Polarization memory in single Quantum Dots

We measured the polarization memory of excitonic and biexcitonic optical transitions from single quantum dots at either positive, negative or neutral charge states. Positive, negative and no circular or linear polarization memory was observed for various spectral lines, under the same quasi-resonant excitation below the wetting layer band-gap. We developed a model which explains both qualitatively and quantitatively the experimentally measured polarization spectrum for all these optical transitions. We consider quite generally the loss of spin orientation of the photogenerated electron-hole pair during their relaxation towards the many-carrier ground states. Our analysis unambiguously demonstrates that while electrons maintain their initial spin polarization to a large degree, holes completely dephase.Comment: 6 pages, 4 figure

Optically induced rotation of a quantum dot exciton spin

We demonstrate control over the spin state of a semiconductor quantum dot exciton using a polarized picosecond laser pulse slightly detuned from a biexciton resonance. The control pulse follows an earlier pulse, which generates an exciton and initializes its spin state as a coherent superposition of its two non-degenerate eigenstates. The control pulse preferentially couples one component of the exciton state to the biexciton state, thereby rotating the exciton's spin direction. We detect the rotation by measuring the polarization of the exciton spectral line as a function of the time-difference between the two pulses. We show experimentally and theoretically how the angle of rotation depends on the detuning of the second pulse from the biexciton resonance.Comment: 4 pages, 4 figures, accepted for publication in Physical Review Letter

Удосконалення технології синтезу та властивості біодизельного палива

Existing technologies for the synthesis of active additives to motor fuels are quite complicated. Therefore,improvement of the technology of biodiesel fuel synthesis in order to increase the cetane number and andimprovement of other diesel fuel characteristics with combustion activators is an urgent problem. Raw materialsfor the biodiesel production are vegetable oils methanol and ethanol with the alkaline or acid catalyst usage. Theuse of ethyl esters of long-chain fatty acids of rapeseed oil as biodiesel has a number of advantages comparedwith the methyl ester use [2]. Thus, biodiesel fuel was synthesized by transesterification of rapeseed oil withabsolute ethanol (99.9 %), which was dehydrated with calcium oxide (95 %) freshly prepared, using sodiumethoxide as a catalyst [3]. In order to achieve a high degree of mixing of a heterogeneous system, which consistsof natural oil and ethyl alcohol, a specially synthesized non-ionic emulsifier was used as a reagent. Thetechnological features of this type of a rapeseed oil transesterification process were studied and the maincharacteristics of the new diesel fuels such as fractional composition and molecular mass were estimated usingthe chromatographic method and mass spectrometry. The yield of biodiesel from rapeseed oil increases from 85 -90 % to 95 – 98 % without waste fraction of glycerol (10 – 15 %).Існуючі технології синтезу активних присадок до моторних палив досить складні. Томуудосконалення технології синтезу біодизельного палива з метою покращення цетанового числа та іншихпоказників дизельного палива з добавками біодизелю є надзвичайно важливою проблемою. Сировиноюдля виготовлення біодизелю слугують рослинні олії, метиловий та етиловий спирти та лужні або кислотнікаталізатори. Використання етилових естерів вищих жирних кислот ріпакової олії в якості біодизелю маєряд переваг порівняно з використанням метилових естерів. Тому в даній роботі біодизель був отриманийшляхом переестерифікації ріпакової олії абсолютизованим етанолом (99,9 %) за допомогою спеціальнопрокаленого оксиду кальцію (95%) та з використанням етаноляту натрію, як реагенту. Для досягненнявисокого ступеню змішування гетерогенної системи олії з етиловим спиртом при переестерифікаціївикористали спеціально синтезований неіногенний емульгатор. Було вивчено технологічні особливостітакого процесу переестерифікації ріпакової олії та проведена оцінка якості головних експлуатаційниххарактеристик нових дизельних палив, їх фракційного складу та молекулярної маси за допомогоюхроматографічного методу та мас-спектрометрії. Вихід біодизеля з ріпакової олії при цьому зростає з 85 -90 % за класичним способом до 95 - 98 % , без 10 – 15 % відходів гліцеринової фракції