РИЗИК ВИНИКНЕННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА ШИЗОФРЕНІЮ

Objective – to study the features of the cardiovascular system in patients with schizophrenia, taking into account the age and sexual risk factors for the development of disadaptation.Materials and methods. We have examined of 60 patients with schizophrenia aged 20 to 50 years and 60 healthy people of similar age (control group) was carried out. Patients under study and individuals of the control group were further divided into І, ІІ, ІІІ subgroups, respectively age of 20 - 30 years, 31 - 40 years, 41 - 50 years, taking into account gender. To assess the adaptive resources of the body, the adaptive potential was determined in patients with schizophrenia and individuals of the control group.Results. As a result of studying the features of the adaptation possibilities features of the cardiovascular system in patients with schizophrenia, taking into account the age and sexual risk factors for the development of disadaptation, it is established that the state of the body's adaptive reserves depends on the age, gender and the presence of a mental disorder.Conclusions. In patients with schizophrenia, the state of stress of adaptation mechanisms and disadaptation is more often observed. Risk factors for complications from the cardiovascular system include senior age, male gender and the presence of a mental disorder.Цель работы - изучить особенности сердечно-сосудистой системы у больных шизофренией с учетом возрастных и половых факторов риска развития дезадаптации.Материал и методы. Проведено комплексное исследование 60 больных шизофренией возрастом от 20 до 50 лет и 60 здоровых людей аналогичного возраста (контрольная группа). Больные исследуемой и особи контрольной группы были поделены дополнительно на І, ІІ, ІІІ подгруппы, соответственно возрастом 20 - 30 лет, 31 - 40 лет, 41 - 50 лет с учетом пола. Для оценки адаптационных ресурсов организма определяли адаптационный потенциал у больных шизофренией и особей контрольной группы.Результаты. В результате изучения особенностей адаптационных возможностей сердечно-сосудистой системы у больных шизофренией с учетом возрастных и половых факторов риска развития дезадаптации установлено, что состояние адаптационных резервов организма зависит от возраста, пола и наличия психического расстройства.Выводы. У больных шизофренией чаще наблюдается состояние напряжения адаптационных механизмов и дезадаптации. К факторам риска развития осложнений со стороны сердечно-сосудистой системы можно отнести старший возраст, мужской пол и наличие психического расстройства.Мета роботи – вивчити особливості серцево-судинної системи у хворих на шизофренію з урахуванням вікових та гендерних факторів ризику розвитку дезадаптації.Матеріал та методи. Проведено обстеження 60 хворих на шизофренію віком від 20 до 50 років (досліджувана група), та 60 здорових людей аналогічного віку (контрольна група). Хворі досліджуваної і особи контрольної групи були поділені додатково на І, ІІ, ІІІ підгрупи, відповідно віком 20 - 30 років, 31 - 40 років, 41 - 50 років з урахуванням статі. Для оцінки адаптаційних ресурсів організму хворих на шизофренію визначали адаптаційний потенціал (АП).Результати. У результаті вивчення особливостей адаптаційних можливостей серцево-судинної системи у хворих на шизофренію з урахуванням вікових та гендерних факторів ризику розвитку дезадаптації установлено, що стан адаптаційних резервів організму в значній мірі залежить від віку, статі та наявності психічного розладу.Висновки. У хворих на шизофренію частіше спостерігається стан напруження адаптаційних механізмів та дезадаптації. До факторів ризику розвитку ускладнень з боку серцево-судинної системи можна віднести старший вік, чоловічу стать і наявність психічного розладу

КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ В УЧАСНИКІВ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ

Objective – study the clinical features of PTSD participants in anti-terrorist operations with the development of a new complex method of treatment based features found in the remote period.Materials and methods. The study involved 40 soldiers diagnosed with «Рosttraumatic stress disorder» aged 32.63 + 5.68 years. A clinical, patopsihologicheskih and experimental psychological study of patients with subsequent statistical analysis of the results.Results. The clinical picture of PTSD, most (37.5%) patients with signs of psychopathological manifestations of depressive syndrome in 30% of patients - asthenic syndrome, 15% - anxiety-phobic, 20% - mixed syndrome. In 30% of patients diagnosed with symptoms isteroformnoho, dysphoric and somatoform syndromes. The psychopharmacotherapy and group psychotherapy were the most successful therapeutic approach in treatment of patients with PTSR.Conclusions. Complex differentiated treatment, taking into account the clinical features of PTSD has proven pharmaco- and psychotherapeutic interventions, because they had an impact on cognition and affective, have contributed to a positive attitude to treatment and reduce expressions disorders.Цель работы – изучить клинические особенности посттравматического стрессового расстройства в участников антитеррористической операции с разработкой нового комплексного метода их лечения с учетом выявленных особенностей в отдаленном периоде.Материал и методы. Исследовано 40 военнослужащих с диагнозом «Посттравматическое стрессовое расстройство» в возрасте 32,63+5,68 лет. Проведено клиническое, патопсихологическое и экспериментально-психологическое исследование больных со статистической обработкой полученных результатов.Результаты. В клинической картине ПТСР у 37,5 % больных выявлены признаки психопатологических проявлений депрессивного синдрома, у 30 % больных - астенического синдрома, у 15 % - тревожно-фобического, у 20 % - смешанного синдрома. У 30 % больных диагностировали признаки истероформного, дисфорического и соматоформного синдромов. Психофармакотерапия и групповая психотерапия были наиболее удачным терапевтическим подходом в лечении пациентов с ПТСР.Выводы. Комплексное дифференцированное лечение больных с учетом клинических особенностей ПТСР доказало высокую эффективность фармако - и психотерапевтических мероприятий, поскольку они повлияли на аффективную и когнитивную сферу, способствовали формированию положительного отношения к терапии и уменьшения проявлений расстройств.Мета роботи – вивчити клінічні особливості посттравматичного стресового розладу в учасників антитерористичної операції із розробкою нового комплексного методу їх лікування з урахуванням виявлених особливостей у віддаленому періоді.Матеріал та методи. Обстежено 40 військовослужбовців з діагнозом «Посттравматичний стресовий розлад віком 32,63+5,68 років. Проведено клінічне, патопсихологічне і експериментально-психологічне дослідження хворих із подальшою статистичною обробкою отриманих результатів.Результати. У клінічній картині ПТСР у більшості (37,5 %) хворих виявлені ознаки психопатологічних проявів депресивного синдрому, у 30 % хворих – астенічного синдрому, у 15 % – тривожно-фобічного, у 20 % – змішаного синдрому. У 30 % хворих діагностували ознаки істероформного, дисфоричного і соматоформного синдромів. Психофармакотерапія і групова психотерапія були найбільш вдалим терапевтичним підходом для лікування пацієнтів із ПТСР.Висновки. Комплексне диференційоване лікування хворих із урахуванням клінічних особливостей ПТСР довело високу ефективність фармако – і психотерапевтичних заходів, оскільки вони мали вплив на афективну і когнітивну сферу, сприяли формуванню позитивного ставлення до терапії та зменшенню проявів розладів

ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА ШИЗОФРЕНІЮ

It has been established an increase in of hemodynamic parameters in patients with schizophrenia compared with healthy people, accompanied by statistically significant a increase of frequency of stress adaptation mechanisms disadaptation of cardiovascular system. This demonstrates the significant reduction of reserve possibilities of the organism and high risk of physical complications of the cardiovascular system.Установлено увеличение гемодинамических показателей у больных шизофренией по сравнению со здоровыми лицами, что сопровождается статистически значимым увеличением частоты напряжения адаптационных механизмов и дезадаптации сердечно-сосудистой системы. Это свидетельствует о значительном снижении резервных возможностей организма и высоком риске развития соматических осложнений со стороны сердечно-сосудистой системы у больных шизофренией.Установлено збільшення гемодинамічних показників у хворих на шизофренію порівняно зі здоровими особами, що супроводжується статистично значимим збільшенням частоти напруження адаптаційних механізмів та дезадаптації серцево-судинної системи. Це засвідчує про значне зниження резервних можливостей організму та високий ризик розвитку соматичних ускладнень з боку серцево-судинної системи у хворих на шизофренію

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОСЕКСУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ШКОЛЯРІВ

Sexual health is an important component of human health and depends not only on biological, but psychological and social factors, individual and general social culture, motivation of sexual behavior.Сексуальное здоровье - важная составляющая состояния здоровья человека и зависит не столько от биологических, сколько от психологических и социальных факторов, индивидуальной и общественной культуры, мотивации сексуального поведения.Сексуальне здоров'я – важлива складова стану здоров'я людини і залежить не стільки від біологічних, скільки від психологічних і соціальних факторів, індивідуальної та загально-суспільної культури і від мотивації сексуальної поведінки

ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ В УЧАСНИКІВ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ

The article is dedicated to the investigation of the pathogenetic mechanisms of the development of posttraumatic stress disorder (PTSD) in ATO participants. It has been established that internall-personal conflict caused by impaired interaction of the nervous processes (excitation and inhibition) and their basic properties in individuals with accentuated personality traits lies in the basis of the occurrence of psychopathological symptoms.Статья посвящена исследованию патогенетических механизмов развития посттравматического стрессового расстройства (ПТСР) у участников антитеррористической операции (АТО). Установлено, что в основе возникновения психопатологической симптоматики ПТСР лежит внутриличностный конфликт, обусловленный нарушением взаимодействия нервных процессов (возбуджения и торможения) и их основных свойств у лиц с акцентуированными чертами личности.Стаття присвячена дослідженню патогенетичних механізмів розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР) в учасників антитерористичної операції (АТО). Установлено, що в основі виникнення психопатологічної симптоматики ПТСР лежить внутрішньоособистісний конфлікт, зумовлений порушенням взаємодії нервових процесів (збудження і гальмування) та їх основних властивостей в осіб із акцентуйованими рисами особистості