Епідеміологія хвороби Альцгеймера в Одеській області

The aim of the work was to study the epidemiology of Alzheimer’s disease in the Odesa region. Materials and methods. The study was carried out on the basis of the Regional Mental Health Center (Odesa) in 2016–2021. The data of the primary referral of patients with a verified diagnosis of Alzheimer’s disease were analyzed. Statistical processing of the obtained data was performed by frequency analysis methods using standard MS Excel packages (Microsoft Inc., USA). The population of the Odesa region was determined according to the State Statistics Service of Ukraine. Results. According to the retrospective analysis over the past 5 years, there was a constant increase in the number of identified patients with Alzheimer’s disease, from 4.9 cases per 100,000 population in 2016 to 6.0 cases in 2020 with a slight predominance of women in the structure of cases. Brain MRI was performed only in 29 (4.6 %) patients, EEG in 41 (6.5 %) patients. There were no cases of familial Alzheimer’s disease or early-onset Alzheimer’s disease. In 2020, Alzheimer’s and dementia deaths reached 14,196 or 2.54 % of total mortality in Ukraine. Conclusions. The prevalence of Alzheimer’s disease was 6.0 cases per 100,000 in the population of the Odesa region at the end of 2021, which was an order of magnitude less than the global average. The mean score on the MMSE scale was 18.6 ± 0.5. The analysis on subscales has shown the prevalence of memory, spatial orientation and verbal disorders. The Ukrainian population is characterized by the small number of patients of the older age group (3.3 %) and the predominance of female patients (59.4 %).Мета роботи – вивчення епідеміології хвороби Альцгеймера в Одеській області. Матеріали та методи. Дослідження здійснили на базі Обласного центру психічного здоров’я (м. Одеса) у 2016–2021 рр. Проаналізували дані первинного направлення пацієнтів із верифікованим діагнозом хвороба Альцгеймера. Статистичне опрацювання результатів здійснили із застосуванням методів частотного аналізу, використавши стандартні пакети MS Excel (Microsoft Inc., США). Кількість населення Одеської області визначили за даними Державної служби статистики України. Результати. За результатами ретроспективного аналізу, протягом останніх 5 років відбувалося постійне зростання кількості встановлених діагнозів хвороба Альцгеймера: з 4,9 випадку на 100 тис. населення у 2016 році до 6,0 випадку у 2020 році. У структурі захворюваності на хворобу Альцгеймера виявили незначне переважання жінок. МРТ головного мозку виконали тільки 29 (4,6 %) хворим, ЕЕГ – 41 (6,5 %) пацієнтові. Випадки сімейної форми хвороби Альцгеймера та хвороби Альцгеймера з раннім початком не зафіксовані. У 2020 році в Україні померли 14 196 осіб від хвороби Альцгеймера та деменції – 2,54 % від загальної кількості смертей. Висновки. Поширеність хвороби Альцгеймера серед населення Одеської області наприкінці 2021 року становила 6,0 випадку на 100 тис. населення; це істотно менше, ніж середній показник у світі. Середній бал за шкалою MMSE становив 18,6 ± 0,5. Аналіз за субшкалами показав переважання порушень пам’яті, просторової орієнтації та вербальних розладів. Для населення України характерна незначна кількість хворих старшої вікової групи (3,3 %) та переважання жінок (59,4 %)

The use of a neural network in solving problems of recognition and classification of spacecraft by their optical images

In recent years, the number of space objects located in near-Earth outer space, especially in the near operational zone, has increased significantly due to the build-up of space groupings, including dual-use (for example, Starlink) and the remnants of their vital activity (space debris). This factor increases the importance of the task of recognizing and classifying space objects by type in the shortest possible time and entering them into the main catalog of space objects. The developed methodology allows automated analysis of optical images of space objects using software to solve the problem of their recognition and classification by type using a convolutional neural network. The purpose of the study is to increase the efficiency of processing and analysis of optical images of spacecraft. The experimental results of the study confirm the achievement of the research goal. The developed methodology contributes to the development of software and hardware for image processing and can be used in calculations and data preparation for information support of interested officials. For the first time, a training set for a convolutional neural network has been prepared using real optical images of spacecraft obtained in the visible range

Pyłek ambrozji (Ambrosia L.) w aeroplanktonie Lublina (Polska) i Lwowa (Ukraina)

In Europe Ambrosia is included in invasive species. Its pollen contains very strong allergens that can be the cause of pollinosis at the turn of summer and autumn. The aim of the present study was to compare Ambrosia pollen concentrations in the air of Lublin and Lviv and to analyse the effect of weather conditions on Ambrosia pollen content in the air. The study was carried out in 2011 and 2012. In Lublin the volumetric method was applied using a Lanzoni VPPS 2000 trap, whereas in Lviv the gravimetric method was applied using a Durham trap. To make the results comparable, the data obtained by the gravimetric method were properly counted and expressed as the number of pollen grains per 1 m3 of air. This research shows that the Ambrosia pollen season started about a month earlier in Lviv and lasted longer than in Lublin. In Lviv ragweed pollen was recorded from the beginning of July, while in Lublin from the second week of August. The pollen season in both cities ended on different days of October. The seasonal peaks in both years and the annual pollen count in 2011 were much higher in Lublin than in Lviv. In both cities air temperature was the most important meteorological factor affecting pollen concentrations. During the pollen season in Lublin, the wind was predominantly from NE and E directions, whereas in Lviv from N and SE.Ambrosia zaliczana jest w Europie do gatunków inwazyjnych. Jej pyłek zawiera bardzo silne alergeny, które mogą być przyczyną pyłkowicy na przełomie lata i jesieni. Celem pracy było porównanie stężenia pyłku Ambrosia w powietrzu Lublina i Lwowa oraz analiza wpływu warunków pogodowych na zawartość pyłku w atmosferze. Badania prowadzono w latach 2011 i 2012. W Lublinie zastosowano metodę wolumetryczną z wykorzystaniem aparatu Lanzoni VPPS 2000, natomiast we Lwowie posłużono się metodą grawimetryczną z użyciem aparatu Durhama. Aby wyniki były porównywalne, dane uzyskane metodą grawimetryczną odpowiednio przeliczono i wyrażono liczbą ziaren pyłku w 1 m3 powietrza. Z przeprowadzonych badań wynika, że sezon pyłkowy Ambrosia rozpoczynał się o około miesiąc wcześniej i trwał dłużej we Lwowie niż w Lublinie. We Lwowie pyłek ambrozji rejestrowano od początku lipca, natomiast W Lublinie od drugiego tygodnia sierpnia. Sezon pyłkowy w obu miastach kończył się w różnych dniach października. Maksimum sezonowe w obu latach i sumy roczne w roku 2011 były znacznie wyższe w Lublinie niż we Lwowie. W obu miastach temperatura powietrza była najważniejszym czynnikiem meteorologicznym wpływającym na koncentracje pyłku. W czasie sezonu pyłkowego w Lublinie najczęściej wiał wiatr z NE i E, a we Lwowie z N i SE