Lapbook як інноваційний спосіб організації навчальної діяльності у початковій школі

The article analyzes the views of scientists on the use of lapbooking in elementary schools. It is found that the methodology of lapbooking allows you to unlock the potential of each student in the process of creating individual or more often collective work. In particular, the lapbook forms key skills and abilities, which are required by the educational vector of the New Ukrainian School. In addition, it takes into account cross-curricular learning and social competencies, which help each individual to become successful and adapt in society. The article proves that the use of Lapbooks is reasonable not only when studying a single topic, but also as a complex, systemic type of work, as close to the project and research activities as possible. It was found out that the introduction of lapbooking at different stages of studying subjects is effective, as it covers different types of activity: pair and group work; search methods and work with information (ability to work with sources, generalize and systematize, draw conclusions, formulate own statements concisely and informatively). It is noted that the technique of lapbooking can be applied as early as preschool age with a gradual complication of high school. Consequently, the general essence of lapbooking is systematized with the help of integrative diagrams and charts. It is determined that the educational industry must be flexible to timely respond to changes in society and provide the professional market with specialists, successful and active citizens who are able not only to adapt, but also to realize themselves. The innovativeness of the lapbooking method is that it combines different areas of activity simultaneously: informational, research, design, communicative, creative, technological, aesthetic. The results of the study allow us to recommend lapbooking as the main method of work in elementary school (when studying any topic or academic subject).O artigo analisa a opinião dos cientistas sobre a utilização de lapbooking nas escolas primárias. Descobre-se que a metodologia da lapbooking permite desbloquear o potencial de cada aluno no processo de criação de trabalho individual ou mais frequentemente colectivo. Em particular, o livro de colo forma competências e capacidades chave, que são exigidas pelo vector educativo da Nova Escola Ucraniana. Além disso, tem em conta a aprendizagem inter-curricular e as competências sociais, que ajudam cada indivíduo a tornar-se bem sucedido e a adaptar-se na sociedade. O artigo prova que a utilização de Lapbooks é razoável não só quando se estuda um único tópico, mas também como um tipo de trabalho complexo e sistémico, o mais próximo possível do projecto e das actividades de investigação. Descobriu-se que a introdução de lapbooking em diferentes fases do estudo de temas é eficaz, uma vez que abrange diferentes tipos de actividade: trabalho em pares e em grupo; métodos de pesquisa e trabalho com informação (capacidade de trabalhar com fontes, generalizar e sistematizar, tirar conclusões, formular declarações próprias de forma concisa e informativa). Note-se que a técnica de lapbooking pode ser aplicada desde a idade pré-escolar com uma complicação gradual do ensino secundário. Consequentemente, a essência geral da lapbooking é sistematizada com a ajuda de diagramas e gráficos integrativos. É determinado que a indústria educacional deve ser flexível para responder atempadamente às mudanças na sociedade e fornecer ao mercado profissional especialistas, cidadãos bem sucedidos e activos que sejam capazes não só de se adaptarem, mas também de se realizarem a si próprios. A inovação do método de lapbooking é que combina simultaneamente diferentes áreas de actividade: informativa, investigação, design, comunicativa, criativa, tecnológica, estética. Os resultados do estudo permitem-nos recomendar a lapbooking como principal método de trabalho no ensino básico (quando se estuda qualquer tema ou matéria académica).El artículo analiza las opiniones de los científicos sobre el uso del lapbooking en las escuelas primarias. Se constata que la metodología del lapbooking permite liberar el potencial de cada alumno en el proceso de creación de trabajos individuales o, más a menudo, colectivos. En particular, el lapbook forma habilidades y destrezas clave, que son requeridas por el vector educativo de la Nueva Escuela Ucraniana. Además, tiene en cuenta el aprendizaje transversal y las competencias sociales, que ayudan a cada individuo a tener éxito y a adaptarse en la sociedad. El artículo demuestra que el uso de los Lapbooks es razonable no sólo cuando se estudia un solo tema, sino también como un tipo de trabajo complejo y sistémico, lo más cercano posible a las actividades de proyecto e investigación. Se comprobó que la introducción del lapbooking en diferentes etapas del estudio de las asignaturas es eficaz, ya que abarca diferentes tipos de actividad: el trabajo en pareja y en grupo; los métodos de búsqueda y el trabajo con la información (capacidad de trabajar con fuentes, generalizar y sistematizar, sacar conclusiones, formular afirmaciones propias de forma concisa e informativa). Cabe señalar que la técnica del lapbooking puede aplicarse desde la edad preescolar con una complicación gradual de la escuela secundaria. En consecuencia, la esencia general del lapbooking se sistematiza con la ayuda de diagramas y gráficos integradores. Se determina que la industria educativa debe ser flexible para responder oportunamente a los cambios de la sociedad y proporcionar al mercado profesional especialistas, ciudadanos exitosos y activos que sean capaces no sólo de adaptarse, sino también de realizarse. Lo innovador del método lapbooking es que combina diferentes áreas de actividad simultáneamente: informativa, de investigación, de diseño, comunicativa, creativa, tecnológica, estética. Los resultados del estudio nos permiten recomendar el lapbooking como método principal de trabajo en la escuela primaria (cuando se estudia cualquier tema o materia académica).У статті проаналізовано погляди науковців на використання лепбукінгу в початковій школі. Встановлено, що методика лепбукінгу дозволяє розкрити потенціал кожного учня в процесі створення індивідуальної або частіше колективної роботи. Зокрема, лепбук формує ключові навички та вміння, яких вимагає освітній вектор Нової української школи. Крім того, враховується міжпредметне навчання та соціальні компетенції, які допомагають кожній особистості стати успішною та адаптуватися в суспільстві. У статті доведено доцільність використання Lapbooks не лише при вивченні окремої теми, а й як комплексного, системного виду роботи, максимально наближеного до проектно-дослідницької діяльності. З’ясовано, що впровадження лепбукінгу на різних етапах вивчення предметів є ефективним, оскільки охоплює різні види діяльності: парну та групову роботу; методи пошуку та роботи з інформацією (уміння працювати з джерелами, узагальнювати та систематизувати, робити висновки, стисло та інформативно формулювати власні висловлювання). Зазначається, що методику лепбукінг можна застосовувати вже в дошкільному віці з поступовим ускладненням старшого шкільного. Таким чином, загальна сутність лепбукінгу систематизована за допомогою інтегративних схем і схем. Визначено, що освітня галузь має бути гнучкою, щоб вчасно реагувати на зміни в суспільстві та забезпечувати професійний ринок спеціалістами, успішними та активними громадянами, здатними не лише адаптуватися, а й самореалізуватися. Інноваційність методу лепбукінг полягає в тому, що він поєднує в собі одночасно різні сфери діяльності: інформаційну, дослідницьку, дизайнерську, комунікативну, творчу, технологічну, естетичну. Результати дослідження дозволяють рекомендувати лепбукінг як основний метод роботи в початковій школі (при вивченні будь-якої теми чи навчального предмету)

Діяльнісний підхід до розвитку професійної компетентності фахівців цивільної безпеки в післядипломній освіті (досвід України)

The practice of developing the professional competence of civil security specialists requires thorough study and experimental confirmation of existing problems. In the study, the authors propose the application of a pedagogical concept for the development of professional competence of civil security specialists in Ukraine, based on an activity approach. In the presented structural-logical scheme, separate elements of the activity approach to the development of professional competence of civil security specialists operate and interact with each other, and also focus on larger contextualizing systems to achieve the target result - the acquisition of new knowledge. The main goal of the study was to compare the level of development of the activity component of the professional competence of specialists in the process of improving their qualifications using educational and cognitive (project training, modeling, performing situational tasks, cases of various types) and practice-oriented (command and staff, object training, analysis of the professional situation, problembased training) teaching methods with the effectiveness of traditional teaching methods, which are based on the informative and illustrative activities of the scientific and pedagogical worker (narration, demonstration, lecture) and reproductive activities of specialists. The unit of analysis is a group of specialists with the appropriate category (for example, heads, deputy heads of structural subdivisions of executive power bodies and local self-government bodies, whose activities are related to the implementation of civil protection measures), who interact to achieve goals that characterize the development of their professional competence in the field of civil security. Based on the obtained results, the authors believe that the activity approach involves better mastering of knowledge, skills, personal and professional qualities by specialists, increasing their activity and motivation to study compared to the use of traditional methods. The authors of the study present their conclusions about the impact of the activity component on the professional competence of specialists, obtained after diagnosing the training process conducted in a higher education institution and institutions of the field of civil security. The presented research used theoretical (analysis and synthesis of research data), empirical (survey, questionnaire, pedagogical experiment, expert evaluation), statistical (quantitative and qualitative analysis) methods and infographics on three levels of development of professional competence of the specified specialists. The results of Pearson's χ2 test confirmed the significance of the differences between the indicators in the groups before and after the experiment at three levels of observation.Практика розвитку професійної компетентності цивільної безпеки фахівців вимагає ретельного вивчення та експериментального підтвердження існуючих проблеми. У дослідженні автори пропонують застосування педагогічної концепції для розвитку професійної компетентності фахівців цивільної безпеки в України, на основі діяльнісного підходу. У представленій структурно-логічній схемі окремі елементи діяльнісного підходу до розвитку професійної компетентність фахівців цивільної безпеки діють і взаємодіють між собою, а також зосередження на більших системах контекстуалізації для досягнення цільового результату – придбання нові знання. Основною метою дослідження було порівняння рівня розвитку діяльнісної складової професійної компетентності спеціалістів у процесі підвищення кваліфікації з використанням навчально-пізнавальних (проєктне навчання, моделювання, виконання ситуаційних завдань, кейси різного типу) та практико-орієнтовані (командно-штабна, об'єктова підготовка, аналіз професійної ситуації, проблемна орієнтованого навчання) методи навчання з ефективністю традиційного навчання методи, в основі яких лежить інформаційно-ілюстративна діяльність наук та педагогічного працівника (розповідь, демонстрація, лекція) та репродуктивна діяльність спеціалістів. Одиницею аналізу є група спеціалістів з відповідним категорії (наприклад, керівники, заступники керівників структурних підрозділів виконавчі органи влади та органи місцевого самоврядування, діяльність яких пов'язана з здійснення заходів цивільного захисту), які взаємодіють для досягнення цілей, що характеризувати розвиток їх професійної компетентності у сфері цивільного безпеки. Виходячи з отриманих результатів, автори вважають, що діяльнісний підхід передбачає краще оволодіння знаннями, уміннями, особистісними та професійними якостями фахівців, підвищення їх активності та мотивації до навчання порівняно з використанням традиційні методи. Автори дослідження представляють свої висновки щодо вплив діяльнісної складової на професійну компетентність спеціалістів, отримані після діагностики навчального процесу, що проводиться у вищому навчальному закладі установа та заклади сфери цивільної безпеки. Представлене дослідження використано теоретичні (аналіз та узагальнення даних досліджень), емпіричні (опитування, анкетування, педагогічний експеримент, експертна оцінка), статистичний (кількісний та якісний аналізу) методів та інфографіки на три рівні розвитку професійної компетентність зазначених спеціалістів. Результати тесту χ2 Пірсона підтвердили значущість відмінностей між показниками в групах до і після експеримент на трьох рівнях спостереження