Academic Research Use in Strategic Decision-Making: Barriers and Opportunities within the Apparel Retail Industry

This study\u27s purpose was to explore: (a) the resources currently utilized by management in the strategic decision-making process within fashion retail companies; and (b) opportunities and barriers for greater use of academic research in the U.S. fashion retail industry. A phenomenological interpretive approach guided the research design to explore retail professionals\u27 strategic decision-making and the role of academic research in the process. Fifteen retail industry executives in the sectors of women\u27s and men\u27s apparel, sportswear, footwear, accessories, and intimates from various companies across the United States were interviewed. Emergent themes formed three topical areas: (a) resource usage for strategic decision-making by retail executives; (b) barriers for academic research use; and (c) processes of strategic decision-making within the fashion retail industry. Findings in this study illustrated the opportunity for academic research use in the fashion retail industry

Religious existentialists about the phenomenon of the crisis

В статье раскрыты основные положения представителей религиозного экзистенциализма о феномене кризиса. Представители религиозного экзистенциализма (М. Бубер, Г. Марсель, К. Ясперс) проводили анализ феномена кризисна в основном через антропологическую тему. Антропологический кризис в философии М. Бубера и Г. Марселя раскрывается посредством анализа взаимоотношений человека и Бога. Возможный вариант выхода из кризиса – это межличностный диалог Бога и человека («Я – Ты»).М. Бубер выделяет социологическую природу кризиса и кризис духа. Он акцентирует основное внимание на взаимосвязь «одиночество – кризис». Анализируя современный антропологический кризис, он связывает его с темой технического прогресса и упадка духовности. Так философ приходит к прояснению трех областей жизни человека, через которые проявляется кризис человеческой души. Это такие области жизни, как техника, хозяйство и политическая практика. Именно они, считает М. Бубер, формируют в душе человека одиночество и пустоту. Г. Марсель и К. Ясперс также обращали внимание на проблему взаимоотношения «человек – техника». Они отмечают влияние такого отношения на существование кризиса и упадок духовности.В статье раскрыты основные положения представителей религиозного экзистенциализма о феномене кризиса. Представители религиозного экзистенциализма (М. Бубер, Г. Марсель, К. Ясперс) проводили анализ феномена кризисна в основном через антропологическую тему. Антропологический кризис в философии М. Бубера и Г. Марселя раскрывается посредством анализа взаимоотношений человека и Бога. Возможный вариант выхода из кризиса – это межличностный диалог Бога и человека («Я – Ты»).М. Бубер выделяет социологическую природу кризиса и кризис духа. Он акцентирует основное внимание на взаимосвязь «одиночество – кризис». Анализируя современный антропологический кризис, он связывает его с темой технического прогресса и упадка духовности. Так философ приходит к прояснению трех областей жизни человека, через которые проявляется кризис человеческой души. Это такие области жизни, как техника, хозяйство и политическая практика. Именно они, считает М. Бубер, формируют в душе человека одиночество и пустоту. Г. Марсель и К. Ясперс также обращали внимание на проблему взаимоотношения «человек – техника». Они отмечают влияние такого отношения на существование кризиса и упадок духовности.The article revealed the basic situation of the phenomenon of crisis in the religious existentialism.Philosophers of religious existentialism (Buber, Marcel, Jaspers) was analyzed the phenomenon of the crisis primarily through anthropological topic. Anthropological crisis in philosophy Buber and Marcel was revealed by analyzing the relationship between man and God. A possible way out of the crisis – it is an interpersonal dialogue between God and man («I – You»).M. Buber distinguishes sociological nature of the crisis and the crisis of the spirit. It focuses attention on the relationship «loneliness – a crisis». Analyzing contemporary anthropological crisis, he associates it with the theme of technological progress and decline of spirituality. So the philosopher comes to clarify three areas of human life, which manifests itself through the crisis of the human soul. There is such area of life: technology, economy and political practice. They, said M. Buber, formed in the human soul loneliness and emptiness. Marcel and Jaspers also drew attention to the problem of the relationship of «man – machinery». They noted the influence of the existence of such a relationship crisis and decline in spirituality

The problem of «crisis» in the philosophy of Orteha-i-Hasseta

У статті аналізується проблема «кризи» у філософських побудовах Ортега­і­Гассета. Філософію кризи Ортега­і­Гассета необхідно розуміти як динамічний феномен. Іспанський мислитель звертається до теми кризи в таких працях: «Безхребетна Іспанія», «Тема нашого часу», «Що таке філософія?», «Пов­стання мас», «У пошуках Гьоте», «Дегуманізація мистецтва», «Положення науки та історичний розум», «Виникнення філософії». На початку своєї творчості мислитель актуалізує «кризу» в першу чергу через історичний і соціально­політичний контекст. Тут «криза» сприймається як «розпад», «занепад» і «хвороба» держави. Соціальна тема кризи виходить на перший план. Інструментом подолання кризи стає відбір «меншості» і відділення її від «більшості». Проте вже в більш пізніх працях по­іншому розуміється «криза». У роботі «Повстання мас» криза сприймається вже не як криза народів і культур Європи, а саме як «повстання мас». У зв’язку з поширенням «маси» зростає і аморальність. Для іспанського філософа не є принциповим виявлення кризи культури, нації чи моралі. Важливим для нього є виявлення більш глибокої кризи – втрати життєздатності.У статті аналізується проблема «кризи» у філософських побудовах Ортега­і­Гассета. Філософію кризи Ортега­і­Гассета необхідно розуміти як динамічний феномен. Іспанський мислитель звертається до теми кризи в таких працях: «Безхребетна Іспанія», «Тема нашого часу», «Що таке філософія?», «Пов­стання мас», «У пошуках Гьоте», «Дегуманізація мистецтва», «Положення науки та історичний розум», «Виникнення філософії». На початку своєї творчості мислитель актуалізує «кризу» в першу чергу через історичний і соціально­політичний контекст. Тут «криза» сприймається як «розпад», «занепад» і «хвороба» держави. Соціальна тема кризи виходить на перший план. Інструментом подолання кризи стає відбір «меншості» і відділення її від «більшості». Проте вже в більш пізніх працях по­іншому розуміється «криза». У роботі «Повстання мас» криза сприймається вже не як криза народів і культур Європи, а саме як «повстання мас». У зв’язку з поширенням «маси» зростає і аморальність. Для іспанського філософа не є принциповим виявлення кризи культури, нації чи моралі. Важливим для нього є виявлення більш глибокої кризи – втрати життєздатності.In the article analyses the problem of «the crisis» in the philosopher’s constructions Ortega y Gasset. We need to understand the philosophy of crisis like a dynamic phenomenon. A Spanish thinker appeals to the theme of crisis in such works like «Spineless Spain», «The theme of our time», «What is philosophy?», «Revolt of the Masses», «In Search of Goethe», «Dehumanization of Art», «The position of science and historical reason», «The emergence of philosophy». The thinker at the start of creativity actualizes «the crisis» in the first place through the historic and the socio­political context. The crisis should be interpreted as «collapse», «decline» and «illness» of the state. Social theme comes to the fore. Selection of a minority and separation it from majority becomes a tool for overcoming the crisis. However he views the crisis from another a viewpoint in latest works. In the work «Revolt of the Masses» the crisis looks not like «the crisis» of peoples and cultures in Europe, but like «revolt of the masses». An immorality grows since expansion «masses». For Spanish philosopher is not a principal crisis of culture, nation or morality. For him an important is the detection of a deeper crisis – the loss of viability