Закономірності впливу інститутів громадянського суспільства на формування правоохоронної політики держави

Subota, S.I. (2015), “Regularity of civil society’s impact on the formation of law enforcement policy of the state” [“Zakonomirnosti vplyvu instytutiv hromadianskoho suspilstva na formuvannia pravookhoronnoi polityky derzhavy”], Visnyk Kharkivskoho Natsionalnoho Universytetu Vnutrishnikh Sprav, No. 3, pp. 51-60.Субота, С. І. Закономірності впливу інститутів громадянського суспільства на формування правоохоронної політики держави // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2015. - № 3 (70). - С. 51-60.Субота С. І. "Закономірності впливу інститутів громадянського суспільства на формування правоохоронної політики держави." Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ 3 (2015): 51-60.Встановлено і проаналізовано закономірності впливу інститутів громадянського суспільства на формування правоохоронної політики держави. З’ясовано, що будь-який інститут громадянського суспільства незалежно від його виду безпосередньо або опосередковано впливає на формування правоохоронної політики держави. Доведено, що факт існування закономірностей безпосереднього впливу політичних партій на формування правоохоронної політики держави випливає із їх дуалістичної природи та напрямків діяльності. Закономірності опосередкованого впливу недержавних засобів масової інформації та інших інститутів громадянського суспільства, що здійснюють моніторинг за діяльністю органів державної влади, неурядових правозахисник організацій тісно пов’язані з особливостями їх діяльності.The author has established and analyzed regularity of civil society’s impact on the formation of law enforcement policy pf the state. The attention has been paid to the fact that civil institutions are structural elements of civil society that are not created by the state and its agencies. The institutions of civil society are created and act to meet the tasks and objectives of the public. It is established that any institution of civil society regardless of its type affects directly or indirectly on the formation of law enforcement policy of the state. It is proved that the fact of existence of regularity of the direct influence of political parties as an institution of civil society on the formation of law enforcement policy of the state follows from their dualistic nature and ways of activities. Regularity of indirect impact of private mass media, civil society institutions that monitor the activities of public authorities, non-governmental human rights organizations is closely associated with the peculiarities of their activities.Установлены и проанализированы закономерности влияния институтов гражданского общества на формирование правоохранительной политики государства. Определено, что любой институт гражданского общества независимо от его вида прямо или косвенно влияет на формирование правоохранительной политики государства. Доказано, что факт существования закономерностей непосредственного влияния политических партий на формирование правоохранительной политики государства объясняется их дуалистической природой и направлениями деятельности. Закономерности опосредованного влияния негосударственных средств массовой информации и других институтов гражданского общества, осуществляющих мониторинг за деятельностью органов государственной власти, неправительственных правозащитных организаций тесно связаны с особенностями их деятельности

Сучасні наукові уявлення щодо взаємодії громадянського суспільства і поліцейських структур

Subota, S.I. (2015), “Modern scientific ideas concerning the interaction of civil society and police structures” [“Suchasni naukovi uiavlennia shchodo vzaiemodii hromadianskoho suspilstva i politseiskykh struktur”], Pravo i Bezpeka, No. 3, pp. 103–108.Субота, С. І. Сучасні наукові уявлення щодо взаємодії громадянського суспільства і поліцейських структур // Право і безпека. - 2015. - № 3 (58). - С. 103–108.Проаналізовано сучасні наукові уявлення щодо взаємодії громадянського суспільства і поліцейських структур. Установлено, що в пошуках оптимальної моделі функціонування нової української поліції та взаємодії її з громадянським суспільством учені-правознавці підтримують єдину точку зору: модель «служіння суспільству» є найпридатнішою для сучасного етапу розвитку правової держави і громадянського суспільства.The current scientific ideas about the interaction between civil society and police structures are analyzed. It is found out that modern scholars in the field of law consider civil society and the state traditionally interrelated and interdependent legal phenomena. It is proved that the state is created by civil society (people) and derives from it. It is the guarantor of the implementation of needs of civil society and must serve its interests and needs. The new Ukrainian police as a state agency, which is a part of the mechanism of the state, has to act on its behalf and in the interest of the public. Special attention is paid to the fact that in the search for the optimal model of the new Ukrainian police functioning and its interaction with civil society scholars in the field of law maintain a single point of view: the model of «service to the public» is the most suitable for the modern stage of development of the rule of law state and civil society. It is emphasized that the scholars, who do not keep talking about electing the model of police «service to the public», determine the need of its socialization, orientation of police structures on the function of providing public services, close cooperation and interaction between police (militia) and civil society as one of the priorities of the new Ukrainian police and its essential purpose.Проанализированы современные научные представления о взаимодействии гражданского общества и полицейских структур. Установлено, что в поисках оптимальной модели функционирования новой украинской полиции и взаимодействии её с гражданским обществом учёные-правоведы поддерживают единую точку зрения: модель «служения обществу» является наиболее соответствующей требованиям современного этапа развития правового государства и гражданского общества в Украине

Синтез різноманітних піридинів, анельованих функціоналізованими шестичленними насиченими циклами, для досліджень у галузі медичної хімії

The article describes a set of pyridines annulated with functionalized 6-membered saturated rings, which are attractive building blocks for the synthesis of diversified compound libraries in medical chemistry. A certain array of compounds includes pyridines with condensed cyclohexane, piperidine and tetrahydropyran cycles containing keto-, amino-, carboxylic groups, as well as fluorinated fragments. The synthesis of the compounds using the procedure previously developed by us via CuCl2-catalyzed condensation of propargylamine with ketones was performed. The limits of application of this reaction were further expanded and determined in this work compared to our previous results. Condensed pyridines, which proved problematic or impossible to obtain by this method, were synthesized using other synthetic pathways. Thus, the study offers a number of new building blocks for use in drug discovery.У статті окреслено набір піридинів, анельованих функціоналізованими шестичленними насиченими кільцями, які є привабливими білдинг-блоками для синтезу диверсифікованих бібліотек у медичній хімії. До визначеного масиву сполук увійшли піридини з конденсованими циклогексановим, піперидиновим та тетрагідропірановим кільцем, що містять кето-, аміно-, карбоксигрупи, фторовмісні фрагменти. Частину сполук було синтезовано за раніше розробленим нами методом – CuCl2-каталізованою конденсацією пропаргіламіну та кетонів. У презентованій роботі було додатково розширено та визначено межі застосування цієї реакції. Конденсовані піридини, одержання яких за цим методом виявилося проблемним або неможливим, синтезовано іншими шляхами. Отже, дослідження пропонує низку нових будівельних блоків для використання в пошуку лікарських засобів

Legal Basis For Interaction Between The Institutions Of Civil Society And New Ukrainian Police

Субота, С. І. Правова основа взаємодії інститутів громадянського суспільства та нової української поліції / С. І. Субота // Право і Безпека. - 2016. - № 2 (61). - С. 54-59.Субота С. І. "Правова основа взаємодії інститутів громадянського суспільства та нової української поліції." Право і Безпека 2 (2016): 54-59.Subota, S.I. (2016), “Legal basis for interaction between the institutions of civil society and new Ukrainian police” [“Pravova osnova vzaiemodii instytutiv hromadianskoho suspilstva ta novoi ukrainskoi politsii”], Pravo i Bezpeka, No. 2, pp. 54–59.З’ясовано, що правова основа взаємодії нової української поліції та інститутів громадянського суспільства – це сукупність нормативно-правових актів законодавчого, підзаконного рівнів, які регулюють відносини, пов’язані зі спільною діяльністю Національної поліції та інститутів громадянського суспільства.In the process of establishing and analyzing the legal basis for interaction between civil society and new Ukrainian police the author has found out that under this legal basis we mean a set of regulations of legislative and by-law levels regulating the relations related to the joint activity of the National Police and institutions of civil society. It is concluded that the legal basis of interaction between civil society institutions and new Ukrainian police has the following levels: 1) legislative (the Constitution of Ukraine, international and legal agreements ratified by Verkhovna Rada of Ukraine, laws of Ukraine); 2) subordinate legal (regulations of the President of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine, departmental acts, regulations of local self-government, local regulations). Regardless of the type of the institution of civil society the legal basis of its interaction with police agencies will compose regulations of the above stated levels.Выяснено, что правовое основание взаимодействия новой украинской полиции и институтов гражданского общества – это совокупность нормативно-правовых актов законодательного и подзаконного уровней, регулирующих отношения, связанные с совместной деятельностью Национальной полиции и институтов гражданского общества

Аксіологічні засади правоохоронної діяльності в умовах розвитку громадянського суспільства

Субота С. І. Аксіологічні засади правоохоронної діяльності в умовах розвитку громадянського суспільства [Електронний ресурс] / С. І. Субота // Юридичний науковий електронний журнал. - 2020. - № 1. - С. 35-38. - Режим доступу:http://www.lsej.org.ua/1_2020/9.pdfВ статті розкрито аксіологічні засади правоохоронної діяльності. Правоохоронна діяльність в умовах розвитку громадянського суспільства характеризується тим, що: по-перше, здійснюється на підставі та з метою реалізації приписів норм права; по-друге, має конкретну мету; по-третє, реалізується спеціально-уповноваженими суб’єктами. Правоохоронна діяльність тісно пов’язана із правоохоронною функцією держави і є одним із важливих напрямів діяльності сучасної держави в умовах розбудови громадянського суспільства. Зміст основних завдань правоохоронної діяльності полягає в охороні та захисті: особи, її прав і свобод; конституційного (державного) устрою та основ місцевого самоврядування; власності; правопорядку; природних ресурсів і навколишнього середовища; державної (національної) безпеки; державного, митного кордону країни тощо.The article reveals the axiological foundations of law enforcement. Law enforcement in the context of civil society is characterized by a number of features. First, it is carried out on the basis and in order to implement the rules of law. Second, it has a specific purpose. Third, it is implemented by specially authorized entities. Law enforcement is closely linked to the law enforcement function of the state and is one of the important activities of the modern state in the conditions of civil society development. The content of the main tasks of law enforcement activities is to protect and protect: a person, his rights and freedoms; constitutional (state) system and foundations of local self-government; property; law and order; natural resources and the environment; national (national) security; the state, customs border of the country, etc.В статье раскрыто аксиологические основы правоохранительной деятельности. Правоохранительная деятельность в условиях развития гражданского общества характеризуется тем, что: во-первых, осуществляется на основании и с целью реализации предписаний норм права; во-вторых, имеет конкретную цель; в-третьих, реализуется специально-уполномоченными субъектами. Правоохранительная деятельность тесно связана с правоохранительной функцией государства и является одним из важных направлений деятельности современного государства в условиях развития гражданского общества. Содержание основных задач правоохранительной деятельности заключается в охране и защите: личности, ее прав и свобод; конституционного (государственного) устройства и основ местного самоуправления; собственности; правопорядка; природных ресурсов и окружающей среды; государственной (национальной) безопасности; государственной, таможенной границы страны и т. п

МОДЕЛЮВАННЯ ТЕРМОГАЗОДИНАМІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ СТРУМЕНЯ ВОДНЮ У РАЗІ РОЗГЕРМЕТИЗАЦІЇ КОРПУСА ТУРБОГЕНЕРАТОРА ЕЛЕКТРИЧНОЇ СТАНЦІЇ

Theoretical research of parameters of free stream of hydrogen, which flows out of the damaged body of turbogenerator in the apartment of machine hall is conducted. The received correlations allow to determine the thermodynamics parameters of hydrogen stream (speed of profluim, temperature of hydrogen stream on exit from the emergency opening in the body of turbogenerator, duration of profluvium during change of area of the emergency opening and pressure overfall) in the case of emergency situation (damage of gas and oil compression system).Проведено теоретичні дослідження параметрів вільного струменя водню, який витікає з пошкодженого корпусу турбогенератора в приміщення машинного залу. Отримані співвідношення дають змогу визначати термодинамічні параметри струменя водню (швидкість витікання, температуру струменя водню на виході з аварійного отвору в корпусі турбогенератора, тривалість витікання при зміні площі аварійного отвору і перепаду тиску) у разі виникнення аварійної ситуації (пошкодження системи газооливного ущільнення)

Transcriptional and genomic parallels between the monoxenous parasite Herpetomonas muscarum and Leishmania

Trypanosomatid parasites are causative agents of important human and animal diseases such as sleeping sickness and leishmaniasis. Most trypanosomatids are transmitted to their mammalian hosts by insects, often belonging to Diptera (or true flies). These are called dixenous trypanosomatids since they infect two different hosts, in contrast to those that infect just insects (monoxenous). However, it is still unclear whether dixenous and monoxenous trypanosomatids interact similarly with their insect host, as fly-monoxenous trypanosomatid interaction systems are rarely reported and under-studied–despite being common in nature. Here we present the genome of monoxenous trypanosomatid Herpetomonas muscarum and discuss its transcriptome during in vitro culture and during infection of its natural insect host Drosophila melanogaster. The H. muscarum genome is broadly syntenic with that of human parasite Leishmania major. We also found strong similarities between the H. muscarum transcriptome during fruit fly infection, and those of Leishmania during sand fly infections. Overall this suggests Drosophila-Herpetomonas is a suitable model for less accessible insect-trypanosomatid host-parasite systems such as sand fly-Leishmania

Features of interaction between civil society and the police in a democratic political regime

Субота, С. І. Особливості взаємодії громадянського суспільства та поліції в умовах демократичного політичного режиму [Електронний ресурс] / С. І. Субота // Юридичний науковий електронний журнал. - 2021. - № 3. - С. 41-44. - Режим доступу: http://lsej.org.ua/3_2021/11.pdf.У статті доведено, що демократична держава за своєю суттю є певним типом суспільної самоорганізації. Існує множина ознак демократичного режиму, яка являє собою його певну змістовну сутнісну «серцевину». До числа зазначених ознак демократичного режиму віднесено: реальність політичних прав і свобод громадян; політичний та ідеологічний плюралізм; виборність і змінюваність державної і місцевої влади; поділ влади; верховенство права; здійснення державної влади відповідно до принципу народного суверенітету; реальне забезпечення прав людини; здійснення державної влади в інтересах більшості з урахуванням інтересів меншості. Акцентовано увагу на тому, що демократичний режим зумовлює постійний двосторонній правовий зв’язок між державою і громадянським суспільством. Наголошено на тому, що громадянське суспільство та поліція в умовах демократичного режиму перебувають у відносинах співпраці. Звернено увагу на те, що в Україні на законодавчому рівні закріплено, що діяльність поліції здійснюється у тісній співпраці із суспільством. У межах проведення правоохоронної реформи створено відносно новий інститут правоохоронної системи – інститут поліцейського громади. В основу діяльності поліцейського громади покладено довіру, співпрацю та взаємну відповідальність із громадою. Органи Національної поліції в Україні тісно взаємодіють із громадськими формуваннями з охорони порядку. Суть цієї взаємодії має двосторонній характер. Громадські формування з охорони порядку, з одного боку, допомагають працівникам поліції у здійсненні ними службових завдань, реалізації правоохоронної функції держави, а з іншого – здійснюють контроль за їхньою діяльністю. У демократичній державі й інші інститути громадянського суспільства контролюють діяльність поліції, впливають на її сутність та зміст, зумовлюють реформування.A democratic state is essentially a type of social self-organization. There are many signs of a democratic regime. These features represent a certain meaningful essential "core" of a democratic regime. These features of a democratic regime include the following: the reality of political rights and freedoms of citizens; political and ideological pluralism; electability and variability of state and local government; separation of powers; Rule of Law; exercise of state power in accordance with the principle of people's sovereignty; real provision of human rights; exercise of state power in the interests of the majority, taking into account the interests of the minority. A democratic regime establishes a permanent two-way legal relationship between the state and civil society. Civil society and the police in a democratic regime are in a cooperative relationship. In Ukraine, the legislative level stipulates that police activities are carried out in close cooperation with society. Within the framework of law enforcement reform, a relatively "new" institution of the law enforcement system has been created. It is a community policing institution. The activities of the community policing are based on trust, cooperation and mutual responsibility with the community. The bodies of the National Police in Ukraine work closely with public law enforcement agencies. The essence of this interaction is twoway. Public formations for the protection of order assist police ofcers in carrying out their ofcial tasks and implementing the law enforcement function of the state. On the other hand, civic groups control the police. In a democratic state, other institutions of civil society control the activities of the police, influence its essence and content, and condition reforms.В статье доказано, что демократическое государство по своей сути является определенным типом общественной самоорганизации. Существует множество признаков демократического режима, которые представляют собой его определенную содержательную сущностную «сердцевину». К числу указанных признаков демократического режима отнесены: реальность политических прав и свобод граждан; политический и идеологический плюрализм; выборность и сменяемость государственной и местной власти; разделение властей; верховенство права; осуществление государственной власти в соответствии с принципом народного суверенитета; реальное обеспечение прав человека; осуществление государственной власти в интересах большинства с учетом интересов меньшинства. Акцентировано внимание на том, что демократический режим обуславливает постоянную двустороннюю правовую связь между государством и гражданским обществом. Отмечено, что гражданское общество и полиция в условиях демократического режима находятся в отношениях сотрудничества. Обращено внимание на то, что в Украине на законодательном уровне закреплено, что деятельность полиции осуществляется в тесном сотрудничестве с обществом. В рамках проведения правоохранительной реформы создан относительно новый институт правоохранительной системы - институт полицейской общины. В основу деятельности полицейской общины положено доверие, сотрудничество и взаимную ответственность с обществом. Органы Национальной полиции в Украине тесно взаимодействуют с общественными формированиями по охране порядка. Суть этого взаимодействия имеет двусторонний характер. Общественные формирования по охране порядка, с одной стороны, помогают работникам полиции в осуществлении ими служебных задач, реализации правоохранительной функции государства, а с другой - осуществляют контроль за их деятельностью. В демократическом государстве и другие институты гражданского общества контролируют деятельность полиции, влияют на ее сущность и содержание, обусловливают реформирования

Особенности взаимодействия гражданского общества и полиции в условиях тоталитарного режима

Субота, С. І. Особливості взаємодії громадянського суспільства та поліції в умовах тоталітарного політичного режиму / С. І. Субота // Право і безпека. - 2016. - № 1 (60). - С. 73–79.Subota, S.I. (2016), “Features of interaction between civil society and the police within totalitarian political regime” [“Osoblyvosti vzaiemodii hromadianskoho suspilstva ta politsii v umovakh totalitarnoho politychnoho rezhymu”], Pravo i Bezpeka, No. 1, pp. 73–79.На прикладі УРСР З’ясовано, що в умовах тоталітарного режиму всі громадські формування (добровільні народні дружини, товариства сприяння міліції, бригади сприяння міліції), які взаємодіяли з міліцією, по-перше, забезпечували існування й функціонування радянської влади в будь-яких її проявах і формах, по-друге, їх діяльність забезпечувала боротьбу зі справжніми та «уявними» ворогами радянської влади. Доведено, що взаємодія громадських формувань з міліцією в УРСР носила односторонній характер. Громадські формування цього типу проводили й виражали волю держави, а не суспільства, до їх функцій не входив контроль за діяльністю правоохоронної системи взагалі та міліції зокрема.It is noted that features of interaction between police and civil society to some extent are due to a type of state (political) regime. On the example of Soviet Ukraine it is established that all public organizations within totalitarian regime (voluntary people’s guards, associations assisting police, brigades of police assistance) that interacted with the police, were formed at the initiative of the state and to perform its tasks. The population interacted with the representatives of police, following marginal and ideological motives. Public organizations that actively interacted with the police, consisted mainly of party and Komsomol activists, workers and members of the administrative sections of the local, village, town and district councils. In this regard, they actually, first of all, ensured the existence and functioning of Soviet power in all its forms, and secondly, their activities ensured the fighting against real and «imaginary» enemies of Soviet power. It is proved that the interaction of social groups with the police in the time of Ukrainian SSR was one-sided. Civil organizations of this type carried out and expressed the will of the state, but not of the society; their functions did not include control over the activities of law enforcement system in general and the police in particular.На примере УССР определено, что в условиях тоталитарного режима все гражданские формирования (добровольные народные дружины, общества содействия милиции, бригады содействия милиции), которые взаимодействовали с милицией, во-первых, обеспечивали существование и функционирование советской власти в любых её проявлениях и формах, вовторых, их деятельность обеспечивала борьбу с настоящими и «вымышленными» врагами советской власти. Доказано, что взаимодействие гражданских формирований с милицией в УССР носило односторонний характер. Гражданские формирования такого типа проводили и выражали волю государства, а не общества, в их функции не входил контроль за деятельностью правоохранительной системы в целом и милиции в частности

Ukrainian police and its interaction with civil society: theoretical and legal research

Субота, С. І. Національна поліція України та її взаємодія з громадянським суспільством: теоретико-правове дослідження : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. : 12.00.01 / Субота Сергій Іванович; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. - Харків, 2017. - 23 с.Дисертація є комплексним науковим дослідженням, присвяченим теоретико-правовій характеристиці взаємодії нової української поліції із громадянським суспільством. Автором здійснено огляд юридичних літературних джерел, розкрито сучасні наукові уявлення щодо взаємодії громадянського суспільства і поліцейських структур. З’ясовано та охарактеризовано особливості впливу інститутів громадянського суспільства на формування правоохоронної політики держави, розкрито аксіологічні засади правоохоронної діяльності в умовах розвитку громадянського суспільства. Встановлено та здійснено порівняння особливостей взаємодії громадянського суспільства і поліції в умовах тоталітарного та демократичного режимів. Проаналізовані основні форми взаємодії поліції і громадянського суспільства в сучасному світі, проведена їх класифікація. Сформульовані принципи та функції взаємодії поліції і громадянського суспільства. Визначено та обґрунтовано основні тенденції формування і розвитку громадянського суспільства в Україні, проаналізовано правову основу взаємодії інститутів громадянського суспільства та нової української поліції. Запропоновано основні напрямки удосконалення взаємодії нової української поліції та громадянського суспільства.Dissertation is a complex research devoted to theoretical and legal characteristics of the interaction of the new Ukrainian police with civil society. The author conducts an overview of legal literature discloses the modern scientific understanding of the interaction of civil society and police agencies. Elucidated and characterized and the influence of civil society institutions in shaping law enforcement policy, reveals axiological foundations of law enforcement in the development of civil society. Installed and comparison of features of interaction between civil society and police in a totalitarian and a democratic regime. Analyzes the main forms of interaction between police and civil society in the modern world, their classification. The principles and functions of interaction of police and civil society. Identified and substantiated main trends of formation and development of civil society in Ukraine, analyzed the legal basis of interaction of institutions of civil society and the new Ukrainian police. The basic directions of improvement of interaction of the new Ukrainian police and civil society.Диссертация является комплексным научным исследованием, посвященным теоретико-правовой характеристике взаимодействия новой украинской полиции с гражданским обществом. Автором проведен анализ литературных источников, раскрыты современные научные представления относительно взаимодействия гражданского общества и полицейских структур. Определены и охарактеризованы особенности влияния институтов гражданского общества на формирование правоохранительной политики, раскрыты аксиологические основания правоохранительной деятельности в условиях развития гражданского общества. Установлены особенности взаимодействия гражданского общества и полиции в условиях тоталитарного и демократического режимов, проведен их сравнительный анализ. Проанализированы основные формы взаимодействия полиции и гражданского общества в современном мире, осуществлена их классификация. Сформулированы принципы и функции взаимодействия полиции и гражданского общества. Определены и обоснованы основные тенденции формирования и развития гражданского общества в Украине, проанализированы правовые основы взаимодействия институтов гражданского общества и новой украинской полиции. Предложены следующие основные направления совершенствования взаимодействия новой украинской полиции и гражданского общества: разработка и принятие на общегосударственном и региональном уровнях Концепции взаимодействия Национальной полиции и институтов гражданского общества; повышение доступности полиции для населения; обеспечение принципа открытости в работе полиции; формирование у населения объективной оценки деятельности полиции и создание позитивного образа ее работников; повышение уровня подготовки работников полиции и представителей гражданских организаций правоохранительного направления в сфере обеспечения правопорядка и режима законности