Laparoscopic removal of concrement in Bouveret syndrome

Laparoscopic removal of concrement in Bouveret syndrom

Ендоскопічні транспапілярні втручання в лікуванні хронічного панкреатиту

Мета. Оцінити результати застосування мініінвазивних транспапілярних технологій для хірургічного лікування хронічного панкреатиту (ХП). Матеріали і методи. Досліджені результати ендоскопічного лікування 45 пацієнтів з ХП у клініці Інституту з 2007 по 2018 р. Результати. Віддалені результати лікування в строки 2 - 8 років простежені у 23 пацієнтів. Хороші та задовільні результати лікування отримані у 19 (83%) пацієнтів. Ускладнення ендоскопічних транспапілярних втручань (ЕТПВ) виникли у 8 (17,8%) хворих. Висновки. ЕТПВ при ХП є безпечною та ефективною альтернативою стандартним хірургічним операціям, оскільки після їх застосування у більшості хворих зникають явища протокової гіпертензії та зменшується больовий синдром

Endoscopic and morphological features of gastroenteroanastomosis in patients with complications after gastrectomy

Aim. 314 ulcer disease patients with pathology of gastro-enteric anastomosis (GEA) have been examined after intestinal and duodenal resection. Methods and results. Early post gastro resection complications (51 patients): I group – evacuation disorders (anastomositis – 35%; infiltration in the area of anastomosis – 10%); II group – bleeding (acute erosive and ulcerative lesions – 17%). Features of early anastomositis (perioperative and deferred) are the following – more lesions of gastric anastomosis, focal ischemia and micro-necrosis, acute inflammation, marked angiomatosis forming sinusoids as a possible source of bleeding. Late post gastro resection pathology of anastomosis (263 patients): I group – evacuation disorders (anastomositis – 14.1%, stenosis of GEA – 5.3%); II group – pain syndrome (peptic ulcer of GEA – 8.4%, HP-associated atrophic gastritis – 31.2%); III group – bleeding (peptic ulcer of GEA – 4.1%). Conclusion. Features of the late post gastro resection pathology of anastomosis are the following – disorder of mucosa architectonics (polymorphism of glands, joint of atrophic, hyperplastic and cystic changes); joint of dysplastic changes with the loss of basement membrane, fibrous deformation of mucosa, increase of the total volume of the lamina propria of mucosa; formation of erosions

Ендоскопічні та морфологічні особливості гастроентероанастомозів у хворих з ускладненнями після резекції шлунка

Aim. 314 ulcer disease patients with pathology of gastro-enteric anastomosis (GEA) have been examined after intestinal and duodenal resection.Methods and results. Early post gastro resection complications (51 patients): I group – evacuation disorders (anastomositis – 35%; infiltration in the area of anastomosis – 10%); II group – bleeding (acute erosive and ulcerative lesions – 17%). Features of early anastomositis (perioperative and deferred) are the following – more lesions of gastric anastomosis, focal ischemia and micro-necrosis, acute inflammation, marked angiomatosis forming sinusoids as a possible source of bleeding. Late post gastro resection pathology of anastomosis (263 patients): I group – evacuation disorders (anastomositis – 14.1%, stenosis of GEA – 5.3%); II group – pain syndrome (peptic ulcer of GEA – 8.4%, HP-associated atrophic gastritis – 31.2%); III group – bleeding (peptic ulcer of GEA – 4.1%).Conclusion. Features of the late post gastro resection pathology of anastomosis are the following – disorder of mucosa architectonics (polymorphism of glands, joint of atrophic, hyperplastic and cystic changes); joint of dysplastic changes with the loss of basement membrane, fibrous deformation of mucosa, increase of the total volume of the lamina propria of mucosa; formation of erosions.Эндоскопические и морфологические особенности гастроэнтероанастомоза (ГЭА) оперируемого желудка при осложнениях изучены недостаточно. С целью изучения этих аспектов обследовано 314 больных после резекции желудка и ДПК по поводу язвенной болезни с патологией ГЭА с использованием эндоскопических и патоморфологических методов диагностики. Установлено, что ранние постгастрорезекционные осложнения (51 больной): I группа – эвакуаторные нарушения (анастомозиты – 35%; инфильтрат в области анастомоза – 10%); II группа – кровотечения (острые эрозивно-язвенные поражения – 17%). Особенности ранних анастомозитов (периоперационных и отсроченных) – более поражения желудочной части анастомоза, очаговая ишемия и микронекрозы, острый воспалительный процесс, выраженный ангиоматоз с образованием синусоидов как возможного источника кровотечения. Поздняя постгастрорезекционная патология анастомозов (263 больных): I группа – эвакуаторные нарушения (анастомозиты – 14,1%, стеноз ГЭА – 5,3%); II группа – болевой синдром (язва ГЭА – 8,4%, гастрит атрофический НР-ассоциированный – 31,2%); III группа – кровотечение (язва ГЭА – 4,1%). Особенности поздней постгастрорезекционный патологии анастомозов – нарушение архитектоники слизистой оболочки (СО) (полиморфизм желез, сообщения атрофических, гиперпластических и кистозных изменений); сообщения диспластических изменений с потерей базальных мембран, фиброзной деформацией СО, увеличение общего объема собственной пластинки СО; образование эрозий.Ендоскопічні та морфологічні особливості гастроентероанастомозів (ГЕА) оперованого шлунка при ускладненнях вивчені недостатньо. З метою вивчення цих аспектів обстежили 314 хворих після резекцій шлунка та ДПК із приводу виразкової хвороби з патологією ГЕА з використанням ендоскопічних і патоморфологічних методів діагностики. Встановили, що ранні постгастрорезекційні ускладнення (51 хворий): І група – евакуаторні порушення (анастомозити –35%; інфільтрат у ділянці анастомозу – 10%); ІІ група – кровотечі (гострі ерозивно-виразкові ураження –17%). Особливості ранніх анастомозитів (періопераційних і відстрочених) – більше ураження шлункової частини анастомозу, осередкова ішемія та мікронекрози, гострий запальний процес, виражений ангіоматоз з утворенням синусоїдів як можливого джерела кровотечі. Пізня постгастрорезекційна патологія анастомозів (263 хворих): І група – евакуаторні порушення (анастомозити –14,1%, стеноз ГЕА – 5,3%); ІІ група – больовий синдром (пептична виразка ГЕА – 8,4%, гастрит атрофічний НР-асоційований – 31,2%); ІІІ група – кровотеча (пептична виразка ГЕА – 4,1%). Особливості пізньої постгастрорезекційної патології анастомозів – порушення архітектоніки слизової оболонки (СО) (поліморфізм залоз, сполучення атрофічних, гіперпластичних і кістозних змін); сполучення диспластичних змін із втратою базальних мембран, фіброзною деформацією СО, збільшення загального об’єму власної пластинки СО; утворення ерозій.

Miniinvasive method of treatment of the duodenal sutures insufficiency

Objective. To improve the results of treatment in patients with insufficiency of duodenal sutures. Materials and metods. Retrospective and prospective investigation was accomplished on 17 patients, suffering insufficiency of sutures, injuries and fistulas of duodenum, who were admitted for treatment into Shalimov National Institute of Surgery and Transplantology during 2010-2020 yrs. In all the patients a complex examination, including a general clinical one, special laboratory and instrumental methods of investigation, was conducted. Results. Miniinvasive endoscopic method for the treatment of the duodenal sutures insufficiency was elaborated with a patent obtaining, which consists of endoscopic placement of a covered nitinol self-expanding stent into the defect zone. In presence of the complication, constituting a duodenal fistula, there was proposed to place a covered nitinol self-expanding stent into the defect zone together with vacuum-therapy from the side of the fistula external aperture. Due to application of the treatment method elaborated, it have become possible to reduce the morbidities quantity and to shorten the patients’ stationary stay by 36% - from (38.1 ± 4.16) to (25.4 ± 3.7) bed-days (p < 0.05). General mortality in the investigated group have constituted 9%, what was in two times lower, than the mortality index in a control group - 16%. Conclusion. The method, investigated by us, have constituted a combined approach with endoscopic placement of a self-expanding stent into the defect zone together with vacuum therapy from the external aperture of fistula, promoting improvement of the treatment results of the duodenal sutures insufficiency, accompanied by shortening of the patients’ stationary stay and reduction of morbidity and mortality