швидкості пульсової хвилі в сонній артерії та черевній аорті йдостовірно вищим ступенем ендотелійзалежної вазодилатації, меншими показниками кінцеводіасдолічного та кінцевосистолічного діаметра лівого шлуночка, маси міокарда лівого шлуночка, нижчим співвідношенням Е/е ́ та мали кращу динаміку метаболічних іпрозапальних показників, більший показник антиоксидантного захисту. Пацієнти, які досягали цільових показників артеріального тиску на потрійній антигіпертензивній терапії та мали достатню фізичну активність, через 6 місяців достовірно відрізнялися від пацієнтів із низькою фізичною активністю більшим зниженням швидкості пульсової хвилі в сонній артерії, підвищенням ступеня ендотелійзалежної вазодилатації, нижчими показниками вуглеводного обміну, прозапальної та прооксидантної активності, лептину та більшим підвищенням адипонектину.The study aimedto assess the impact of physical activity on the dynamics of neurohumoral and cardio hemodynamic indicators in patients with arterial hypertension and concomitant obesity under different pharmacotherapy regimens. Materials and Methods: Two hundred patients with stage II arterial hypertension grade 2 and obesity grade I–II were examined using clinical-anamnestic, anthropometric, biochemical, automated immunological analysis, spectrophotometric and instrumental methods. Per the research objective, patients underwent a re-evaluation after six months of prescribed treatment. Non-pharmacological treatment included dietary therapy aimed at weight correction, with recommendations to increase physical activity primarily through brisk or moderately brisk walking for at least 45 minutes daily. Pharmacological treatment followed the European recommendations in 2018, involving dual antihypertensive therapy. The combination included perindopril and amlodipine.Patients who achieved target BP levels within 3 months of treatment continued to receive the prescribed therapy. For the rest of the patients, a third antihypertensive drug, indapamide, was additionally prescribed. In addition to assessing the achievement of target blood pressure levels after 6 months and at interim stages of the study, patients' adherence to recommendations regarding expanding physical activity was evaluated. Patients were divided into groups with sufficient and reduced physical activity accordingly. Statistical analysis of the obtained data was conducted using the SPSS 17software package (IBM), Microsoft Office Excel-2003. The data are presented as mean values ± standard deviation. Significance was established at the level of p<0.05 in all cases. Results of the study:Patients who achieved target blood pressure levels on dual antihypertensive therapy and had sufficient physical activity after six months of treatment differed significantly from patients with low physical activity levels. They exhibited lower values of the pulse wave velocity in the carotid artery and abdominal aorta, a considerably higher degree of endothelium-dependent vasodilation, lower values of end-systolic and end-diastolic diameters, left ventricular mass, alower E/e ́ ratio, and showed better dynamics in metabolic and pro-inflammatory indicators. Additionally, they had a higher level of antioxidant protection. Patients who reached the target blood pressure levels on three-component antihypertensive therapy and engaged in sufficient physical activity after six months displayed significant differences compared to patients with low physical activity. These differences included a more substantial reductionin the pulse wave velocity in the carotid artery, an increase in endothelium-dependent vasodilation, lower indicators of carbohydrate metabolism, reduced levels of pro-inflammatory and pro-oxidant activity, lower levels of leptin, and a more pronounced increase in adiponectin