Generalized uncertainty principle and correction value to the black hole entropy

Recently, there has been much attention devoted to resolving the quantum corrections to the Bekenstein-Hawking entropy of the black hole. In particular, many researchers have expressed a vested interest in the coefficient of the logarithmic term of the black hole entropy correction term. In this paper, we calculate the correction value of the black hole entropy by utilizing the generalized uncertainty principle and obtain the correction term caused by the generalized uncertainty principle. Because in our calculation we think that the Bekenstein-Hawking area theorem is still valid after considering the generalized uncertainty principle, we derive that the coefficient of the logarithmic term of the black hole entropy correction term is negative. This result is different from the known result at present. Our method is valid not only for single horizon spacetime but also for double horizons spacetime. In the whole process, the physics idea is clear and calculation is simple. It offers a new way for studying the condition that Bekenstein-Hawking area theorem is valid

Analysis of untyped SNPs: maximum likelihood and imputation methods

Analysis of untyped single nucleotide polymorphisms (SNPs) can facilitate the localization of disease-causing variants and permit meta-analysis of association studies with different genotyping platforms. We present two approaches for using the linkage disequilibrium structure of an external reference panel to infer the unknown value of an untyped SNP from the observed genotypes of typed SNPs. The maximum-likelihood approach integrates the prediction of untyped genotypes and estimation of association parameters into a single framework and yields consistent and efficient estimators of genetic effects and gene-environment interactions with proper variance estimators. The imputation approach is a two-stage strategy, which first imputes the untyped genotypes by either the most likely genotypes or the expected genotype counts and then uses the imputed values in a downstream association analysis. The latter approach has proper control of type I error in single-SNP tests with possible covariate adjustments even when the reference panel is misspecified; however, type I error may not be properly controlled in testing multiple-SNP effects or gene-environment interactions. In general, imputation yields biased estimators of genetic effects and gene-environment interactions, and the variances are underestimated. We conduct extensive simulation studies to compare the bias, type I error, power, and confidence interval coverage between the maximum likelihood and imputation approaches in the analysis of single-SNP effects, multiple-SNP effects, and gene-environment interactions under cross-sectional and case-control designs. In addition, we provide an illustration with genome-wide data from the Wellcome Trust Case-Control Consortium (WTCCC) [2007]

Structural basis of NLR activation and innate immune signalling in plants

Animals and plants have NLRs (nucleotide-binding leucine-rich repeat receptors) that recognize the presence of pathogens and initiate innate immune responses. In plants, there are three types of NLRs distinguished by their N-terminal domain: the CC (coiled-coil) domain NLRs, the TIR (Toll/interleukin-1 receptor) domain NLRs and the RPW8 (resistance to powdery mildew 8)-like coiled-coil domain NLRs. CC-NLRs (CNLs) and TIR-NLRs (TNLs) generally act as sensors of effectors secreted by pathogens, while RPW8-NLRs (RNLs) signal downstream of many sensor NLRs and are called helper NLRs. Recent studies have revealed three dimensional structures of a CNL (ZAR1) including its inactive, intermediate and active oligomeric state, as well as TNLs (RPP1 and ROQ1) in their active oligomeric states. Furthermore, accumulating evidence suggests that members of the family of lipase-like EDS1 (enhanced disease susceptibility 1) proteins, which are uniquely found in seed plants, play a key role in providing a link between sensor NLRs and helper NLRs during innate immune responses. Here, we summarize the implications of the plant NLR structures that provide insights into distinct mechanisms of action by the different sensor NLRs and discuss plant NLR-mediated innate immune signalling pathways involving the EDS1 family proteins and RNLs

Effect of Preliminary Torsional Strain on Low-Cycle Fatigue of Q345B Structural Steel

Effect of preliminary torsional strain on low-cycle fatigue of Q345B steel was studied. The specimens were first 0, 180, and 360° twisted, then the low-cycle fatigue of Q345B steel was evaluated in the strain range of 0.3–0.8% by the method of axisymmetrical strain. The cycling response, cyclic stress–strain relationship, strain–life relationship, fatigue life prediction model, and seismic stability at different torsion angles were obtained and analyzed. The strain–life curve is shown to slope down as a power function. The fatigue life comes down with preliminary torsional strain at a constant level. The cycling response varied from cyclic hardening to cyclic softening in preliminary torsion, and the cyclic hardening rate increased linearly with the strain amplitude. The parameters of the Coffin–Manson relation are corroborated with experimental data. After heat treatment, the seismic stability of the material is improved, with torsional strain greatly reducing this characteristic. Electron microscope examination of fatigue fracture revealed a fatigue crack initiating on the surface of the specimen. The propagating crack deviated from its direction, and plasticity of the material dropped as a result of preliminary torsional strain.Изучено влияние деформации предварительного кручения на малоцикловую усталость стали Q345B. Вначале образцы скручивали на 0, 180 и 360°, затем методом осесимметричной деформации определяли малоцикловую усталость стали Q345B в диапазоне деформаций 0.3 0.8%. Получены и проанализированы характеристика циклических изменений, зависимость циклического изменения напряжения от деформации, зависимость деформация долговечность, модель прогнозирования усталостной долговечности и сейсмостойкость при различных углах кручения. Показано, что кривая деформация долговечность идет вниз и описывается степенной функцией. Усталостная долговечность снижается с увеличением деформации предварительного кручения при постоянном уровне последней. Характеристика циклических изменений варьировала от циклического упрочнения до циклического разупрочнения при кручении, скорость циклического упрочнения возрастала линейно с повышением амплитуды деформации. Параметры зависимости Коффина Мэнсона подтверждаются экспериментальными данными. После термообработки сейсмостойкость материала улучшается, при этом деформация предварительного кручения существенно снижает ее. Электронно-микроскопическое исследование усталостного разрушения выявило зарождение усталостной трещины на поверхности образца. Растущая трещина отклонялась от своего направления, пластичность материала снижалась в результате деформации предварительного кручения.Вивчено вплив деформації попереднього кручення на малоціклову втому стали Q345B. Спочатку зразки скручували на 0, 180 і 360 °, потім методом вісесиметричної деформації визначали малоціклову втому стали Q345B в діапазоні деформацій 0.3-0.8%. Отримано і проаналізовано характеристику циклічних змін, залежність циклічної зміни напржень від деформації, залежність деформація-довговічність, модель прогнозування втомної довговічності і сейсмостійкості при різних кутах кручення. Показано, що крива деформація - довговічність йде вниз і описується ступеневою функцією. Втомна довговічність знижується зі збільшенням деформації попереднього кручення при постійному рівні останньої. Характеристика циклічних змін варіювала від циклічного зміцнення до циклічного знеміцнення при крученні, швидкість циклічного зміцнення зростала лінійно з підвищенням амплітуди деформації. Параметри залежності Коффина-Менсона підтверджуються експериментальними даними. Після термообробки сейсмостійкість матеріалу поліпшується, при цьому деформація попереднього кручення істотно знижує її. Електронно-мікроскопічне дослідження втомного руйнування виявило зародження втомної тріщини на поверхні зразка. Зростаюча тріщина відхилялася від свого напрямку, пластичність матеріалу знижувалася в результаті деформації попереднього кручення

High-pressure behaviors of carbon nanotubes

In this paper, we have reviewed the experimental and theoretical studies on pressure-induced polygonization, ovalization, racetrack–shape deformation, and polymerization of carbon nanotubes (CNTs). The corresponding electronic, optical, and mechanical changes accompanying these behaviors have been discussed. The transformations of armchair (n, n) CNT bundles (n = 2, 3, 4, 6, and 8) under hydrostatic or nonhydrostatic pressure into new carbons, including recently proposed superhard bct-C₄, Cco-C₈, and B-B1AL2R2 carbon phases have also been demonstrated. Given the diversity of CNTs from various chiralities, diameters, and arrangements, pressure-induced CNT polymerization provides a promising approach to produce numerous novel metastable carbons exhibiting unique electronic, optical, and mechanical characteristics.Розглянуто експериментальні та теоретичні дослідження з індукованою тиском полігонізації, овалізації, деформації у формі бігової доріжки і полімеризації вуглецевих нанотрубок (ВНТ). Обговорено відповідні електронні, оптичні і механічні зміни, що супроводжують ці процеси. Також продемонстровано перетворення в ВНТ у формі крісла (n, n), зібраних в пучок (n = 2, 3, 4, 6 і 8) під гідростатичним або негідростатичним тиском в нові вуглецеві алотропи, в тому числі недавно запропоновані надтверді bct-C₄, Cco-C₈ і B-B1AL2R2-вуглецеві фази. Різноманітність ВНТ з різними хіральністю, діаметрами та упаковками, а також полімеризація ВНТ, викликана тиском, забезпечує перспективний підхід для отримання численних нових метастабільних вуглецевих фаз, що демонструють унікальні електронні, оптичні і механічні характеристики.Рассмотрены экспериментальные и теоретические исследования по индуцированной давлением полигонизации, овализации, деформации в форме беговой дорожки и полимеризации углеродных нанотрубок (УНТ). Обсуждены соответствующие электронные, оптические и механические изменения, сопровождающие эти процессы. Также продемонстрированы преобразования в УНТ в форме кресла (n, n), собранных в пучок (n = 2, 3, 4, 6 и 8) под гидростатическим или негидростатическим давлением в новые углеродные аллотропы, в том числе недавно предложенные сверхтвердые bct-C₄, Cco-C₈ и B-B1AL2R2-углеродные фазы. Разнообразие УНТ с различными хиральностью, диаметрами и упаковками, а также полимеризация УНТ, вызванная давлением, обеспечивает перспективный подход для получения многочисленных новых метастабильных углеродных фаз, демонстрирующих уникальные электронные, оптические и механические характеристики

Ultrastrong conductive in situ composite composed of nanodiamond incoherently embedded in disordered multilayer graphene

Traditional ceramics or metals cannot simultaneously achieve ultrahigh strength and high electrical conductivity. The elemental carbon can form a variety of allotropes with entirely different physical properties, providing versatility for tuning mechanical and electrical properties in a wide range. Here, by precisely controlling the extent of transformation of amorphous carbon into diamond within a narrow temperature–pressure range, we synthesize an in situ composite consisting of ultrafine nanodiamond homogeneously dispersed in disordered multilayer graphene with incoherent interfaces, which demonstrates a Knoop hardness of up to ~53 GPa, a compressive strength of up to ~54 GPa and an electrical conductivity of 670–1,240 S m(–1) at room temperature. With atomically resolving interface structures and molecular dynamics simulations, we reveal that amorphous carbon transforms into diamond through a nucleation process via a local rearrangement of carbon atoms and diffusion-driven growth, different from the transformation of graphite into diamond. The complex bonding between the diamond-like and graphite-like components greatly improves the mechanical properties of the composite. This superhard, ultrastrong, conductive elemental carbon composite has comprehensive properties that are superior to those of the known conductive ceramics and C/C composites. The intermediate hybridization state at the interfaces also provides insights into the amorphous-to-crystalline phase transition of carbon

Measurement of Trace I-129 Concentrations in CsI Powder and Organic Liquid Scintillator with Accelerator Mass Spectrometry

Levels of trace radiopurity in active detector materials is a subject of major concern in low-background experiments. Procedures were devised to measure trace concentrations of I-129 in the inorganic salt CsI as well as in organic liquid scintillator with Accelerator Mass Spectrometry (AMS) which leads to improvement in sensitivities by several orders of magnitude over other methods. No evidence of their existence in these materials were observed. Limits of < 6 X 10^{-13} g/g and < 2.6 X 10^{-17} g/g on the contaminations of I-129 in CsI and liquid scintillator, respectively, were derived.These are the first results in a research program whose goals are to develop techniques to measure trace radioactivity in detector materials by AMS.Comment: Proceedings of 10th International Conference on Accelerator Mass Spectrometr

Direct Measurements of the Branching Fractions for D0→K−e+νeD^0 \to K^-e^+\nu_e and D0→π−e+νeD^0 \to \pi^-e^+\nu_e and Determinations of the Form Factors f+K(0)f_{+}^{K}(0) and f+π(0)f^{\pi}_{+}(0)

The absolute branching fractions for the decays $D^0 \to K^-e ^+\nu_e$ and $D^0 \to \pi^-e^+\nu_e$ are determined using $7584\pm 198 \pm 341$ singly tagged $\bar D^0$ sample from the data collected around 3.773 GeV with the BES-II detector at the BEPC. In the system recoiling against the singly tagged $\bar D^0$ meson, $104.0\pm 10.9$ events for $D^0 \to K^-e ^+\nu_e$ and $9.0 \pm 3.6$ events for $D^0 \to \pi^-e^+\nu_e$ decays are observed. Those yield the absolute branching fractions to be $BF(D^0 \to K^-e^+\nu_e)=(3.82 \pm 0.40\pm 0.27)$ and $BF(D^0 \to \pi^-e^+\nu_e)=(0.33 \pm 0.13\pm 0.03)$. The vector form factors are determined to be $|f^K_+(0)| = 0.78 \pm 0.04 \pm 0.03$ and $|f^{\pi}_+(0)| = 0.73 \pm 0.14 \pm 0.06$. The ratio of the two form factors is measured to be $|f^{\pi}_+(0)/f^K_+(0)|= 0.93 \pm 0.19 \pm 0.07$.Comment: 6 pages, 5 figure