Прогноз розвитку диспластичного гонартрозу у віковому аспекті

Radiograms of 189 patients of different age groups with dysplastic syndromes (varus, valgus and dysplasia of the femoropatellar joint) were retrospectively analysed with the purpose of improving results of diagnosis and prognosis for the development of dysplastic gonarthrosis. Parameters of the knee joint were measured in the frontal and sagittal planes. In order to reveal a dependence of the development of arthritic changes upon the state of anatomical parameters of the knee joint, the distribution of gonarthrosis in the age groups was analysed. It was found out that there was a mathematical dependence of the stage of arthrosis upon anatomical parameters of the knee joint. A mathematical equation was formulated, and it helped to reveal the expected stage of arthrosis. The obtained results make it possible to detect the stage of arthrosis with a high degree of probability by anatomical indices in patients with dysplastic changes in their knee joints.Проведен рентроспективный анализ рентгенограмм 189 пациентов разных возрастных групп с диспластическими синдромами (варусным, вальгусным и дисплазией феморопателлярного сочленения), целью которого стало улучшение результатов диагностики и прогнозирования развития диспластического гонартроза. Измеряли параметры коленного сустава во фронтальной и сагиттальной плоскостях. Для определения зависимости развития артрозных изменений от состояния анатомических параметров коленного сустава с помощью статистических методов проанализировали распределение развития гонартроза в возрастных группах. Обнаружено, что существует математическая зависимость стадии артроза от анатомических параметров коленного сустава. Получили математическое уравнение, с помощью которого определили ожидаемую стадию артроза. Полученные результаты с достаточно высокой степенью вероятности позволяют определить стадию артроза по анатомическим показателям у пациентов с диспластическими изменениями в коленном суставе.Проведено рентроспективний аналіз рентгенограм 189 пацієнтів різних вікових груп з диспластичними синдромами (варусним, вальгусним і дисплазією стегново-наколінкового зчленування), метою якого стало поліпшення результатів діагностики і прогнозування розвитку диспластичного гонартрозу. Вимірювали параметри колінного суглоба у фронтальній і сагітальній площинах. Для визначення залежності розвитку артрозних змін від стану анатомічних параметрів колінного суглоба за допомогою статистичних методів проаналізували розподіл розвитку гонартрозу у вікових групах. Виявлено математичну залежність стадії артрозу від анатомічних параметрів колінного суглоба, і отримано математичне рівняння, за допомогою якого визначено очікувану стадію артрозу. Отримані результати з досить високим ступенем імовірності дозволяють визначити стадію артрозу за анатомічними показниками в пацієнтів з диспластичними змінами в колінному суглобі

Стосовно питання патології менісків у разі фронтальних деформацій на рівні колінного суглоба

In this article, problems of relationships between varus deformities on the knee joint level and the medial meniscus are examined. There is statistical and mathematical evidence of a destructive effect, produced by varus deformities on the medial meniscus. It was revealed that varus deformities on the knee joint level did not result from interventions on the medial meniscus. Progression of arthrotic changes in the tibiofemoral joint after removal of the medial meniscus without taking into account the varus deformity is statistically proved. It is recommended that interventions on the medial meniscus should be combined with correction of frontal deformities at the knee joint level.Рассмотрены вопросы взаимосвязи варусной деформации на уровне коленного сустава с внутренним мениском. Статистически и математически доказано разрушающее действие варусной деформации на медиальный мениск. Установлено, что в результате вмешательств на медиальном мениске варусная деформация не развивается. Статистически доказано прогрессирование артрозных изменений в тибио-феморальном сочленении после удаления мениска без учета варусной деформации. Рекомендовано вмешательства на медиальном мениске сочетать с коррекцией фронтальных деформаций на уровне коленного сустава.Розглянуто взаємозв’язок варусної деформації на рівні колінного суглоба з внутрішнім меніском. Статистично і математично доведено руйнівну дію варусної деформації на медіальний меніск. Встановлено, що в результаті втручань на медіальному меніску варусна деформація не розвивається. Статистично доведено прогресування артрозних змін у великогомілково-стегновому зчленуванні після видалення меніску без урахування варусної деформації. Рекомендовано втручання на медіальному меніску поєднувати з корекцією фронтальних деформацій на рівні колінного суглоба

Клінічна характеристика патології менісків різного генезису

The authors examined pathology of the knee joint menisci depending upon its genesis. Statistically analysed were the parameters, which characterized the patients: sex, age, pathological combinations, clinical signs of some knee joint pathology, namely a degree of limitations of the knee joint movements, presence of axial deformities (varus, valgus), sagittal loss of axiation, a larger lateral mobility on the knee joint level and an increased patella mobility, an angle of the patellar ligament Q. The analysis of clinical observations of patients with different genesis of their meniscus pathology revealed that prevailing were cases with meniscogenic syndrome, caused by hereditary predisposition, mostly indirect (with dysplasia of the femoropatellar joint and frontal deformities). In the group of patients with traumatic and pathic pathology of menisci the diagnosis included only one nosological unit: impairment of a meniscus. Meniscogenic syndrome, caused by hereditary predisposition (direct and indirect), was accompanied by other dysplastic syndromes (SFJD, SPI, VDS, VDS).Авторы рассмотрели патологию менисков коленного сустава в зависимости от генезиса. Проведен статистический анализ параметров, характеризующих больных: пол, возраст, комбинация патологий, клинические признаки патологии коленного сустава, а именно степень ограничения движений в коленном суставе, наличие осевых деформаций (варусная, вальгусная), сагиттальная деаксация, увеличенная боковая подвижность на уровне коленного сустава и увеличение подвижности надколенника, угол связки надколенника Q. Анализ клинических наблюдений больных с патологией менисков различного генезиса показал, что среди наблюдаемых больных преобладали пациенты с менискогенным синдромом, обусловленным наследственной предрасположенностью (МСОНП), преимущественно непрямым (с дисплазией ФПС и фронтальными деформациями). В группе больных с травматической и патической патологией мениска в диагноз была вынесена только одна нозологическая единица — повреждение мениска. Менискогенный синдром, обусловленный наследственной предрасположенностью (прямой и непрямой), сочетался с другими диспластическими синдромами (СНФ, СНРН, СВД, СВлД).Автори розглянули патологію менісків колінного суглоба залежно від генезису. Проведено статистичний аналіз параметрів, які характеризують хворих: стать, вік, комбінація патологій, клінічні ознаки патології колінного суглоба, а саме ступінь обмеження рухів у колінному суглобі, наявність осьових деформацій (варусна, вальгусна), сагітальна деаксація, збільшена бічна рухомість на рівні колінного суглоба та збільшення рухомості наколінка, кут зв’язки наколінка Q. Аналіз клінічних спостережень хворих з патологією менісків різного генезису показав, що серед хворих, що перебували під наглядом, переважали пацієнти з меніскогенним синдромом, який зумовлений спадковою схильністю (МСЗСС), здебільшого непрямий МСЗСС (з дисплазією ФПЗ і фронтальними деформаціями). У групі хворих з травматичною і патичною патологією меніска в діагноз було внесено тільки одну нозологічну одиницю — ушкодження меніска. Меніскогенний синдром, що зумовлений спадковою схильністю (прямий і непрямий), поєднувався з іншими диспластичними синдромами (СНФ, СПРН, СВД, СВлД)

Рентгенологічна характеристика патології менісків різного генезису

The authors examine three kinds of meniscal pathology depending upon its genesis: traumatic, pathic and dysplastic; the latter was called «hereditarily predisposed meniscogenic syndrome» (HPMS). A comparative statistical characteristic is given for radiological signs of the knee joint structure in meniscal pathology of different genesis, and it is proved that HPMS (direct and indirect) is characterized by an affection of an abnormal or normal meniscus in the dysplastic knee joint. Traumatic and pathic meniscal pathology develops in a normal (according to its anatomical structure) knee joint. Different kinds of meniscal pathology may combine.Авторы рассматривают три вида патологии менисков в зависимости от генезиса: травматическую, патическую и диспластическую, которая названа «Менискогенным синдромом, обусловленным наследственной предрасположенностью». Приведена сравнительная статистическая характеристика рентгенометрических признаков строения коленного сустава при патологии менисков разного генезиса и доказано, что МСОНП (прямой и непрямой) характеризуется повреждением аномального или нормального мениска в диспластическом коленном суставе. Травматическая и патическая патология менисков развивается в нормальном (по анатомическому строению) коленном суставе. Возможно сочетание различных видов патологии менисков.Автори розглядають три види патології менісків залежно від генезису: травматичну, патичну і диспластичну, яка має назву «Меніскогенний синдром, зумовлений спадковою схильністю» (МСЗХС). Наведено порівняльну статистичну характеристику рентгенометричних ознак будови колінного суглоба в разі патології менісків різного генезису та доведено, що МСЗСХ (прямий і непрямий) характеризується ушкодженням аномального або нормального меніска в диспластичному колінному суглобі. Травматична і патична патологія менісків розвивається в нормальному (за анатомічною будовою) колінному суглобі. Можливим є поєднання різних видів патології менісків

The Motive Bases for the Formation and Activation of the State-Creating Patriotism of the Nation Based on the Strategiology of the State Development

The purpose of the article is to allocate and systematize scientific views on the motives that become an effective strategiologic trend in the formation and development of the State, synthesized and manifested through the State-Creating Patriotism of the Nation (SCPN) with its dominants: qualitative; and quantitative (tax-based). It is emphasized and substantiated that the motives have their own characteristic hierarchy within the system of manifestation of both SCPN and strategiology of development, since they are oriented towards a particular person or the international community of States in general. It is emphasized that in order to select and analyze in detail the manifestation of characteristic motives as to the considered issues of creation of the State and their further activation, it is necessary to carry out a gradation regarding the classification of citizens according to the fundamental provisions of sociology, in particular, through subcultures (i. e., groups of people who recognize a certain system of values and are united are united according to certain social characteristics). It is substantiated that the SCPN represents all that the people in general and every citizen in particular do in the interests of creating an independent, sovereign, civilized State. It is noted that taxes are a quantitative feature and a measure of the motive-actual SCPN to specify the real participation (current and future) of taxpayers in the formation of the financial component of life provision and further development of the State. The author emphasizes that a taxpayer does not just pay taxes, but by doing so, creates his/her own civilized State - for himself/herself and the descendants. It is through a purposeful strategiologic activation of the motiveness of SCPN, changing only by 1% the level of shadowing of the world economy, that it is possible to provide up to $ 350 billion of additional tax revenues to the States’ budget. The motive-based mechanism for activating the process of creation of the State based on the paradigm of the SCPN and the strategiology of the State development is highlighted. The motivational fundamentality of activating the quantitative approach of the SCPN as an effective strategiologic direction of development of each State ensures, in particular: growth of budget revenues; reduction of both the level of the shadow economy due to the both activation of patriotic sentiments of taxpayers and the costs of tax administration; accumulation of more effective opportunities for the State to resolve and ensure the constitutional rights of citizen

Дослідження навантаження тіла хребця LIV за динамічної симуляції рухів у поперековому відділі хребта на скелетно-м’язових моделях після виконання заднього бісегментарного спондилодезу

One of the risk factors for complications in the spinal motion segments of the thoracic and lumbar regions, as well as in the adjacent segments with spinal fusion ones, is changes in the sagittal vertebral-pelvic balance. Purpose. To determine the effect of muscle changes that occur during the performance of two-segment LIV–SI spinal fusion on the load of adjacent motion segments. Material and methods. The spinal fusion of two spinal motion segments of the lumbar spine was simulated at the LIV–LV and LV–SI levels at different angles of segment fixation in the OpenSim programme. Five models were analysed: 1 (basic) — without changes; 2 — changes in the points of attachment and muscle strength; 3 — normo-lordotic fixation; 4 — hypolordotic; 5 —hyperlordotic. The load on the zone of interest was measured as the magnitude of the projection of the force vector depending on the angle of inclination of the torso as a percentage of the body weight. Results. Simulation of the above configurations of the instrumental spinal fusion (intact, normo-lordotic, hyperlordotic, hypolordotic positions due to a change in the angle of the LIV–SI spinal fusion) showed that the load force of the adjacent segments when bent forward depended on the angle of the instrumental spinal fusion performed. Conclusions. As a result of study of the kinematic model of the lumbar spine using bisegmental spinal fusion of LIV–SI, it was proved that the load force of the adjacent segments when bent forward depended on the angle of the instrumental spinal fusion performed. It was determined that the upper adjacent vertebra of the fixation zone had a relatively insignificant increase in load in the case of fixation in the hyperlordotic position; in the hypolordotic position, the load on the upper segment led to an increase in loads on the upper adjacent segment, and in the hypolordic position, it led to a slight decrease compared to the normo-lordotic fixation. According to the results of the study, minimal muscle damage is expected during the surgical intervention, so the reliability of the model is closer to minimally invasive surgery. The developed kinematic models can be useful in the planning of the transpedicular fixation surgery to prevent complications.Одним із чинників ризику розвитку ускладнень у хребтово-рухових сегментах грудного та поперекового відділів, а також суміжних сегментах зі спондилодезованими, є зміни сагітального хребтово-тазового балансу. Мета. Визначити вплив зміни м’язів, які відбуваються під час виконання заднього двосегментарного спондилодезу LIV–SІ на навантаження суміжних рухових сегментів. Матеріал і методи. Моделювали спондилодез двох хребтово-рухових сегментів поперекового відділу хребта на рівнях LIV–LV т а LV–SI під різними кутами фіксації сегментів у програмі OpenSim. Проаналізовано 5 моделей: 1 (базова) — без змін; 2 — зміни точок прикріплення та сили м’язів; 3 — нормолордотична фіксація; 4 — гіполордотична; 5 — гіперлордотична. Навантаження на зону інтересу вимірювали як величину проєкції вектора сили залежно від кута нахилу тулуба у відсотках до маси тіла. Результати. Моделювання наведених конфігурацій інструментального спондилодезу (інтактному, нормолордотичному, гіперлордитичному, гіполордотичному положеннях за рахунок зміни кута спондилодеза LIV–SI) показало, що сила навантаження суміжних сегментів за згинання вперед, залежить від виконаного кута інструментального спондилодезу. Висновки. У результаті дослідження кінематичної моделі поперекового відділу хребта з використанням бісегментарного спондилодезу LIV–SI доведено, що сила навантаження суміжних сегментів за згинання вперед залежить від виконаного кута інструментального спондилодезу. Визначено, що верхній суміжний хребець зони фіксації мав порівняно незначне збільшення навантаження в разі фіксації в гіперлордотичному положенні, за гіполордотичного — навантаження на верхній сегмент призводили до зростання навантажень на верхній суміжний сегмент, а гіполордотичного — незначного зменшення порівняно з варіантом нормолордотичної фіксації. За результатами дослідження передбачається мінімальне ушкодження м’язів під час хірургічного втручання, тому достовірність моделі більш наближена до малоінвазивної хірургії. Розроблені кінематичні моделі можуть бути корисними під час планування операції транспедикулярної фіксації для запобігання ускладнень

Значення механічних властивостей пластини в разі торакопластики вродженої лійкоподібної деформації грудної клітки

Surgical treatment of a congenital pectus excavatum (CPE) includes using of a plate that holds the correct anatomical shape of the chest for a long time. Before implanting the plate behind a sternum, it is bent so that after correcting the deformation, it reproduces shape of the ribs on both sides and fits close to them. Displacement and rotation are the most frequent complications after plate implantation. Therefore, mechanical properties of the plate, such as: strength, ability to withstand the load during surgery and in the long term period — is one of the main guarantees to obtain the good result. Objective. To study the mechanical properties of the plate which is used for thoracoplasty at CPE under conditions comparable to real loads in order to gain maximal correction. Methods. Experimental bending tests were performed on 5 standard plates of 2.5 mm thick, 13 mm width and 200 mm length, made from titanium Ti6–AL4–V (according to ISO 5832-3). All plates were bent with a special surgical instrument according to the anatomical shape of a chest, using method of surgery by D. Nuss. All plates supports were placed on a distance from the fixing screws. The force of bending load was applied to the middle of the plate, gradually increasing from 150 to 600 H with a step 50 H. At each value of the loading we measured the height of the plate edge elevation. Results. Under load conditions of 600 H, the elevation of a plate edge did not exceed 3 mm and was equal to (2700 ± 177) μcm. In a case of twice lower loads (300 H), value of lifting edge of the plate decreased in three times and was (700 ± 85) μcm. Changes that happened under loading were the same for all five types of the plate. Conclusions. It is proved that the plates can fully withstand corrective loads with a minimal deformation after thoracoplasty. The discrepancy bet­ween the plate shape in the lateral parts to the restored thorax is caused by the changing of configuration of the last one and increasing in the anteroposterior size. Key words. Plate, mechanical pro­perties, thoracoplasty.Хірургічне лікування вродженої лійкоподібної деформації грудної клітки (ВЛДГК) передбачає використання пластини, яка тривалий час утримує правильну анатомічну форму грудної клітки. Перед встановленням пластини за грудиною її вигинають так, щоб після корекції деформації вона по боках відтворювала форму ребер та щільно до них прилягала. Проте частими ускладненнями після встановлення пластини є її зміщення та ротація. Тому механічні властивості пластини, а саме: міцність, можливість витримувати навантаження під час хірургічного втручання та у віддаленому періоді, — одна з головних запорук отримання бажаного результату. Мета. Вивчити механічні властивості пластини для торакопластики ВЛДГК за умов порівняних із реальними навантаженнями для досягнення максимальної корекції. Методи. Проведено експериментальні випробування на згинання 5 стандартних пластин товщиною 2,5 мм, шириною 13 мм і довжиною 200 мм, виготовлених із титану марки Ті6–АL4–V (відповідно до ISO 5832-3). Усі пластини вигинали за допомогою спеціального хірургічного інструмента згідно з анатомічною формою грудної клітки, відповідно до методики оперативного втручання за D. Nuss. Опори розташовували на відстані фіксувальних гвинтів. Силу згинального навантаження прикладали до середини пластини, збільшуючи поступово від 150 до 600 Н із кроком 50 Н. На кожній величині навантаження вимірювали висоту підйому краю пластини. Результати. За умов навантаження величиною 600 Н підйом краю пластини не перевищував 3 мм і дорівнював (2700 ± 177) мкм. У разі вдвічі менших навантажень (300 Н) величина підйому краю пластини знижувалась утричі та становила (700 ± 85) мкм. Реакція під час навантаження була однаковою для всіх п’яти типів пластин. Висновки. Доведено, що пластини повністю витримують коригувальні навантаження з мінімальною деформацією після проведеної торакопластики. Невідповідність форми пластини в бічних відділах і відновленої грудної клітки обумовлена зміною конфігурації останньої та збільшенням передньо-заднього розміру. Ключові слова. Пластина, механічні властивості, торакопластик

Метод оцінки площі ураження суглобової поверхні головки стегнової кістки у хворих на асептичний некроз у процесі ультразвукового дослідження

A new method for assessing the lesion area of the femoral head by its sonographic image is presented. An algorithm of geometric constructions is written and a formula for calculating the head lesion coefficient is derived. The method is not difficult for application and can be used by staff without any additional training.Представлен новый метод оценки площади некротического поражения головки бедренной кости на ее сонографическом изображении. Описан алгоритм геометрических построений и выведена формула для определения коэффициента поражения головки. Метод не сложен в применении и может использоваться медицинским персоналом без дополнительной подготовки.Представлено новий метод оцінки площі некротичного ураження головки стегнової кістки на її сонографічному зображенні. Описано алгоритм геометричних побудов і виведено формулу для визначення коефіцієнта ураження головки. Метод є нескладним у використанні, і медичний персонал може застосовувати його без додаткової підготовки

Експериментальне дослідження міцності фіксації зв’язки наколінка після її реконструкції

Modular replacement is an adequate method of treatment after removal of proximal tibia tumors. However, there are problems with the restoration of the knee joint function, its extensor mechanism. Objective: to determine the strength of patellar ligament fixation under modeling on the knee joint of a pig. The reconstruction of the extensor mechanism was made with a nylon tape or attachment tube to fix the patellar ligament to the proximal tibia tuberosity. Methods: on the preparations of the pigs knee joints, the reconstruction of the extensor mechanism was simu­lated in two series of the experiment: I — grafting of the patellar ligament using a nylon tape; II — grafting with attachment tube, previously fixed to the proximal part of the tibia. The samples were tested for strength under the influence of a tension loading, the value of which was gradually increased until the patellar ligament was torn off from the tibia. The obtained results were processed statistically. Results: samples of the I series withstood the load before failure on average 1.4 times less than in the II series (t = –4.820; p = 0.001). The average values of the load that caused the tearing of the patellar ligament were significantly different, however, the maximum value of the series of breaking load of series I did not intersect with the minimum value of the series of data of series II. Detachment of the ligament from the patella occurred due to the eruption, and not the destruction of the suture material. Conclusions: the attachment tube is 1.4 times stronger (p < 0.01) than nylon tape. Due to this, the knee joint movements, and operated limb weight bearing can be started in the early postoperative period, thereby reducing the number of complications and improving the functional outcomes of surgeries in patients with proximal tibia tumors.Модульное эндопротезирование является адекватным методом замещения дефекта после удаления опухолей проксимального отдела большеберцовой кости (ББК). Однако существуют проблемы с восстановлением функции коленного сустава, а именно его разгибательного аппарата. Цель: определить прочность фиксации связки надколенника в условиях моделирования на коленном суставе свиньи реконструкции разгибательного аппарата с использованием для крепления связки надколенника к бугристости ББК нейлоновой ленты или Attachment tube. Методы: на препаратах коленных суставов свиней моделировали реконструкцию разгибательного аппарата в двух сериях эксперимента: I — пластика связки надколенника с помощью нейлоновой ленты; II — пластика к Attachment tube, предварительно зафиксированной на проксимальном отделе ББК. Испытывали образцы на прочность под воздействием нагрузки на растяжение, величину которой постепенно увеличивали до момента отрыва связки надколенника от ББК. Полученные показатели обработаны статистически. Результаты: образцы I серии выдерживали нагрузку до разрушения в среднем в 1,4 раза меньше, чем во II (t = –4,820; p = 0,001). Средние значения величины нагрузки, вызвавшие отрыв связки надколенника, заметно отличались между собой, однако максимальное значение ряда разрушающей нагрузки I серии не имело пересечения с минимальным значением ряда данных II серии. Отрыв связки надколенника происходил из-за прорезывания, а не разрушения шовного ма­териала. Выводы: пластика с использованием Attachment tube в 1,4 раза (р < 0,01) прочнее, чем фиксация нейлоновой лентой. Благодаря этому разработку движений в коленном суставе и нагружение на прооперированную конечность можно выполнять в раннем послеоперационном периоде, уменьшая тем самым количество осложнений и улучшая функциональный результат хирургического вмешательства у пациентов с опухолями проксимального отдела ББК.Модульне ендопротезування є адекватним методом заміщення дефекту після видалення пухлин проксимального відділу великогомілкової кістки (ВГК). Проте існують проблеми з відновленням функції колінного суглоба, а саме його розгинального апарата. Мета: визначити міцність фіксації зв’язки наколінка за умов моделювання на колінному суглобі свині реконструкції розгинального апарата з використанням для кріплення зв’язки наколінка до горбистості ВГК нейлонової стрічки або Attachment tube. Методи: на препаратах колінних суглобів свиней моделювали реконструкцію розгинального апарата в двох серіях експерименту: I — пластика зв’язки наколінка за допомогою нейлонової стрічки; II — пластика до Attachment tube, попередньо зафіксованої на проксимальному відділі ВГК. Випробували зразки на міцність під впливом навантаження на розтягнення, величину якого поступово збільшували до моменту відриву зв’язки наколінка від ВГК. Отримані показники оброблені статистично. Результати: зразки I серії витримували навантаження до руйнування в середньому в 1,4 рази менші, ніж у II (t = –4,820; p = 0,001). Середні величини навантаження, що призвело до відриву зв’язки наколінка, помітно відрізнялися між собою, проте максимальне значення ряду руйнівного навантаження I серії не мало перетину з мінімальним значенням ряду даних II серії. Відрив зв’язки наколінка відбувався через прорізування, а не руйнування шовного матеріалу. Висновки: пластика з використанням Attachment tube є в 1,4 разу (р < 0,01) міцнішою, ніж фіксація нейлонової стрічкою. Завдяки цьому розробку рухів у колінному суглобі та навантаження на прооперовану кінцівку можна виконувати в ранньому післяопераційному періоді, зменшуючи тим самим кількість ускладнень і покращуючи функціональний результат хірургічного втручання в пацієнтів із пухлинами проксимального відділу ВГК

Ультразвуковий метод оцінки стану капсули кульшового суглоба у хворих на асептичний некроз головки стегнової кістки

Sonographic and biochemical criteria of activity of an inflammatory process in an articular capsule of patients with aseptic necrosis of their femoral head (ANFH) were analysed. The study involved patients with radiological stages 1–4 of ANFH by Kulish-Filippenko classification, in whom sonography clearly visualized an integrity violation in the subchondral layer of their femoral head. Comparison of the sonographic picture of the joint with results of the blood examination makes it possible to suppose that the basic sonographic criteria of an active process in joints of patients with ANFH may include: the cervical-capsular space of6.0 mmand more, appearance of the hypoechogenic component in the structure of synovia, accumulation of a homogenous fluid in the articular cavity. Thus, presence of additional sonographic criteria indicated a high morphological degree of activity of ANFH.Проведен анализ ультразвуковых и биохимических критериев активности воспалительного процесса в капсуле сустава больных асептическим некрозом головки бедренной кости (АНГБК). В исследование были включены пациенты с I–IV рентгенологическими стадиями АНГБК по классификации Кулиш–Филиппенко, у которых сонографически четко визуализировалось нарушение целостности субхондрального слоя головки бедренной кости. Сопоставление сонографической картины сустава с результатами исследования крови позволяет предположить, что к основным ультразвуковым критериям активного процесса в суставах у больных с асептическим некрозом головки бедренной кости можно отнести: шеечно-капсулярное пространство6 мми больше, появление гипоэхогенного компонента в структуре синовии, скопление однородной жидкости в полости сустава. Таким образом, наличие дополнительных ультразвуковых критериев свидетельствует о высокой степени активности асептического некроза головки бедренной кости.Проведено аналіз ультразвукових та біохімічних критеріїв активності запального процесу в капсулі суглоба хворих із асептичним некрозом головки стегнової кістки (АНГСК). У дослідження було включено пацієнтів з I–IV рентгенологічними стадіями АНГСК за класифікацією Куліш–Філіпенко, у яких сонографічно чітко візуалізувалося порушення цілісності субхондрального шару головки стегнової кістки. Порівняння сонографічної картини суглоба з результатами дослідження крові дозволяє припустити, що до основних ультразвукових критеріїв активного процесу в суглобах у хворих на асептичний некроз головки стегнової кістки можна віднести: шийково-капсулярний простір6 ммі більше, появу гіпоехогенного компоненту в структурі синовії, накопичення однорідної рідини в порожнині суглоба. Таким чином, наявність додаткових ультразвукових критеріїв свідчить про високу морфологічну ступінь активності асептичного некрозу головки стегнової кістки