Outcomes in poor responders treated with in vitro fertilization/intracytoplasmic sperm injection according to bologna criteria

Purpose of the study was to evaluate the effectiveness of various approaches of artificial reproductive technologies (ART) in advanced maternal age patients with poor ovarian response (POR). Materials and methods. This is retrospective cohort study of 455 patients with POR who have undergone an IVF and embryo transfer program at from June 2016 to June 2018. Researchers evaluated pregnancy rate (PR) per embryo transferand live birth rate (LBR) per embryo transferas in vitro fertilization (IVF) outcomes. The patients fulfilled Bologna criteria were divided into 5 groups: long protocol, ant-gonadotropin-releasing hormone protocol, freeze embryos transfer without preimplantation genetic diagnostic (PGS), freeze embryos transfer with PGS, natural cycle. Results. There was no statistically significant difference in the age, Anti-Müllerian hormone level and duration of infertility between the groups. Despite different protocols of ovarian stimulation, there was no statistically significant difference in pregnancy rate in fresh cycles. At the same time, cancellation of transfer was significantly higher observed in natural cycles (p <0.001). PR and LBR were statistically significant higher in freeze embryo transfer group 29% and 12.1% vs 13.3% and 5,5% respectively (p<0.001 and p = 0.040). During the transfer of the embryo unexamined by PGS and after PGS the pregnancy rate did not differ (29.4% vs 28.2%, p <0.05), but LBR was statistically significant higher after euploid embryo transfer (8.2% without PGS vs 20.5% after PGS, p = 0.028). Conclusion. The most effective approach in patients with a poor ovarian response was cycle segmentation, cryopreservation of embryos, PGS and transfer of an euploid embryo. This category of patients requires a personalized approach to the treatment of infertility. The choice of protocol in ART program must be carried out with the full voluntary and informed consent of the patient, depending on their desires and capabilities, including financial

Результати програм екстракорпорального запліднення/інтрацитоплазматичної ін'єкції сперматозоїда в пацієнток із низькою оваріальною відповіддю згідно з болонськими критеріями

Purpose of the study was to evaluate the effectiveness of various approaches of artificial reproductive technologies (ART) in advanced maternal age patients with poor ovarian response (POR).Materials and methods. This is retrospective cohort study of 455 patients with POR who have undergone an IVF and embryo transfer program at from June 2016 to June 2018. Researchers evaluated pregnancy rate (PR) per embryo transferand live birth rate (LBR) per embryo transferas in vitro fertilization (IVF) outcomes. The patients fulfilled Bologna criteria were divided into 5 groups: long protocol, ant-gonadotropin-releasing hormone protocol, freeze embryos transfer without preimplantation genetic diagnostic (PGS), freeze embryos transfer with PGS, natural cycle.Results. There was no statistically significant difference in the age, Anti-Müllerian hormone level and duration of infertility between the groups. Despite different protocols of ovarian stimulation, there was no statistically significant difference in pregnancy rate in fresh cycles. At the same time, cancellation of transfer was significantly higher observed in natural cycles (p &lt;0.001). PR and LBR were statistically significant higher in freeze embryo transfer group 29% and 12.1% vs 13.3% and 5,5% respectively (p&lt;0.001 and p = 0.040). During the transfer of the embryo unexamined by PGS and after PGS the pregnancy rate did not differ (29.4% vs 28.2%, p &lt;0.05), but LBR was statistically significant higher after euploid embryo transfer (8.2% without PGS vs 20.5% after PGS, p = 0.028).Conclusion. The most effective approach in patients with a poor ovarian response was cycle segmentation, cryopreservation of embryos, PGS and transfer of an euploid embryo. This categoryof patients requires a personalized approach to the treatment of infertility. The choice of protocol in ART program must be carried out with the full voluntary and informed consent of the patient, depending on their desires and capabilities, including financial.Целью исследования стала оценка эффективности различных протоколов вспомогательных репродуктивных технологий (ВРТ) у пациенток старшего репродуктивного возраста с низким овариальным ответом.Материалы и методы исследования. Проведено ретроспективное когортное исследование, в которое были включены 455 пациенток с бесплодием, удовлетворявших Болонским критериям бедного ответа яичников и проходивших лечение методом экстракорпорального оплодотворения (ЭКО)/интрацитоплазматической инъекции сперматозоида (ИКСИ) с июня 2016 по июнь 2018 г.Исследователи оценивали частоту беременности на один перенос эмбриона и частоту живорождений на один перенос эмбриона при ЭКО. Пациентки, соответствующие Болонским критериям, были разделены на 5 групп: группа длинного протокола, протокол с антагонистами гонадотропин-рилизинг-гормона, протокол размороженных эмбрионов без преимплантационной генетической диагностики (ПГС), протокол переноса размороженных эмбрионов с ПГС, естественные циклы.Результаты. Не выявлено статистически значимой разницы в частоте наступления беременности и живорождения в зависимости от выбранного протокола стимуляции яичников при переносе в свежем цикле. Установлено, что отмена переноса достоверно чаще отмечалась в естественных циклах (p &lt;0,001). При анализе результативности свежих и криопереносов выявлено, что частота беременности и частота живорождения статистически отличалась: 29% и 12,1% против 13,3% и 5,5% соответственно (p &lt;0,001 и p = 0,040). В группе криопереносов частота родов была достоверно выше при переносе эуплоидного эмбриона (8,2% без ПГС против 20,5% после ПГС, p = 0,028), тогда как частота беременности статистически не отличалась.Выводы. Наиболее результативным подходом у пациенток с бедным ответом яичников стала сегментация цикла, криоконсервация эмбрионов, проведение ПГС и перенос эуплоидного эмбриона. Данная категория пациенток требует максимально персонифицированного подхода при лечении бесплодия. Выбор протокола стимуляции овуляции в программе ВРТ необходимо проводить совместно с пациентками в зависимости от их ожиданий и возможностей, в том числе финансовых.Метою дослідження була оцінка ефективності різних протоколів допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) у пацієнток старшого репродуктивного віку з низькою оваріальною відповіддю.Матеріали і методи дослідження. Проведено ретроспективне когортне дослідження, в яке були включені 455 пацієнток з безпліддям, котрі задовольняли Болонським критеріям бідної відповіді яєчників і проходили лікування методом екстракорпорального запліднення (ЕКЗ)/інтрацитоплазматичної ін'єкції сперматозоїда (ІКСІ) з червня 2016 до червня 2018 р. Дослідники оцінювали частоту вагітності на одне перенесення ембріона і частоту живонароджень на одне перенесення ембріона при ЕКЗ. Пацієнтки, які відповідали Болонським критеріям, були розділені на 5 груп: група довгого протоколу, протокол із антагоністами гонадотропін-рилізинг-гормону, протокол розморожених ембріонів без преімплантаційної генетичної діагностики (ПГС), протокол перенесення розморожених ембріонів із ПГС, природні цикли.Результати. Не виявлено статистично значущої різниці в частоті настання вагітності і живонародження в залежності від обраного протоколу стимуляції яєчників при перенесеннів свіжому циклі. Встановлено, що відміна перенесення достовірно частіше відзначалася в природних циклах (p &lt; 0,001). При аналізі результативності свіжих і кріоперенесень виявлено, що частота вагітності та частота живонароджень статистично відрізнялася: 29% і 12,1% проти 13,3% і 5,5% відповідно (p &lt; 0,001 і p = 0,040). У групі кріоперенесень частота пологів була достовірно вищою при перенесенні еуплоїдного ембріона (8,2% без ПГС проти 20,5% після ПГС, p = 0,028), тоді як частота вагітності статистично не відрізнялася.Висновки. Найбільш результативним підходом у пацієнток із бідною відповіддю яєчників виявилася сегментація циклу, кріоконсервація ембріонів, проведення ПГС і перенесення еуплоїдного ембріона. Дана категорія пацієнток вимагає максимально персоніфікованого підходу при лікуванні безпліддя. Вибір протоколу стимуляції овуляції в програмі ДРТ необхідно проводити спільно з пацієнтками в залежності від їх очікувань і можливостей, в тому числі фінансових