Нематеріальні природні ресурси (НПР) в аспекті натурального капіталу «нової» географії: деякі перспективи для України

Background. Intangible natural resources are properties of nature, whose consumption does not cause exclusion and transformation of substances and energy but provides benefits as an ecological rent in economy, society and personal satisfaction of human needs. To the greatest extent, it concerns the resort and recreation industry, which is becoming more and more significant in the economy of many countries.Summary of the literature. Attention to non-material aspects of environmental protection and nature management for the needs of economy is increasing. European techniques involve sociological questionnaire apparatus for its evaluation. This process is rather tedious, lengthy and expensive.Aim. The presentation and analysis of the existing methodology based on quantitative evaluation of the intangible natural resource potential, as well as offering a new way of such evaluation using the subjective component of the complex subject-object approach and geoinformation technologies.Results. The geosocial advisory service would contain maps of environmental comfort based on the principle of the unity of time and space. The user can evaluate the quality of service time in the places that he visited (places are organized and classified by layers), and he will get personalized recommendations about, first of all, places for tourism and recreation. This service will create a set of axiological reports on classified landscapes.Conclusions and further work. Service offered in this article can be a modern and effective way for comprehending the importance of nature as a producer of intangible benefits. In coming years, the practical implementation of the proposed service will occur.Статья содержит анализ современных методологических основ географии, посвященных количественному измерению нематериального природно-ресурсного потенциала. Авторы предлагают новый подход к оценке нематериальных природных ресурсов на основе существующего зарубежного опыта оценки культурных экосистемных услуг. Через концептуальную взаимосвязь социальных времени и пространства, обосновывается восприятие индивидуумом объективных нематериальных свойств ландшафта через оценивание ним самим субъективного качества времени их потребления. Это дает возможность количественной оценки объективных качеств ландшафта индивидуумом как оценки нематериальных природных ресурсов с помощью оценки субьективного качества времени. Эта гипотеза нашла свое выражение в идее геосоциального рекомендательного сервиса. Последний не является самоцелью, а лишь инструментом изучения культурной значимости природы.Стаття містить аналіз сучасних методологічних основ географії, присвячених кількісному вимірюванню нематеріального природно-ресурсного потенціалу. Автори пропонують новий підхід до оцінки нематеріальних природних ресурсів на основі існуючого зарубіжного досвіду оцінки культурних екосистемних послуг. Через концептуальний взаємозв'язок соціальних часу і простору, обґрунтовується сприйняття особистістю об’єктивних нематеріальних властивостей ландшафту крізь оцінювання нею самою суб’єктивної якості часу їх споживання. Це надає змогу кількісного оцінювання об'єктивних якостей ландшафту для особистості як оцінки нематеріальних природних ресурсівчерез допомогою оцінки суб'єктивноъ якості часу. Ця гіпотеза знайшла своє вираження в ідеї геосоціального рекомендаційного сервісу. Останній не є самоціллю, а лише інструментом вивчення культурної значущості природи