Теоретичні засади формування іншомовної комунікативної компетенції як складової професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови

The article deals with the approaches of Ukrainian and foreign researchers to define the content and structure of notions «competence», «communicative competence», «professional competence». A brief description is given to the concept of the notion «foreign language communicative competence» as a key one in the study. The comparison of European and Ukrainian variants of the component composition of foreign language communicative competence shows that the structure of communicative competence is not complete and requires improvements. The article shows the necessity of forming and improving foreign language communicative competence in a combination of its components: lingual, speech, socio-cultural, compensatory, educational and cognitive competences. The state educational standards for higher tducational schools initiates the need to train specialists who are ready to develop foreign language communicative competence of students. Teacher training requires examining of different approaches to the definition, content and structure of foreign language communicative competence, analyzing requirements and creating conditions promoting the formation of the communicative competence of pupils. Key words: competence, communicative competence, foreign language communicative competence, professional competence, future teachers of foreign languages.У статті розглядаються підходи зарубіжних і вітчизняних вчених щодо визначення сутнісних характеристик понять «компетентність», «компетенція», «комунікативна компетенція», «професійна компетентність»; вирізнено структурні компоненти змісту навчання щодо формування у майбутніх вчителів іноземних мов «іншомовної комунікативної компетенції», як важливої й невід’ємної складової їх професійної компетентності. Ключові слова: компетентність, компетенція, комунікативна компетенція, іншомовна комунікативна компетенція, професійна компетентність, майбутній вчитель іноземної мови

Реалізація ідей трудознавства учнів шкіл України на початку ХХ століття

The tasks of educational policy in Ukraine at the beginning of the XXth century, the principles of the system of people’s education, the ideas of development of «new school» have been marked in the article. It is mentioned that the structure of education was directed to labor, labor activity of schoolchildren and their teachers. That is why school cooperative societies were formed. Their aim was cooperative education through organization of different forms of labor activity on the basis of self-government and amateurishness. In the article, by the example of school cooperative of Proskuriv region, the characteristic and peculiarities of its activity have been revealed in details, the most widespread kinds of activity of pedagogues and schoolchildren have been described. The structure of teaching was concentrated on the labor, labor activity. In the offered material the «Code of laws of people’s education in the USSR» has been characterized, in which great significance was paid to the labor. Labor study was determined as teaching conscious attitude to all labor processes, respect to productive labor, development of volitional activity, abilities and individual peculiarities of pupils, their conscious attitude to the labor realization, correct physical education.У статті окреслені завдання освітньої політики в Україні на початку ХХ століття, принципи системи народної освіти, ідеї розвитку «нової школи». Зауважено, що структура навчання була зосереджена на працю, трудову діяльність школярів та вчителів. Для цього створювались шкільні кооперативи, які організовувались з метою кооперативного виховання через організацію різних форм трудової діяльності на основі самоуправління та самодіяльності. В статті на прикладі шкільного кооперативу Проскурівщини детально розкрито характеристику та особливості його діяльності, описані найбільш поширені види діяльності педагогічних працівників та школярів. Структура навчання була зосереджена на працю, трудову діяльність. В представленому матеріалі схарактеризовано «Кодекс законів про народну освіту в УРСР», в якому великого значення надавалось трудознавству. Трудознавство визначалось як виховання в учнів свідомого ставлення до всіх трудових процесів, поваги до продуктивної праці, розвиток вольової діяльності, здібностей і індивідуальних особливостей учнів, свідомого ставлення їх до раціоналізації праці, правильне фізичне виховання

Виховання майбутніх педагогів у вищому педагогічному навчальному закладі (1920-1991 рр.) як предмет історико-педагогічного дослідження

In the presented material, historiographical review of the scientific literature on the problems of student education in higher educational institutions of Ukraine of the twentieth century has been done. The article analyzes periods of 1920-s – 1990-s in the history of domestic higher pedagogical school in the context with the development of the educational system, formation of the Soviet system of educational work as a holistic pedagogical phenomenon. Attention is paid to the fact that the educational process in higher education establishment is a component of the higher educational development, and the education of future teachers in higher educational institutions of Ukraine in the 1920-s –1990-s can be the specific subject of historical and pedagogical research, with its own characteristics: features, aspects and stages of their development. The views of the authors who dealt with certain aspects of the above mentioned problem have been cleared out.У представленому матеріалі проведений історіографічний огляд наукової літератури проблеми виховання особистості студента у вищих педагогічних закладах України ХХ століття.В статті проаналізовано період 20-ті рр. – 90-ті рр. ХХ століття в історії вітчизняної вищої педагогічної школив контексті з розвитком системи освіти, формуванням радянської системи виховної роботи як цілісного педагогічного явища.Закцентовано увагу на тому, що виховний процес у ВНЗ є складовою розвитку вищої освіти,а виховання особистості майбутнього педагога у вищих педагогічних навчальних закладах України у 20-ті рр. – 90-ті рр. ХХ століття може бути конкретним предметом історико-педагогічного дослідження, зі своєю специфікою: особливостями, власні аспектами та етапи розвитку. Висвітлено погляди авторів, які торкалися окремих аспектів означеної проблеми

Педагогічна культура викладача у контексті поліпшення якості підготовки майбутніх педагогів

The constituents of development of pedagogical culture, which is part of common mankind culture of modern teacher in the context of development of humane pedagogics, in which are represented with the most plenitude the spiritual, financial values of education, and also methods of creative pedagogical activity, are considered in the article. The attention on practical experience of active development of pedagogical culture as for teachers so students of rector Khmel'nytsky humanitarian pedagogical institute of M.M.Darmanskyi (2000-2005), on understanding of essence of pedagogical culture of Sh.O.Amonashvili is concentrated. The features, approaches in relation to forming of pedagogical culture in modern higher educational pedagogical establishment are considered.У статті розглянуто складові розвитку педагогічної культури, що є частиною загальнолюдської культури сучасного викладача в контексті розвитку гуманної педагогіки, в якій з найбільшою повнотою відображені духовні, матеріальні цінності освіти та виховання, а також способи творчої педагогічної діяльності. Зосереджено увагу на практичному досвіді активного розвитку педагогічної культури як у викладачів, так і студентів ректора Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту М.М.Дарманського (2000-2005 рр.), на розумінні сутності педагогічної культури Ш.О.Амонашвілі. Розглянуто особливості, підходи щодо формування педагогічної культури у сучасному вищому навчальному педагогічному закладі

Формування іншомовної професійної комунікативної компетенції майбутніх вчителів іноземних мов засобами інтерактивних технологій

The article deals with the practical aspect of the problem of formation of foreign language professional communication skills of the future foreign language teachers; interactive forms and methods of educational activity aimed at forming the specified qualities in students of pedagogical specialties like inside / outside circles, brain storm, think-pair-share, pair-in-interviews, jigsaw reading are indicated; the peculiarities of work with text for reading using multimedia resources (like on-line reading and off-line reading, audio reading, on the basis of which the phonetics of foreign language, its lexical basis, the basics of syntax and morphology, the skills of perception of speech by ear are worked out) are disclosed, which are aimed at developing critical thinking as a constructive intellectual activity, meaningful perception of information and its subsequent assimilation. The article reveals the essence of communicative tasks and exercises for reading, the essential characteristics of which are multi-functionality, problem orientation, situational, substantial fullness, complexity. In the article the characteristics of the professional position of the teacher-moderator and the function facilitization of high school teacher who works in the conditions of modernization of foreign language education are presented.У статті висвітлено практичний аспект проблеми формування іншомовної професійної комунікативної компетенції майбутніх вчителів іноземних мов; вирізнено інтерактивні форми і методи освітньої діяльності, спрямовані на формування зазначеної якості у студентів педагогічних спеціальностей; продемонстровано особливості роботи з текстом для читання з використанням мультимедійних ресурсів, спрямованих на розвиток критичного мислення як конструктивної інтелектуальної діяльності, осмислене сприйняття інформації й наступне її засвоєння; розкрито сутність комунікативних завдань і вправ для читання; схарактеризовано професійні позиції та функції викладача вишу, який працює в умовах модернізації іншомовної освіти

Розвиток системи волонтерської діяльності студентської молоді у професійному становленні педагога

The article deals with volunteering activity of students of the faculty of primary education and philology of Khmel’nyts’kyi Humanitarian-Pedagogical Academy in the context of formation of professional establishment of the future teacher.В статті розглядається волонтерська діяльність студентів факультету початкової освіти та філології ХГПА в контексті формування професійного становлення майбутнього педагога

CREATION OF FAVORABLE EDUCATIONAL ENVIRONMENT IN THE HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS OF UKRAINE

The current conditions of socio-economic development of Ukraine make changes in the conditions of functioning of higher education. The aim of the article is to investigate the state and identify the problems of creating a favorable educational environment in institutions of higher education. The main methods used are theoretical, empirical, diagnostic, graphic. The article thoroughly researches and substantiates theoretical and methodological foundations and develops the structure of creation of favorable educational environment for professional training of future teachers of vocational training. We have identified the following generally accepted indicators of a favorable educational environment: a favorable psychological climate; content of education, technology of training; spatial environment; development opportunities. 180 teachers from Glukhiv National Pedagogical University named after Alexander Dovzhenko, Khmelnitsky National University, and State Higher Educational Institution “University of Management of Education” participated in the study. Expert assessment of indicators of a favorable educational environment was carried out by teachers through questionnaires. To diagnose the level of favorable psychological climate in the team, we used the methodology of V.V. Shampalovsky and E.G. Shelest "Diagnosis of psychological climate in a small production group". And indicators for diagnosing indicators - content of education, technology of training, spatial environment, development opportunities were investigated by created by us author's questionnaires. The indicators were evaluated on a 5-point scale

Educational Dialogue in the Conditions of Edification of Primary Education: Axiological Aspect

The article presents an empirical research of the problem of educational edification in the axiological plane, analyzes scientific literature, history, and strategies of edificatory changes in response to contemporary challenges in primary education, substantiates the features of cultural and historical and pedagogical processes related to the changes in pedagogical mentality in the context of edification and the new paradigm of education. The essence of edifying changes in the sphere of human culture and educational activity as a part of this culture are analyzed, including systematized general historical and pedagogical and general pedagogical foundations of edification in elementary education through educational dialogue as the means of active formation of a personality of the younger student. It is established that valuable and epistemological anthropocentrism determine the specifics of social philosophical analysis of the role of human-centric education, that sociocentrism of the sociological approach promotes the integration of modern theories into a unified methodological educational strategy, and that in the world a hermeneutical-dialogical tradition has been created, according to which a person develops through action and dialogue that which connects him with culture and the world. The credibility of the research results was confirmed by means of a Mann-Whitney U-test and the accuracy criterion for the differences of averages of the student's t-test for independent selections. On the basis of the research conducted the problems and directions are defined, and strategic, general pedagogical means of changes bringing edification through educational dialogue in primary education are outlined as an effective direction of its reformation

Audit of Digital Civic Space in the Modern School: from Teacher to Creative Leader

The article is dedicated to modern approaches to development of digital civic space of the modern school, in the context of the research results in modern neuroscience, which is a new phenomenon in Ukraine. A brief analysis of results of recent scientific researches that raise the issue of digital citizenship in postmodern times is given. Theoretical principles and practical experience of European countries to create a digital civic space are considered. Definitions of “civic consciousness” and “digital citizenship”, “creativity”, “postmodernism” are given. The theoretical principles of research in neurosciencees in the system of pedagogical education are considered. Modern approaches to development of digital competence of participants in the educational process are singled out. Vision of the Council of Europe on the components of digital citizenship is considered, which is seen as empowering students and acquiring the necessary digital skills for successful self-realization in the postmodern era. A brief description of the Conceptual Model of Digital Citizenship Education adopted by the Council of Europe is given, emphasizing the importance of systematicity and consistency in its implementation. Prerequisites for achieving results of this Conceptual Model are generalized and highlighted. Tools for auditing the digital civic space of a modern school are proposed, which allows to determine the level of development of basic skills of a digital citizen in all participants in the educational process on the basis of modern neuroscience research results. The main audit methods for this tool are surveys, audit of school records and determination of access to digital technologies. The importance of integrating the content of the Conceptual Model of Education on Digital Citizenship into the content of subjects is emphasized, which should be reflected in the school documentation at different levels: from the Educational Program to the teacher’s lesson plan. Criteria and indicators for auditing the school’s digital civic space are detailed.</p

Pedagogical Design of the Content of Professional Training of Teachers of General Technical Disciplines and Methods of Teaching Technology

Professional training of masters in higher education institutions, its effectiveness is largely determined by the level of pedagogical design of the training content of future teachers of general technical disciplines and teaching methods of technology, since it is the content that is designed to ensure the formation of a personality that has not only a system of special knowledge and professional actions, but also differs in formation professionally important competencies, the appropriate level of qualifications, taking into account world and European quality standards while maintaining national achievements and priorities, as well as capable of fruitful teaching activities in modern conditions. According to the results of the study it can be stated: when designing the content of training masters of technological education it is necessary to take into account the general principles of building the content of education and the principles of updating the content of training to the requirements of time; designing the content component of integrated modules of psychological-pedagogical and special-subject training involves determining their goals and objectives, selection of innovative content for each topic of the content module, selection of forms, methods and technologies of its implementation, determination of evaluation criteria and system of diagnostics of success of undergraduates; the content component of professional training of masters of technological education must contain knowledge and experience of innovative psychological-pedagogical and technical-technological activity of a teacher in the system of higher educational institution; the effectiveness of the content of professional training of future teachers of general technical disciplines and methods of teaching technology is determined by the effectiveness of professional activity, which can be characterized as the formation of professional and pedagogical competence, ability to professional and pedagogical self-development and self-improvement.</p