Стандартизація судово-експертної діяльності та акредитація експертних лабораторій як фактор розвитку судової експертизи

The author has carried out the analysis of the perspectives for certification of domestic forensic laboratories for the compliance with international standards, which would contribute to the creation of an effective legal mechanism for the transition to a new level of development of forensic technologies. The main factors of administrative and legal regulation in the field of standardization have been studied. In accordance with the requirements of DSTU ISO / IEC 17025 the principles of organization and implementation of the quality management system (QMS) into forensic laboratories have been determined. It has been established that the execution of the DSTU ISO / IEC 17025 requirements needs significant resources and financial costs from the laboratory. The author has provided clarification to the main stages of preparation for certification, which include measures on developing management documentation (Guidelines, Regulations on forensic laboratory, Accreditation Area), on inventory of existing equipment, metrological support of laboratory activities, preparation and submission of applications to the accreditation agency. It has been noted that certified forensic laboratories should use certified expert methods within their activities that can ensure reliable results during the research. Methodologies should be tested in other reputable organizations or validated directly in the laboratory. Considerable attention has been paid to the quality of standard samples, reagents and materials. The emphasis has been placed on the need to participate in proficiency testing programs based on the results of interlaboratory comparative tests as an effective way to monitor the activities of the forensic laboratory. The author has substantiated the conclusion that the standardization processes of forensic activity and certification of forensic laboratories are aimed at increasing the level of metrological work to protect citizens and the national economy of Ukraine from the consequences of unreliable measurement results.Проаналізовано перспективи стандартизації судово-експертної діяльності й акредитації вітчизняних експертних лабораторій на відповідність міжнародним стандартам. Зазначено, що акредитація забезпечить єдині вимоги до компетентності судових експертів і створить дієвий механізм переходу на новий рівень розвитку судово-експертних технологій. Висвітлено необхідні заходи з упровадження системи менеджменту якості (СМЯ) в експертних лабораторіях відповідно до вимог ДСТУ ISO/ІЕС 17025. Наголошено, що реалізація мети стандартизації сприяє соціально-економічному розвитку держави, поліпшенню якості життя населення країни та підвищенню конкурентоздатності. Стандартизація судово-експертної діяльності надасть можливість експертним лабораторіям гарантувати якість проведених досліджень, а виконані в акредитованій лабораторії експертні висновки прийматимуть як докази міжнародні суди

Місце сучасних α-2-агоністів в інтраопераційній седації пацієнтів травматологічного / ортопедичного профілю

Modern traumatological operations have a number of features: duration, a large pool of age-related patients with low functional reserves, forced position of the body, operations are often under regional anesthesia with a conserved consciousness, which requires special attention from the anesthesiologist. Intraoperative sedation by intravenous agents is used to prevent stress reactions associated with the effect of the patient’s presence on the operation. One of the classes is α-2 adrenergic agonists, drugs with antinociceptive, anxiolytic, sympatholytic activity, and at the same time, they have a number of side effects in the form of hypo/ hypertension, vasospasm, bradycardia. In this article the place of the modern α-2 agonist dexmedetomedine in the schemes of perioperative management of patients with skeletal injury was considered.Современные травматологические операции имеют ряд особенностей. Это: длительность, большой пул возрастных пациентов с низкими функциональными резервами, вынужденное положение тела, часто операции в условиях регионарной анестезии с сохраненным сознанием, что требует особого внимания со стороны анестезиолога. Для профилактики стрессовых реакций, связанных с эффектом присутствия пациента на операции, используется интраоперационная седация внутривенными агентами. Одним из классов являются α-2-адреномиметики, препараты, обладающие антиноцицептивной, анксиолитической, симпатолитической активностью, и вместе с этим имеющие ряд побочных эффектов в виде гипо-/ гипертензии, вазоспазма, брадикардии. Рассмотрено место современного α-2-агониста дексмедетомидина в схемах периоперационного менеджмента пациентов со скелетной травмой.Сучасні травматологічні операції мають ряд особливостей. Це: тривалість, великий пул вікових пацієнтів з низькими функціональними резервами, вимушене положення тіла, часто операції в умовах регіонарної анестезії зі збереженою свідомістю, що вимагає особливої уваги з боку анестезіолога. Для профілактики стресових реакцій, пов’язаних з ефектом присутності пацієнта на операції, використовується інтраопераційна седація внутрішньовенними агентами. Одним із класів є α-2-адреноміметики, препарати, що володіють антиноцицептивною, анксіолітичною, симпатолітичною активністю, і поряд з цим мають ряд побічних ефектів у вигляді гіпо-/ гіпертензії, вазоспазму, брадикардії. Розглянуто місце сучасного α-2-агоніста дексмедетомідину в схемах періопераційного менеджменту пацієнтів зі скелетною травмою

ЕМПІРИЧНА АНТИБАКТЕРІАЛЬНА ТЕРАПІЯ ІНФІКОВАНОГО НЕКРОТИЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ В УМОВАХ АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНОСТІ ЗБУДНИКІВ

Мета. Розробити схему емпіричної антибактеріальної терапії (АБТ) у пацієнтів при інфікованому гострому некротичному панкреатиті (ГНП) на основі ретроспективного аналізу результатів бактеріологічного дослідження та вивчення антибіотикочутливості збудників. Матеріали і методи. Проведений аналіз мікробного пейзажу пунктатів та виділень з дренажів з визначенням антибіотикочутливості та антибіотикорезистентності до антимікробних препаратів (АМП) у 52 хворих на інфікований ГНП, яких лікували в клініці за період 2015 – 2016 р. Результати. Мікробний пейзаж гострих парапанкреатичних та некротичних скупчень рідини за даними первинного дослідження в 82,7% спостережень представлений моноінфекцією, у 17,3% – асоціаціями грамнегативної мікрофлори. Домінували Klebsiella pneumoniаe (у 26,7% спостережень), E. coli (у 21,7%), Pseudomonas aeruginosa (у 17,4%), Acinetobacter baumannii (у 12%). Панрезистентна мікрофлора виявлена у 33% спостережень, представлена Acinetobacter baumannii. Висновки. На підставі ретроспективного аналізу ідентифікації збудників панкреатичної інфекції та визначення їх антибіотикочутливості запропоновано схему емпіричної АБТ. Для терапії першої лінії рекомендуємо фторхінолони ІІ покоління в поєднанні з протианаеробними препаратами, антибіотиками «резерву» вважаємо карбапенеми, уреїдопеніциліни з протианаеробними препаратами