Training Future Physical Education Teachers for Physical and Sports Activities: Neuropedagogical Approach

The article proves the need to create an effective system of training athletes, which is the basis for ensuring higher achievements in sports and causes a certain rise in the field of scientific and pedagogical research on the problems of sports pedagogy, physical education, and education of youth. It urges one to optimize educational conditions for training future physical education teachers for physical and sports activities based on the latest neuropedagogical and didactic requirements. The research aims to experimentally verify the newly created or updated pedagogical conditions required to train future physical education teachers for sport and physical activity at secondary schools. Research methods are as follows: modelling, observations, tests, questionnaires, pedagogical experiment, tests determining the level of physical development, the PWCno test, anthropomorphological measurements (body weight, height, chest circumference, lung capacity), heart rate, respiratory rate; methods of mathematical statistics (Student's t-test, Pearson's χ2 criterion). The experimental group consisted of 180 respondents and the control group – 189 respondents. A high level increased by 16.5%, an average level – by 24.3%; a low level decreased by 40.8%. Conclusions. It has been found that the experimental group students have higher levels of readiness for sport and physical activity at secondary schools. Moreover, the indicated differences in the levels are not coincidental and are the result of the implementation of relevant pedagogical conditions. The international relevance of the article lies in expanding the formative and diagnostic instruction tools within the updated conditions, which corresponds to innovative technological and neuropedagogical approaches to developing a physical education teacher today.</p

Оцінка взаємозв’язку між зміною показників силової та спеціальної підготовки спортсменів змішаних єдиноборств

Study purpose. To study the peculiarities of correlation between the maximum strength development and quantity of kicks in MMA using load regimes of different intensity and energy supply. Materials and methods. 75 athletes aged 19±0.7 practicing MMA for 4±0.8 years were examined and divided into 3 groups. During 12 weeks, group 1 athletes used low-intensity (Rа=0.53) load regime, group 2 – medium-intensity (Rа=0.65) and group 3 – high-intensity (Ra=0.72). The control of attacking kicks (front kick, reverse side kick, roundhouse kick) quantity with maximum force until full muscle fatigue for 20 s allowed to check special training. The level of strength training was evaluated by estimating the maximum strength development (1 RM) indicators. Non-parametric methods of mathematical statistics were used for data processing. Results. The indicators of special training showed the greatest increase by an average of 13.2% in group 3 athletes during 12 weeks. In the other two groups, the dynamics of the controlled indicator was 3.2 times smaller for a similar period of time. The maximum muscle strength indicator increased by 41.9% in group 3 athletes compared to the initial data. These changes are on average 1.5 times higher than the results recorded in athletes of groups 1 and 2. Despite the revealed growth of strength and special training indicators in MMA athletes, there was no strong correlation between them in any research group. Conclusions. Using high-intensity load regime in conditions of anaerobic-alactate mode of energy supply allowed achieving the greatest results in strength and special training indicators. However, the study did not show correlation between the increase in maximum strength development and quantitative indicators of attacking kicks. Further research will be focused on searching for more informative markers for assessing the training of athletes in MMA and adaptation processes using biochemical control methods.Мета дослідження. Вивчити особливості взаємозв’язку між динамікою максимальної сили та ударами ногами в ММА в процесі використання різних за енергозабезпеченням та інтенсивністю режимів навантаження. Матеріали та методи. Обстежено 75 спортсменів віком 19±0,7 років, які займаються ММА протягом останніх 4±0,8 років. Учасники були рівномірно розділені на 3 групи. Протягом 12 тижнів спортсмени 1 групи використовували навантаження низької інтенсивності (Rа=0,53), а представники 2 групи – навантаження середньої інтенсивності (Rа=0,65). Режим навантажень високої інтенсивності (Rа=0,72) використовували спортсмени 3 групи. Контроль кількісних показників атакуючих ударів ногами (front kick, reverse side kick, roundhouse kick) з максимальною силою до повного м’язового стомлення за 20 с дозволяв оцінити спеціальну підготовку. Рівень зміни силової підготовки оцінювали за рахунок розвитку показників максимальної сили (1 RM). Для обробки даних використовували непараметричні методи математичної статистики. Результати. Встановлено, що показники спеціальної підготовки демонструють найбільшу динаміку за 12 тижнів дослідження в середньому на 13,2 % у спортсменів 3 групи. В інших двох групах, динаміка контрольованого показника в 3,2 рази менша за аналогічний проміжок часу. Виявлено, що у спортсменів 3 групи показник максимальної м’язової сили за період дослідження зростає на 41,9% порівняно з вихідними даними. Відповідні зміни розвитку показника 1 RM в середньому в 1,5 рази перевищують результати фіксовані у спортсменів інших двох груп. Однак, незважаючи на виявлену позитивну динаміку зростання показників силової та спеціальної підготовки в ММА, кореляційного взаємозв’язку між ними не виявлено в жодній із дослідних груп. Висновки. Використання режиму навантажень високої інтенсивності в умовах анаеробно-алактатного типу енергозабезпечення дозволяє досягти найбільшої результатів в динаміці показників силової та спеціальної підготовки. Однак, достовірний взаємозв’язок між зростання максимальної сили та кількісними показниками атакуючих ударів ногами не виявлений. Для поглибленого дослідження, необхідний пошук більш інформативних маркерів оцінки тренованості спортсменів в ММА та процесів адаптації з використання біохімічних методів контролю

Pedagogical Design of the Technology of Students’ Multicultural Competence at Higher Education Institutions

Aim. The aim of the research is to justify the theoretical and methodological bases of multicultural education and verify experimentally the efficiency of the pedagogical technology of forming students’ multicultural competence at higher education institutions. Methods. The study reviews the changes in the levels of students’ multicultural competence. The methodological bases of the study are theories of language multicultural education, the unity of language and culture, multi-perspective learning, “cultural differences,” social learning, neo-Freudian theory, self-determination theory, developmental learning theory. Results. The realisation of the ideas of multiculturalism has a positive effect on the harmonious development, cultivates a tolerant attitude to other ethnic groups and peoples, promotes good neighbourly relations, effective conflict resolution, intercultural dialogue and mutual understanding. Acquiring these characteristics, students entirely understand national and universal values, and are able to interact constructively in the modern multicultural world at a sustainable level. Conclusions. The implementation of the developed pedagogical conditions and the author’s pedagogical technology of forming students’ multicultural competence at higher education institutions contributed to a significant increase in the levels of their multicultural competence. This was confirmed by statistical changes in the level of students’ multicultural competence of the experimental group compared to the control group: the number of students with stable (by 34,3%) and situational (by 12,7%) levels significantly increased, the number of students with fragmentary level decreased (by 47%). Thus, the obtained results prove that the developed pedagogical technology is effective for forming students’ multicultural competence