Психологічний статус дітей з атопічним дерматитом

Purpose of the study: assessment of psychological status of children with atopic dermatitis. Materials and methods. Conducted psychological examination of 77 children with atopic dermatitis and 56 healthy children. In the industrial city of Zaporizhia population of 40 patients and 29 healthy subjects. In ecologically clean regions of 37 children with atopic dermatitis and 27 healthy people. Psychological features of the person of children were evaluated using a questionnaire for these criteria: «The state of health», «Active» and «Mood». Results. Revealed that 42.5% of children with atopic dermatitis from the city Zaporozhye pointed to decrease health. In 43.24% of patients with regions marked increase in health. Children with atopic dermatitis from the field, often there is a decrease, «Activity» (45.95%). Increased «Activity» was typical for inner-city children with atopic dermatitis (57.5%). Reducing the mood was recorded in 60% of urban and 18.92% of regional patients. Conclusions. The study results showed that to improve the quality of life of children with atopic dermatitis is necessary to carry out their social and psychological adaptation. Key words: psychological status, self-concept, atopic dermatitis, children. Цель: оценка психологического статуса детей с атопическим дерматитом. Пациенты и методы. Проведено психологическое обследование 77 детей с атопическим дерматитом и 56 здоровых детей. В промышленном городе Запорожье проживали 40 больных и 29 здоровых детей и 37 детей с атопическим дерматитом и 27 здоровых проживали в относительно экологически благоприятных районах Запорожской области. Психологические особенности личности детей оценивались с использованием опросника «САН» за такими критериями: «Самочувствие», «Активность» и «Настроение». Результаты. На снижение самочувствия указали 42,5% детей с атопическим дерматитом из г. Запорожье. У 43,24% больных из области, наоборот, отмечалось его повышение, что может свидетельствовать о меньшем жизненном опыте, связанном с преодолением заболевания. Дети с атопическим дерматитом из области достоверно чаще, чем из г. Запорожье, отмечали сниженную «Активность» (45,95% против 22,5%). И наоборот — повышенная «Активность» была характерна для городских детей с атопическим дерматитом (57,5% против 5,41%). Это связано как с неспособностью детей из области объективно оценить себя, так и с более активным способом жизни в урбанизированном городе. Снижение настроения регистрировалось у 60% городских и 18,92% больных из области, p<0,05. Высокая самооценка настроения больных из области свидетельствовала о повышении механизмов компенсации и субъективного ощущения собственного здоровья. Выводы. Перспективным направлением повышения качества жизни детей с атопическим дерматитом является включение в комплекс лечения методов социальной и психологической адаптации. Ключевые слова: психологический статус, самооценка, атопический дерматит, дети.Мета: визначення психологічного статусу дітей з атопічним дерматитом. Пацієнти і методи. Проведено психологічне обстеження 77 дітей з атопічним дерматитом та 56 здорових. У промисловому місті Запоріжжя мешкали 40 хворих та 29 здорових дітей, а 37 дітей з атопічним дерматитом і 27 здорових проживали у відносно екологічно сприятливих районах Запорізької області. Психологічні властивості та стан особистості всіх обстежених дітей досліджували за допомогою запитальника САН для оперативної оцінки «Самопочуття», «Активності» та «Настрою» як засобу психодіагностики особистості дитини. Результати. Серед хворих на атопічний дерматит мешканців м. Запоріжжя 42,5% дітей вказували на зниження самопочуття. У 43,24% хворих з області, навпаки, відмічалось його підвищення, що може свідчити про їх менш тривалий життєвий досвід, пов'язаний з подоланням захворювання. Серед хворих з області достовірно частіше, ніж з м. Запоріжжя, реєструвалися знижена активність (45,95% проти 22,5%). І навпаки — підвищена активність була більш притаманною городянам, ніж мешканцям області (57,5% проти 5,41%). Це, з одного боку, було пов'язане з нездатністю дітей з області об'єктивно оцінити себе, а з іншого — з більш активним способом життя дітей в урбанізованому місті. Знижений настрій мали 60% міських і тільки 18,92% хворих з області, p<0,05. Висока самооцінка настрою хворих з області свідчила про підвищення механізмів компенсації та суб'єктивного відчуття себе здоровими, незважаючи на хворобу. Висновки. Перспективним напрямком підвищення якості життя дітей з атопічним дерматитом є включення у комплекс лікування методів соціальної та психологічної адаптації. Ключові слова: психологічний статус, самооцінка, атопічний дерматит, діти